Справа № 510/1061/16-ц
08.08.2016 р. Ренійський районний суд Одеської області
у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;
-при секретарі Міхайліченко В.О.
розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -
Відповідач позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності.
Позивач на задоволенні позову наполягала, просила про розгляд справи без її участі.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 090685; копія свідоцтва про право власності на майновий пай КСП «Анадол» серії ОД-ХХ № 03024; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3, померлого 09.03.2012р.; копія довідки Долинської сільської ради Ренійського району від 07.06.2016р.; копії довідок відділу Держгеокадастру у Ренійському районі від 19.05.2016р. про нормативно грошову оцінку земельних ділянок; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12.05.2016р.; копія довідки ВРАГС № 101/45 від 02.04.1998р.; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_4 померлої 27.10.2009р.; копія свідоцтва про право власності на майновий пай КСП «Анадол» серії ОД-ХХ № 03179 ; копія державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 090686.
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач є донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_3 За життя ОСОБА_4 належала земельна ділянка розміром 1,53 га, на підставі державного акту серії ЯА № 090686 від 28.11.2003р. про право власності на земельну ділянку та майновий пай члена КСП «Анадол», на підставі свідоцтва серії ОД - ХХ № 03024.
На випадок смерті ОСОБА_4 не розпорядилась належним їй майном, заповіту не залишила, 27.10.2009р. - померла. Під час життя ОСОБА_4 заповідального розпорядження не склала, тому спадкоємство здійснюється за законом. Спадкоємцями першої черги після її смерті є її діти: позивач ОСОБА_1, відповідач ОСОБА_2 та її чоловік ОСОБА_3 Після смерті матері відкрилась спадщина на вищезазначене майно. У встановлений законодавством 6-ти місячний строк, ніхто із спадкоємців не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Проте, батько позивача - ОСОБА_3 прийняв спадщину відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки мешкав разом із своєю дружиною, розпоряджався спадковим майном. Однак, він за життя не встиг юридично переоформити на своє ім'я спадкове майно.
09.03.2012р. помер батько позивача - ОСОБА_3 За життя йому належали: земельна ділянка розміром 1,53 га, на підставі державного акту серії ЯА № 090685 від 28.11.2003р. про право власності на земельну ділянку та майновий пай члена КСП «Анадол», на підставі свідоцтва серії ОД - ХХ № 03179.
Крім того, йому належало майно яке він прийняв після смерті свої дружини, а саме: земельна ділянка розміром 1,53 га, на підставі державного акту серії ЯА № 090686 від 28.11.2003р. про право власності на земельну ділянку та майновий пай члена КСП «Анадол», на підставі свідоцтва серії ОД - ХХ № 03024. Під час життя батько позивача заповідального розпорядження не склав, тому спадкоємство здійснюється за законом. Спадкоємцями першої черги за законом є його діти - позивач та відповідач ОСОБА_2 Після смерті батька відкрилась спадщина на вищезазначене майно. У встановлений законодавством 6-ти місячний строк, ніхто із спадкоємців не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Однак, на момент смерті ОСОБА_3 разом із ним мешкала позивач ОСОБА_1 Відповідач ОСОБА_2 після смерті батька не вчинив ніяких дій щодо прийняття спадщини та не заперечує проти того щоб позивач оформила спадщину на своє ім'я. Пізніше, при зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, їй в цьому було відмовлено з причин відсутності правовстановлюючих документів на вищевказане спадкове майно, про що 12.05.2016р. нотаріусом було винесено відповідну постанову. Після смерті ОСОБА_3 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на земельні ділянки та майнові паї, як на об'єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.
Таким чином, позивач в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняла спадщину, що залишилася після померлого ОСОБА_3 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інші спадкоємці на спадщину не претендують.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.
Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.
Як було встановлено судом, матір позивача ОСОБА_4 померла 27.10.2009р. Її чоловік ОСОБА_3 як спадкоємець першої черги за законом після її смерті прийняв спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, однак не встиг оформити її юридично.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).
Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Крім того, 09.03.2012р. помер батько позивача ОСОБА_3 Позивач у справі є спадкоємцем першої черги за законом. Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняла спадщину фактично, оскільки її воля, як спадкоємця за законом, була виражена у її діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном. Відповідач ОСОБА_2 за прийняттям спадщини після смерті батька не звертався, на неї не претендує, не заперечує, щоб спадщину оформила позивач. В даний час оформити своє право на спадщину та отримати відповідне свідоцтво позивач не має можливості у зв'язку із відмовою нотаріуса, у зв'язку із чим в даний час позивач вимушена звернутися до суду із відповідним позовом.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином, суд вважає, що позивач є суб'єктом набуття права власності на спадкове майно з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України.
З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212, 213 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на:
-земельну ділянку площею 1,53 га (із кадастровим номером 5124180500:01:005:0155), розташована на території Долинської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту серії ЯА № 090685 від 28.11.2003р. про право власності на земельну ділянку;
-майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства КСП «Анадол», що підтверджується свідоцтвом про право власності серії ОД-ХХ № 03024, виданий Долинською сільською радою;
-земельну ділянку площею 1,53 га (із кадастровим номером 5124180500:01:005:0156), розташована на території Долинської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту серії ЯА № 090686 від 28.11.2003р. про право власності на земельну ділянку;
-майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства КСП «Анадол», що підтверджується свідоцтвом про право власності серії ОД-ХХ № 03179, виданий Долинською сільською радою.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.І. Дудник