ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/15222/16-ц
провадження № 2/753/6892/16
"19" серпня 2016 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Вовк Є.І., вивчивши позовну заяву ОСОБА_2 до Київської міської Ради, ОСОБА_3, ОСОБА_2 "від в своїх інтересах та як законний представник (опікун та піклувальник)" ОСОБА_4, ОСОБА_5, "ОСОБА_6, а також до ОСОБА_7 "в своїх інтересах та як законний представник в інтересах "ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про визнання власником частки будинку, треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Постол Наталія Іванівна, Служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації,
Позивач звернувся до суду з позовом від 17.08.2016 року щодо визнання власником 7/12 частки будинку загальною площею 303,5 кв.м в Дарницькому районі м. Києва.
Вивчивши матеріали позовної заяви суд приходить до висновку, що заява подана з порушенням вимог ч.5 ст.119 ЦПК України.
Так, згідно з ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору згідно з ціною позову, яка позивачем визначена в сумі 405683 грн. (з відповідною сплатою судового збору), що на думку суду не є дійсною ціною позову.
Так, згідно з п.2 ч.1 ст.80 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. Відповідно до положень частини другої зазначеної статті, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Відповідно до положень ст.61 ЦПК України: обставини, визнані судом загальновідомими не потребують доказування
Враховуючи викладене та те, що зміст позовних вимог стосується визнання права власності щодо вказаного майна, дійсна вартість якого є більшою ніж сума 689000 грн., що на думку суду є загальновідомою обставиною, що також підтверджується і даними щодо мінімальної вартості такоїквартири, які містяться на Національному порталі нерухомості, суд приходить до висновку про необхідність визначення розміру судового збору у сумі 6890 грн. (ст.4 Закону України "Про судовий збір").
Крім того, заява подана з недотриманням і інших вимог ст.ст.119, 120 ЦПК України (щодо додатки для кожного з відповідачів), а саме: відсутнє обгрунтування щодо вищевказаного способу захисту прав позивача; не вказано номерів засобів зв"язку відповідачів; відсутнє обгрунтування щодо численних посилань у позові на англійську літеру "S" як на частку в спільному майні подружжя, а в іншому випадку як на частину житлового будинку (фактично не визначені обгрунтування), фактично не визначено статус ОСОБА_2 як представника вищевказаних осіб щодо зазначення невизначеної термінології - "від в своїх інтересах та як законний представник (опікун та піклувальник)"; не вказане автентичне прізвище "ОСОБА_6.
Згідно ст.121 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 119 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 119 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.
Керуючись ст. 121 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_2 залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків - п'ять днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали суду.
Якщо у встановлений термін зазначені вимоги не будуть виконані заява буде вважатися неподаною.
Ухвала оскарженню не підлягає.