23 січня 2007 р.
№ 9/322
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді М.В.Кузьменка,
судді І.М.Васищака,
судді В.М.Палій,
розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства “Луганська обласна
дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних
підприємств»
на рішення господарського суду Луганської області від 30.05.2006р. та
постанову Луганського апеляційного господарського суду
від 12.09.2006р.
у справі №9/322
за позовом Приватного підприємства “Перспектива»
до 1) Державного підприємства “Луганська обласна дирекція з ліквідації
збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств»;
2) Товариства з обмеженою відповідальністю “Темп ЛТД-А»
3-ті особи 1) Державна податкова інспекція у м.Красний Луч;
2) Товариство з обмеженою відповідальністю “Захист»;
про відшкодування збитків у сумі 406 206,0 грн.
Державне підприємство “Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду Луганської області від 30.05.2006р. та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 12.09.2006р. у справі №9/322, водночас заявивши клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для її подання.
Колегія суддів вважає, що клопотання про відновлення процесуального строку на подання касаційної скарги не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.53 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Звертаючись з клопотанням про відновлення пропущеного строку, скаржник вказує на те, що подану вперше касаційну скаргу на оскаржувані рішення та постанову у справі №9/322 було повернуто ухвалою Вищого господарського суду України від 09.11.2006р.
Разом з тим, вказані обставини не можуть бути взяті до уваги судом з наступних підстав.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.11.2006р. подана вперше касаційна скарга була повернута скаржнику на підставі п.4 ч.1 ст.1113 ГПК України у зв'язку з порушенням скаржником сплати державного мита у встановленому розмірі.
Проте, розмір сплати державного мита до Державного бюджету визначений статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито».
Положення вищезазначеної норми права повинні були бути відомі скаржнику ще на момент першого звернення з касаційною скаргою та дотримані ним.
Повернення вперше касаційної скарги стало наслідком порушення скаржником вимог вказаної норми, а тому не може бути визнано поважною причиною пропуску встановленого процесуального строку, оскільки дотримання вимог норм права при зверненні з касаційною скаргою є обов'язковим для всіх учасників процесу.
З огляду на наведене відсутні підстави для відновлення пропущеного строку.
Відхилення клопотання про відновлення строку для подання касаційної скарги є підставою для її повернення.
Враховуючи викладене, та керуючись п.5 ч.1 ст.1113 ГПК України, колегія суддів
1. Відмовити у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги.
2. Касаційну скаргу Державного підприємства “Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» на рішення господарського суду Луганської області від 30.05.2006р. та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 12.09.2006р. у справі №9/322 та додані до неї документи повернути.
3. Видати Державному підприємству “Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» довідку на повернення з державного бюджету 1015,50 грн. державного мита, перерахованого відповідно до платіжного доручення №185 від 8 грудня 2006 року.
Головуючий, суддя М.В.Кузьменко
Суддя І.М.Васищак
Суддя В.М.Палій