03 жовтня 2016 року 810/1002/16
приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. ОСОБА_1, 26,
час прийняття постанови : 13 год. 00 хв.
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лиска І.Г.
при секретарі: Васковець М.С.
за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" до Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" з позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості:
- № 125110010/2015/010129/2 від 23.10.2015 року ;
- № 125110010/2015/010130/2 від 23.10.2015 року;
- № 125110010/2015/010132/2 від 23.10.2015 року;
- № 125110010/2015/010131/2 від 23.10.2015 року ;
- № 125110010/2015/010137/2 від 27.10.2015 року;
- №125110010/2015/010150/2 від 02.11.2015 року;
- № 125110010/2015/010153/2 від 03.11.2015 року;
- № 125110010/2015/010149/2 від 02.11.2015 року;
- № 125110010/2015/010143/2 від 30.10.2015 року;
- № 125110010/2015/010154/2 від 03.11.2015 року;
- № 125110010/2015/010155/2 від 03.11.2015 року;
- № 125110010/2015/010151/2 від 02.11.2015 року;
- № 125110010/2015/010165/2 від 05.11.2015 року;
- № 125110010/2015/010164/2 від 05.11.2015 року;
- № 125110010/2015/010152/2 від 03.11.2015 року
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при митному оформленні товарів, які ввозились на територію України, їх митна вартість визначалась за основним методом - ціною договору (контракту), відповідні відомості заявлялися у деклараціях митної вартості, до яких додавалися усі необхідні документи для підтвердження ціни. Стверджували, що митний орган безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартістю товарів, визначеною за ціною договору (контракту), та незаконно прийняв рішення про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу. Позивач зазначає про відсутність підстав для витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, а також на невідповідність рішень про коригування вимогам до їх оформлення і недотримання порядку щодо черговості застосування методів визначення митної вартості. Також наголошували на непроведенні процедури консультацій і на обов'язку митниці доводити наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості.
Посилаючись на порушення відповідачем положень Конституції України та Митного кодексу України, позивач просив визнати протиправними та скасувати оскаржувані рішення про коригування митної вартості.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги та просиви їх задовольнити, підтвердив обставини, викладені в позовній заяві та додаткових письмових поясненнях до позову.
Відповідач позов не визнав, 25.05.2016 року на адресу суду надійшли письмові заперечення, в яких відповідач вказав, що надані позивачем документи виявились недостатніми для визнання заявленої митної вартості за основним методом, тому митний орган законно та обґрунтовано прийняв рішення про коригування митної вартості, підстави для їх скасування відсутні. Стверджував про правомірність дій органу доходів і зборів, а також те, що відповідальність за обґрунтування цін за зовнішньоекономічними контрактами покладається на суб'єктів підприємницької діяльності. Зазначив, що підставою для витребування додаткових документів у позивача слугували розбіжності у первинно поданих документах.
Представник відповідач ОСОБА_3В у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, з підстав, зазначених у письмових запереченнях на позов та додаткових письмових поясненнях, просив суд відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представників сторін, суд зазначає наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю “Фоззі-Фуд” є юридичною особою, зареєстроване 2 грудня 2002 року Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області .
25 грудня 2013 року між ТОВ «Фоззі-Фуд» та «Iceland Seafood ehf» (Ісландія) був укладений контракт купівлі-продажу товарів № 576-S.
ТОВ «Фоззі-Фуд» імпортувало в ОСОБА_1 товар, а саме рибу свіжеморожену морську - скумбрію, виробник Island Seafoods ehf та до Київської митниці ДФС були подані такі митні декларації:
№ 125110010/2015/180763 від 23.10.2015 року (поставка №456-183);
№ 125110010/2015/180764 від 23.10.2015 року (поставка № 456-184);
№ 125110010/2015/180769 від 23.10.2015 року (поставка № 456-185);
№ 125110010/2015/180762 від 23.10.2015 року (поставка № 456-186);
№ 125110010/2015/180805 від 27.10.2015 року (поставка № 456-187);
№ 125110010/2015/180888 від 02.11.2015 року (поставка № 456-188);
№ 125110010/2015/180912 від 03.11.2015 року (поставка № 456-189);
№ 125110010/2015/180887 від 02.11.2015 року (поставка № 456-190);
№ 125110010/2015/180868 від 30.10.2015 року (поставка № 456-191);
№ 125110010/2015/180914 від 03.11.2015 року (поставка № 456-192);
№ 125110010/2015/180917 від 03.11.2015 року (поставка № 456-193);
№ 125110010/2015/180899 від 02.11.2015 року (поставка № 456-194);
№ 125110010/2015/180953 від 05.11.2015 року (поставка № 456-195);
№ 125110010/2015/1800952 від 05.11.2015 року (поставка №456-196);
№ 125110010/2015/180913 від 03.11.2015 року (поставка № 456-197).
На підтвердження задекларованої митної вартості ТОВ «ФОЗЗІ-ФУД» надало наступні документи, перелік яких вказано у графах 44 вказаних МД під кодами зазначеними поряд з кожним документом у дужках), зокрема:
- картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами (код 1602);
- міжнародні автомобільні накладні (CMR) (код 2730);
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги (код 3004);
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару (код 3007);
- рахунки-фактури (інвойси) (код 3105);
- страховий поліс (код 3530);
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів(код 4104);
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (код 4103);
- договір перевезення (код 4301);
- інформація про позитивні результати здійснення фіто санітарного контролю товару (код 5503);
- інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (код 5504);
- сертифікат про походження товару (код 7011);
- сертифікати якості (код 9000);
- договір страхування (код 9000);
- заява на транспортування (код 9000);
Крім того, до цього позивачем подавалась попередня митна декларація про що міститься відмітка в рядку 40 митної декларації.
Аналогічні документи були подані по всім поставкам.
Надалі відповідач повідомив декларанта ТОВ «Фоззі-Фуд», що відповідно до ст. 53 МК України необхідно подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товару: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару; за бажанням інші додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Вищевказане підтверджується електронними повідомленнями, які надсилались митним органом.
Після чого, на виконання вимоги відповідача було надано прайс-листи, комерційні пропозиції, копія митної декларації країни відправлення, а також вказано, що запитуванні у позивача документи вже подавались останнім до митної декларації, а інших документів на даний момент немає можливості надати, так як останні надаються лише у випадку їх наявності.
