Справа: № 826/10168/15 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.
Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.
Іменем України
11 жовтня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Степанюка А.Г.,
суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі - Ліневській В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської державної адміністрації на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві до Київської міської державної адміністрації, комунального підприємства «Кінотеатр «Загреб» про стягнення податкового боргу, -
У травні 2015 року Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Позивач, ДПІ у Голосіївському районі) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міської державної адміністрації (далі - Відповідач-1, КМДА), комунального підприємства «Кінотеатр «Загреб» (далі - Відповідач-2, КП «Кінотеатр «Загреб») про стягнення коштів з рахунків у банках органу управління платника податків на суму податкового боргу у розмірі 66 159,04 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2016 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскільки за Відповідачем-2 обліковується несплачена узгоджена заборгованість з податку на додану вартість, земельного податку та рентної плати за спеціальне використання води, податковий борг необхідно стягнути з органу управління підприємством - КМДА.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, Відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. При цьому наголошує на невірному визначенні судом першої інстанції органу управління КП «Кінотеатр «Загреб», неврахуванні відсутності нормативних приписів для стягнення податкового боргу з органу управління платника податків та недотримання Позивачем алгоритму забезпечення сплати грошового зобов'язання. Крім того, звертає увагу суду, що КП «Кінотеатр «Загреб» перебуває у процесі реорганізації шляхом приєднання до КП «Київкінофільм», у зв'язку з чим питання про стягнення податкового боргу повинно вирішуватися керівництвом останнього, а не КМДА.
У судовому засіданні представник Позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував у повному обсязі.
Відповідачі, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати, виходячи з такого.
Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати її та прийняти нову постанову суду.
При ухваленні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції виходив з того, що на момент звернення ДПІ у Голосіївському районі до суду у Відповідача-2 існувала несплачена податкова заборгованість з: податку на додану вартість у розмірі 15 977,96 грн.; земельного податку з юридичних осіб в сумі 49 937,64 грн.; рентної плати за спеціальне використання води, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями зворотного боку облікової картки платника податків (а.с. 11-12; 14-24; 26-42).
Наведені суми КП «Кінотеатр «Загреб» самостійно визначені у податкових деклараціях з: податку на додану вартість за вересень - листопад 2013 року, січень 2014 року (а.с. 47-61); збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод; за спеціальне використання поверхневої води теплоелектростанціями з прямоточною системою водопостачання; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод житлово-комунальними підприємствами; за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв; за спеціальне використання поверхневих і підземних вод для потреб виробництва та спеціальне використання кар'єрної, шахтної, дренажної вод (а.с. 62-66); з плати за землю (а.с. 67-70).
На адресу КП «Кінотеатр «Загреб» Позивачем було направлено податкову вимогу форми «Ю» від 19.11.2013 року №613-15 (а.с. 43) на суму 6 736,79 грн., яку Відповідачем-2 було утримано 25.11.2013 року (а.с. 43).
Листом від 11.02.2015 року №793/9/26-50-23-02 ДПІ у Голосіївському районі направило на адресу КМДА у порядку ст. 96 ПК України подання про погашення податкового боргу КП «Кінотеатр «Загреб» (а.с. 45-46).
За наслідками розгляду вказаного подання КМДА листом від 25.03.2015 року №005-405 (а.с. 44) повідомило Позивача, що станом на 20.03.2015 року КП «Кінотеатр «Загреб» перебуває в процесі реорганізації, проте організаційно-правові заходи з припинення юридичної особи у повному обсязі не завершені, передавальний акт про перехід усіх прав і обов'язків від КП «Кінотеатр «Загреб» до правонаступника КП «Київкінофільм» не затверджений. У зв'язку з викладеним Відповідач-1 зазначив, що питання щодо погашення податкового боргу Відповідача-2 буде вирішено керівництвом КП «Київкінофільм» після завершення процедури припинення КП «Кінотеатр «Загреб».
Відтак, як вбачається з матеріалів справи, саме незабезпечення платником податків та його органом управління сплати узгодженого податкового зобов'язання стало підставою для звернення ДПІ у Голосіївському районі до суду із вказаним позовом.
