Справа: № 826/25271/15 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.
Іменем України
11 жовтня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Степанюка А.Г.,
суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі - Ліневській В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «Каштан» про застосування заходів реагування, -
У листопаді 2015 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - Позивач, ГУ ДСНС України у м. Києві) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «Каштан» (далі - Відповідач, ТОВ «ВТК «Каштан») про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення роботи ТОВ «ВТК «Каштан» за адресою: проспект Перемоги, 123 у Святошинському районі м. Києва шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень ТОВ «ВТК «Каштан» за адресою: проспект Перемоги, 123 у Святошинському районі м. Києва.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.07.2016 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскільки встановлені у ході перевірки порушення не становлять реальної небезпеки для життя та здоров'я людей, а Відповідачем надано докази з часткового усунення виявлених порушень та вчинення дій щодо усунення решти порушень, відсутні підстави для вжиття заходів реагування.
Не погоджуючись із викладеним у постанові рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. При цьому посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Наголошує на тому, що судом не було взято до уваги лише часткове усунення Відповідачем порушень вимог чинного законодавства, у той час як решта порушень не є формальними, а стосуються, серед іншого, відсутності у суб'єкта господарювання необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.
Представник Апелянта наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги з підстав, викладених в останній.
У судовому засіданні представник Відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, наголошуючи на відповідності судового рішення нормам матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, працівниками Святошинського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві у жовтні 2015 року на підставі наказу від 21.09.2015 року №113 (т. 1 а.с. 14-15), повідомлення про проведення планової перевірки від 01.10.2015 року №25/1992 (т. 1 а.с. 16) та посвідчення на проведення перевірки від 02.10.2015 року №25/337 (т. 1 а.с. 18) було проведено планову перевірку Відповідача з питань додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, висновки якої зафіксовані в акті від 30.10.2015 року №318 (т. 1 а.с. 19-21).
Так, у ході перевірки посадовими особами Позивача встановлено ряд порушень Відповідачем нормативно-правових актів, які, на його думку, створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:
1) п. 4 розділу ІІ Правил пожежної безпеки України - в приміщеннях на видних місцях не вивішені інструкції про заходи пожежної безпеки;
2) п. 1.19 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - на території підприємства допускається куріння за межами спеціально відведених місць та в приміщеннях;
3) п. 2.12 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - на дверях горища не вказано місце зберігання ключів;
4) п. 1.15 розділу IV Правил пожежної безпеки України - електричні вмикачі освітлювальних мереж складських (підсобних) приміщень не винесено за межі (ззовні) вказаних приміщень на негорючі стіни або на окремі опори;
5) п. 2.23 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - кількість евакуаційних виходів з 3-го, 4-го та 5-го поверхів не відповідають вимогам ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва» (влаштовано офісні приміщення, що перекривають евакуаційні виходи);
6) п. 2.23 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - висота проходів на шляхах евакуації менше 2-х метрів;
7) п. 2.3 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України, п. 9.3.6 ДБН В.2.2-9-2009 «Громадські будівлі і споруди» - двері приміщень ліфтової в приміщеннях адмінкорпусу не виконані протипожежними;
8) п. 1.16 розділу IV Правил пожежної безпеки України - електрощити, групові електрощитки не захищені автономними системами пожежогасіння;
9) п. 2.32 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - не всі евакуаційні виходи позначені світловими покажчиками «Вихід»;
10) п. 2.31 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням відповідно до вимог ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва», ДБН В.2.5-23-2010 «Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення» та Правил улаштування електроустановок;
11) п. 1.21 розділу IV Правил пожежної безпеки України - не проведено перевірку блискавкозахисту відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»;
12) п. 2.27 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - за наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів знаходяться зачиненими на замки, які не можливо відкрити з середини без ключа;
13) п. 2.37 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - шляхи евакуації захаращені меблями, обладнанням та різними матеріалами;
14) п. 2.37 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - на шляхах евакуації влаштовані пороги, які перешкоджають вільній евакуації людей;
15) п. 2.37 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - на шляхах евакуації влаштовано кофейний автомат;
16) п. 2.37 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - на шляхах евакуації влаштовані турнікети, які перешкоджають вільній евакуації людей;
17) п. 1.12 розділу IV Правил пожежної безпеки України - не надано акти проведення прихованих робіт на прокладання електропроводки за підвісними стелями;
18) п. 1.20 розділу IV Правил пожежної безпеки України - заміри опору ізоляції та перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання проведені не в повній мірі;
19) п. 1.6 розділу IV Правил пожежної безпеки України - з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів не виконане за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;
20) п. 2.2 розділу V Правил пожежної безпеки України - пожежні кран-комплекти не перевірені на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування;
21) п. 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки України, таблицю А.1 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» - не всі приміщення обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації та системою оповіщення про пожежу 2-го типу;
22) п. п. 1.2, 1.4 розділу V Правил пожежної безпеки України - не надано договір на технічне обслуговування та спостереження за системою автоматичної пожежної сигналізації;
23) п. 2.23 розділу III Правил пожежної безпеки України, таблицю 4 ДБН В.1.1.7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва» - металеві сходи з горищних приміщень не виконані з межею вогнестійкості 60 хвилин;
24) п. 3.8 розділу V Правил пожежної безпеки України - приміщення не забезпечені в повній мірі первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками);
25) п. 3.10 розділу V Правил пожежної безпеки України - переносні вогнегасники не навішені на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення.
