Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
"11" жовтня 2016 р. Справа № 10/841.
Господарський суд Житомирської області у складі:
Судді: Шніт А.В.,
розглядаючи скаргу Державного підприємства "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" №01-06/239 від 09.08.2016 на бездіяльність органу державної виконавчої служби Олевського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області щодо виконання наказу господарського суду Житомирської області №10/841 від 02.10.2009 у справі
за позовом: Овруцького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державного підприємства "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство"
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Діброва-ЛХЗ"
про стягнення 249118,84грн (згідно заяви про уточнення позовних вимог від 11.09.2009)
за участю представників сторін:
від скаржника (стягувача): Соболь О.Н. - дов. б/н від 27.09.2016;
від боржника: не з'явився;
від Олевського районного ВДВС ГТУЮ в Житомирській області: не з'явився;
та прокурора: Голодюк Н.В. - посвідчення №036442 від 30.11.2015;
Рішенням господарського суду Житомирської області від 22.09.2009 позов задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діброва-ЛХЗ" на користь Державного підприємства "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" 429118,84грн основного боргу; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діброва-ЛХЗ" в дохід Державного бюджету України 4291,19грн державного мита та 312,50грн за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На виконання зазначеного рішення видано відповідні накази від 02.10.2009.
Відповідно до акту господарського суду Житомирської області №1 від 23.06.2015 про вилучення для знищення документів (справ), не внесених до Національного архівного фонду, справу №10/841 знищено. При цьому вилучено з матеріалів справи №10/841 оригінал рішення господарського суду Житомирської області від 22.09.2009 та копії наказів №10/841 від 02.10.2009.
10.08.2016 на адресу господарського суду Житомирської області від Державного підприємства "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" надійшла скарга №01-06/239 від 09.08.2016 на бездіяльність органу державної виконавчої служби Олевського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області щодо виконання наказу господарського суду Житомирської області №10/841 від 02.10.2009, у якій останній просить суд:
- визнати неправомірною бездіяльність органу державної виконавчої служби Олевського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області щодо виконання наказу господарського суду Житомирської області №10/841 від 02.10.2009;
- зобов'язати начальника Олевського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області здійснити вичерпні заходи примусового виконання наказу господарського суду Житомирської області №10/841 від 02.10.2009 по сплаті заявникові коштів, присуджених за ним;
- зобов'язати начальника Олевського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області направити на адресу заявника копії документів по вчинених виконавчих діях.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 11.08.2016 вищезазначену скаргу прийнято до розгляду та призначено судове засідання для розгляду скарги на 27.09.2016.
Представник боржника в судове засідання 27.09.2016 не з'явився, 23.08.2016 до суду за вх.№10018 повернулася копія ухвали суду від 11.08.2016, яка направлялася останньому на адресу: 11001, Житомирська область, м.Олевськ, вул. З.Космодемянської, 44 з відміткою поштового зв'язку "неповна адреса" (а.с. 54-57).
Cудом відповідно до ст.ст. 17, 22-1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, громадських формувань" здійснено електронний запит №22261860 від 27.09.2016 та роздруковано Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо боржника, з якого вбачається, що місцезнаходження останнього: 11001, Житомирська область, Олевський район, м.Олевськ, вул.Зої Космодем'янської, 44 (а.с. 61-62).
Представник Олевського районного ВДВС ГТУЮ в Житомирській області в судове засідання не з'явився, 26.09.2016 на електронну пошту суду надіслав клопотання про відкладення розгляду скарги у зв'язку з відрядженням державного виконавця. Вимог ухвали суду від 11.08.2016 не виконав.
За наведених обставин, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників боржника та Олевського районного ВДВС ГТУЮ в Житомирській області, а також неподанням ними письмових пояснень, суд ухвалою від 27.09.2016 відклав розгляд скарги на 11.10.2016; зобов'язавши заявника надати для огляду в засіданні оригінали документів, на яких ґрунтуються викладені у скарзі обставини; прокурора та боржника - надати письмові пояснення по суті скарги. Цією ж ухвалою зобов'язано Олевський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області надати суду письмові пояснення по суті скарги, при наявності заперечень обґрунтувати їх документально з посиланням на норми чинного законодавства; а також, матеріали виконавчого провадження №50233109.
