61022, м.Харків, пр. Науки, 5
11.10.2016р. Справа № 5/190б
За заявою ОСОБА_1 акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ
до боржника Державного підприємства «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль», м. Зугрес
про банкрутство
ліквідатора - арбітражний керуючий ОСОБА_2
Суддя господарського суду Донецької області І.К. Чорненька
Представники:
від кредитора: ОСОБА_3 - за довіреністю від ПАТ НАК «Нафтогаз України», м.Київ
ліквідатор: не з'явився
Господарським судом Донецької області ухвалою від 06.12.2010р. за заявою Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго», м. Горлівка, порушена справа про банкрутство Державного підприємства «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль», м. Зугрес, на підставі ст.ст. 1, 6, 7, 8, 11, 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції Закону України № 784-XIV від 30.06.1999р. (зі змінами; чинний з 01.01.2000р.).
Ухвалою господарського суду за результатами підготовчого засідання від 05.01.2011р. введено процедуру розпорядження майном строком на шість місяців, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого ОСОБА_4
Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.04.2011р. за результатами попереднього засідання затверджено реєстр вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду від 05.06.2012р. змінено назву кредитора по справі №5/190б про банкрутство Державного підприємства «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль», м. Зугрес, а саме: Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго» на ОСОБА_1 акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго».
Ухвалою господарського суду від 28.08.2013р. відкрито процедуру санації боржника строком на шість місяців; керуючим санацією призначено керівника боржника - ОСОБА_5; розпорядником майна в процедурі санації призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2
Постановою господарського суду від 29.04.2014р. боржника - Державне підприємство «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль», м. Зугрес, визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців до 29.04.2015р., ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2.
Повідомлення від 29.04.2014р. про визнання боржника Державного підприємства «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль», м. Зугрес, банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури оприлюднене на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 05.05.2014р. за №3179.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.02.2016р. втрачену справу №5/190б про банкрутство Державного підприємства «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль», м. Зугрес, відновлено частково.
До господарського суду Донецької області 13.06.2016р. надійшла заява ОСОБА_1 акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ, про визнання кредитором на суму 30208705,30грн.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.06.2016р. розгляд заяви призначено в судовому засіданні на 29.06.2016р.; заявника зобов'язано надати суду докази передачі ОСОБА_1 акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ, та приймання банкрутом природного газу з урахуванням та у відповідності до приписів Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”; ліквідатора зобов'язано надати суду відзив на заяву.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.06.2016р. відкладено розгляд заяви на 03.08.2016р. у зв'язку з усним клопотанням представника кредитора про відкладення розгляду заяви для надання суду додаткових документів та невиконанням вимог ухвали суду від 15.06.2016р. ліквідатором та кредиторами.
01.08.2016р. до господарського суду Донецької області від ліквідатора надійшли наступні документи:
- відзив на заяву ПАТ “НАК “Нафтогаз України”, м. Київ від 09.06.2016р. №14/2-1059В про визнання кредиторських вимог на суму 30208705,30грн.;
- клопотання про продовження строку ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора ОСОБА_2 у справі №5/190б про банкрутство “Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль”, м. Зугрес на десять місяців;
- клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 03.08.2016р., без його участі.
У судовому засіданні 03.08.2014р. представником кредитора ПАТ “НАК “Нафтогаз України” надані для огляду оригінали документів, а саме: акти приймання-передачі природного газу за договорами №664/14-ТЕ-6 від 06.12.2013р., №665/14-БО-6 від 06.12.2013р., №2441/14-КП-6 від 28.01.2014р., та №047/14-ПР-6 від 06.12.2013р.
03.08.2016р. представником ПАТ “НАК “Нафтогаз України” подано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів, а саме: реєстрів обсягів реалізації природного газу за жовтень, листопад і грудень 2014р. (в копіях).
Ухвалою суду від 03.08.2016р. у зв'язку з усним клопотанням представника ПАТ “НАК “Нафтогаз України” про відкладення розгляду справи №5/190б про банкрутство ДП “Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль”, м. Зугрес на більш пізній термін для надання додаткових письмових пояснень, розгляд заяви ПАТ “НАК “Нафтогаз України” про визнання кредитором відкладено на 29.08.2016р.