Відповідачем, на підставі наданих позивачем документів були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів:
№125110010/2015/010129/2 від 23.10.2015 року (поставка № 456-183);
№125110010/2015/010130/2 від 23.10.2015 року (поставка №456-184);
№125110010/2015/010132/2 від 23.10.2015 року (поставка №456-185);
№ 125110010/2015/010131/2 від 23.10.2015 року (поставка № 456-186);
№ 125110010/2015/010137/2 від 27.10.2015 року (поставка № 456-187);
№125110010/2015/010150/2 від 02.11.2015 року (поставка № 456-188);
№ 125110010/2015/010153/2 від 03.11.2015 року (поставка № 456-189);
№ 125110010/2015/010149/2 від 02.11.2015 року (поставка № 456-190);
№ 25110010/2015/010143/2 від 30.10.2015 року (поставка № 456-191);
№125110010/2015/010154/2 від 03.11.2015 року (поставка № 456-192);
№125110010/2015/010155/2 від 03.11.2015 року (поставка № 456-193);
№125110010/2015/010151/2 від 02.11.2015 року (поставка № 456-194);
№125110010/2015/010165/2 від 05.11.2015 року (поставка № 456-195);
№125110010/2015/010164/2 від 05.11.2015 року (поставка № 456-196);
№125110010/2015/010152/2 від 03.11.2015 року (поставка №456-197).
Таким чином, митна вартість товарів була збільшена і відповідно збільшений розмір переплаченого мита та ПДВ по даним поставкам на 1357196, 18 грн.
В оскаржуваних рішеннях митного органу вказано, що митна вартість товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у зв'язку з тим, що: Наданні документи містять неповні відомості (у наданих документах містяться розбіжності); невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам наведеним у главі 9 МК України; Неподання додаткових документів в повному обсязі на письмову вимогу митного органу, а надані додаткові документи не підтверджують числові значення митної вартості.
Також, в рішеннях зазначено, що митна вартість визначена за резервним методом. Процедура консультацій між митним органом та декларантом проведена.
ТОВ «Фоззі-Фуд» не погоджується з винесеним рішенням про коригування митної вартості, тому звернулось з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 544 Митного кодексу України (далі - МК України) основними завданнями, що покладені на органи доходів та зборів є, зокрема такі: забезпечення правильного застосування, неухильного дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства України з питань державної митної справи; забезпечення виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань державної митної справи, укладеними відповідно до закону; забезпечення справляння митних платежів, контроль правильності обчислення, своєчасності та повноти їх сплати, застосування заходів щодо їх примусового стягнення у межах повноважень, визначених цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими актами законодавства України; застосування передбачених законом заходів митно-тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, здійснення контролю за дотриманням усіма суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та громадянами встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення окремих видів товарів через митний кордон України.
Митниця, у розумінні ст. 546 МК України є митним органом, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на органи доходів і зборів.
Керуючись ст. 318 МК України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
При цьому, митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до Митного кодексу України та інших законів України (ч. 2 ст. 318 МК України).
Виключність повноважень митниць щодо здійснення державної митної справи, тобто митного контролю та митного оформлення, закріплено ст. 8 МК України.
Митний контроль, відповідно до п. 24 ч.1 ст. 4 МК України, являє собою сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Відповідно до п. 23 ч. 1 цієї ж статті, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Разом з тим, митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи (п. 29 ч. 1 ст. 4 МК України).
Згідно із ст. 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі та транзиту через її території товарів.
Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України за № 1360/21672, далі - Порядок 631).
Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч.1 ст. 248 МК України).
Відповідно до ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках.
Митна декларація та інші документи, подання яких органам доходів і зборів передбачено цим Кодексом, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.
Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються Митним кодексом України. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ч.6 ст. 257 МК України).
На виконання вказаної норми розроблено Положення про митні декларації, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450 (далі - Постанова 450) та Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за №1372/21684, далі - Порядок 651).
Відповідно до ст. 334 МК України митні органи вимагають від осіб, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою покладено на митні органами, тільки ті документи та відомості, які необхідні для здійснення контролю та встановлені цим кодексом.
А особи, які здійснюють переміщення товарів через митний кордон України, зобов'язані надавати митним органам такі документи та відомості, необхідні для здійснення контролю, в усній, письмовій та/або електронній формі, (ч. 2 ст. 334 МК України).
Статтею 335 МК України передбачено перелік документів та відомостей, які необхідні для митного контролю.
Розділом ІІІ МК України визначено загальні положення та порядок визначення митної вартості.
Відповідно до ст. 49 МК України, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відомості про митну вартість використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів (ст. 50 МК України).
Керуючись ч. 1 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу України.
При цьому, відповідно до ч.2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним зобов'язані подавати митниці достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. (п. 1 ч.5 ст. 54 МК України)
Документи, які підтверджують митну вартість товарів, визначені у ч. 2 ст. 53 МК України. Однак, у разі необхідності, органи доходів та зборів мають право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості (п. 2 ч. 5 ст. 54 МК України), а декларант чи уповноважена ним особа зобов'язані надати такі додаткові документи (ч. 3,4 ст. 53 МК України).
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів та зборів під час проведення митного контролю та митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості згідно із ч. 1 ст. 54 МК України.
При цьому, у п.1 ч. 4 ст. 54 МК України визначено обов'язок митниць здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості товарів, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно п.1 ч. 1 ст. 9 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Так, відповідно до ст. VII п.2 (а) Генеральної угоди по тарифам і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митної мети повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, та не повинна ґрунтуватись на вартості товару національного походження або на вільних чи фіктивних оцінках.
Статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди по тарифам і торгівлі 1994 року, ніщо в цій Угоді не тлумачиться як обмежуюче або таке, що ставить під сумнів право митних адміністрацій переконуватися у правдивості або точності будь-якої заяви, документу або декларації, що надаються для цілей митної оцінки.
При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.
Відповідно до ч. 2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів та зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 МК України.
За результатами контролю митний орган визнає заявлену митну вартість або ж приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 МК України (ч. 3 ст. 54 МК України).
Рішення про коригування митної вартості товарів приймається митним органом у письмовій формі, якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість , товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість (ч. 1 ст. 55 МК України).
Таке рішення має містити необхідні реквізити, визначені ч. 2 ст. 55 МК України, а форма рішення затверджена наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), далі - Правила 598.
При цьому у Рішенні про коригування митної вартості обов'язково зазначається про право декларанта на випуск товару у вільний обіг за умови надання гарантій, передбачених розділом X МК України у разі незгоди з таким рішенням. Строк дії таких гарантій складає 90 календарних днів (ч.7 ст. 55 МК України).
Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може подати додаткові документи для підтвердження заявленої ним вартості, (ч. 8 ст. 55 МК України). Орган доходів та зборів, у разі надання вказаних документів, розглядає їх та виносить письмове рішення щодо визнання чи невизнання заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.6 ст. 54 МК України, орган доходів та зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.
У разі відмови у митному оформленні складається картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, форма та порядок заповнення якої визначено Порядком 631.
Крім того, відповідно до ст. 320 МК України, форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Не допускаються визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю.
