Справа № 314/5327/16-ц Провадження № 2/314/1304/2016
04.10.2016 року м.Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області в складі:
головуючого судді Беспалько Т.Д.,
при секретарі Печонкіної В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вільнянську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності за набувальною давністю
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому вимагає визнати за ним право власності на об»єкт нерухомого майна - житловий будинок АДРЕСА_1 за набувальною давністю. В обґрунтування посилається на те, що у 2003 році між нею та ОСОБА_3, його донькою ОСОБА_2 була укладена угода згідно якої вона мала право проживати та користуватися вищевказаним житловим будинком. За згодою власників позивачка оселилася в будинку в листопаді 2003 року і проживає до теперішнього часу. Особистих речей власників в будинку немає.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на даний житловий будинок. Спадщину прийняла ОСОБА_2, відповідачка по справі, яка дозволила позивачці продовжувати користуватися її спадковим майном. Позивачка проживає в будинку, робить ремонт, поліпшує стан будинку.
Позивач проживає у будинку з листопада 2003 року понад 12 років.
В судовому засіданні позивач підтримав свій позов. Відповідач в судове засідання не з»явився. Надав суду заяву з визнання позову.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки підтверджується наступними обставинами:
Згідно до вимог ст. 16 ч.1, 2 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до вимог ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном та продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном на протязі десяти років, набуває право власності на це майно ( набувальна давність).
В пункті 11 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 зазначено, що враховуючи положення ст.ст. 335 і 334 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі ( а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ.
Отже встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду ( ст. 214 ЦПК).
Як було встановлено в судовому засіданні та вбачається із матеріалів справи у листопаді 2003 році між позивачем, ОСОБА_3,власником житлового будинку АДРЕСА_1 та його донькою ОСОБА_2 була укладена угода згідно якої позивач ОСОБА_1 мала право проживати та користуватися вищевказаним житловим будинком. За згодою власників позивачка оселилася в будинку в листопаді 2003 року і проживає до теперішнього часу. Особистих речей власників в будинку немає.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на даний житловий будинок. Спадщина прийняла ОСОБА_2, відповідачка по справі, яка дозволила позивачці продовжувати користуватися її спадковим майном. Позивачка проживає в будинку, робить ремонт, поліпшує стан будинку.
Позивач проживає у будинку з 2003 року понад 12 років.
У відповідності до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст, ст. 209,212-215 ЦПК України, ст.ст. 16, 344,391 Цивільного кодексу України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності за набувальною давністю - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на житловий будинок АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Т.Д.Беспалько
04.10.2016