Проте, в засідання 11.10.2016 представники боржника і Олевського районного ВДВС ГТУЮ в Житомирській області знову не з'явились, про причини неявки в суд не повідомили, вимог ухвал суду не виконали. При цьому, про отримання органом ДВС копії ухвали суду від 27.09.2016 по справі свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.67). Від боржника повідомлення про вручення ухвали суду, надісланої на зареєстровану в реєстрі адресу його місцезнаходження, не повернулось.
У відповідності до п.п.3.9.1. п.3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст.64 та ст.87 ГПК України.
За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Представник стягувача (скаржника) в засіданні суду підтримала доводи та вимоги поданої скарги на бездіяльність органу ДВС щодо виконання рішення у даній справі.
Прокурор в судовому засіданні підтримала доводи скаржника, а також подала для долучення до матеріалів справи письмові пояснення (вх.№11799/16) з додатками - копіями матеріалів виконавчого провадження.
З огляду на вищевикладене, оскільки явка представників відповідача (боржника) та органу ДВС в судові засідання по розгляду скарги обов'язковою не визнавалась, сторони не скористались належним їм процесуальним правом приймати участь в судових засіданнях, суд здійснював розгляд скарги за відсутності уповноважених представників вказаних осіб, виключно за наявними у справі матеріалами.
При цьому, судом враховано, що за приписами ч.2 ст.121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши зібрані у справі матеріали, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника скаржника та прокурора, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх наданими учасниками по справі доказами, розглянувши скаргу стягувача, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення даної скарги, виходячи з наступного.
У скарзі стягувач вказує, що наказ щодо виконання рішення по справі надіслано на адресу Олевського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області та 19.10.2009 державним виконавцем Скритом Сергієм Михайловичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою було зобов'язано боржника в термін до 26.10.2009 включно сплатити існуючий борг в добровільному порядку.
Жодної інформації від органу ДВС щодо здійснення заходів, направлених на виконання наказу Господарського суду на адресу стягувача протягом трьох років не надходило, численні звернення (листи №376 від 15.07.2010, №225 від 17.04.2012, №473 від 30.08.2012) органом ДВС були проігноровані.
З метою стягнення заборгованості стягувач самостійно здійснював відповідні заходи, а саме між стягувачем і боржником 12.03.2010 було укладено договір №1, в якому погоджено графік погашення заборгованості, було ініційовано часткове погашення заборгованості шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
03.09.2012 на черговий запит стягувача щодо здійснення виконавчих заходів, спрямованих на виконання наказу, в.о. начальника ДВС Олевського РУЮ Головенко М.В. повідомив, про те, що Олевським районним ВДВС ГТУЮ в Житомирській області було здійснено деякі заходи, зокрема, двічі здійснено виклик директора боржника Шибецького В.П. (він же кінцевий бенефіціарний власник), яким двічі було проігноровано явку за викликом, органом ДВС втретє направлено виклик на адресу директора боржника.
В 2012 році стягувачем вкотре направлено лист вих.№484 на адресу органу ДВС з проханням надати інформацію про здійснені виконавчі дії, направлені на виконання наказу у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження"; вказаний запит органом ДВС було проігноровано.
В 2013 році на адресу начальника Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області стягувачем направлено скаргу на бездіяльність державного виконавця. 12.03.2013 за результатами розгляду скарги начальником управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області, зокрема повідомлено, що органом ДВС проведено заходи, спрямовані на стягнення існуючого боргу. Однак лише за результатами укладеного між боржником і стягувачем договору та шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, боржником було частково погашено заборгованість в розмірі 264687,34 грн. Дії ж Олевського районного ВДВС ГТУЮ в Житомирській області жодних результатів не мали, оскільки носили формальний характер.
