Номер провадження -
Справа №2-166/11
Іменем України
29 листопада 2011 року
Деснянський районний суд м.Києва в складі :
головуючого судді Мальченко О.В.
при секретарі Шупті М.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , 3-ї особи : Великобугаївська сільська рада Васильківського району Київської обл. , Головне управління юстиції в Київській обл ., Васильківська районна державна адміністрація , Головне Управління Держкомзему в Київській обл . про визнання недійсним заповітів , державного акту на право власності на земельну ділянку , скасування рішення , поновлення строку для прийняття спадщини ,
Позивачі звернулись до суду з вищезазначеним позовом до відповідача , посилаючись на те , що вони є спадкоємцями майна ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Останні за життя придбали у спільну власність житловий будинок АДРЕСА_1 . який зберігся на момент смерті обох батьків разом з присадибною ділянкою розміром 0,60 га. Крім того , спадкодавець ОСОБА_5 мала земельну частку розміром 3,620 га, спадкодавець ОСОБА_4 мав у приватній власності земельну ділянку розміром 4,035 га . На початку 2000 р. ОСОБА_5 вчинила заповіт та поділила належне їй майно на трьох дітей. Позивачам вона заповіла частину будинку , а відповідачці - літню кухню . Рівними частинами мати заповіла на всіх трьох дітей і свій земельний пай . До моменту смерті ОСОБА_5 свого наміру не змінювала . Після смерті ОСОБА_5( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) залишилось спадкове майно :
-1\2 частина будинку АДРЕСА_1 . ;
-Земельна частка (пай) розміром 3,620 га .
Відповідно до волі матері , викладеній у заповіті , який сільська рада не може надати , всі троє спадкоємців за взаємною згодою фактично вступили в управління та володіння спадковим майном, яким користувалися на протязі декількох років та не виказували будь-яких претензій щодо поділу останнього . Заяву про прийняття спадщини сторони до нотаріальної контори не подавали , також не подавали і заяви про відмову від спадщини . 25.04.2006 р. відповідачка шляхом обману отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на всю земельну ділянку розміром 3,620 га , не повідомивши нотаріуса про наявність інших спадкоємців , які фактично прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 Нотаріус в порушення вимог законодавства самостійно продовжив відповідачці строк для прийняття спадщини та не включив позивачів до кола спадкоємців першої черги . Після смерті матері між всіма спадкоємцями продовжували існувати нормальні стосунки . Спільне господарство з батьком ОСОБА_4 вели позивачі ОСОБА_1та ОСОБА_2 З відповідачкою у ОСОБА_4 , якому та доводилась нерідною дочкою , загострились конфліктні стосунки , через які останній не пускав відповідачку у житловий будинок , припинив електропостачання у літній кухні , де відповідачка продовжувала зупинятись . За таких вкрай негативних відносин з відповідачкою батько не міг залишити заповіти на її ім.»я . Підпис на заповітах
вчинених на ім.»я відповідачки ОСОБА_4 не належить , оскільки в останній рік свого життя він вже нічого не бачив та за нього розписувався чоловік відповідачки . ОСОБА_4 постійно стверджував ,що після його смерті усе належне йому майно буде належати лише його рідним дітям . Причиною смерті ОСОБА_4 стало захворювання « Генералізований атересклероз» . Починаючи з початку 2003 р. останній не виходив з хати , майже не бачив та не чув. Часто не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними . На той час відповідачка користувалася окремим самостійним господарством , яке їй виділила за життя мати , тому спадкодавця вона не доглядала , посилаючись на несприйняття її відчимом , гострі з ним конфлікти , сморід в будинку , тощо . Одночасно відповідачка робила спроби внести напружені стосунки між позивачами , присікала наміри позивача ОСОБА_2 приїхати до батька з Росії та зустрітись з рідною сестрою ОСОБА_1