Копію вказаного акту отримано Відповідачем 02.11.2015 року (т. 1 а.с. 22).
Поряд з цим, судом першої інстанції встановлено, що на підтвердження вчинення дій щодо усунення виявлених у ході перевірки порушень, ТОВ «ВТК «Каштан» вказано наступне:
- щодо порушень, зафіксованих у п. п. 1, 2, 5, 9, 10, 12 акту перевірки, на усіх видимих місцях вивішені інструкції про заходи пожежної безпеки (т. 1 а.с. 94, 95, 213); куріння на території підприємства допускається у спеціально відведених місцях (т. 1 а.с. 214); відповідно до п. 5.13 ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва» з будинку, з кожного поверху та з приміщення слід передбачати не менше двох евакуаційних виходів, за винятком випадків, обумовлених нормативною документацією; евакуаційні виходи позначені світловими показчиками «Вихід» (т. 1 а.с. 103, 217-218); сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридору, проходи та інші шляхи евакуації забезпечені евакуаційним освітленням (т. 1 а.с. 218); евакуаційні виходи можуть бути відчинені зсередини без допомоги ключа (т. 1 а.с. 219);
- щодо порушень, зафіксованих у п. п. 3, 4, 11, 19, 20 акту перевірки, останні повністю виконані, що підтверджується фотографіями щодо зазначення місця зберігання ключів (т. 1 а.с. 96, 114) та розміщення електричних вимикачів за межами приміщень на негорючій основі (т. 1 а.с. 101, 114-115), протоколом вимірювання опору заземлюючого пристрою №96 від 11.12.2015 року (т. 1 а.с. 215), фотографією щодо виконання з'єднань, відгалужень та окінцювання жил проводів за допомогою пресування, зварювання, паяння або затискачів (т. 1 а.с. 99, 221), журналом обліку та технічного обслуговування внутрішніх пожежних кранів та рукавів (т. 1 а.с. 194-196);
- щодо порушень, викладених у п. п. 6, 14 акту перевірки, будівля була введена в експлуатацію у 1964 році, що унеможливлює внесення змін до її конструкції без руйнування;
- щодо порушень, зафіксованих у п. п. 24, 25 акту перевірки, приміщення забезпечені засобами пожежегасіння, а вогнегасники розташовані на висоті 1,5 м від підлоги (т. 1 а.с. 104-106, 222).
На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 1, 4, 5, 6, 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ст. ст. 64, 66, 68, 70 Кодексу цивільного захисту України, прийшов до висновку, що оскільки матеріалами справи спростовуються доводи Позивача про наявність порушень законодавства про техногенну та пожежну безпеку, що становлять небезпеку для життя та здоров'я людей, а Відповідачем надано достатньо доказів на підтвердження вчинення необхідних та достатніх дій для усунення всіх виявлених у ході перевірки порушень, позовні вимоги про застосування заходів реагування є необґрунтованими.
Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не може не погодитися з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон) виключно законами встановлюються вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.
Згідно ч. 7 ст. 7 Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
При цьому колегією суддів враховується, що аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування, допускається виключно повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Приписи п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 65 КЦЗ України визначають, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) з питань, які визначені частиною першою статті 64 цього Кодексу щодо: суб'єктів господарювання; аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 КЦЗ України).
Згідно ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 68 КЦЗ України закріплено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Отже, наведені норми закону дають право Позивачу звертатись до суду з позовом про зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг тощо в разі виявлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Разом з тим, наявність у ГУ ДСНС України у м. Києві права на звернення до суду із вказаним позовом не обов'язково кореспондує з необхідністю застосування у судовому порядку заходів реагування, про які просить Позивач.