30.07.2013 стягувачем було направлено лист вих.№252 на адресу Олевського районного ВДВС ГТУЮ в Житомирській області з проханням надати інформацію про здійснені виконавчі дії, направлені на виконання судового наказу у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження". 05.08.2013 на запит стягувача в.о. начальника ДВС Олевського РУЮ В.А. Островський повідомив про те, що органом ДВС було здійснено ряд заходів щодо виконання рішення суду у справі, зокрема, було здійснено виклик директора боржника Шибецького В.П. (він же кінцевий бенефіціарний власник), яким вкотре було проігноровано явку за викликом, незважаючи на попередження про притягнення до кримінальної відповідальності.
11.11.2013 стягувачем направлено лист вих.№351, на адресу органу ДВС з проханням надати інформацію про здійснені виконавчі дії, направлені на виконання судового наказу у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження"; даний лист державною виконавчою службою вкотре було проігноровано.
22.10.2015 державним виконавцем Олевського районного ВДВС ГТУЮ в Житомирській області Світельською К.В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, мотивацією стала відсутність майна та коштів на рахунках боржника. Незважаючи па попередження керівника боржника про притягнення до кримінальної відповідальності, жодних виконавчих дій щодо ініціювання притягнення останнього не було, незважаючи на всі наявні для цього підстави. Жодних заходів, передбачених ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" проведено не було.
05.02.2016 стягувачем було вдруге відправлено наказ на адресу Олевського районного ВДВС ГТУЮ в Житомирській області.
18.02.2016 державним виконавцем Олевського районного ВДВС ГТУЮ в Житомирській області Козловець Л.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою було зобов'язано боржника в термін до 25.02.2016 року включно сплатити існуючий борг в добровільному порядку.
Жодних заходів, направлених на виконання наказу органом ДВС проведено не було, запит стягувача щодо надання інформації про проведені заходи, спрямовані на виконання наказу, органом ДВС в черговий раз було проігноровано.
28.07.2016 державним виконавцем Олевського районного ВДВС ГТУЮ в Житомирській області Козловець Л.І. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві без фактичного виконання та акт про неможливість стягнення, мотивацією вкотре стала відсутність майна та коштів на рахунках боржника. Жодних виконавчих дій щодо ініціювання притягнення керівника боржника до кримінальної відповідальності не було, незважаючи на всі наявні для цього підстави. Жодних дієвих заходів, передбачених ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" проведено не було. Про проведення формальних заходів, як то: направлення запитів про наявність коштів на рахунках боржника та майна боржника, стягувача повідомлено не було.
Посилаючись на викладене, відсутність зворотної інформації від органу ДВС, невжиття в повному обсязі заходів, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" стягувач вважає очевидною бездіяльність Олевського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіальною управління юстиції в Житомирській області, яка є незаконною.
Стягувач зауважує, що наказ Господарського суду Житомирської області №10/841 про примусове виконання рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діброва-ЛХЗ" на користь Державного підприємства "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" заборгованості в розмірі 429118,84грн до цього часу в повному обсязі не виконаний, присуджені за ним кошти в розмірі 164431,50грн стягувачу не сплачені, що порушує як ст.ст.2,11,27 Закону України "Про виконавче провадження", так і міжнародні зобов'язання України, права стягувача та його інтереси. Таке тривале невиконання судового рішення по справі про стягнення коштів на користь стягувача (протягом майже 7 років) призвело до спричинення майнових збитків стягувачу, обумовлених значним підвищенням індексу інфляції та індексу споживчих цін, значного зростання ринкових цін, іншими несприятливими економічними факторами.
Відповідно до п. 9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), незалежно від того, якою саме особою подано скаргу, і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо).
Законодавцем передбачено, що у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.
Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
За приписів ст.4-5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.
В силу ст.129-1 Конституції України та ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Аналогічні положення містить ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження", який є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби та регламентує порядок і особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців. Судом приймаються до уваги норми вказаного Закону в редакції, що була чинною на час оскарження стягувачем бездіяльності органу ДВС.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.