В судовому засіданні представник позивачів вищезазначені обставини підтримав , одночасно зазначив про те , що заповіти посвідчені ОСОБА_4 на ім.»я відповідачки не відповідають вимогам закону , іншим нормативним актам та добровільній волі спадкодавця. Окрім вищезазначеного , при посвідченні заповітів на ім.»я відповідачки секретар сільської ради не мала на те належних повноважень . У 2007 р. позивачі виявили обман, який вчинила відповідачка по відношенню до них , захопивши усе спадкове майно та на початку 2008 р. звернулись до суду. Через обставини , які виникли незалежно від волі позивачів та їх юридичну необізнаність заявлені ними позовні вимоги були залишені без розгляду . Строки прийняття спадщини були пропущені позивачами з тих підстав , що відповідачка не повідомила своєчасно останніх про смерть спадкодавця . Позивачі знали про те , що відповідачка не є рідною дочкою ОСОБА_4, а тому вважали , що остання не є спадкоємицею його майна. Позивачка ОСОБА_1 продовжувала користуватися усією присадибною ділянкою батьків та не була проінформована про те , що зазначена ділянка незаконно оформлена на відповідачку . Окрім того позивач ОСОБА_2 , який постійно мешкає в Росії в 2002 р. був потерпілим після вчинення відносно нього хуліганських дій , тому на момент смерті батька окрім того , що не був своєчасно повідомлений про його смерть , також займався веденням цивільної справи по стягненню спричиненого злочином відшкодування .
Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримав пояснив , що в користуванні його батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 знаходилась присадибна ділянка розміром 0,60 га . В 2000 р. за життя батьків він приїхав до останніх , пішов до сільської ради де вони втрьох , позивачі та відповідачка написали заяви про виділення їм в користування з присадибної земельної ділянки по 0,20 га кожному , що було закріплено відповідним рішенням сільської ради . Їх мати ОСОБА_5 при всіх дітях вказала про те , що їм буде виділена земля та йшла мова про заповіт матері та батька . В подальшому його було повідомлено про те , що оформити земельну ділянку ( 0,20 га) на нього неможливо , оскільки він є громадянином Росії. Інші землі , які належали батькам відповідачка обіцяла поділити порівну , але цього не зробила . Причиною того , що він не звертався із заявою про прийняття спадщини після смерті батьків є обман відповідачки , якій він довіряв . У 2003 р. по відношенню до нього був скоєний злочин , тривалий час він не міг рухатись , потім займався судовими справами по відшкодуванню заподіяної йому шкоди . Після смерті матері він проживав у м. Красноярськ , приїздив один раз , перебував біля батька на протязі одного місяця. Про смерть батька дізнався у 2004 р. , із заявами про прийняття спадщини нікуди не звертався , фактично спадщину не приймав .
Відповідно до уточнених в ході розгляду справи позовних вимог представник позивача просив :
1. Визнати частково недійсним і скасувати свідоцтво про право на спадщину за законом від 25 квітня 2006 року, зареєстроване за № 2-2221, на право на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності КСП «Промінь», розташованого на території Великобугаївської сільської ради, Васильківського району, Київської області в частині 2/3 від загального розміру, що складає розмір 2.532 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), належної померлій ОСОБА_5 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) Серії НОМЕР_1, виданого Васильківською районною державною адміністрацією Київської області в травні 2000 року згідно рішення Васильківської райдержадміністрації № 177 від 11.04.2000 року. Сертифікат зареєстрований 30 травня 2000 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 153.
2.Визнати недійсним та скасувати заповіт ОСОБА_4 від 30 жовтня 2001 року, зареєстрований в реєстрі за № 171, на ім"я ОСОБА_3, посвідчений секретарем виконавчого комітету Великобугаївської сільської ради Васильківського району Київської області на житловий будинок № 31 з усіма надвірними будовами по АДРЕСА_1.
3.Визнати недійсним та скасувати заповіт ОСОБА_4 від 03 червня 2003 року, зареєстрований в реєстрі за № 17, на ім"я ОСОБА_3, посвідчений секретарем виконавчого комітету Великобугаївської сільської ради Васильківського району Київської області «на земельну частку (пай)» відповідно до Державного акту про право власності на землю Серії НОМЕР_2, розміром 4,035 га.