При цьому, матеріалами справи поряд з іншим підтверджується усунення Відповідачем зафіксованих у п. п. 6-8, 13-16 акту перевірки порушень п. 2.37 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України в частині захаращення шляхів евакуації та влаштування порогів і турнікетів, оскільки, по-перше, неспростований Позивачем факт введення будівлі в експлуатацію у 1964 році унеможливлює демонтаж порогів без небезпеки руйнацій, по-друге, ширина евакуаційного проходу і влаштованим автоматом з продажу кави відповідає вимогам чинного законодавства, по-третє, турнікети складаються у випадку необхідності, по-четверте, шляхи евакуації прибрані (т. 1 а.с. 219-220), по-п'яте, двері приміщень ліфтової виконані протипожежними (т. 1 а.с. 83-86), по-шосте, електрощитки захищені автономними системами пожежегасіння (т. 1 а.с. 217). Крім іншого, Відповідачем надано протокол від 18.07.2015 року №3 перевірки ізоляції проводів, кабелів та апаратури (т. 1 а.с. 122-142), що свідчить про відсутність викладеного в п. 18 акту перевірки порушення, оскільки Позивачем не вказано, що означає проведення замірів не у повній мірі.
З урахуванням наведеного судова колегія вважає за необхідне зазначити, що підтвердження у ході розгляду справи усунення Відповідачем більшості порушень чинного законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки (зокрема, п. п. 1-16, 18-20, 24-25) свідчить про вчинення ТОВ «ВТК «Каштан» всіх необхідних дій з метою уникнення існування загрози життю та здоров'ю людей.
Крім того, на переконання суду апеляційної інстанції, ненадання актів проведення прихованих робіт на прокладання електропроводки за підвісними стінами, порушення п. 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки України - будівлі, приміщення та споруди не дообладнані системами протипожежного захисту (системами пожежної сигналізації, системами пожежогасіння, системами оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей, системами протидимного захисту, системами централізованого пожежного спостерігання) (далі - АСПЗ) відповідно до чинних нормативно-правових актів, а також п. п. 1.2, 1.4 розділу 5 Правил пожежної безпеки України - ненадання договору на технічне обслуговування та спостереження за системою автоматичної пожежної сигналізації і недоведення виконання металевих сходів з горищних приміщень з межею вогнестійкості 60 хвилин, не є безапеляційними підставами для зупинення діяльності Відповідача з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.
Отже, законодавець пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню. Встановлення автоматичної пожежної сигналізації передбачено з метою вчасного виявлення займання, тобто вже існуючої пожежі. Очевидно, що сама система пожежної сигналізації у займанні, розповсюдженні, погашенні вогню безпосередньо участі не приймає.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України у справі №К/800/3116/14.
Тим більше, як вірно встановив суд першої інстанції, між ТОВ «Техноспектр-сервіс» та ТОВ «ВТК «Каштан» укладено договір №15-0000023 від 15.12.2015 року на виконання робіт, а саме - послуг з проектування, монтажу та налагодженню системи автоматичної пожежної сигналізації та системи оповіщення про пожежу (т. 1 а.с. 107-110), що свідчить про вчинення Відповідачем дій з усунення решти порушень. Посилання ж Апелянта на те, що такий договір є удаваним та не спричиняє настання реальних наслідків, судовою колегією оцінюється критично, оскільки до компетенції ГУ ДСНС України у м. Києві не належить повноваження щодо встановлення товарності або безтоварності господарських договорів.
Крім того, відповідно до ст. 57 КЦЗ України виробничі, жилі, інші будівлі та споруди, обладнання, транспортні засоби, що вводяться в дію чи експлуатацію після завершення будівництва, реконструкції або технічного переоснащення, а також технологічні процеси та продукція повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з пожежної безпеки.
При цьому судовою колегією враховується, що Відповідачем на адресу Позивача, як було встановлено судом першої інстанції, навправлявся лист від 08.12.2015 року №127/15 (т. 1 а.с. 204) з проханням направити спеціалістів для проведення повторної інспекції на підприємстві після 25.12.2015 року. Наведене, на переконання суду апеляційної інстанції, свідчить, що ТОВ «ВТК «Каштан» здійснювалися необхідні дії, спрямовані на повне усунення виявлених у ході перевірки порушень, однак свої повноваження зі здійснення заходів контролю Позивачем не момент розгляду справи судом апеляційної інстанції реалізовано не було.
З урахуванням вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що оскільки Позивачем не доведено, що перелічені в акті перевірки порушення ТОВ «ВТК «Каштан» вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей (персоналу підприємства і особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі), а усунення цих порушень вимагає вжиття заходів реагування у вигляді саме повного зупинення роботи Відповідача.
Зважаючи на фактичні обставини справи, принцип пропорційності порушення і покарання, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що на час вирішення цього спору відсутня необхідність у примусовому порядку застосовувати до Відповідача таких заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), як повного зупинення роботи ТОВ «ВТК «Каштан» за адресою: м. Київ, пр-т. Перемоги, 123.
Наведена позиція узгоджується з висновками Вищого адміністративного суду України, викладеними в ухвалі від 27.11.2014 року у справі №К/800/51577/14.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 165, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «Каштан» про застосування заходів реагування - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.
Головуючий суддя А.Г. Степанюк
Судді В.В. Кузьменко
О.І. Шурко
Головуючий суддя Степанюк А.Г.
Судді: Шурко О.І.
Кузьменко В. В.