Обов'язковість застосування АСАУР передбачено також положеннями стандартних правил 6.3, 6.4, 6.9 Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур від 18.05.73, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України «Про приєднання України до протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, ст. 361 МК України.
Органи доходів та зборів застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до них, а також обсягу митного контролю (ч.2 ст. 361 МК України).
Пунктом 4.5.4 розділу IV Порядку 631 визначено, що при здійсненні митного оформлення МД виконується, зокрема, така митна формальність, як контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу ЕК МД та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР).
У спірному митному оформленні, при прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем було проведено контроль із застосуванням АСАУР відповідно до ст. 337 МК України.
Порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.08.2015 за №1021/27466) (далі - Порядок 684). Цей Порядок розроблено з метою забезпечення вибірковості митного контролю шляхом застосування системи управління ризиками, поліпшення ефективності роботи Державної фіскальної служби України (далі - ДФС) під час митного контролю та митного оформлення за рахунок застосування методів управління ризиками, у тому числі аналізу ризиків із використанням інформаційних технологій
Модуль АСАУР імплементовано до програмно-інформаційного комплексу «Інспектор-2006» (далі - ПІК «Інспектор-2006»), який введено в експлуатацію наказом Держмитслужби України від 25.01.2007 № 48 з метою вдосконалення механізму митного оформлення товарів. Саме за допомогою ПІК «Інспектор - 2006» під час перевірки електронної копії ВМД здійснюється оцінка ризиків відповідно до АСАУР.
Відповідно до розділу 1 розділу IV Порядку 684 за результатами оцінки ризику у конкретному випадку здійснення митного контролю товарів, транспортних засобів, у тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками (далі - СУР), що здійснюється відповідно до статті 337 Митного кодексу України, митниці (митні пости) ДФС обирають форми та обсяги митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей.
Перелік митних формальностей за результатами застосування СУР містить відомості про: назву митної формальності; підрозділ/посадову особу - ініціатора включення митної формальності до переліку, прізвище, ініціали посадової особи, яка безпосередньо доповнила перелік; підстави включення митної формальності до переліку; вид митної формальності (обов'язкова, обов'язкова за умови, у разі потреби); повідомлення до митної формальності.
Посадові особи митниці (митного поста) ДФС, які здійснюють митний контроль та митне оформлення у конкретному випадку здійснення митного контролю товарів, транспортних засобів, в обов'язковому порядку переглядають сформований за допомогою інформаційних технологій Перелік митних формальностей за результатами застосування СУР (п.4 розділу IV Порядку 684) з метою визначення митних формальностей, виконання яких належить до їх компетенції.
Судом встановлено, що при подачі позивачем зазначених вище митних декларацій при внесенні електронних копій спірних митних декларацій спрацювали наступні профілі ризиків: 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів».
Відповідні коди містяться у класифікаторі митних формальностей, що можуть бути визначені за результатами застосування системи управління ризиками, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011.
В постановах від 15.10.2013 р. у справі № 21-270а13 та від 22.10.2013 р. у справі № 21-342а13, які є обов'язковими для врахування як судами, так і суб'єктами владних повноважень відповідно до ст. 244-2 КАС України, Верховний Суд України зазначає, що підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, може бути наявність в спеціалізованих програмно-інформаційних комплексах ЄАІС ДМСУ інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів.
Таким чином, під час перевірки та аналізу даних митних декларацій, а також відпрацювання згенерованих АСАУР митних формальностей, у відповідності з п.6 розділу 2 наказу ДФС України від 11.09.2015 року №689 було здійснено аналіз щодо: включення всіх витрат; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п'ятою - восьмою статті 58 МКУ, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості (далі - ДМВ); наявність арифметичних помилок у митній декларації, ДМВ або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок).
Щодо рішень про коригування митної вартості товарів: від 23.10.2015 № 125110010/2015/010129/2; від 23.10.2015 № 125110010/2015/010130/2; від 23.10.2015 № 125110010/2015/010131/2; від 23.10.2015 № 125110010/2015/010132/2; від 27.10.2015 № 125110010/2015/010137/2; від 30.10.2015 № 125110010/2015/010143/2; від 02.11.2015 № 125110010/2015/010149/2; від 02.11.2015 № 125110010/2015/010150/2; від 02.11.2015 № 125110010/2015/010151/2; від 03.11.2015 № 125110010/2015/010152/2; від 03.11.2015 № 125110010/2015/010153/2; від 03.11.2015 № 125110010/2015/010154/2; від 03.11.2015 № 125110010/2015/010155/2; від 05.11.2015 № 125110010/2015/010164/2; від 05.11.2015 № 125110010/2015/010165/2 судом встановлено наступне.
Вищезазначені рішення прийняті на товар «риба свіжоморожена морська- скумбрія ціла, не патрана, не піддана тепловій та кулінарній обробці, без додання харчових добавок та приправ, не консервована, розмірний ряд: 400-600г», відправник- Iceland Seafood ehf, Iceland.
Товар, який заявлений до митного оформлення за митною декларацією від 23.10.2015 № 125110010/2015/180763 було випущено у вільний обіг у зв'язку з незгодою декларанта з Рішенням про коригування митної вартості товару шляхом надання гарантій відповідно до частини 7 статті 55 Митного кодексу України за митною декларацією від 23.10.2015 № 125110010/2015/180771.
Товар, який було заявлено до митного оформлення за митною декларацією від 23.10.2015 № 125110010/2015/180764 було випущено у вільний обіг у зв'язку з незгодою декларанта з Рішенням про коригування митної вартості товару шляхом надання гарантій відповідно до частини 7 статті 55 Митного кодексу України за митною декларацією від 23.10.2015 № 125110010/2015/180774.
Товар, який було заявлено до митного оформлення за митною декларацією від 23.10.2015 № 125110010/2015/180762 було випущено у вільний обіг у зв'язку з незгодою декларанта з Рішенням про коригування митної вартості товару шляхом надання гарантій відповідно до частини 7 статті 55 Митного кодексу України за митною декларацією від 23.10.2015 № 125110010/2015/180770.
Товар, який заявлено до митного оформлення за митною декларацією від 23.10.2015 № 125110010/2015/180769 було випущено у вільний обіг у зв'язку з незгодою декларанта з Рішенням про коригування митної вартості товару шляхом надання гарантій відповідно до частини 7 статті 55 Митного кодексу України від за митною декларацією від 23.10.2015 № 125110010/2015/180776.
Товар, який заявлено до митного оформлення за митною декларацією від 27.10.2015 № 125110010/2015/180805 було випущено у вільний обіг у зв'язку з незгодою декларанта з Рішенням про коригування митної вартості товару шляхом надання гарантій відповідно до частини 7 статті 55 Митного кодексу України за митною декларацією від 27.10.2015 № 125110010/2015/180814.