На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз ст. ст. 20, 57, 95 ПК України, прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог до Відповідача-1, оскільки несплата коштів платником податків зумовлює виникнення зобов'язання з такої сплати в органу управління.
Однак з такими висновками суду першої інстанції не можна погодитися з огляду на таке.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно приписів п. п. 95.1-95.3 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до абз. 1 п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Абзацом 2 пункту 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Наведеним приписам ПК України кореспондують пп. 2.2 та 3.6 затвердженого наказом Міндоходів України від 10.10.2013 року №576 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків.
Таким чином, враховуючи, що у встановленому приписами податкового законодавства порядку Позивачем була складена податкова вимога форми «Ю» від 19.11.2013 року №613-15, яка була отримана Відповідачем-2 25.11.2013 року, а на момент вирішення спору зазначена сума податкової заборгованості суб'єктом господарювання сплачена не була, у ДПІ в Голосіївському районі були правові підстави для звернення до суду з позовом до платника податків про стягнення коштів.
Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги про стягнення коштів з рахунків у банках саме з органу управління платника податків на суму податкового боргу у розмірі 66 159,04 грн., суд першої інстанції не врахував такого.
Відповідно до п. 96.1 ст. 96 ПК України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.
Згідно п. 96.3 ст. 96 Податкового кодексу відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.
Таким чином, необхідною умовою для застосування порядку, передбаченого даною нормою, та звернення стягнення на кошти органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває комунальне підприємство, є встановлення обставин щодо недостатності коштів, отриманих від продажу майна комунального підприємства, для покриття його податкового боргу та витрат на приведення публічних торгів.
При цьому, обов'язок податкового органу звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно, виникає, зокрема, у разі отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог, за умови що сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено.
Аналогічна позиція випливає зі змісту ухвал Вищого адміністративного суду України від 08.12.2015 року у справі №821/1453/14, від 23.06.2015 року у справі №1570/6517/12 та від 04.12.2014 року у справі №812/2557/13-а.
Разом з тим, матеріалами справи не підтверджується факт недостатності коштів, отриманих від продажу майна КП «Кінотеатр «Загреб», для покриття його податкового боргу та витрат на приведення публічних торгів. Крім того, зі змісту позовної заяви взагалі не вбачається, що Позивачем здійснювалися будь-які дії, спрямовані на погашення податкового боргу за рахунок грошових коштів та/або майна КП «Кінотеатр «Загреб».
З урахуванням наведеного судова колегія приходить до висновку про передчасність твердження суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог до Відповідача-1, оскільки останнім не було враховано відсутність доказів здійснення Позивачем будь-яких дій, спрямованих на погашення податкового боргу КП «Кінотеатр «Загреб» за рахунок коштів та/або майна комунального підприємства.
При цьому судова колегія погоджується з твердженням Окружного адміністративного суду м. Києва про те, що у розумінні ПК України КМДА є органом управління КП «Кінотеатр «Загреб», що підтверджується, зокрема, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 71-73), а також статутом КП «Кінотеатр «Загреб» (а.с. 95-101). При цьому підпорядкування даного підприємства департаменту культури КМДА даних висновків не спростовує, оскільки останній є структурним підрозділом Відповідача-1 як виконавчого органу ради.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови було допущено порушення норм матеріального та процесуального права при вирішені питання щодо наявності у Позивача правових підстав для звернення до суду із вказаним позовом, у зв'язку з цим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду - скасувати.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови порушено норми матеріального та процесуального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду - скасувати.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Київської міської державної адміністрації - задовольнити повністю.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві до Київської міської державної адміністрації, комунального підприємства «Кінотеатр «Загреб» про стягнення податкового боргу - скасувати, ухваливши нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на судові рішення подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.
Головуючий суддя А.Г. Степанюк
Судді В.В. Кузьменко
О.І. Шурко
Головуючий суддя Степанюк А.Г.
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.