ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/14422/16-а
провадження № 2-а/753/671/16
"30" вересня 2016 р. суддя Дарницького районного суду м.Києва Вовк Є.І., розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об"єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними щодо перерахунку пенсії та зобов"язання провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням, зокрема врахованих раніше інших складових заробітної плати,
Встановив:
Позивач звернувся до Дарницького районного суду м.Києва з вказаним позовом.
Вказану заяву було подано без додержання вимог, викладених у ст.106 Кодексу Адміністративного Судочинства України, а саме: не надано платіжних документів щодо сплати судового збору, який згідно зі ст.4 Закону України "Про судовий збір" встановлено у розмірі 551 грн. 20 коп. за позовну вимогу немайнового характеру; на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач не надала та не зазначила докази щодо змісту та розміру вказаних "інших складових".
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва вищевказаний позов було залишено без руху з наданням строку позивачу для виправлення недоліків - п'ять днів.
Копію вказаної ухвали позивач отримала 19 вересня 2016 року (згідно з розпискою), проте недоліки були усунуті не у повному обсязі.
Так, заявник подала заяву щодо виправлення недоліків від 20.09.2016 року з додатковим обгрунтуванням, при цьому, до вказаної заяви не було долучено її копії для відповідача всупереч положенням ч.3 ст.106 Кодексу Адміністративного Судочинства України (при цьому, відсутнє посилання на наявність такої копії заяви від 20.09.2016 року для відповідача і в переліку додатків до цієї заяви, а тому відповідний акт судом не складався).
Крім того, до вказаної заяви від 20.09.2016 року були долучені нові докази - копії документів, в тому числі, копія довідки щодо складових заробітної плати, також лише у одному примірнику - не було долучено і цих копій для відповідача всупереч положенням ч.3 ст.106 Кодексу Адміністративного Судочинства України (при цьому, відсутнє посилання на наявність таких копій для відповідача і в переліку додатків до цієї заяви, а тому відповідний акт судом не складався).
Так, відповідно до імперативних вимог ч.3 ст.106 Кодексу Адміністративного Судочинства України - до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб.
Крім того, відповідно до п.13 Постанови ПЛЕНУМУ ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ від 17.10.2014 року №10 - якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), проте позивачем судовий збір сплачено лише в сумі 551 грн. 20 коп. - без врахування вказаного змісту ухвали про усунення недоліків, викладеного з відповідним посиланням на положення ст.4 Закону України "Про судовий збір" щодо розміру судового збору, а також без врахування, що розмір сплати встановлено 551 грн. 20 коп. за кожну з вищевказаних окремих позовних вимог немайнового характеру, які викладені в трьох окремих пунктах під №1 та №2.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючі п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані висновки не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.
Крім того, відповідно до положень ч.6 ст.108 КАС України - повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Враховуючи викладене, вважаю, що відповідно до ч.3 ст.108 КАС України, позовну заяву належить повернути.
Керуючись ст. 108 КАС України,
Повернути позов ОСОБА_2.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом 5 днів з дня отримання її копії у порядку та строки встановлені статтями 185-187 КАС України.