Товар, який заявлено до митного оформлення за митною декларацією від 02.11.2015 № 125110010/2015/180888 було випущено у вільний обіг у зв'язку з незгодою декларанта з Рішенням про коригування митної вартості товару шляхом надання гарантій відповідно до частини 7 статті 55 Митного кодексу України за митною декларацією від 02.11.2015 № 125110010/2015/180900.
Товар, який заявлено до митного оформлення за митною декларацією від 03.11.2015 №125110010/2015/180912 та випущено у вільний обіг у зв'язку з незгодою декларанта з Рішенням про коригування митної вартості товару шляхом надання гарантій відповідно до частини 7 статті 55 Митного кодексу України за митною декларацією від 03.11.2015 № 125110010/2015/180921.
Товар, який заявлено до митного оформлення за митною декларацією від 02.11.2015 № 125110010/2015/180887 випущено у вільний обіг у зв'язку з незгодою декларанта з Рішенням про коригування митної вартості товару шляхом надання гарантій відповідно до частини 7 статті 55 Митного кодексу України за митною декларацією від 02.11.2015 № 125110010/2015/180898.
Товар, який заявлено до митного оформлення за митною декларацією від 03.11.2015 № 125110010/2015/180914 було випущено у вільний обіг у зв'язку з незгодою декларанта з Рішенням про коригування митної вартості товару шляхом надання гарантій відповідно до частини 7 статті 55 Митного кодексу України за митною декларацією від 03.11.2015 № 125110010/2015/180923.
Товар, який заявлено до митного оформлення за митною декларацією від 03.11.2015 № 125110010/2015/180917 було випущено у вільний обіг у зв'язку з незгодою декларанта з Рішенням про коригування митної вартості товару шляхом надання гарантій відповідно до частини 7 статті 55 Митного кодексу України за митною декларацією від 03.11.2015 № 125110010/2015/180924.
Товар, який заявлено до митного оформлення за митною декларацією від 02.11.2015 № 125110010/2015/180899 було випущено у вільний обіг у зв'язку з незгодою декларанта з Рішенням про коригування митної вартості товару шляхом надання гарантій відповідно до частини 7 статті 55 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI за митною декларацією від 02.11.2015 № 125110010/2015/180901.
Товар, який заявлено до митного оформлення за митною декларацією від 05.11.2015 №125110010/2015/180953 було випущено у вільний обіг у зв'язку з незгодою декларанта з Рішенням про коригування митної вартості товару шляхом надання гарантій відповідно до частини 7 статті 55 Митного кодексу України за митною декларацією від 05.11.2015 № 125110010/2015/180959.
Товар, який заявлено до митного оформлення за митною декларацією від 05.11.2015 №125110010/2015/180952 було випущено у вільний обіг у зв'язку з незгодою декларанта з Рішенням про коригування митної вартості товару шляхом надання гарантій відповідно до частини 7 статті 55 Митного кодексу України за митною декларацією від 05.11.2015 № 125110010/2015/180957.
Товар, який заявлено до митного оформлення за митною декларацією від 03.11.2015 №125110010/2015/180913 випущено у вільний обіг у зв'язку з незгодою декларанта з Рішенням про коригування митної вартості товару шляхом надання гарантій відповідно до частини 7 статті 55 Митного кодексу України за митною декларацією від 03.11.2015 № 125110010/2015/180922.
У результаті аналізу наданих декларантом документів для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів, митницею виявлені розбіжності, зокрема наступні.
Згідно пункту 3.1 зовнішньоекономічного контракту від 25.12.2013 № 456-S, для даної поставки передбачені умови поставки CIF/FCA Клайпеда (Литва). В інвойсах та у митних деклараціях зазначені умови поставки CIF Klaipedia (порт призначення). Декларантом включено до ціни товару транспортні витрати з місця навантаження (Клайпеда, Литва) до кордону та витрати страхування.
Проте є підстави вважати, що до митної вартості не включені додаткові витрати (навантаження в країні продавця, послуги зберігання тощо) та експедиторські витрати (оскільки рахунок виставила транспортна організація, а не експедитор, тобто не включаючи ще витрати на експедитора товару);
За даними умовами поставки, обов'язки продавця є виконаними, коли він доставив товар до міста Клайпеда. При цьому, за умовами п. А.6 умов поставки CIF згідно Інкотермс, Продавець зобов'язаний нести витрати на транспортування та страхування товару до міста Клайпеда, які включаються до ціни товару.
Однак, фактично ціна спірного товару, яка вказана у інвойсах, включає в себе лише вартість продукту, тари, термоусадочної упаковки, маркування, навантаження та митне оформлення в країні продавця, про що вказано у п. 2 контракту від 25.12.2013 № 456-S.
Таким чином, всупереч вказаним у контракті та спірних ЕМД умовам поставки CIF Klaipedia, до ціни товару не включено витрати на транспортування та страхування товару з Ісландії до міста Клайпеда (Литва), а отже заявлено неповну інформацію про ціну товару, що відповідно до ч.2 ст. 58 МК України унеможливлює застосування основного методу визначення митної вартості.
Відповідно до наданого страхового полісу від 21.10.2015 № 6467 (додаток 3 до Генерального договору добровільного страхування вантажів від 06.12.2013 № 101014611) страховий тариф становить 0,16%. Однак п 3.6.1 Генерального договору добровільного страхування вантажів від 06.12.2013 № 101014611 передбачений страховий тариф у розмірі 0,2%.
При цьому, п.п. 4.1, 4.2, 4.4 Генерального договору добровільного страхування вантажів від 06.12.2013 №101014611 свідчать, що зазначена у полісі страхова премія не є кінцевою, оскільки фактична страхова премія оплачується за виставленими страховиком рахунками-фактурами.
Крім того, зазначена у страхових полісах страхова сума свідчить про заниження позивачем заявленої митної вартості товарів.
Так, наприклад, позивачем заявлено за ЕМД від 23.10.2015 р. №125110010/2015/180769, №125110010/2015/180762, №125110010/2015/180764 №1251100/2015/180763 митну вартість у розмірі 548969,11 грн., в той час як страхова сума у полісі від 21.10.2015 № 6467 зазначена на рівні 697920,00 грн.
За ЕМД від 27.10.2015 року №125110010/2015/180805 заявлено митну вартість у розмірі 564376,08 грн., в той час як страхова сума у полісі від 23.10.2015 № 6522 зазначена на рівні 740900,10 грн.
За ЕМД від 02.11.2015 року №125110010/2015/180888 заявлено митну вартість у розмірі 568184,19 грн., в той час як страхова сума у полісі від 28.10.2015 № 6566 зазначена на рівні 752798,4 грн.
За ЕМД від 03.11.2015 року №125110010/2015/180912 заявлено митну вартість у розмірі 568715, 21 грн., в той час як страхова сума у полісі від 28.10.2015 № 6567 зазначена на рівні 752798,4 грн.