29.08.2016р. до суду представником ПАТ НАК «Нафтогаз Країни», м. Київ надано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових пояснень до заяви від 09.06.2016р. №14/2-1059В про визнання кредиторських вимог.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.08.2016р. відмовлено у задоволенні клопотання ліквідатора ОСОБА_2 про продовження строку ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора ОСОБА_2 у справі №5/190б про банкрутство ДП “Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль”, м. Зугрес; розгляд заяви ПАТ НАК «Нафтогаз України», м. Київ про визнання кредиторських вимог відкладено на 11.10.2016р.; ліквідатора зобов'язано надати документи, що обґрунтовують його заперечення, щодо поставки боржнику природного газу за жовтень, листопад, грудень 2014р.
11.10.2016р. представником ПАТ НАК «Нафтогаз України», м. Київ до суду надано клопотання №б/н від 10.10.2016р. про долучення до матеріалів справи копії ліцензій, виданих Державного підприємства «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль».
В судове засідання 11.10.2016р. ліквідатор не з'явився, про час та дату слухання справи був повідомлений належним чином; вимоги ухвали суду від 29.08.2016р. не виконав, витребувані документи не надав.
У випадку не з'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зазначений висновок збігається з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною у постанові Пленуму від 26.12.11р. №18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” із змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Вищого господарського суду України та у інформаційному листі від 15.03.15р. №01-08/140 “Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві”.
Враховуючи, що на 11.10.2016р. призначено четверте судове засідання щодо розгляду заяви кредитора, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду заяви за наявними в матеріалах справи документами, на підставі ст.75 ГПК України.
Розглянувши у судовому засіданні 11.10.2016р. заяву ОСОБА_1 акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ про визнання кредитором на суму 30208705,30грн., наявні в матеріали справи документи, заслухавши пояснення та доводи присутнього представника кредитора, суд встановив:
Ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачає, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).
В силу приписів ст.1 Закону про банкрутство грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.
За загальним правилом, визначеним ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона належними засобами доказування повинна довести підстави своїх вимог.
Отже, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства, заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчить про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.
Відповідно до ст.23 цього Закону поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів або рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору.
Кредитором ОСОБА_1 акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ, заявлені додаткові кредиторські вимоги до боржника на загальну суму 30208705,30грн., які виникли на підставі невиконання боржником своїх зобов'язань протягом жовтня - грудня 2014 року, а саме:
1. за договором №664/14-ТЕ-6
06.12.2013р. між кредитором та боржником укладений договір №664/14-ТЕ-6 купівлі-продажу природного газу.
Відповідно до п.п. 1.2, 1.2. цього договору продавець зобов'язується передати покупцю імпортований природний газ в обсязі, зазначеному у п. 2.1 цього договору.
На виконання п. 2.1 цього договору продавець поставляв боржнику природний газ на загальну суму 5303988,13грн.
Природний газ прийнятий боржником, що підтверджено актами приймання - передачі від 31.10.2014р., 30.11.2014р., 31.12.2014р. (додані до заяви).
Заборгованість за поставлений природний газ сплачена боржником частково у сумі 345798,80грн., у зв'язку з чим сума боргу складає 4958189,34грн.
2. за договором №665/14-БО-6
06.12.2013р. між кредитором та боржником укладений договір №665/14-БО-6 купівлі-продажу природного газу.
Відповідно до п.п. 1.2, 1.2. цього договору продавець зобов'язується передати покупцю імпортований природний газ в обсязі, зазначеному у п. 2.1 цього договору.
На виконання п. 2.1 цього договору продавець поставляв боржнику природний газ на загальну суму 893807,71грн.
Природний газ прийнятий боржником, що підтверджено актами приймання - передачі від 30.11.2014р., 31.12.2014р. (додані до заяви).
Заборгованість за поставлений природний газ сплачена боржником частково у сумі 18615,20грн., у зв'язку з чим сума боргу складає 875192,51грн.
3. за договором №2441/14-КП-6
28.01.2014р. між кредитором та боржником укладений договір №2441/14-КП-6 купівлі-продажу природного газу.
Відповідно до п.п. 1.2, 1.2. цього договору продавець зобов'язується передати покупцю імпортований природний газ в обсязі, зазначеному у п. 2.1 цього договору.
На виконання п. 2.1 цього договору продавець поставляв боржнику природний газ на загальну суму 183227,23грн.
Природний газ прийнятий боржником, що підтверджено актами приймання - передачі від 30.11.2014р., 31.12.2014р. (додані до заяви).
Заборгованість за поставлений природний газ боржником не погашена та складає 183227,23грн.
4. за договором №047/14-ПР
06.12.2013р. між кредитором та боржником укладений договір №047/14-ПР купівлі-продажу природного газу.