4. Визнати недійсним і скасувати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, від 02 липня 2004 року, видане ОСОБА_3, зареєстроване в реєстрі за № 2-4375, на житловий будинок під літерою «А» АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Великобугаївською сільською радою, Васильківського району, Київської області 30 травня 1991 року згідно рішення виконкому Васильківської районної ради від 19 лютого 1991 року № 60 зареєстрованому в Фастівському бюро технічної інвентаризації 30 травня 1989 року за реєстром № 73 в реєстраційній книзі № 1-80 та 24 червня 2004 року Васильківським міжрайонним бюро технічної інвентаризації під № 6357680, а також сарай «Б», сарай «В», сарай «Г», сарай «Д», погріб «Е», сарай «Ж».
5. Визнати недійсними і скасувати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, від 02 липня 2004 року, видане ОСОБА_3 зареєстровано в реєстрі за № 2-4379, «на земельну ділянку» площею 4,035 гектарів, розташовану на території Великобугаївської сільської ради Васильківського району Київської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної померлому ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю Серії НОМЕР_3, виданого Васильківською районною державною адміністрацією 31 липня 2002 року згідно розпорядження цієї ж райдержадміністрації за № 291 від 14.06.2002 року. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 465.
6. Визнати недійсним і скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку Серії НОМЕР_4, виданого ОСОБА_3 25.07.2005 року на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 02.07.2004 р. № 2-4379, площею 4,0351 га, розташованої в Васильківському районі Великобугаївської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010532600122.
7. Визнати недійсним та скасувати рішення Великобугаївської сільської ради, Васильківського району, Київської області № 260-ХХІV-ІV від 23 грудня 2005 року про передачу ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,60 га в тому числі для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд 0,25 га та ведення особистого селянського господарства 0,35 га по АДРЕСА_1.
8.Визнати поважною причину пропуску строку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для прийняття спадщини та визначити додатковий строк на подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 не менше трьох місяців з моменту вступу рішення в законну силу.
10.Визнати поважною причину пропуску строку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для прийняття спадщини та визначити додатковий строк на подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 не менше трьох місяців з моменту вступу рішення в законну силу.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали , вказали про те , що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебували у незареєстрованому шлюбі до 1951 року. В 1951 р. останні зареєстрували шлюб. Позивачі по справі є спільними дітьми подружжя ОСОБА_5 , відповідачка - є дочкою ОСОБА_5 від першого шлюбу. Мешкало подружжя до 1962 року в с. Велика Бугаївка Васильківського району Київської області , в будинку який залишився відповідачці ОСОБА_3 від матері свого батька. В 1962 р. подружжя продали будинок та 03.02.1962 року придбали новий будинок в цьому ж селі по АДРЕСА_1 , в якому мешкали до моменту своєї смерті. Утримувався будинок за рахунок батьків та допомоги (фінансової і фізичної) відповідачки , яка протягом усього часу постійно їздила до батьків, допомагала їм. В 1992 р. відповідачка вийшла на пенсію і постійно мешкала з батьками, так як вони за своїм віком були неспроможні утримувати будинок та садибу, вирішувати поточні господарські питання. З дозволу батьків відповідачка зі своїм чоловіком почала будувати літню кухню на присадибній ділянці за свої кошти. Ця необхідність виникла тому, що ОСОБА_4 палив прямо у будинку, топив піч навіть тоді, коли на дворі було тепло, а відповідачка через хворобу серця потребувала інших умов проживання. Протягом усього часу відповідачка доглядала за батьками, вела домашнє господарство, обробляла землю, слідкувала за станом їх здоров'я. В червні 2001 р. у ОСОБА_5 погіршився стан здоров'я (трапився інсульт) і відповідачка постійно знаходиться біля матері, доглядала її та батька. Оскільки фізичне навантаження було збільшене та враховуючи власний стан здоров»я , відповідачка просила свою сестру ОСОБА_1 допомогти у догляді за мартір»ю , але позивачка відмовилася, пославшись на те, що не має часу. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла.Похованням матері займалася тільки відповідачка. Кошти на поховання були витрачені ОСОБА_3 та її братом позивачем ОСОБА_2 порівну. Позивачка ОСОБА_1 на допомагала в похованні матері, у тому числі фінансово.