За ЕМД від 02.11.2015 року №125110010/2015/1800887 заявлено митну вартість у розмірі 568184, 19 , 21 грн., в той час як страхова сума у полісі від 28.10.2015 № 6567 зазначена на рівні 752798,4 грн.
За ЕМД від 30.10.2015 року №125110010/2015/180868 заявлено митну вартість у розмірі 565966, 6309 грн., в той час як страхова сума у полісі від 28.10.2015 № 6569 зазначена на рівні 752798,4 грн.
За ЕМД від 03.11.2015 року №125110010/2015/180914 заявлено митну вартість у розмірі 565966, 6309 грн., в той час як страхова сума у полісі від 28.10.2015 № 6569 зазначена на рівні 752798,4 грн.
За ЕМД від 03.11.2015 № 125110010/2015/180914 заявлено митну вартість у розмірі 568586, 3 грн., в той час як страхова сума у полісі від 28.10.2015 № 6571 зазначена на рівні 752798,4 грн.
За ЕМД від 02.11.2015 № 125110010/2015/180899 заявлено митну вартість у розмірі 568190, 93 грн., в той час як страхова сума у полісі від 28.10.2015 № 6572 зазначена на рівні 752798,4 грн.
За ЕМД від 05.11.2015 № 125110010/2015/180953 заявлено митну вартість у розмірі 570351, 24 грн., в той час як страхова сума у полісі від 02.11.2015 № 6645 зазначена на рівні 752735. 60 грн.
За ЕМД від 05.11.2015 № 125110010/2015/180952 заявлено митну вартість у розмірі 570351, 24 грн., в той час як страхова сума у полісі від 02.11.2015 № 6646 зазначена на рівні 752735. 60 грн.
За ЕМД від 03.11.2015 № 125110010/2015/180913 заявлено митну вартість у розмірі 568715, 21 грн., в той час як страхова сума у полісі від 28.10.2015 № 6646 зазначена на рівні 752798, 40 грн.
За п.3.1 Генерального договору добровільного страхування вантажів від 06.12.2013 №101014611 страхова сума встановлюється у розмірі інвойсної вартості вантажів, що плануються до перевезення, та витрат, пов'язаних із транспортуванням, митним оформленням та іншими додатковими витратами, пов'язаними із перевезенням вантажу в пункт призначення.
Враховуючи той факт, що п. 2 контракту від 25.12.2013 №456-S витрати на митне оформлення та інші додаткові витрати вже включено до інвойсної вартості, то страхова сума фактично розраховується за вартістю, вказаною в інвойсі з додаванням транспортних витрат (548 969,11 грн. (24638,9 дол. США) за інвойсом + орієнтовна вартість транспортних витрат за наявними необ'єктивними відомостями 35 000 грн.) складає 583 969,11 грн., що не співвідноситься зі страховою сумою у розмірі 697920 грн. 00 коп.
Також, враховуючи той факт, що п. 2 контракту від 25.12.2013 №456-S витрати на митне оформлення та інші додаткові витрати вже включено до інвойсної вартості, то страхова сума фактично розраховується за вартістю, вказаною в інвойсі з додаванням транспортних витрат: (564376,08 грн. (24638,9 дол. США) за інвойсом + орієнтовна вартість транспортних витрат за наявними необ'єктивними відомостями 30 000 грн.) складає 594376,08 грн., що не співвідноситься зі страховою сумою у розмірі 740900,10 грн.; (568184, 19 грн. (24710, 4 дол. США) за інвойсом + орієнтовна вартість транспортних витрат за наявними необ'єктивними відомостями 30 000 грн.) складає 598184. 19 грн., що не співвідноситься зі страховою сумою у розмірі 752798, 4 грн. ; (565966, 6309 грн. (24710, 4 дол. США) за інвойсом + орієнтовна вартість транспортних витрат за наявними необ'єктивними відомостями 35 000 грн.) складає 600966, 63грн., що не співвідноситься зі страховою сумою у розмірі 752798, 4 грн.; (568586, 3 грн. (24710, 4 дол. США) за інвойсом + орієнтовна вартість транспортних витрат за наявними необ'єктивними відомостями 35 000 грн.) складає 603586, 3 грн., що не співвідноситься зі страховою сумою у розмірі 752798, 4 грн.; (568190, 93 грн. (24710, 4 дол. США) за інвойсом + орієнтовна вартість транспортних витрат за наявними необ'єктивними відомостями 35 000 грн.) складає 603190, 93 грн., що не співвідноситься зі страховою сумою у розмірі 752798, 4 грн.; (57035, 24 грн. (24710, 4 дол. США) за інвойсом + орієнтовна вартість транспортних витрат за наявними необ'єктивними відомостями 35 000 грн.) складає 605351,24грн., що не співвідноситься зі страховою сумою у розмірі 7522735, 60 грн.; (570351, 24 грн. (24710, 4 дол. США) за інвойсом + орієнтовна вартість транспортних витрат за наявними необ'єктивними відомостями 35 000 грн.) складає 605351, 24 грн., що не співвідноситься зі страховою сумою у розмірі 752735, 60 грн.; (568715, 21 грн. (24710, 4 дол. США) за інвойсом + орієнтовна вартість транспортних витрат за наявними необ'єктивними відомостями 32 000 грн.) складає 600715, 21 грн., що не співвідноситься зі страховою сумою у розмірі 752798, 40 грн.
При цьому, відповідно до п.3.2 договору страхування страхова сума заявляється саме Страхувальником, тобто позивачем.
Судом встановлено, що позивачем не було надано в повному обсязі транспортні документи, що містять та підтверджують відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Зокрема, не надано Акту виконаних робіт, платіжного документу щодо оплати послуг за перевезення за рахунком від 22.10.15 № СФ-0001093. До того ж, п. 5.2. договору про перевезення зазначено, що всі платежі за виконані послуги здійснюються на підставі підписаного сторонами Акту виконаних робіт та виставленого рахунку.
При цьому, враховуючи вимоги п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, якою платникам податків забороняється формування митних декларацій на підставі даних, не підтверджених первинними документами, регістрами бухгалтерського обліку, фінансової звітності, та Порядку 599 позивач зобов'язаний надавати до митного оформлення такий Акт виконаних робіт, оскільки саме на основі цього документу здійснюються платежі та саме Акт, на відміну від рахунку, містить всі реквізити первинного документу.
Однак, у спірних випадках Акту виконаних робіт надано не було.
Рахунок на оплату перевезення від 22.10.2015 року датований раніше фактичного надання послуг, що не відповідає вимогам п.5.2 договору перевезення від 25.12.13 № ЛОГ-28 (відсутність взагалі акту виконаних робіт) та даний товар знаходився під контролем Волинської митниці ще 23.10.15 року.