Відповідно до п.п. 1.2, 1.2. цього договору продавець зобов'язується передати покупцю імпортований природний газ в обсязі, зазначеному у п. 2.1 цього договору.
На виконання п. 2.1 цього договору продавець поставляв боржнику природний газ на загальну суму 24192096,22грн.
Природний газ прийнятий боржником, що підтверджено актами приймання - передачі від 30.11.2014р., 31.12.2014р. (додані до заяви).
Заборгованість за поставлений природний газ боржником не погашена та складає 24192096,22грн.
01.08.2016р. через канцелярію господарського суду Донецької області ліквідатором наданий відзив на заяву про визнання кредиторських вимог, в якому ліквідатор не визнає грошові вимоги заявника повністю, оскільки:
- технологічний цикл боржника закінчився у квітні 2014 року; з травня по вересень 2014 року заявник не поставляв, а боржник не отримував газ за вищевказаними договорами;
- акти приймання-передачі природного газу підписані не уповноваженою особою, оскільки з 29.04.2014р. повноваження керівника виконує ліквідатор, який не передавав жодній третій особі довіреностей на представлення боржника перед іншими підприємства, організаціями та установами.
За результатами розгляду наданої суду заяви, додаткових документів, відзиву ліквідатора на заяву, заслухавши пояснення представників кредиторів, суд встановив:
Постановою господарського суду від 29.04.2014р. боржника - Державне підприємство «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль», м. Зугрес, визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців до 29.04.2015р., ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2.
Матеріали справи містять клопотання Міністерства енергетики та вугільної промисловості №17/0588 від 24.04.2014р., в якому зазначено, що рішенням Зугреської міської ради від 26.04.2012р. №6/27-3 затверджено схему теплозабезпечення міста Зугрес від потужностей ВП «Зуївська ТЕС» ТОВ «ДТЕК Східенерго»; Міненерговугілля України, як орган управління підприємства-боржника, вважає за доцільне відкрити ліквідаційну процедуру відносно ДП «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль», м. Зугре.
Відповідно до ст.38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:
- господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо;
- у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 28.03.2013р. №01-06/606/2013 (зі змінами та доповненнями).
Указом Президента України №875/2014 від 14.11.2014р. «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 4 листопада 2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях» постановлено забезпечити, з метою недопущення збільшення заборгованості з оплати за поставлені енергоносії, затвердження особливого порядку централізованого обліку постачання енергоносіїв на окремі території у районі проведення антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях та оплати енергоносіїв всіма категоріями споживачів.
Предметом розгляду у даному судовому засіданні є вимога ПАТ НАК «Нафтогаз України» (кредитора) до ДП «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль» (банкрута) про визнання та включення до реєстру вимог кредиторів заборгованості, яка нарахована кредитором боржнику в процедурі ліквідації за невиконання зобов'язань, що виникли на підставі укладених договорів купівлі-продажу природного газу №664/14-ТЕ-6 від 06.12.2013р., №665/14-БО-6 від 06.12.2013р., №2441/14-КП-6 від 28.01.2014р., №047/14-ПР від 06.12.2013р. з додатковими угодами до них. Вказані договори укладені та підписані представниками сторін, підписи скріплені печатками.
Факт укладення зазначених договорів ліквідатором не заперечується.
Вказаними договорами врегульовані відносини кредитора із боржником, щодо постачання природного газу виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням (п.1.2. ст.1 Договору купівлі-продажу природнього газу від 06.12.2013р. №664/14-ТЕ-6 із змінами внесеними додатковою угодою до нього від 22.04.2014р. №2), бюджетними установами та організаціями (п.1.2. ст.1 Договору купівлі-продажу природнього газу від 06.12.2013р. №665/14-БО-6 із змінами внесеними додатковою угодою до нього від 28.01.2014р. №1), підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання (крім бюджетних організацій та установ - п.1.2. ст.1 Договору купівлі-продажу природнього газу від 28.01.2014р. №2441/14-КП-6), для власних потреб покупця (п.1.2. ст.1 Договору купівлі-продажу природнього газу від 06.12.2013р. №047/14-ПР.
Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Одже, згідно з положеннями ст.204 Цивільного кодексу України, яка закріплює презумпцію правомірності правочину, ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Доказів визнання договорів купівлі-продажу природнього газу не дійсними суду не надано.