Акт державного органу - це юридична форма рішень цього органу, які спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, породжують певні правові наслідки і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Зокрема, згідно положень Закону України "Про виконавче провадження" юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду, є постанова державного виконавця.
Відповідно до ч.3 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з ч.1 ст.6 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Частинами 1, 2 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Як уже зазначалось, 02.10.2009 господарський суд Житомирської області видав наказ №10/841 про примусове виконання рішення по справі №10/841 від 22.09.2009 щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діброва-ЛХЗ" на користь державного підприємства "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" заборгованості в розмірі 429118,84 грн.
З поданих до справи матеріалів вбачається, що 18.02.2016 державним виконавцем повторно відкрито виконавче провадження щодо виконання даного наказу (ВП №50233109) (постанова про відкриття виконавчого провадження, а.с.41). Слід зазначити, що серед поданих прокурором до справи копій з матеріалів виконавчого провадження містяться також документи, що стосуються виконання інших судових рішень, а саме: про стягнення з ТОВ "Діброва ЛХЗ" на користь Державного підприємства "Олевське лісове господарство"(наказ по справі №906/1562/14 - ВП №50098421); з ТОВ "Діброва ЛХЗ" на користь ПАТ "Креатив" (наказ по справі №912/1543/15); з ТОВ "Діброва ЛХЗ" на користь ПАТ "Креатив" (наказ по справі №912/1542/15); з ТОВ "Діброва ЛХЗ" на користь ДП "Словечанське лісове господарство" (наказ №15/5007/108/11, ВП №50191918); з ТОВ "Діброва ЛХЗ" на користь ДП "Овруцький лісгосп" (наказ 906/1014/15), та які лише опосередковано свідчать про вжиті заходи щодо боржника ТОВ "Діброва ЛХЗ" (а.с.71-72, 74, 75, 77, 78, 80, 81, 84, 85-86, 92, 93, 94, 95, 99).
З поданих документів вбачається, що стосовно боржника ТОВ "Діброва ЛХЗ" державним виконавцем органу ДВС вживались наступні заходи:
08.02.2016 директору TOB "Діброва ЛХЗ" надіслано виклик державного виконавця.
08.02.2016 надіслано запит до Олевського відділення поліції з метою отримання інформації про зареєстровані за боржником транспорті засоби.
22.02.2016 відібрано пояснення у керівника TOB "Діброва ЛХЗ" щодо невиконання рішення суду.
09.02.2016 отримано інформацію з Державної податкової служби України про те, що боржником у AT "Райффайзен Банк Аваль" відкрито два рахунки та один рахунок у Казначействі України.
15.02.2016 надіслано запит до Управління сільського господарства Житомирської області з метою отримання інформації про баланс боржника.
08.02.2016, 20.07.2016, 24.05.2016 отримувалась інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якої нерухоме майно за боржником не зареєстроване.
19.02.2016 отримано інформацію з Державної податкової служби України про те, що боржником у AT "Райффайзен Банк Аваль" відкрито два рахунки та один рахунок у Казначействі України.
04.03.2016 отримано аналогічний попередньому лист т.в.о начальника Коростенського ТСЦ 1843.
14.03.2016 отримано інформацію з Державної податкової служби України про те, що боржником у AT "Райффайзен Банк Аваль" відкрито два рахунки та один рахунок у Казначействі України.
25.05.2016 отримано інформацію з Державної податкової служби України про те, що боржником у AT "Райффайзен Банк Аваль" відкрито три рахунки та один рахунок у Казначействі України.
25.05.2016 надіслано запит до Олевського відділення поліції з метою отримання інформації про зареєстровані за боржником ТЗ. Згідно інформації Олевського ВП, за боржником станом 27.07.2016 ТЗ не зареєстровані.
25.05.2016 надіслано запит до Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області з метою отримання інформації щодо зареєстрованої за боржником с/г техніки.
