№ 317/4199/16-к
№/п 1-кс/317/595/2016
12 жовтня 2016 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Запорізького районного суду Запорізької області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого Запорізького відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області ОСОБА_4 , про арешт майна, по кримінальному провадженню, на підставі матеріалів досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань «28» вересня 2016 року за № 12016080230001768, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України,
Слідчий Запорізького відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області ОСОБА_4 , звернувся до суду із клопотанням про арешт майна, по кримінальному провадженню, на підставі матеріалів досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань «28» вересня 2016 року за № 12016080230001768, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що 27.09.2016 до Запорізького РВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області із заявою звернулась ОСОБА_5 , про те, що невідомі особи підробили документи щодо надання рішення на право власності на її житло, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на користь громадянки ОСОБА_6 .
Допитана в якості потерпілої ОСОБА_5 пояснила, що у 1968 році після закінчення навчання за направленням почала працювати в радгоспі «Шлях Леніна» в с. Григорівка Запорізького району Запорізької області, на посаді бригадира садової бригади. Так, у 1977 році було закінчено будівництво радгоспного двоповерхового багатоквартирного будинку, якому згодом було присвоєно адресу: АДРЕСА_2 . Після закінчення будівництва, у 1977 році рішенням профспілкового комітету радгоспу «Шлях Леніна», ОСОБА_5 як працівнику радгоспу, була виділена двокімнатна квартира під АДРЕСА_3 у вказаному будинку. При виділенні зазначеної квартири, ні ОСОБА_5 , ні іншим мешканцям, яких-небудь документів, що підтверджують факт володіння житлом, на руки не видавали. Далі, ОСОБА_5 разом зі своєю сім'єю вселилася в зазначену квартиру і продовжувала працювати в радгоспі «Шлях Леніна». У зазначеному радгоспі вона пропрацювала до 1984 року, після чого змінила місце роботи. У вказаній квартирі ОСОБА_5 проживає з 1977 року, і до теперішнього часу ніяких питань з приводу володіння квартирою ні у кого не виникало, до того моменту, як в с. Григорівка Запорізького району Запорізької області не було обрано сільським головою ОСОБА_7 . Приблизно в кінці серпня 2016 року до ОСОБА_5 додому прийшла мешканка с. Григорівка ОСОБА_8 , яка повідомила ОСОБА_5 , що на сесії депутатів Григорівської сільської ради було прийнято рішення про передачу їй у власність квартири, де мешкає ОСОБА_5 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , і що депутати дали дозвіл на те, щоб вона вселялася в зазначену квартиру. Через кілька днів в денний час ОСОБА_5 на мобільний телефон подзвонили сусіди по місцю проживання, які повідомили, що ОСОБА_8 , разом зі своїм чоловіком ОСОБА_9 , і найнятим працівником, зламали двері квартири і почали встановлювати на неї свій замок. Після цього ОСОБА_5 попрямувала до себе додому, де біля під'їзду перебували ОСОБА_8 і ОСОБА_10 . Підійшовши до своєї квартири, ОСОБА_5 побачила, що вхідні двері зламані і невідомий чоловік займається установкою нового замка на двері. На запитання по якому праву він змінює замок квартири, останній пояснив, що його найняли ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , які пояснили, що це тепер їхня квартира. Через кілька хвилин за вказаною адресою прийшов ОСОБА_11 сільський голова ОСОБА_7 , якого покликала ОСОБА_8 , після чого ОСОБА_7 сказав, щоб ОСОБА_5 збирала свої речі і вивозила їх з квартири, так як дана квартира вже належить родині ОСОБА_12 . Після цього ОСОБА_7 спільно з сім'єю ОСОБА_12 пішов.
Далі, через кілька днів після зазначеного випадку, ОСОБА_5 виявила, що в її відсутність за місцем проживання знову були зламані двері, а зі слів сусідів стало відомо, що це зробили ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , які привозили якусь жінку, яка знімала заміри квартири, як ОСОБА_5 зрозуміла, вони готують квартиру до приватизації. Далі ОСОБА_5 звернулася до депутатів Григорівської сільської ради з питанням, на якій підставі вони передали її квартиру іншій людині, на що дев'ять депутатів надали відповідь, що дане питання на розгляд сесії Григорівської сільської ради ніколи не виносилося і рішення про передачу родині ОСОБА_12 квартири за адресою: АДРЕСА_1 , не приймалося.
Згідно довідки, підписаною депутатами Григорівської сільської ради ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , питання щодо передачі квартири за адресою: АДРЕСА_1 , на розгляд сесії Григорівської сільської ради не виносилося.
Також від депутатів Григорівської сільської ради ОСОБА_13 , ОСОБА_19 , ОСОБА_16 , ОСОБА_20 до Запорізького РВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області 27.09.2016 було подано заяви щодо неправомірних дій Григорівського сільського голови ОСОБА_7 , який незаконно, без рішення Григорівської сільської ради, передав у власність сім'ї Шаповал квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_5 .
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 , інформація за вказаним об'єктом у Реєстрах відсутня.
Слідчим зроблено запит до ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» на ознайомлення з реєстраційною справою об'єкта нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 , та зняття фотокопій документів, наявних в реєстраційній справі. Згідно довідки Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 25.04.2007 за № 01-18/221, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , введений в експлуатацію в 1977 році. На баланс Григорівської сільської ради переданий 01.12.2003. На теперішній час квартира за адресою: АДРЕСА_1 , не приватизована, та перебуває у комунальній власності Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області.
У судове засідання слідчий та прокурор не з'явилися, були повідомлені належним чином про місце та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили.
Слідчий суддя вважає можливим розглянути клопотання за відсутністю слідчого, прокурора та власника майна.
Слідчий суддя, розглянувши матеріали клопотання та кримінального провадження, вважає клопотання слідчого обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Як вбачається з матеріалів клопотання, єдиним можливим способом захисту прав потерпілої ОСОБА_5 є накладення арешту на спірне нерухоме майно. Незастосування зазначених вище заходів може мати наслідком відчуження та подальше переоформлення зазначеного вище майна, що може також спричинити заподіяння шкоди добросовісним набувачам цього майна та ускладнити процедуру повернення майна його законному власнику.
У зв'язку з тим, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , не є тимчасово вилученим майном, з метою забезпечення арешту майна, розгляд клопотання за наполяганням слідчого та прокурора відбувся без повідомлення підозрюваного (власника майна) на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, згідно якої клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення злочину, розмір завданої шкоди, а також те, що незастосування заборони розпорядження майном, може призвести до зникнення, відчуження майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити подальшому відшкодуванню завданої шкоди, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про арешт майна є доведеним та обґрунтованим, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 167, 170-174 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого Запорізького відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області ОСОБА_4 , про арешт майна по кримінальному провадженню, на підставі матеріалів досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань «28» вересня 2016 року за № 12016080230001768, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у комунальній власності Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області.
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області протягом п'яти днів безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області.
Слідчий суддя: ОСОБА_1