Рахунок на оплату перевезення від 20.10.2015 року датований раніше фактичного надання послуг, що не відповідає вимогам п.5.2 договору перевезення від 25.12.13 № ЛОГ-28 (відсутність взагалі акту виконаних робіт) та даний товар знаходився під контролем Волинської митниці ще 23.10.15 року.
Рахунок на оплату перевезення № 5010 від 23.10.2015 року датований раніше фактичного надання послуг, що не відповідає вимогам п.5.2 договору перевезення від 25.12.13 № ЛОГ-28 (відсутність взагалі акту виконаних робіт) та даний товар знаходився під контролем Волинської митниці ще 25.10.15 року
Рахунок на оплату перевезення № 5096 від 28.10.2015 року датований раніше фактичного надання послуг, що не відповідає вимогам п.5.2 договору перевезення від 25.12.13 № ЛОГ-28 (відсутність взагалі акту виконаних робіт) та даний товар знаходився під контролем Волинської митниці ще 30.10.15 року
Рахунок на оплату перевезення № 5095 від 28.10.2015 року датований раніше фактичного надання послуг, що не відповідає вимогам п.5.2 договору перевезення від 25.12.13 № ЛОГ-28 (відсутність взагалі акту виконаних робіт) та даний товар знаходився під контролем Волинської митниці ще 30.10.15 року.
Рахунок на оплату перевезення № СФ-0001113 від 30.10.2015 року датований раніше фактичного надання послуг, що не відповідає вимогам п.5.2 договору перевезення від 25.12.13 № ЛОГ-28 (відсутність взагалі акту виконаних робіт) та даний товар знаходився під контролем Волинської митниці ще 02.11.15 року.
Рахунок на оплату перевезення № СФ-0001114 від 30.10.2015 року датований раніше фактичного надання послуг, що не відповідає вимогам п.5.2 договору перевезення від 25.12.13 № ЛОГ-28 (відсутність взагалі акту виконаних робіт) та даний товар знаходився під контролем Волинської митниці ще 30.10.15 року.
Рахунок на оплату перевезення № СФ-0001116 від 30.10.2015 року датований раніше фактичного надання послуг, що не відповідає вимогам п.5.2 договору перевезення від 25.12.13 № ЛОГ-28 (відсутність взагалі акту виконаних робіт) та даний товар знаходився під контролем Волинської митниці ще 30.10.15 року.
Рахунок на оплату перевезення № СФ-0001117 від 30.10.2015 року датований раніше фактичного надання послуг, що не відповідає вимогам п.5.2 договору перевезення від 25.12.13 № ЛОГ-28 (відсутність взагалі акту виконаних робіт) та даний товар знаходився під контролем Волинської митниці ще 30.10.15 року.
Рахунок на оплату перевезення № СФ-0001124 від 05.11.2015 року датований раніше фактичного надання послуг, що не відповідає вимогам п.5.2 договору перевезення від 25.12.13 № ЛОГ-28 (відсутність взагалі акту виконаних робіт) та даний товар знаходився під контролем Волинської митниці ще 04.11.15 року.
Рахунок на оплату перевезення № СФ-0001124 від 05.11.2015 року датований раніше фактичного надання послуг, що не відповідає вимогам п.5.2 договору перевезення від 25.12.13 № ЛОГ-28 (відсутність взагалі акту виконаних робіт) та даний товар знаходився під контролем Волинської митниці ще 04.11.15 року.
Реквізити оплати в Заявці на перевезення 456-183 не відповідають реквізитам оплати в договорі перевезення від 25.12.13 № ЛОГ-28.
Спірний товар переміщується на митну територію України за контрактом з іноземним контрагентом, який не є виробником цього товару.
Вказаний факт має вплив на визначення дійсної вартості товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Реалізовуючи своє право на можливість упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості товарів, а також враховуючи вимоги ч. 3 ст. 53 МК України, органом доходів і зборів направлено декларанту відповідне електронне повідомлення щодо необхідності подання додаткових підтверджуючих документів: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; виписку з бухгалтерської документації, документи, що підтверджують транспортно-експедиційні витрати; каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копію митної декларації країни відправлення.
Відповідно до ч.5 ст. 53 МК України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості.
Керуючись ч.5 ст. 54 МК України орган доходів та зборів має право запитувати документи, які вказані як у ч.2, так і ч. 3, 4 ст. 53 МК України, а декларант зобов'язаний надати такі документи відповідно до п.3 ч.2 ст. 52 МК України.
До того ж, орган доходів та зборів має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості, вказане право передбачено п.2 ч.5 ст. 54 МК України.
Що стосується процедури витребування додаткових документів, то відповідно до ч.3, 4 ст. 53 МК України, митний орган надсилає декларанту письмову вимогу про надання таких документів.
При цьому, форму надання такої письмової вимоги деталізовано у Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672, далі - Порядок 631), у п.2.3 розділу II якого зазначено, що під час виконання митних формальностей, встановлених підпунктами 4.5.5, 4.5.6, 4.5.10 пункту 4.5 розділу IV цього Порядку, у разі необхідності подання додаткових документів і відомостей про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару згідно з Кодексом у разі здійснення митного оформлення товарів за ЕМД інформація про необхідність подання додаткових документів чи відомостей про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару згідно з Кодексом надсилається Декларанту електронним повідомленням, засвідченим ЕЦП посадової особи митного органу.
Для підтвердження отримання електронного повідомлення програмним забезпеченням робочого місця Декларанта в автоматизованому режимі направляється до митного органу відповідне електронне повідомлення із зазначенням дати й часу отримання електронного повідомлення.
Таким чином, електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи було відправлено у тій формі, що передбачена законодавством України з питань державної митної справи.
Листами від 23.10.2015 №2201, №2202 , № 2203, №2207, від 27.10.2015 року №2223, від 02.11.2015 року №2292, від 03.11.2015 року №2322 , від 30.10.2015 р. №2280, від 03.11.2015 №2318, від 03.11.2015 року №2323, від 02.11.2015 року №2294 , від 05.11.2015 №2357 , від 05.11.2015 №2354 , №2319 декларантом позивача додатково було надано лише прайс-лист б/н від 19.10.2015 р. та комерційна пропозиція б/н від 19.10.2015 р, які містять інформацію виключно щодо товарів, які поставляються спірною партією.
Вказане також свідчить про те, що наданий прайс-лист та комерційна пропозиція не підтверджують заявленої митної вартості товарів, зважаючи на їх суб'єктивну спрямованість та адресність, а також, свідчить про те, що зазначена у них вартість не є дійсною.
Так, відповідно до п. 2 (а) статті VII ГАТТ, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару.
Відповідно до п. 2 (b) зазначеної статті, під «дійсною вартістю» повинна розумітися ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.