13.07.2016 отримано інформацію з Державної податкової служби України про те, що боржником у AT "Райффайзен Банк Аваль" відкрито три рахунки та один рахунок у Казначействі України.
12.07.2016 направлено запит до AT "Райффайзен Банк Аваль" з метою отримання інформації про наявні кошти на арештованих рахунка боржника.
За запитом державного виконавця від 12.07.2016 з AT "Райффайзен Банк Аваль" отримано інформацію за №81-15-8-1/5201БТ від 20.07.2016 про те, що на п/р №26001256141 клієнта TOB "Діброва ЛХЗ" станом 19.07.2016 кошти відсутні та рахунок арештований; на п/р №26005251294 клієнта TOB "Діброва ЛХЗ" станом 19.07.2016 кошти відсутні та рахунок арештований; на спеціальному рахунку №2604167906 клієнта TOB "Діброва ЛХЗ" наявні кошти в сумі 5704,02грн та рахунок не арештований.
18.07.2016 т.в.о начальника Коростенського ТСЦ 1843 повернуто без виконання постанову від 24.05.2016 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, оскільки станом на 17.06.2016 за боржником ТЗ не зареєстровані.
При цьому, з поданих матеріалів вбачається, що безпосередньо в межах виконавчого провадження №50233109 вжито лише наступних заходів - 26.07.2016 винесено постанову про арешт коштів боржника, яку направлено до AT "Райффайзен Банк Аваль" та сторонам (а.с.103-104) та 26.07.2016 направлено запит до AT "Райффайзен Банк Аваль" з метою отримання інформації про наявні кошти на арештованих рахунка боржника (а.с.105).
Відповідно до інформації AT "Райффайзен Банк Аваль" від 02.08.2016 (що надійшла до органу ДВС 10.08.2016), постанова про арешт коштів боржника прийнята до виконання та арешт накладено в межах суми 115431,50грн, що містяться на 3 рахунках; залишок коштів для виконання даної постанови відсутній.
27.07.2016 (тобто, ще до отримання повідомлення банку щодо виконання постанови про арешт коштів боржника) державним виконавцем складено акт про неможливість стягнення (а.с.43) при примусовому виконанні ЗВП №36963147 про стягнення заборгованості з ТОВ "Діброва ЛХЗ" на користь юридичних осіб, в т.ч. по наказу №10/841 від 02.10.2009. В акті зазначено наступне: згідно відміток Коростенського ТСЦ 1843, на постановах про арешт майна боржника - остання, станом на 18.07.2016, та відповідей Державтоінспекції транспортних засобів за боржником не значиться; згідно відповідей відділу Держкомзему у Олевському районі, остання №8-617-0.2-1670/2-15 від 17.08.2015 земельних ділянок на праві приватної власності за боржником на території Олевського району не зареєстровано; згідно відповіді Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області №02/834 від 05.06.2015 - сільськогосподарська техніка за боржником не зареєстрована; згідно інформаційних довідок з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, остання №161814675 від 20.07.2016 за параметрами боржника - у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості відсутні; згідно відповідей Державної податкової служби, остання №1018871031 від 21.07.2016 про номери рахунку, відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками - юридичними особами та/або фізичними особами - підприємцями - у боржника наявні відкриті рахунки в АТ "Райффайзен Банк Аваль", на які раніше накладено арешт, проте, нових рахунків не виявлено; згідно відповідей АТ "Райффайзен Банк Аваль", остання №81-15/8-1/5201-БТ від 20.07.2016, на арештованих рахунках відсутні кошти для виконання постанови та недостатньо коштів для виконання постанови, а саме залишок складає 12,14 грн.
27.07.2016, з посиланням на відсутність майна, на яке можливо звернути стягнення, на підставі п.2 ч.1 ст.47, ст.50 Закону України "Про виконавче провадження, державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.
При цьому, Олевський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області при розгляді скарги судом будь-яких документів на виконання вимог ухвал суду щодо виконання рішення у справі (в т.ч. щодо включення виконання наказу №10/841 до зведеного виконавчого провадження) та у спростування доводів скарги на бездіяльність органу ДВС не надав.
