22 лютого 2007 р.
№ 44/227
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:
Кочерової Н.О.,
суддів:
Рибака В.В.,
Черкащенка М.М.,
за участю представників сторін:
від позивача -
Бекешко І.С. (дов. №20/02-05 від 12.02.07р.);
від відповідача -
не з'явилися;
розглянувши матеріали касаційної скарги
ТОВ "Дирекція адміністративних будівель"
на постанову
Донецького апеляційного господарського суду
від 14.12.2006р.
у справі
№44/227 господарського суду Донецької області
за позовом
ТОВ "Дирекція адміністративних будівель"
до
ТОВ "Південно-східна промислова компанія"
про
стягнення 13 087,20 грн.
ТОВ "Дирекція адміністративних будівель" звернулось з позовом до ТОВ "Південно-східна промислова компанія" про відшкодування збитків в сумі 13087 грн. 20 коп.
Рішенням господарського суду Донецької області від 04.10.06р. у справі № 44/227 позивачу в позові відмовлено з тих підстав, що позивачем не доведено факту понесення витрат в сумі 13087,20 грн. на усунення створеної бездіяльністю відповідача передаварійної ситуації; наявності вини відповідача в цьому.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.06р. у справі № 44/227 зазначене судове рішення залишено без зміни.
У поданій касаційній скарзі ТОВ "Дирекція адміністративних будівель" ( позивач) просить скасувати ці судові рішення, справу передати на новий розгляд до господарського суду Донецької області з підстав, які викладені в касаційній скарзі.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши пояснення та заперечення представників сторін в судовому засіданні, дослідивши юридичну оцінку судами обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги.
Матеріалами справи підтверджується наступне.
ТОВ "Дирекція адміністративних будівель" звернулось до суду з позовом до ТОВ "Південно-східна промислова компанія" про відшкодування збитків у розмірі 13087,20 грн.
Позивач обґрунтовував свої вимоги неналежним виконанням відповідачем господарського зобов'язання щодо оплати робіт, здійснених позивачем для усунення аварійної ситуації, що склалася внаслідок порушення технології проведення будівельних робіт відповідача, а також нездійснення останнім самостійних дій щодо підтримання у належному стані будівництва на земельній ділянці з кадастровим номером 1410136300:00:014:0040, через що позивач поніс витрати на відновлення власного об'єкту будівництва на суміжній ділянці за кадастровим номером 1410136300:00:014:0040, розділеної з ділянкою відповідача деформаційним швом.
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відмовляючи позивачу в позові, господарські суди першої та апеляційної інстанцій послались на відсутність між сторонами у справі господарських зобов'язань та недоведеністю позивачем вини відповідача в заподіянні йому шкоди та її розміру.
Проте, поза увагою судів залишені ті обставини, що господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди ( абз. 4 ст. 174 Господарського кодексу України).
При таких обставинах посилання судів попередніх інстанцій на відсутність договірних відносин між сторонами у справі відносно відшкодування завданих позивачу збитків є помилковим.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду при деліктних (недоговірних) зобов'язаннях визначені ст. 1166 Цивільного кодексу України.
Важливими серед них є наявність шкоди та вини особи в її заподіянні.
Одним з приписів цивільного законодавства є те, що вина особи, яка заподіяла шкоду презюмується. Тобто особа, яка звинувачується у заподіянні збитків, повинна довести відсутність своєї вини в цьому.
При таких обставинах посилання попередніх судових інстанцій на недоведеність позивачем вини відповідача в заподіянні йому шкоди суперечить зазначеним засадам цивільного законодавства, здійснено при неповній правовій оцінці обставин справи.
Важливе значення для визначення величини заподіяної шкоди відповідачем позивачу та протиправності його дій є наявне в матеріалах справи листування між сторонами ( лист позивача № 01/02-14 від 01.02.06р. та № 18/01 -04 від 18.01.06р., листи відповідача № 27/01 б/д, № 17/02 від 17.02.06р.; примірники договірної ціни ( форма АПК -3) в сумі 12619 грн. та акт приймання виконаних робіт ( форма КП -2в) за січень 2006 року).
Але судами оцінювались ці докази лише на предмет досягнення згоди сторін щодо величини відшкодування збитків.
Важливе значення для справи має наявне в матеріалах справи листування сторін з Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю ( а.с. 7-12), але воно взагалі залишено судами поза увагою.
Відповідно з ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини справи, що не були встановлені судом першої та апеляційної інстанцій, справа підлягає передачі на новий розгляд.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Донецької області від 04.10.06р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.06р. у справі № 44/227 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду Донецької області.
Головуючий, суддя Н.Кочерова
В. Рибак
М. Черкащенко