06 лютого 2007 р.
№ 16/174
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя
Муравйов О.В.
судді:
Полянський А.Г.
Фролова Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнер"
на постанову
від 22.11.2006р. Київського міжобласного апеляційного господарського суду
у справі
№ 16/174 Господарського суду Полтавської області
за позовом
Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальний поліс"
до
Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнер"
про
стягнення 182865,62грн.
за участю представників сторін:
позивача:
Павлюк В.С. дов. №11 від 01.06.2006р.
відповідача:
Недбайло Ю.П. дов. №1/09-07 від 03.01.2007р.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 18.09.2006р. у справі № 16/174 (суддя Тимощенко О.М.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення вмотивоване тим, що у Договорі (Ковер-нот) № 05/143-2 від 13.04.2005р. визначено спеціальні (конкретні) умови перестрахування кожного перестрахованого об'єкту, а відповідно до п.3 Додаткових умов, відповідальність перестраховика встановлена пропорційно сплаченій перестрахувальній сумі. При цьому, судом зазначено, що оскільки друга, третя та четверта частина перестрахувальної премії позивачем сплачена після настання страхового випадку, то, в такому випадку, вимога про стягнення страхового відшкодування за цими частинами є безпідставною.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.11.2006р. у справі № 16/174 (судді: Андрейцева Г.М., Фаловська І.М., Швець В.О.) вказане рішення місцевого господарського суду скасовано. Прийнято нове рішення: позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнер" на користь Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальний поліс" 165246,97грн. суми основного боргу, 10072,28грн. пені, 1753,19 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнер" на користь Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальний поліс" 876,60грн. державного мита за подання апеляційної скарги.
Постанова обґрунтована приписами ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України, а також тим, що ЗАТ "СК "Партнер" порушило п. 2.1.10, п. 8.10 та п. 10.4 Договору факультативного перестрахування № 154 від 28.08.2004р.
Відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.11.2006р. у справі № 16/174, а рішення Господарського суду Полтавської області від 18.09.2006р. у справі № 16/174 залишити без змін; стягнути з позивача витрати по сплаті держмита за подачу касаційної скарги в сумі 876,60грн., мотивуючи касаційну скаргу тим, що постанова апеляційної інстанції незаконна, необґрунтована, винесена з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу проти доводів відповідача заперечує та просить постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.11.2006р. у справі № 16/174 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
У зв'язку з виходом судді Фролової Г.М., з лікарняного, справа №16/174 розглядається колегією суддів у постійному складі, утвореному розпорядженням від 25.08.2005 року №02-20/13 Заступника Голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й., у складі: головуючий -Муравйов О.В., судді Полянський А.Г., Фролова Г.М.
Заслухавши присутніх представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, між позивачем та відповідачем 27.08.2004р. було укладено договір про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) № 154, відповідно до умов якого сторони мають укладати договори перестрахування (Ковер-ноти), в яких визначено конкретні види та об'єкти страхування.
13.04.2005р. Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальний поліс" уклало з Закритим акціонерним товариством "Северсталь-групп" договір добровільного страхування засобів наземного транспорту №003/212, згідно умов якого було застраховано автомобіль Toyota Land Gruiser, держ/номер АА 4203 АН, номер кузова JTENT05T602071974.
Позивач, виконуючи умови Договору №154 від 27.08.2004р. перестрахував ризик щодо зазначеного вище об'єкту страхування у Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнер" (відповідача), уклавши з ним Договір перестрахування (Ковер-ноти) № 05/143-2 від 13.04.2005р.
Згідно із ст. 987 ЦК України за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує у іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником.
Відповідно до умов зазначеного вище Договору позивач передав, а відповідач прийняв у перестрахування ризики позивача, в т.ч. угону або викрадення транспортного засобу, в розмірі 50% від загальної страхової суми за основним Договором страхування №003/212 від 13.04.2005р., що складається з суми 250090грн.
Крім того, сторони в Договорі (Ковер-ноти) № 05/143-2 від 13.04.2005р. передбачили, що перестрахувальна премія повинна бути сплачена рівними частинами та відповідно графіку (п.21 Договору).
При цьому, сторонами в п. 3 розділу "Додаткові умови" було встановлено, що відповідальність перестраховика пропорційна фактично сплаченій перестрахувальній премії.
Однак, відповідальність перестраховика відповідно до п.5.4. Договору №154 від 27.08.2004р. має збільшуватися з моменту сплати чергової частини премії.
Так, позивачем 14.04.2005р. на виконання умов Договору № 05/143-2 від 13.04.2005р. було сплачено відповідачу першу частину перестрахувальної премії, про що свідчить платіжне доручення № 469.
Другу, третю та четверту частину перестрахувальної премії, згідно повідомлення банку № 5110 від 20.04.2005р., позивач перерахував 20.04.2005р.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що саме 20.04.2005р. близько 4год. 30хв. з подвір'я будинку, який знаходиться за адресою: м. Київ, пров. Березневий, 120 невстановлена особа незаконно заволоділа транспортним засобом Toyota Land Gruiser, держ/номер АА 4203 АН.
Таким чином, друга, третя та четверта частина перестрахувальної премії були перераховані позивачем вже після настання страхового випадку.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, щодо відмови в задоволенні позовних вимог.
Посилання апеляційного господарського суду на порушення ЗАТ "СК "Партнер" п. 2.1.10 та п. 10.4 Договору факультативного перестрахування № 154 від 28.08.2004р. з питань сплати касового збитку і оплати пені, виплати неустойки за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за період прострочення виплати з 17.05.2006р. по 14.06.2006р. є безпідставними, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримав 05.06.2006р. вх. № 2/926-1-06 документи, а сума до виплати 57520,70грн. менша за суму 70000грн. (сума касового збитку), а тому 5 діб для виплати на неї не розповсюджується, а діє п.9.3.6. Договору №154 від 28.08.2004р., де зазначено, що перестраховик зобов'язаний перерахувати частку страхового відшкодування протягом 25 робочих днів з моменту отримання документів.
При цьому, виплата відшкодування в сумі 57520,70грн. була перерахована позивачу 14.06.2006р., а друга, третя та четверта частина перестрахувального платежу була повернута 15.06.2006р., що свідчить про повне виконання ЗАТ "СК "Партнер" зобов'язань перед ЗАТ "СК "Універсальний поліс", як за договором факультативного перестрахування № 154 від 28.08.2004р., так і за Договором (Ковер-нот) №05/143-02 від 13.08.2004р.
Таким чином, матеріали справи свідчать, що суд апеляційної інстанції невірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до помилкового скасування рішення господарського суду першої інстанції, який в свою чергу, всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив, встановив та надав юридичну оцінку обставинам справи та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи наведене, касаційна скарга Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнер" підлягає задоволенню.
Згідно ст. 49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.
Враховуючи викладене, з Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальний поліс" на користь Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнер" слід стягти 876,60грн. державного мита сплаченого за подачу касаційної скарги.
Відповідно до ст.ст.85, 1115 ГПК України в судовому засіданні за згодою присутніх представників сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п.6 ч.1 ст.1119, ч.1 ст.11110, ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнер" задовольнити.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.11.2006 року у справі № 16/174 скасувати.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 18.09.2006 року у справі № 16/174 залишити без змін.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальний поліс" на користь Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнер" 876,60грн. державного мита за подачу касаційної скарги.
Головуючий суддя Муравйов О.В.
Судді Полянський А.Г.
Фролова Г.М.