Відповідно до ст.ст.173, 174, 193 ГК України господарський договір є підставою виникнення прав і обов'язків, які повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно заяви ОСОБА_1 акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ про визнання кредиторських вимог та доданих до неї документів, після визнання боржника банкрутом, заявником продовжувалося постачання природного газу на підставі укладених договорів, що також підтверджено актами приймання-передачі природного газу за жовтень, листопад та грудень 2014р., які підписані обома сторонами та скріпленими печатками підприємств.
У судовому засіданні 03.08.2016р. представником кредитора були надані реєстри обсягів реалізації природного газу з ресурсів Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» через газорозподільчі мережи ПАТ "Донецькоблгаз" за жовтень, листопад, грудень 2014 року.
В наданих реєстрах зазначені відомості щодо обсягу фактично протранспотованого НАК "Нафтогаз" за вищевказаними договорами газу з газопроводів структурних підрозділів ДК УТГ, ДК УГВ, ПАТ "Нафтогаз", ДАТ "Чорноморнафтогаз" боржнику -ДП "Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль" (позиція 62 реєстру за жовтень 2014р., позиціі 63 в розділі «Категорія теплоенергетика» та 19 в розділі «Категорія промисловість» реєстру за листопад 2014р., позиції 63 в розділі «Категорія теплоенергетика» та 25 в розділі «Категорія промисловість» за грудень 2014р.). Реєстри підписані представниками ПАТ НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Донецькоблгаз», підписи скріплені печатками.
Окрім того, у судовому засіданні 03.08.2016р. представником заявника суду надані оригінали актів приймання-передачі природного газу для огляду.
Акти приймання-передачі підписані представниками ПАТ НАК «Нафтогаз України» та ДП «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль», підписи скріплені печатками.
У відзиві від 28.07.2016р. на заяву ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ про визнання кредиторських вимог, ліквідатор вказує , що повноваження керівника виконує ліквідатор ОСОБА_2, який не передавав жодній третій особі довіреностей на представлення боржника перед іншими підприємствами, організаціями та установами.
Суд зазначає, що відповідно до правової позицiї Верховного Суду України, викладеної у постановах, прийнятих за результатами перегляду судових рiшень господарських судiв у порядку, передбаченому роздiлом XII 2 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають:
8) з договору купiвлi-продажу:
- довiренiсть вiдповiдно до статей 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi» та Інструкцiї про порядок реєстрацiї виданих, повернутих i використаних довiреностей на одержання цiнностей, затвердженої наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 16.05.1996р. №99, є первинним, проте не єдиним документом, який пiдтверджує факт господарської операцiї i передачi товару. Вiдсутнiсть довiреностi на отримання матерiальних цiнностей за наявностi iнших первинних документiв, що пiдтверджують здiйснення господарської операцiї з передачi товару, не може заперечувати таку господарську операцiю (постанова ВСУ вiд 29.04.2015р. у справi № 903/679/14).
(Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 20 жовтня 2015 року № 01-06/1837/15 «Про доповнення інформаційного листа ВГСУ від 15.03.2011р. № 01-06/249 «Про постанови ВСУ, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів»).
Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Статтею 9 Закону «Про бухгалтерский облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до ч.6 ст.41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України.
В матеріалах справи відсутні відомості та відзив ліквідатора не містить письмових пояснень щодо не передання відповідними посадовими особами банкрута печатки та штампу боржника, а також доказів звільнення посадових осіб, якими підписані акти приймання - передачі природного газу. Вказане ліквідатором не спростовано та доказів зворотнього суду не надано.
Договорами купівлі-продажу природнього газу визначено, що покупець зобов'язується самостійно припиняти (обмежувати) споживання газу згідно з чинним законодавством з першого дня відсутності підтвердженого продавцем у порядку, встановленому договором, планового обсягу поставки (п.3.1.1. Договорів).
Докази припинення чи обмеження споживання газу ліквідатором суду не надані.
Разом з тим, відповідно до письмових пояснень ПАТ НАК «Нафтогаз України» від 26.08.2016р., ані ліквідатор, ані будь-яка інша особа з вимогою до ПАТ НАК «Нафтогаз України» про розірвання укладених договорів або про припинення постачання природного газу у зв'язку із закінченням технологічного циклу боржника, не зверталися, внаслідок чого у кредитора не було правових підстав в односторонньому порядку припинити постачання природнього газу боржнику.
Таким чином факт приймання-передачі газу підтверджується наданими кредитором суду документами, а саме: актами приймання-передачі природнього газу та реєстрами обсягів реалізації природнього газу з ресурсів Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» через газорозподільчі мережи ПАТ "Донецькоблгаз" за жовтень, листопад, грудень 2014 року, що не виключає обов'язок споживача виконувати умови договорів щодо оплати поставленого (спожитого) газу.