Померла ОСОБА_5 заповіт не залишала, тому спадкоємцями за законом були чоловік померлої ОСОБА_4, діти: ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Протягом 6-ти місяців (до 13 грудня 2001 року) позивачі не подали заяву про прийняття спадщини та не надали доказів її фактичного прийняття . Житловий будинок та присадибна ділянка площею 0,60 га рахувалася за покійним ОСОБА_4 як головою колгоспного двору., За ОСОБА_5 не рахувалася земельна ділянка розміром 0,60 га, яку вона могла перевести на дітей, тому рішення виконкому від 14.06.2000 року є не законним. Станом на 14.06.2000 року земельна ділянка, яка рахувалась за ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 приватизована не була і складала 0,54 га, тому не могло відбутися фактичне прийняття спадщини у вигляді земельної ділянки площею 0,60 га, так як присадибна земельна ділянка була не приватизована, її площа складала 0,54 га і належала Великобугаївській громаді. Що стосується житлового будинку та земельної частки (пая) розміром 3,620 га та фактичного прийняття спадщини після померлої ОСОБА_5 , то позивачі постійно не проживали в будинку АДРЕСА_1, не обробляли земельну ділянку протягом багатьох років. Позивач ОСОБА_2 є громадянином Росії і постійно там мешкає . У своїх листах адресованих відповідачці вказував про те , що земельна частка (пай) йому непотрібна . Позивачка ОСОБА_1 постійно не мешкала у батьківському будинку, не піклувалася батьком, не обробляла земельну ділянку та протягом тривалого часу не приїжджала до села. Відповідачка ніколи не відмовлялась від спадщини , яка відкрилась після смерті її матері . Стосовно права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності «КСП «Промінь», розташованого на території Великобугаївського району Київської області, розміром 3,62 га , то відповідачка неодноразово зверталася до позивачів з проханням юридично оформити документи на цю частку, але позивачі не проводили ніяких дій для її оформлення . В 2006 році, щоб зазначена земельна ділянка не була відчужена до земель Великобугаївської сільської ради, Відповідачка оформила документи на зазначену земельну ділянку . Після смерті матері Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які ще за життя матері приїжджали до батьків вкрай рідко, взагалі перестали приїжджати до батька - ОСОБА_4 Останній тяжко переживав смерть своєї дружини, постійно чекав своїх дітей.. Стан здоров'я батька позивачку ОСОБА_1 не хвилював, піклуватися про свого рідного батька вона не хотіла. Позивач ОСОБА_2 мешкав в Росії . Відповідачка продовжувала проживати в селі з нерідним батьком, піклуватися про нього, вела спільне господарство, утримувала будинок за власні кошти, що і зумовило складання заповіту на її ім»я . Похованням ОСОБА_4 займалась також відповідачка . Захворювання, на яке посилаються позивачі, не могло бути перешкодою для складання заповітів. Після смерті батька позивачі також не вчинили ніяких дій , які б свідчили про прийняття ними спадщини , та зазначені ними причини пропуску строку для прийняття спадщини не є поважними . Про смерть батька позивачі були обізнані своєчасно .
Представник 3-ої особи Великобугаївської сільської ради Васильківського району Київської обл . Самойленко С.М. в судовому засіданні зазначила про те , що земельна ділянка розміром 0,60 га. , розташована по АДРЕСА_1 в користування ОСОБА_5 не передавалась , земельна ділянка розміром 0,54 га. за вищезазначеною адресою рахувалась за ОСОБА_4 Відповідачці ОСОБА_3 зазначена земельна ділянка була передана у зв»язку із отриманням свідоцтва про право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, потім було доділено 0,06 га для ведення особистого господарства і надано дозвіл на приватизацію зазначеної земельної ділянки . Заповіти ОСОБА_4 на ім»я відповідачки посвідчувала вона особисто , як секретар сільської ради . Для посвідчення заповітів ОСОБА_4 сам особисто з»являвся до сільської ради , ніяких розумових відхилень у нього не спостерігалось . Свій намір останній пояснював тим , що заповіт хоче зробити на того , хто його доглядає, казав , що рідні діти від нього відмовились .
