04 жовтня 2016 року Чернігів Справа № 750/7371/16-а
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Поліщук Л.О.,
за участі секретаря Скугоревої Н.О.,
за участі представника позивача ОСОБА_1,
за участі представників відповідачів Сіндєєва В.В., Пєскіна А.В.,
Бурханова Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Національної поліції України Департамент патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Чернігові, Регіонального сервісного центру МВС в Чернігівській області, ГУНП в Чернігівській області, інспектора роти №1 БУПП ДПП рядового поліції Нітченка Сергія Михайловича про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_5 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції у м. Чернігові Національної поліції України, інспектора роти «1 БУПП ДПП рядового поліції Нітченка Сергія Михайловича, в якому просить суд: визнати дії відповідачів протиправним та зобов'язати останніх повернути йому незаконно вилучене посвідчення водія на право керування всіма видами транспортних засобів.
21.09.2016 ухвалою суду із занесенням секретарем судового засідання до журналу судового засідання залучено до участі у справі в якості відповідачів Головне управління національної поліції у Чернігівській області та Регіональний сервісний центр МВС в Чернігівській області.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 18.12.2008 позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік. В 2016 році позивач пройшов підготовку водія на підвищення категорії та звернувся до органу МРЕВ з проханням здійснити відмітку у посвідченні водія про присвоєння йому додаткової категорії. Але працівниками даної установи встановлено, що позивач у 2008 році був позбавлений права керування транспортними засобами. 26.04.2016 згідно протоколу у позивача було вилучено посвідчення на право керування всіма видами транспортних засобів. Позивач вважає дії відповідачів протиправними, оскільки після притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності у вигляді позбавлення права керувати всіма видами транспортних засобів ні судом, ні органами які виконували рішення суду, в даному випадку органами внутрішніх справ, посвідчення у позивача не вилучалось. Дане посвідчення тривалий час знаходилось за місцем проживання позивача у м. Чернігові. Про необхідність вчинити будь-які дії щодо повернення посвідчення позивач не був обізнаний.
Відповідачі в судовому засіданні позов не визнали, просили в його задоволенні відмовити повністю. В своїх письмових запереченнях Департамент патрульної поліції Національної поліції України зазначає, що під час вилучення посвідчення водія поліцейські БУПП у м. Чернігові ДПП діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений законодавством України, а тому відсутні підстави для визнання дій відповідача протиправними.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 18.12.2008 ОСОБА_5 позбавлено права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік (а.с.5).
26 квітня 2016 року інспектором роти №1 БУПП ДПП рядовим поліції Нітченком С.М. у позивача вилучено посвідчення водія, що підтверджується протоколом (а.с.6).
Позивач вважає протиправним вилучення посвідчення водія та звернувся до суду з вимогою про його повернення.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог Закону України "Про дорожній рух" підставою для здійснення права на керування транспортним засобом є посвідчення водія транспортного засобу з установленим терміном дії (стаття 15).
Закон України "Про дорожній рух" передбачає позбавлення водія права на керування транспортним засобом внаслідок невиконання ним встановлених законодавством обов'язків щодо забезпечення безпечного руху, яке повинно проводитися до повного усунення причин, що перешкоджають водію безпечно керувати транспортним засобом, а в разі невиконання ним встановлених обов'язків - на строк, визначений чинним законодавством.
Відповідно до статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Відповідно до частини першої статті 299 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до приписів частини першої статті 317 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова про позбавлення права керування транспортними засобами виконується посадовими особами органів Національної поліції, зазначеними у пунктах 2 - 4 частини другої статті 222 цього Кодексу, а в редакції що діяла на час притягнення позивача до адміністративної відповідальності - посадовими особами органів внутрішніх справ зазначених у пунктах 2 і 3 частини другої статті 222 Кодексу про України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до частини першої статті 321 Кодексу України про адміністративні правопорушення судноводії і особи, що порушили правила полювання, вважаються позбавленими спеціального права з дня винесення постанови про позбавлення цього права. Якщо зазначені особи, які позбавлені спеціального права, ухиляються від здачі документа, що посвідчує це право, то строк позбавлення їх спеціального права обчислюється з дня здачі або вилучення такого документа.
У судовому засіданні встановлено, що постанова суду не була звернута до виконання у встановлений законом строк, докази вчинення працівниками органів внутрішніх справ дій на її виконання та повідомленняі позивача про необхідність здачі посвідчення водія відсутні.
Так, як вбачається з положень частини 1 статті 321 КУпАП, при обчисленні строків позбавлення спеціального права, водії транспортних засобів вважаються позбавленими спеціального права з дня винесення постанови про позбавлення цього права. У випадку, якщо зазначені особи, які позбавлені спеціального права, ухиляються від здачі документа, що посвідчує це право, то строк позбавлення їх спеціального права обчислюється з дня здачі або вилучення такого документа. Тобто, вилучення посвідчення водія поза межами визначеного у постанові суду строку можливе лише у тому разі, якщо позбавлена права керування особа ухиляється від здачі документа, що посвідчує це право.
Однак, жодних належних та допустимих доказів того, що позивач ухилявся від виконання винесеної судом постанови та від здачі посвідчення водія, відповідачами суду не надано. Відсутні такі докази і в матеріалах справи.
Суд не бере до уваги посилання представників відповідачів на положення статті 265-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та Постанову Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1086 «Про затвердження Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення», оскільки приписи даних норм стосуються тимчасового вилучення посвідчення водія працівниками уповноваженого підрозділу під час фіксації правопорушення до набрання законної сили рішення суду про притягнення до адміністративної відповідальності. Тобто, зазначені норми регулюють тимчасові заходи попереднього превентивного характеру, а саме вилучення посвідчення до рішення суду, що набрало законної сили.
Крім того, представник Департаменту патрульної поліції стверджує про відсутність інформації, про ухилення позивача від виконання винесеної судом постанови та від здачі посвідчення водія, обґрунтовуючи це тим, що Управлінням патрульної поліції у м. Чернігові розпочало свою діяльність лише 19.02.2016.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач не ухилявся від здачі посвідчення водія, а тому дії відповідачів щодо вилучення посвідчення водія на право керування всіма видами транспортних засобів є протиправними та не відповідають вимогам чинному законодавству. Дані обставини встановлені в судовому засіданні та підтверджені доказам наявними в матеріалах справи, які не спростовані відповідачами.
Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами першою, другою статті 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зважаючи на зазначене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо судових витрат, то в силу вимог частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань Національної поліції України Департамент патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Чернігові на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 551,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України
Адміністративний позов ОСОБА_5 задвольнити повністю.
Визнати дії інспектора роти №1 БУПП ДПП рядового поліції Нітченка Сергія Михайловича щодо вилучення у ОСОБА_5 посвідчення водія серії РМА №170432 протиправними.
Зобов'язати Регіональний сервісний центр МВС в Чернігівській області повернути ОСОБА_5 посвідчення водія серії РМА №170432.
Присудити з Національної поліції України Департамент патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Чернігові на користь ОСОБА_5, за рахунок бюджетних асигнувань, судові витрати в сумі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна грн. 20 коп.) відповідно до квитанції від 12.07.2016 № 44.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя Л.О. Поліщук