Відповідно до ст.ст.33-34, кожна сторона належними і допустимими доказами повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на вищезазначене, ліквідатором доказів в розумінні ст.ст.32-34 ГПК України, щодо припинення постачання газу банкруту в ліквідаційній процедури та як наслідок відсутності зобов'язань банкрута щодо оплати його вартості, суду не надані.
Відповідно до ст.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
У постанові господарського суду Донецької області від 29.04.2014р. встановлений статус підприємства-банкрута, а саме: «згідно висновку Філії ДГУ Агентства з питань банкрутства в Донецькій області, боржник - Державне підприємство «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль», м. Зугрес, має велике соціальне значення для регіону з послуг постачання теплової та електричної енергії юридичним та фізичним особам.».
Доказів організаціі новоі схеми теплопостачання старої частини м. Зугрес, якою передбачалося заміщення потужностей ДП "Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль", після визнання боржника банкрутом, ліквідатором суду не надано, у зв'язку з чим судом враховується факт щодо здійснення господарської операції на підставі укладених договорів купівлі-продажу природнього газу.
У відзиві ліквідатор посилається на те, що відповіно до приписів абз.1, 4 ст.38 Закону України "з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат. безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України від 18.03.2014р. у сраві №6/108-09 поточні вимоги кредитора - це неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурах банкрутства, за період після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора.
В даному судовому засіданні представник кредитора зазначив, що незважаючи на перебування банкрута в стадії ліквідаційної процедури технологічний цикл підприємства не був завершений, підприємство отримувало природний газ, використання якого в першу чергу забезпечувало тепловою енергією населення.
З огляду на зазначене, враховуючи, що за умовами вказаних договорів термін виконання продавцем своїх зобов'язань щодо постачання природнього газу встановлений до 31.12.2014р. та обов'язок покупця оплачувати постачальнику газу його вартість визначається за умови фактично переданого газу, суд дійшов висновку, що в рамках вказаних договорів кредитором здійснено нарахування суми боргу в розмірі 30208705,30грн. за період з січня 2014р. по грудень 2014р. включно. Фактичне здійснення господарської операції підтверджено належними та допустимими доказами.
Право здійснення підприємством діяльності з виробництва теплової енергії підтверджується відповідними ліцензіями, виданими ДП «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль», м.Зугрес, копії яких надані суду та додані до матеріалів справи.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що:
- Державне підприємство «Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль», м.Зугрес має велике соціальне значення для регіону з послуг постачання теплової та електричної енергії юридичним та фізичним особам; доказів припинення теплопостачання у 2014 році ліквідатором суду не надано;
- використання боржником природнього газу, першочергово забезпечувало тепловою енергією населення;
- у ст.204 ЦК України проголошується презумпція правочину (договори купівлі-продажу природнього газу сторонами не розірвані та станом на теперішній час є чинним, в розумінні положень Цивільного законодавства України);
- факт здійснення господарських операцій за договорами №664/14-ТЕ-6 №664/14-ТЕ-6, №2441/14-КП-6, №047/14-ПР купівлі-продажу природного газу укладений між кредитором та боржником підтверджується первинними документами (актами приймання-передачі природнього газу від 31.10.2014р., 30.11.2014р., 31.12.2014р., та реєстрами обсягів реалізації природнього газу з ресурсів Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» через газорозподільчі мережи ПАТ "Донецькоблгаз" за жовтень, листопад, грудень 2014 року),
суд на підставі поданих матеріалів справи та приписів чинного законодавства, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази дійшов висновку, що кредиторські вимоги ОСОБА_1 акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ обґрунтовані, доведені та підлягають визнанню.
Керуючись ст.ст.1, 2, 23, 37-41, 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст.4-1, 32-34, 43, 86 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2011р. №01-06/249 "Про постанови ВСУ, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів" та постанову Верховного суду України від 29.04.2015р. у справі №903/679/14, суд -
Задовольнити заяву ОСОБА_1 акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ №14/2-1059В від 09.06.2016р. про визнання кредиторських вимог на суму 30208705,30грн.
Визнати кредиторські вимоги ОСОБА_1 акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ в сумі 30208705,30грн.
Ліквідатору включити кредиторські вимоги ОСОБА_1 акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ до реєстру вимог кредиторів; уточнений реєстр вимог кредиторів надати суду.
Суддя І.К. Чорненька