Представники 3-х осіб Головного управління юстиції в Київській обл . , Васильківської районної державної адміністрації та Головного Управління Держкомзему в Київській обл . в судове засідання не з»явились , про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином .
Допитані в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 пояснив , що він є сусідом відповідачки . За життя спілкувався з ОСОБА_4 Останній все розумів , на тему спадкування вони не спілкувались . ОСОБА_4 допомагала ОСОБА_3 та її чоловік .
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 пояснила , що вона живе поблизу будинку , де мешкали батьки позивачів . До смерті матері стосунки між дітьми були нормальні . Між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 стосунки були трохи напружені . після смерті ОСОБА_5 на її похованні були усі діти . Після поховання матері ОСОБА_1 приїздила до батька декілька раз . Після смерті батька ОСОБА_1та ОСОБА_2 не приїздили . ОСОБА_3знаходилась в селі . ОСОБА_4 сподівався , що приїде дочка ОСОБА_1 , але її не було . Оскільки дочка не їхала , він запропонував ОСОБА_3 зробити заповіт. Остання відмовлялась , але ОСОБА_4 сказав , що тоді зробить заповіт на сторонніх людей.
ОСОБА_3 змушена була залишитись , тому що ОСОБА_4 нікому було доглядати . Вона жила в літній кухні , тому що ОСОБА_4 дуже топив піч та палив , а ОСОБА_3 мала погане здоров»я . Коли ОСОБА_4 помер вона , свідок телефонувала дочці ОСОБА_1 , та сказала , що на поховання не поїде , а поїде її син , але і його також не було . Не було і сина ОСОБА_2 . До смерті матері ОСОБА_1 іноді бувала , обробляли городи . Після смерті матері , городи обробляли ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як могли . Земельні паї ніхто не обробляв .
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 пояснила , що вона є сусідкою відповідачки . До смерті ОСОБА_5 ОСОБА_3 проживала у літній кухні . Після смерті матері її чоловіка ОСОБА_4 доглядала ОСОБА_3 Після смерті матері ОСОБА_3 жила також в літній кухні через те , що ОСОБА_4 сильно топив грубу та палив . Після смерті матері ОСОБА_1 більше в село не приїздила . ОСОБА_4 це сильно засмучувало . ОСОБА_3 відмовлялась від заповіту , але ОСОБА_4 казав , що все віддасть іншій сторонній людині . В сільській раді ОСОБА_3 сказали , що потрібно переоформити пай матері . Шукали ОСОБА_1 щоб переоформити пай , але та відмовилась у грубій формі. Коли ОСОБА_3 оформила паї на себе з»явились і ОСОБА_1 , і ОСОБА_2 . ОСОБА_4 розумів все що робив, все пам»ятав .
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснила, що вона до 2006 р. працювала головою Великобугаївської сільської ради . Про обставини складання заповіту ОСОБА_4 їй нічого не відомо . Заповіти посвідчувала інший секретар сільської ради . ОСОБА_1 часто їздила до батьків , привозила ліки , продукти , цікавилась як можна оформити батька в лікарню . У останнього був поганий зір та слух. В останні роки ОСОБА_3 мала власний будиночок , землю ОСОБА_4 вона не обробляла , між ними був конфлікт , він не сприймав її як дочку . Про їх стосунки їй розповідала ОСОБА_5 . Після смерті дружини ОСОБА_4 не завжди був охайний .
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_16 пояснила ,що ОСОБА_1 це її сваха . У ОСОБА_1 з батьками були добрі стосунки , вона до них часто їздила . ОСОБА_3 ніколи не приходила . На похованні матері ОСОБА_1 була присутня . Про смерть батька її не повідомляли . Про обставини складання заповіту на ім.»я ОСОБА_3 їй нічого не відомо. ОСОБА_4 про заповіт нічого не казав . Скільки разів після смерті матері ОСОБА_1 їздила до батька вона , свідок , не знає . Після смерті дружини ОСОБА_4 вже був поганенькому стані . ніякої роботи по городу не робив.
