8.1
про залишення позовної заяви без руху
12 жовтня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1226/16
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ковальова Т.І., розглянувши матеріали адміністративного позову Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області, третя особа - управління Пенсійного фонду України у м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання незаконними дії щодо відмови повернути помилково перераховані кошти та зобов'язати повернути кошти,-
10 жовтня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області, третя особа - управління Пенсійного фонду України у м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання незаконними дії щодо відмови повернути помилково перераховані кошти та зобов'язати повернути кошти.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Позивачем до позовного матеріалу не долучено документу про сплату судового збору, проте просив відкласти сплату судового збору до винесення судового рішення по справі, посилаючись на те, що на момент подання позовної заяви Сєвєродонецький міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області не має коштів, виділених з бюджету для оплати судового збору.
Дослідивши вказане клопотання суд вважає його необґрунтованим та не знаходить підстав для відстрочення позивача від сплати судового збору з огляду на наступне.
01.09.2015 року набув чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” від 22.05.2015 року №484-VIII, яким внесено зміни в Закон України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року №3674-VI.
Позивач не віднесений до осіб, які згідно із ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнені від сплати судового збору за подання позову.
Відповідно до ч.1 ст.88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ч. 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Враховуючи вищенаведене, підставою для відстрочення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, відстрочення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що в межах спірних правовідносин позивач не є таким, що звільнений від сплати судового збору, а тому має сплатити судовий збір у належному порядку та розмірі.
Окрім того, Вищим адміністративним судом України в Довідці про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами Закону України “Про судовий збір” від 23.01.2015 зазначено, що якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Таким чином, позивачем, який діє як суб'єкт владних повноважень, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження його неплатоспроможності та відсутності фінансування, тому суд вважає клопотання позивача необґрунтованим та не знаходить підстав для його задоволення.
Частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Частиною 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно із частиною 1 статті 3 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2016 рік” установлено на 2016 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1378 гривень.
За подання до адміністративного суду суб'єктом владних повноважень адміністративного позову немайнового характеру пунктом 2 частини 3 статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” встановлена ставка судового збору 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Враховуючи те, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2016 року, ставку судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмір 2 756,00 грн.
Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, позивачем судовий збір за подання позовної заяви, яка має немайновий характер у законодавчо визначеному розмірі не сплачено.
З огляду на вищевикладене, позивачу у відповідності до вимог статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову, який має немайновий характер, слід надати суду документ про сплату судового збору у розмірі 2 756,00 грн. в доход Державного бюджету України за банківськими реквізитами: отримувач коштів УК у м. Сєвєродонецький/Луганський окр.адмін.суд/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37944909, банк отримувача (МФО) 804013, рахунок отримувача 31217206784080, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Крім того, позивачем не надано до позовної заяви докази надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів.
З огляду на вищенаведене, адміністративний позов поданий без дотримання вимог ст. 106 КАС України та підлягає залишенню без руху.
Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись Законом України “Про судовий збір” та статтями 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У задоволенні клопотання Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про відстрочення від сплати судового збору, - відмовити.
Адміністративний позов Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області, третя особа - управління Пенсійного фонду України у м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання незаконними дії щодо відмови повернути помилково перераховані кошти та зобов'язати повернути кошти, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом 7 (сім) днів з дня отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду документу про сплату судового збору в сумі 2 756,00 грн. (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість гривень 00 коп.) та докази надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третій особі копії позовної заяви та доданих до неї документів.
У разі ненадання вищевказаного документа позовна заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.
Копію даної ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.
СуддяОСОБА_1