Справа № 2-0805-839/2011
іменем України
30 травня 2011 року м.Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:
- головуючого судді -Надворної О.С.,
- при секретарі -Нешта Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу і поділ спільного майна подружжя, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу і поділ спільного майна подружжя .
Ухвалою від 12.05.2011 року провадження у справі за вищезазначених позовом відкрито.
Але зміст і форма поданої позовної заяви не відповідають вимогам чинного законодавства. На порушення вимог ст. 119 ЦПК України позивач належним чином не виклала обставини, якими обґрунтовує свої вимоги та не зазначила доказів, що підтверджують кожну обставину.
Так, позивач в своєму позові зазначила, що за період перебування у шлюбі з відповідачем вони придбали майно: квартиру АДРЕСА_1 вартістю 17820 грн. придбаного на підставі договору купівлі-продажу від 15.06.2002 року, квартиру АДРЕСА_2 придбану на підставі свідоцтва про право власності САС №333433 виданого виконавчим комітетом Вільнянської міської ради 22.10.2008 року вартістю 36649 грн., автомобіль- легковий седан “Тайота Авенсіс”реєстраційний номер НОМЕР_1 2007 року випуску, колір чорний, кузов № НОМЕР_2, реєстраційний № НОМЕР_3, номер кузова SВ1ВR56L60E214902, зареєстрований за ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії АРС 048114 виданого РЕВ МРВ ДАІ №3 при УМВС України в Запорізькій області 25 жовтня 2006 року, при цьому не вказавши ціну позову.
Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя”вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Для вирішення питання щодо можливості розподілу майна подружжя, позивач повинен надати суду повний перелік всього сумісного майна подружжя з погодженою з відповідачем оцінкою цього майна, а у разі відсутності такого погодження -зазначити джерело, час придбання майна та докази щодо визначення вартості майна на час розгляду справи.
Крім того, не визначивши ціну позову, позивач долучила до своєї заяви квитанцію про оплату нею судового збору (державного мита) лише в розмірі 51 грн.
Але розмір судового збору (державного мита) встановлений п “в”ч.1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” повинен складати 1 відсоток ціни позову, але не менше 3-х неоподаткованих мінімумов доходів громадян і не більше 100 неоподаткованих мінімумов доходів громадян.
Таким чином, відповідно до обсягу та вартості майна, яке підлягає розподілу, позивачу необхідно визначити ціну позову, сплатити судовий збір (державне мито) у розмірі, передбаченому законом.
Згідно вищезазначеного, суд вважає за необхідне встановити строк для усунення ОСОБА_1 зазначених недоліків, попередивши при цьому їх наслідки, передбачені п.8 ч.1 ст.207 ЦПК України, згідно з яким, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у ст.ст.119, 120 ЦПК України, та не було сплачено судовий збір чи не було оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк, - суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду.
Керуючись ст.ст. 119, 121, 209, 210 ЦПК України, суддя
Надати ОСОБА_1 строк для усунення зазначених судом недоліків - до 06.06.2011 року.
Попередити ОСОБА_1, що у разі не усунення ними у встановлений строк вказаних в ухвалі суду недоліків, - її позовну заяву на підставі п.8 ч.1 ст.207 ЦПК України будуть залишені без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя:ОСОБА_3
30.05.2011