Вищий адміністративний суд України неодноразово викладав висновки, що у разі, коли прайс-лист носить адресний характер, тобто має суб'єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості можливих потенційних покупців. Тому даний прайс-лист не може розглядатись у якості підтвердження заявленої митної вартості» (ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.06.2015 по справі №К/800/7143/14, 18.06.2015 по справі № К/800/23097/14, 28.07.2015 по справі №К/800/20819/15).
Жодних інших витребуваних документів позивачем не надано, мотивуючи це їх відсутністю, що позбавило митницю можливості спростувати виявлені розбіжності.
Не було надано до суду жодного прайс-листа, комерційної пропозиції з кожної поставки товарів, додаткових угод №4 від 14.08.2014 та №5 від 15.12.2014 до контракту №456-S від 25.12.2013 (які подавалися до митного оформлення), Генерального договору добровільного страхування вантажів від 06.12.2013 №101014611, не надано оригінали договорів про надання послуг по організації перевезень вантажів №ЛОГ-28 від 25.12.2013 та №24 від 13.03.2012, по деяким поставкам відсутнє ветеринарне свідоцтво (прикладом є пакет документів під митною декларацією випуску товарів №125110010/2015/180771, №125110010/2015/180774, №125110010/2015/180770 тощо).
По деяким поставкам (прикладом є пакет документів під митною декларацією випуску товарів №125110010/2015/180776 тощо) пакувальний лист на товар відрізняється за форматом від того, що подавався до митного оформлення, а саме оригінал має більший шрифт тексту (інший формат викладення тексту), та відрізняються дати (той що подавався під час митного оформлення від 19.10.2015, а в оригіналі наданий від 21.10.2015.
Судом встановлено, що оригінали заявок на перевезення у пакетах документів, що стали підставою для винесення спірних рішень про коригування митної вартості товарів містять однакові відомості із заявками на перевезення, що надсилався до митниці в електронному вигляді, однак печатка та підписи уповноважених осіб на перевезення різні (підписи візуально відрізняються, інший нахил печатки тощо) та містять «задвоювання» мокрої печатки ТОВ «Фоззі-Фуд» на скановану копію ТОВ «Фоззі-Фуд»;
Оригінали рахунків на оплату за транспортні витрати містять однакові відомості з рахунками, що надсилалися до митниці в електронному вигляді, однак печатка та підписи уповноважених осіб на перевезення візуально знаходяться на іншому місці.
Деякі оригінали документів фактично були копіями з проставленими на них мокрих печаток ТОВ «Фоззі-Фуд», зокрема інвойси не містять мокрої печатки та підпису іноземного контрагента Iceland Seafood eht (тільки сканкопії), хоча п.7.1. контракту №456-S від 25.12.2013 чітко передбачено, що продавець зобов'язаний надати покупцю 6 екземплярів інвойсу.
Станом на 03.10.2016 року додатково витребуваних судом у позивача оригінали документів не були надані.
Що стосується відображення підстав прийняття у самих рішеннях про коригування митної вартості, то слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст. 55 МК України, рішення про коригування митної вартості приймається органом доходів та зборів якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст.54 МК України, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Вказані підстави також збігаються із ч.2 ст.58 МК України, нормою якої встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
На підставі вищевказаних норм законодавства України з питань державної митної справи, а також керуючись ч. 2 ст. 55 МК України, відповідно до якої Рішення про коригування митної вартості повинно містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, такими причинами законодавчо встановлено (ч.3 ст. 53 МК України, ч. 1 ст. 55, ч.2 ст. 58 МК України, Порядок №598):
- наявність у документах розбіжностей;
- наявність ознак підробки у наданих документах;
- надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
- відсутність документального, кількісного та достовірного підтвердження складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні;
- ненадання документів, передбачених ст. 53 МК України.
При цьому, жодним нормативно-правовим актом із тих, що входять до законодавства України з питань державної митної справи не встановлено для посадових осіб митниці обов'язку деталізувати та конкретизувати кожну із вказаних у Рішенні про коригування митної вартості причин його прийняття, в тому числі не визначено обсяг інформації, що має бути визначена у Рішенні.
На підставі вищевикладеного, у спірних Рішеннях про коригування митної вартості, а саме у графі 33, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано викладено у тому обсягу та порядку, який встановлено ч.3 ст. 53, ч.6 ст. 54, ч.2 ст.55, ч.2 ст. 58 МК України, тобто зазначено, що основними обґрунтованими підставами його прийняття стало: «метод за ціною договору не застосовується тому, що у наданих декларантом до митного оформлення основних та додаткових документах містяться розбіжності та не містяться всі відомості щодо підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, (дана обставина стосується обов'язкових та додаткових для подання до митного оформлення документів щодо підтвердження обов'язкових складових митної вартості та ціни товару), не виконання вимог ст.58 МКУ».
Що стосується математичного розрахунку митної вартості, скоригованої митницею, то всі відомості відображено у графі 30 Рішення про коригування, як того і вимагає ч.2 ст. 55 МК України та Порядок 598, а тому твердження позивача є необґрунтованими та незаконними, спростовуються матеріалами справи та вимогами Порядку 598.
Таким чином, зважаючи на той факт, що додаткові документи надано не у повному обсязі, вони разом з обов'язковими документами свідчать про подання неповної та недостовірної інформації про митну вартість товару, не підтверджено складові митної вартості, як ціна товару, витрати на навантаження та транспортування, витрати на страхування. При цьому, надані додаткові документи виявлених розбіжностей не усувають.
Керуючись статтею 244-2 КАС України, відповідно правової позиції Верховного суду України, викладеної у постанові від 10.04.2012 по справі №21-52а12 за позовом ВАТ «Грета» до Східної митниці, відповідно до якої суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару. Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.
Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 6 статті 54 Кодексу, митницею відмовлено у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю з урахуванням наданих додаткових документів та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів.
Зважаючи на відсутність достовірних відомостей щодо числових значень таких складових, митниця не мала можливості визнати заявлену декларантом митну вартість, оскільки розрахунки можуть здійснюватися лише на основі достовірних та об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (ч. 9 ст. 58 МК України).
Тому, керуючись ч.2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються не може бути застосований.
Керуючись ч.4 ст. 57 МК України, з декларантом позивача проведено процедуру консультації, що передує застосуванню другорядних методів та проводиться з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статтей 59 та 60 МК України. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Крім того, варто зазначити, що оскільки відповідно до ч.6 ст. 55 МК України консультація у письмовому вигляді проводиться лише на вимогу декларанта, а такої вимог не було заявлено, то у спірному випадку консультація здійснювалася в усному порядку.
Факт проведення з декларантом Позивача усних консультацій відображено у графах 33 спірних Рішень про коригування митної вартості товарів, як того вимагає Порядок 598.
