Справа 331/5801/16-а
Провадження 2-а/331/172/2016
07 жовтня 2016 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Жукової О.Є., при секретарі Бойко М.О. , за участю представника позивача ОСОБА_1 , позивача ОСОБА_2, відповідача: Іванової М.Г.
розглянув в відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_2 до інспектора 1-ї роти 1 -го батальйону УПП у м. Запоріжжя ДПП рядового поліції Іванової Марини Геннадіївни , третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління патрульної поліції у м. Запоріжжі Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення ,
Позивач 26 .08.2016 року звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправними дії відповідача , скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 19.08.2016 року серія АР № 042317 про притягнення його до відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП .
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення від 19.08.2016 року він ніби -то скоїв правопорушення передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП , а саме те, що 19.08.2016 року з вул. Іванова на вул. Кругова в м. Запоріжжя повернув ліворуч, що заборонено наявним дорожнім знаком «Рух прямо», чим порушив ПДР .
Вважає зазначену постанову незаконною, оскільки він правила дорожнього руху не порушував, оскільки рухався зовсім з протилежної сторони вул. Іванова і повертав на вул. Кругова праворуч, що дозволено ПДР .
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, надавши пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.
Відповідач позов не визнала. В обґрунтування своїх заперечень зазначила, що нею, як інспектором поліції було виявлене адміністративне правопорушення, з огляду на що була винесена оскаржувана постанова. Права позивача були дотримані, вона діяла в межах наданих повноважень . Просила в задоволенні позовних вимог відмовити. Крім того зазначила, що фіксація правопорушення здійснювалася, однак сам факт вчинення правопорушення на відеозапису погано зафіксований, через що відсутня можливість надати вказані докази суду.
Представник залученої до участі у справі в якості третьої особи Управління патрульної поліції у м. Запоріжжі Департаменту патрульної поліції належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з»явився, в зв»язку з чим справу розглянуто у його відсутність, на підставі доказів наявних в матеріалах справи.
Суд, вислухавши пояснення сторін, свідка ОСОБА_5 , дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступних висновків .
Так при розгляді позову судом встановлені наступні обставини.
З матеріалів справи вбачається, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху , зафіксоване не в автоматичному режимі від 19 серпня 2016 року серії АР № 042317 винесену винесену інспектором 1-ї роти 1 -го батальйону УПП у м. Запоріжжя ДПП рядовим поліції Івановою Мариною Геннадіївною до ОСОБА_2 застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП. У вказаній постанові зазначено, що 19 серпня 2016 року в 14-40 годин в м. Запоріжжя по вул. Кругова 154,ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN Passat номерний знак НОМЕР_1 не виконав вимоги знаку «Рух прямо» та здійснив поворот ліворуч, чим порушив п.8.4 «в» ПДР та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП.
У вказаній постанові зазначено, що ОСОБА_2 вказав, що він правопорушення не вчиняв, з постановою не згоден.
Частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачено адміністративну відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги в русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до вимог п.8.4 «в» Правил Дорожнього руху дорожні знаки поділяються на групи, зокрема, заборонні знаки, які запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, іншими документами.
Суд зазначає, що при розгляд вказаної справи відповідачем не надано суду жодних доказів в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують порушення позивачем Правил дорожнього руху, наявність в його діях складу правопорушення та правомірність прийняття оскаржуваної постанови (фото, відеозапис тощо).
Допитаний в якості свідка ОСОБА_5 суду пояснив, що 19.08.2016 року у другій половині дня він зателефонував своєму зятю ОСОБА_2 з проханням забрати його з ринку « Анголенко». ОСОБА_2 погодився, пояснив, що знаходиться вдома , тобто по вул. Г. Сталінграду та приїде за ним. Через деякий час ОСОБА_2 йому зателефонував та пояснив, що його безпідставно зупинили поліцейські . Потім він дізнався зі слів зятя, що його притягнули до відповідальності за те, що він з вул. Іванова на вул. Кругова повернув ліворуч. Однак, враховуючи, що він був обізнаний у маршруті ОСОБА_2 в той час, зазначив, що останній не міг рухатися таким чином , як зазначено в постанові, а навпаки рухався з іншого боку з проспекту Моторобудівників в напрямку вул. Іванова, тобто не міг повертати ліворуч.
Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, оскільки доказів вини позивача у правопорушенні, відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, відповідачем не надано, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, що в свою чергу свідчить про неправомірність складеної відносно останнього постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст.ст. 256, 277, 278, 96 , 283 , 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення, ст.ст. 159-163, 171-2 КАС України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_2 до інспектора 1-ї роти 1 -го батальйону УПП у м. Запоріжжя ДПП рядового поліції Іванової Марини Геннадіївни , третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління патрульної поліції у м. Запоріжжі Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати неправомірними дії інспектора 1-ї роти 1 -го батальйону УПП у м. Запоріжжя ДПП рядового поліції Іванової Марини Геннадіївни щодо винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху , зафіксоване не в автоматичному режимі від 19 серпня 2016 року серії АР № 042317.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху , зафіксоване не в автоматичному режимі від 19 серпня 2016 року серії АР № 042317 винесену інспектором 1-ї роти 1 -го батальйону УПП у м. Запоріжжя ДПП рядовим поліції Івановою Мариною Геннадіївною про застосування до ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 225 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає , до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення . У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 10.10.2016 року.
Суддя:
07.10.2016 .