18 грудня 2006 р.
№ 32/240
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого:
Першикова Є.В.,
суддів:
Савенко Г.В.,
Ходаківської І.П.,
розглянула
касаційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Рубікон» (далі Товариство)
на ухвалу
Київського апеляційного господарського суду
від
21.09.06
у справі
№ 32/240
господарського суду
міста Києва
за позовом
державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва (далі ДПІ у Шевченківському районі)
до
приватного підприємства “Барк» (далі Підприємство),
Товариства
про
визнання недійсною угоди
Особливості процедури розгляду справ Вищим господарським судом України в касаційному порядку передбачені розділом ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, відповідна скарга може бути розглянута в касаційному порядку за умови дотримання вимог, викладених у розділі ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.
Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою № 24-240 від 24.11.06 на ухвалу від 21.09.06 Київського апеляційного господарського суду про відмову у відкритті апеляційного провадження, яка винесена в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що даний спір виник за позовом ДПІ у Шевченківському районі, яка в порядку п. 11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні» та ст. 49 Цивільного кодексу Української РСР 1963р. звернулась до суду з позовом про визнання недійсною угоди, укладеної між господарюючими суб'єктами.
Отже, спір стосується реалізації податковим органом своїх повноважень в організаційно-господарських відносинах, що встановлюються між цим органом та суб'єктами підприємницької діяльності, і пов'язані з його компетенцією щодо контролю за дотриманням останніми податкового законодавства. Зазначені контролюючі повноваження органів державної податкової служби України визначають їх статус у відносинах з підприємцями як владного суб'єкта, а останніх -як підпорядкованих суб'єктів. Відтак, вказані відносини є відносинами влади та підпорядкування (субординації) і за способом виникнення та регулятивним характером є адміністративними.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що відповідно до відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України спори щодо оскаржень рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, а також спори за зверненням суб'єктів владних повноважень відносяться до компетенції адміністративних судів.
Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України “Про судоустрій України» вищими судовими органами спеціалізованих судів є Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України, а також інші відповідні вищі спеціалізовані суди, що утворюються Президентом України в порядку, встановленому цим Законом.
Статтею 39 Закону України “Про судоустрій України» до повноваження вищого спеціалізованого суду, зокрема, віднесено розгляд в касаційному порядку справ відповідної судової юрисдикції, а також інші справи у випадках, визначених процесуальним законом.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що з 01.09.05 набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України.
Також, колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що ст. 210 та абз. 2 п. 10 розділу VIІ “Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Вищий адміністративний суд України.
Статтею 2 Господарського кодексу України встановлено, що учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.
Відповідно до ст. 4 Господарського кодексу України не є предметом регулювання цього Кодексу, зокрема, фінансові відносини за участі суб'єктів господарювання, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів.
Господарським судам підвідомчі справи, коли склад учасників спору відповідає статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.
З правового аналізу наведених норм вбачається що до компетенції Вищого господарського суду України законодавчо не віднесено перегляд судових рішень в порядку адміністративного судочинства, оскільки вищою судовою інстанцією для перегляду таких справ є Вищий адміністративний суд України.
Отже, касаційна скарга Товариства № 24-240 від 24.11.06 підлягає поверненню через невідповідність вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України, ст. 39 Закону України “Про судоустрій України».
При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що Товариство не позбавлено права звернутися з відвідною касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України в установленому законом порядку.
Керуючись р. ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 38, 39 Закону України “Про судоустрій України» колегія суддів Вищого господарського суду України
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Рубікон» № 24-240 від 24.11.06 на ухвалу від 21.09.06 Київського апеляційного господарського суду у справі № 32/240 господарського суду міста Києва та додані до неї документи, повернути заявникові без розгляду.
Головуючий
Є.Першиков
судді:
Г.Савенко
І.Ходаківська