Частиною 2 статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Частиною 8 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання. У подальшому така перевірка проводиться державним виконавцем кожні два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Положеннями ч. 2 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що розшук боржника - фізичної особи, дитини, розшук транспортних засобів боржника здійснюють органи Національної поліції, а розшук боржника - юридичної особи та іншого майна боржника організовує державний виконавець. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача.
Відповідно до п.3.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.
Також, нормами Закону України "Про виконавче провадження" передбачено виконання державним виконавцем й інших заходів для забезпечення виконання рішення суду, які в даному випадку не були належним чином та своєчасно застосовані, зокрема, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження мав право:
- викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи Національної поліції (п.11 ч.3 ст.11 Закону);
- накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (п.13 ч.3 ст.11 Закону);
- вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження (п.16 ч.3 ст.11 Закону);
- у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням (п.18 ч.3 ст.11 Закону).
Крім того, за змістом ст.90 Закону України "Про виконавче провадження", за порушення вимог цього Закону, невиконання законних вимог державного виконавця фізичними, юридичними чи посадовими особами, несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, а також неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом державного виконавця винні особи несуть відповідальність у встановленому законом порядку. За наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи іншим чином порушує вимоги закону про виконавче провадження, державний виконавець складає акт про порушення і звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення особи до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Пунктом 4 ст.82 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
В п.9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому, господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
Судом встановлено, що матеріали справи не містять, а органом ДВС не надано належних та допустимих доказів вчинення в межах виконавчого провадження ВП №50233109 з примусового виконання наказу Господарського суду Житомирської області №10/841 від 02.10.2009 всіх передбачених Законом дій (в т.ч. застосування відповідальності до посадових осіб боржника, виходу державного виконавця за місцезнаходженням боржника, своєчасного звернення щодо отримання достовірних відомостей про наявність майна боржника та ін.).
Таким чином, державним виконавцем Олевського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області не було належним чином вжито необхідних заходів щодо своєчасного та повного виконання наказу Господарського суду Житомирської області №10/841 від 02.10.2009, а отже, мала місце бездіяльність органу ДВС, що суперечить вимогам Закону України "Про виконавче провадження".
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для визнання незаконною бездіяльність Олевського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області щодо виконання наказу у даній справі для зобов'язання даний орган ДВС здійснити вичерпні заходи з примусового виконання наказу Господарського суду Житомирської області №10/841 від 02.10.2009.
Відповідно до вимог ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень.
Стосовно вимоги скаржника щодо зобов'язання начальника Олевського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області направити на адресу скаржника копії документів по вчинених виконавчих діях суд, приймаючи до уваги передбачене ч.1 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" право стягувача як учасника виконавчого провадження ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, вважає дану вимогу скарги необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.
За наведених обставин, скарга ДП "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" задовольняється частково.
З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Скаргу Державного підприємства "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" №01-06/239 від 09.08.2016 на бездіяльність органу державної виконавчої служби у справі №10/841 задовольнити частково.
2. Визнати незаконною бездіяльність органу державної виконавчої служби Олевського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області щодо виконання наказу Господарського суду Житомирської області №10/841 від 02.10.2009 (ВП №50233109).
3. Зобов'язати Олевський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області здійснити вичерпні виконавчі дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" щодо примусового виконання рішення Господарського суду Житомирської області по справі №10/841 за наказом від 02.10.2009.
4. В решті скарги Державного підприємства "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" №01-06/239 від 09.08.2016 на бездіяльність органу державної виконавчої служби у справі №10/841 відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст.106 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Шніт А.В.
віддрук.прим.:
1 - у справу
2 - скаржнику (рек.)
3 - боржнику (рек.)
4 - Олевському районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області (11001, Житомирська обл., м.Олевськ, вул.володимирська,5 (рек.)
5 - прокурору (рек.)