Вислухавши пояснення сторін , покази вищезазначених свідків , дослідивши матеріали справи , суд вважає, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного .
Судом встановлено , що позивачі по справі є рідними дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , шлюб між якими був зареєстрований 05.07. 1957 р. ( а.с. 16-18 т.1 ) .
Відповідачка ОСОБА_3 є рідною дочкою ОСОБА_5 від першого шлюбу ( а.с. 16 т.1 ) .
До реєстрації шлюбу , як пояснив представник позивачів , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 певний час проживали без реєстрації шлюбу . Зазначена обставина представниками відповідача не оспорювалась .
30.05. 1991 р. за ОСОБА_4 на праві особистої власності був зареєстрований приватний будинок АДРЕСА_1 ( а.с. 14-15 т.1 ) .
30.05.2000 р. на ім»я ОСОБА_5 був виданий Сертифікат на право на земельну частку ( пай) , яка перебуває у колективній власності КСП « Промінь» розміром 3,62 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі ( на місцевості ) ( а.с. 8-9 т.1) .
Згідно Державного акту на право приватної власності на землю виданого ОСОБА_4 вбачається , що останньому на підставі розпорядження Васильківської райдержадміністрації № 291 від 14.06.2002 р. була передана у приватну власність земельна ділянка розміром 4.035 га ( а.с. 10-11 т.1 ) .
З погосподарських книг В.Бугаївської сільської Ради народних депутатів на 1986-1990 р.р. та 1996-2000 р.р. вбачається , що за ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 рахувалась земельна ділянка розміром 0,54 га , яка знаходилась в користуванні . ( а.с. 28-30, 37-39 т.2 ) .
14.06.2000 р. Великобугаївською сільською радою Васильківського району Київської обл . було прийнято рішення № 50 про вилучення у ОСОБА_5 0,60 га землі по АДРЕСА_2 по її згоді та поділ зазначеної земельної ділянки між дітьми по 0,20 га : ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для ведення ОПГ з подальшою приватизацією ( а.с. 153 т.1 ) .
Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 20 т.1 ) .
30.10.2001 р. ОСОБА_4 склав заповіт , яким заповів належний йому житловий будинок з усіма надвірними будовами , що знаходиться в АДРЕСА_1 ОСОБА_3 Зазначений заповіт був посвідчений секретарем виконкому Великобугаївської сільської ради Васильківського району Київської обл .Самойленко С.М. та зареєстрований в реєстрі за № 171 ( а.с. 27 ) .
03.06.2003 р. ОСОБА_4 склав заповіт , яким заповів належну йому земельну ділянку відповідно до Державного акта про право власності на землю розміром 4,035 га. ОСОБА_3 Зазначений заповіт був посвідчений секретарем виконкому Великобугаївської сільської ради Васильківського району Київської обл . Самойленко С.М. за № 17 ( а.с. 26 ) .
Представником 3-ої особи Самойленко С.М. в судовому засіданні були представлені та для огляду оригінали вищезазначених заповітів та нотаріальні реєстри виконкому Великобугаївської сільської ради за 2001 , 2003 р.р.
Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ( а.с. 21 т. 1 ) .
Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР ( в редакції 1963 р. чинного на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 ) для придбання спадщини необхідно , щоб спадкоємець її прийняв . Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини .
Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР визнається . що спадкоємець прийняв спадщину :
1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном ;
2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини .
Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини .
Відповідно до ст. 550 ЦК УРСР строк для прийняття спадщини , встановлений ст. 549 цього Кодексу , може бути продовжений судом , якщо він визнає причину пропуску строку поважним .
Відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України , який набув чинності з 01.01.2004 р. правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини , яка відкрилася , але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом .
