02099, м. Київ, вул. Севастопольська, 14
Справа № 753/18105/16-ц
2/753/7726/16
Ухвала
"11" жовтня 2016 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Каліушко Ф.А., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя
ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Відповідно до п. 4 частини 2 ст. 119 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 80 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна. А пунктом 9 цієї частини встановлено, що у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.
За аналізом наведених правових норм, суддя вказує на те, що зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов'язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.
При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно з визначеною у них дійсною вартістю майна, а також дійсна вартість майна може підтверджуватись висновком суб'єкта оціночної діяльності.
Як вбачається з позовної заяви, позивач звертається з позовом про поділ майна подружжя, зокрема незавершеного будівництва квартири, однак позов не містить ціни позову щодо зазначених майнових вимог.
За змістом частини 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. А згідно з частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Оплата судового збору за подання до суду позовної заяви здійснюється у розмірах визначених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року №484-VIII, який набрав чинності з 1 вересня 2015 року та яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір», у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 4 якого за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн.) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (6 890 грн.).
Як встановлено судом, до позовної заяви не додано документу, що підтверджує сплату позивачем судового збору.
Також, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог.
Як вбачається з позовної заяви, зокрема з описової її резолютивної частин, позивач просить суд поділити майно подружжя, шляхом виділення йому право на частку у розмірі 1/2 частини незавершеного будівництва квартири майнові права на яку набуті на підставу договору про участь у ФФБ від 08.09.2015 року, однак ним не зазначено яка саме квартира та її місце знаходження підлягає поділу, тобто не чітко визначено зміст позовних вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Враховуючи наведене вище, суддя вважає за необхідне зазначити, що позивач може усунути вищевказані недоліки шляхом направлення до Дарницького районного суду м. Києва уточненої позовної заяви з визначенням ціни позову і оформленої відповідно до вимог стст. 119, 120 ЦПК України та документу, що підтверджує сплату нею судового збору у відповідності до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Частиною 2 ст. 121 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись стст. 119, 121 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - залишити без руху.
Встановити позивачу строк п'ять днів з дня отримання ним даної ухвали для усунення вказаних недоліків, роз'яснивши, що у випадку їх не виправлення у зазначений термін заява буде повернута та вважатиметься неподаною.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.