Що стосується послідовного застосування методів визначення митної вартості суд зазначає наступне.
Як встановлено судом основний метод (ст. 58 МКУ - за ціною договору (контракту) щодо ідентичних товарів, які імпортуються (вартість операції)) неможливо було застосувати, враховуючи відсутність документально підтвердженої інформації щодо внутрішньої структури ціни реалізації імпортних товарів (у зв'язку з наданням неповних відомостей про митну вартість товарів, ненадання належних додаткових документів).
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується митницею, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна з складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. 58 МКУ, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в ОСОБА_1 з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна виробництва; виробник.
Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
В спірному випадку у митного органу та декларанта була відсутня інформація щодо митного оформлення ідентичних товарів за ціною договору, що не давало змогу застосувати другорядний метод (2а) визначення митної вартості - за піною договору щодо ідентичних товарів.
У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст.ст. 58 і 59 МКУ, за митну вартість береться прийнята митним, органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в ОСОБА_1 і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.
Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.
Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
В даному випадку у митного органу та декларанта відсутня інформація щодо митних оформлень за ціною договору (контракту) щодо подібних (аналогічних) товарів.
У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень статей 58-61 цього Кодексу, їх митна вартість визначається згідно з положеннями цієї статті на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування цієї статті та статті 63 цього Кодексу може бути зворотною.
У разі якщо оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортні товари продаються (відчужуються) на митній території України у незмінному стані, для визначення митної вартості товарів за цим методом за основу береться ціна одиниці товару, за якою оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортовані товари продаються на території України у найбільших загальних кількостях покупцю, який не є пов'язаною з продавцем особою, одночасно або у час, наближений до дати ввезення оцінюваних товарів, за умови вирахування, якщо вони можуть бути виділені, певних компонентів, передбачених ст. 62 МКУ.
У митного органу і декларанта відсутня вищезазначена інформація, тому застосування вказаного методу було неможливим. Для застосування вказаного методу усі складові митної вартості мають бути документально підтверджені, чого у спірному випадку немає. Декларантом до митного оформлення не надавалась калькуляція ціни товару.
Для визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) за основу береться надана виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформація про їх вартість, яка повинна складатися із сум: вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися на комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються; обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в ОСОБА_1; загальних витрат при продажу в ОСОБА_1 з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів.
Така інформація не надана декларантом, митний орган також не мав вказаної інформації щодо складових вартості, тому використання вказаного методу неможливе. Декларантом до митного оформлення не надшитись калькуляція ціни товару.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ОАТТ/ГАТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів та зборів митних вартостях.
Як встановлено судом у Київської митниці ДФС була наявна інформація для застосування другорядного методу 2ґ (резервного методу) відповідно до ст. 64 МК України.
Джерела інформації по товару - перелік митних декларацій та рішень про коригування митної вартості на товар з тими ж фізичними характеристиками, тим самим виробником, якістю та країною виробництва зазначені в гр.33 Рішень про коригування митної вартості.
Рівень митної вартості за джерелом коригування складає 2$/кг.
При цьому, митна вартість за джерелами інформації є визнаною/визначеною митницею, що відповідає ч.2 ст. 64 МК України, відповідно до якої митна вартість має грунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів та зборів митних вартостях.
Враховуючи наведене, застосування резервного методу в даному випадку повністю відповідає вимогам чинного законодавства з питань державної митної справи.
При цьому, спірні Рішення про коригування митної вартості повністю відповідають вимогам ст. 55 МК України та Порядку 598, оскільки містить обґрунтування причин, через які заявлена митна вартість не може бути визнана, наявну у митного органу інформацію про рівень митної вартості подібного товару, права декларанта здійснити випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання та оскаржити спірне рішення про коригування.
Всі оскаржувані Позивачем Рішення про коригування митної вартості товару були направлені декларанту Позивача в день їх винесення.
У випадку, коли декларант позивача чи сам позивач вважає, що отриманої ним під час консультації чи зазначеної у Рішенні інформації не достатньо, то він мав право звернутися до митного органу з вимогою про надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визнана, в тому числі і про надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування (п.п, 7,8 ч. 2 V ст. 52 МК України).
Те ж саме зазначено і у ч.4 ст. 64 МК України, а саме у разі якщо ст. 64 МК України застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
Однак, ані декларант позивача, ані сам позивач не зверталися до Київської митниці ДФС за для отримання такої інформації, що свідчить про зрозумілість і достатність наведених причин невизнання заявленої митної вартості, що надавались під час консультації, а також місяться у графі 33 оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості товарів.
Керуючись ч. 6 ст. 54 МК України, митницею відмовлено у митному оформленні у зв'язку з неподанням органу доходів та зборів додаткових документів та відсутності у наданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що складено картки відмови у митному оформленні.
Крім того, слід зазначити, що декларанту позивача було роз'яснено вимоги ст. 55 МК України щодо випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання, яким він скористався та здійснив митні оформлення товару.
Керуючись ч.8 ст. 55 МК України, протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів та зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
Однак, позивач до митниці не звертався та жодних додаткових документів не надав, а отже були відсутні підстави для визнання заявленої позивачем митної вартості в усіх описаних вище випадках.
Також при прийнятті рішення у даній справі судом враховується наступне.
Так, в мотивувальній частині постанови Вищого адміністративного суду України від 20.05.2014 у справі К/800/369/14 зазначено, що аналіз норм ст. 49-64 МК України, а також положень наказу Мінфіну від 24.05.2012 №598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.
Митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару. Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог Митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.
У той же час, з урахуванням наявності розбіжностей у поданих позивачем документах та отриманій інформації про те, що митна вартість подібного товару перевищує заявлений декларантом рівень митної вартості, суд вважає обґрунтованим висновок Митниці про наявність підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару. За таких обставин митний орган обґрунтовано запропонував позивачу надати додаткові документи.
Також згідно мотивувальної частини ухвали Вищого адміністративного суду України від 20.01.2015 у справі К/800/51598/13 суд погодився з тим, що митний орган обґрунтовано запропонував товариству надати додаткові документи у зв'язку з отриманням інформації про те, що митна вартість того ж товару перевищує заявлений декларантом рівень митної вартості.
Крім того, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 11.02.2015 у справі №К/800/19563/14, провівши системний аналіз положень ст. 49-64 МК України, колегія суддів дійшла до висновку, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить саме на суб'єкті господарювання. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може витребувати додаткові документи.
Частиною 1 ст. 11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч. 1 ст. 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На виконання цих вимог відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність прийнятого рішення. Водночас, докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається на обґрунтування позовних вимог, були спростовані доводами відповідача та доказами, наявними в матеріалах справи, а тому суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд" до Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: Лиска І.Г.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 05 жовтня 2016 р.