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець , який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини , вважається таким , що прийняв спадщину , якщо протягом строку , встановленого статтею 1270 цього Кодексу , він не заявив про відмову від неї .
Відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця , який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк , достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини .
З встановлених по справі обставин та досліджених в судовому доказів вбачається, що посилання позивачів про те , що після смерті батьків вони фактично прийняли спадщину , яка відкрилась після смерті їх батьків , про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини та щодо наявності домовленості між спадкоємцями щодо розподілу спадщини та вчиненого обману з боку відповідача по відношенню до них не знайшли свого підтвердження .
В судовому засіданні встановлено , що відповідачка ОСОБА_3 за життя матері та відчима мала окрему прибудову біля спадкового будинку де мешкала із своїм чоловіком . . Позивачка ОСОБА_1 проживала у м. Києві , позивач ОСОБА_2 мешкав в Росії . Протягом усього часу відповідачка допомагала матері та відчиму , після смерті останніх займалась їх похованням , утримувала спадкове майно . Конфлікти , які існували між відповідачкою та відчимом за життя матері , не завадили останній надати ОСОБА_4 догляд , якого він потребував після смерті дружини та в силу свого віку до дня його смерті . Не доведено в судовому засіданні той факт , що позивачі вчиняли будь-яких дій , які б свідчили про прийняття ними спадщини , яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 , або з поважних причин пропустили строк для прийняття спадщини .
Поважності причини , за якої позивачі пропустили строк для прийняття спадщини , після смерті ОСОБА_4 не встановлено , а тому також відсутні підстави для визначення останнім додаткового строку для прийняття спадщини .
Оскільки позивачі тривалий час не вчиняли будь-яких дій спрямованих на прийняття спадщини , яка відкрилась після смерті їх батьків , відповідачка 24.04.2004 р. та 25.05.2006 р. звернулась до Васильківської районної державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5, посилаючись на фактичне прийняття спадщини ( а.с. 29 т.1 ) та після смерті ОСОБА_4 в порядку спадкування за заповітом. ( а.с. 28.т1 ) .
Посилання позивачів про недійсність вищезазначених заповітів не підтверджені в судовому засіданні достатніми та належними доказами .
25.04.2006 р. на ім»я ОСОБА_3 було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , яка складається з права на земельну ділянку частку ( пай) , яка перебуває у колективній власності КСП « Промінь» розміром 3,62 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі ( на місцевості ) на підставі фактичного прийняття спадщини ( а.с. 27 т.1 ) .
02.07.2004 р. на ім»я ОСОБА_3 було видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 ( а.с. 26 т.1 ) .
На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 02.07.2004 р. № 2- 4379 відповідачці ОСОБА_3 було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 4,0351 га розташованої у Васильківському районі Великобугаївської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ( а.с. 12-13 ) .
У зв»язку з набуттям відповідачкою в порядку спадкування права власності на будинок з усіма надвірними будовами , що знаходиться в АДРЕСА_1 , рішенням № 260 Великобугаївської сільської ради Васильківського району Київської обл. від 23.12.2005 р. було доділено земельну ділянку розміром 0,06 га для ведення ОСГ по АДРЕСА_1 та дозволено приватизувати земельну ділянку загальною площею 0,60 га ( а.с. 35-36 ) .
Таким чином , земельна ділянка розміром 0,54 га , яка рахувалась за ОСОБА_4 згідно даних погосподарських книг не перебувала у власності ОСОБА_5 та не могла бути предметом спадкування .
Виходячи з вищевикладених обставин проаналізованих у їх сукупності , суд не вбачає підстав для визначення позивачам додаткового строку для прийняття спадщини , яка відкрилась після смерті їх батьків та за відсутності доказів фактичного прийняття останньої , суд приходить до висновку про необгрунтованість решти заявлених позовних вимог .
Відповідно до ст. 88 ЦПК України понесені позивачами витрати не підлягають відшкодуванню.
На підставі викладеного , керуючись ст. ст. 10.11.60,88, 212-215 ЦПК України , суд
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 - відмовити .
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м.Києва протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення . Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення .
Суддя :
.