Провадження № 2-о/734/57/16 Справа № 734/2702/16-ц
іменем України
11 жовтня 2016 року смт. Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої-судді ОСОБА_1,
за участю секретаря Галюк Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Козелець цивільну справу за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа: Управління Пенсійного фонду в Козелецькому районі Чернігівської області, про встановлення факту належності трудової книжки,
02 вересня 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, пояснюючи свої вимоги тим, що вона народилась 20.03.1959 року в с. Куцівка, Новгородківського району Кіровоградської області. Дівоче прізвище заявника - Діхтяр. 20.11.1976 року остання зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 та взяла його прізвище ОСОБА_3. Шлюб з ОСОБА_3 виявився невдалим і 11 листопада 1999 року вони розлучились. 11.03.2005 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 та взяла його прізвище ОСОБА_4. 31.01.2982 року вона влаштувалась на роботу технічною працівницею в Ляличський гарнізонний офіцерський клуб. 01.02.1982 року їй була виписана трудова книжка серії АТ-ІІІ № 8783252 на прізвище ОСОБА_5 Вказана трудова книжка їй слугувала майже 20 років до 05.06.2001 року при влаштуванні на роботу та при звільненні з роботи. Заявник ніколи не звертала уваги, що на першій сторінці вказаної трудової книжки відсутня гербова печатка Ляличського гарнізонного офіцерського клубу РРФСР. В 1989 році вона стала проживати в смт. Десна. Влаштовувалась на роботи з даною трудовою книжкою. З 15 травня 1992 року вона працювала технічною працівницею магазину «Деснянка» військ торгу № 652. При подачі заяви для нарахування мені пенсії вона подала трудову книжку серії АТ-ІІІ № 8783252, але управління Пенсійного фонду їй відмовило в її прийнятті, в зв'язку з тим, що дана трудова книжка не має гербової печатки на першій сторінці. З даним рішенням вона не згодна, в результаті чого змушена звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.
В судовому засіданні 26 вересня 2016 року заявниця вимоги підтримала повністю за підставами, вказаними у заяві про встановлення факту, та наполягала на їх задоволенні.
Представник заінтересованої особи в судове засідання подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
11 жовтня 2016 року від ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України з причин неявки в судове засідання 11 жовтня 2016 року всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
01 лютого 1982 року ОСОБА_5 було заведено та заповнено трудову книжку за першим місцем роботи, а саме Ляличським гарнізонним офіцерським клубом, де вона була прийнята на роботу прибиральницею з 31.01.1982 р. 28.06.1982 року була звільнена за статтею 31 КЗпП за власним бажанням.
Трудова книжка заповнювалася на бланку встановленого зразка та у порядку визначеного Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.74 р. за № 162.
При оформленні трудової книжки заявниці, на титульній сторінці було зазначено, що вона ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, дата заповнення 01.02.1982 року, також нею було вчинено підпис та вчинено підпис особою підприємства, яка цю трудову книжку заповнювала, але останній підпис не завірено печаткою підприємства.
Як вбачається, в трудовій книжці, оригінал якої було оглянуто в судовому засіданні, міститься запис про прийняття з 16.03.1983 року на посаду прибиральниці до Ляличського ГОК та звільнена 10.06.1984 року в зв'язку з призовом в ряди Радянськох армії згідно з ч. 3 ст. 29 КЗпП.
Відповідні записи посвідчені підписом від імені начальника ГОК та скріплені гербовою печаткою підприємства і сторонами не надавалися суду докази на підтвердження того факту, що відповідна печатка не належить Ляличському гарнізонному офіцерському клубу.
В трудовій книжці на 1 титульній сторінці є запис про її власника разом із зазначенням прізвища, імя, та по-батькові, року народження, як ОСОБА_5.
Факт належності заявнику трудової книжки підтверджується відповідністю відомостей про її прізвище, ім'я та по-батькові, дату народження, зазначених в трудовій книзі із відомостями, зазначеними в паспорті та Свідоцтвами про шлюб, Свідоцтвом про розірвання шлюбу, копіями наказів від 15 травня 1992 року та від 15 вересня 1993 року, дані яких співпадають з даними, відображеними в трудовій книжці, належній ОСОБА_5, за № 13 та 14 відповідно, а також показаннями свідка ОСОБА_6, яка дала показання, що з 1989 року протягом 2 років працювала на фабриці «Кияне», де працювала і заявник, яка на той час мала прізвище ОСОБА_5.
Суд вважає, що заявниця у справі має достатньо доказів того факту, що трудова книжка, заповнена 01.02.2016 року начальником ГОК, належить саме заявниці у справі , ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Викладені вище обставини та відповідні документи, що посвідчують особу заявниці, підтверджують факт належності саме заявниці у справі, ОСОБА_2, трудової книжки виданої у Ляличському ГОК від 01 лютого 1982 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце, час народження якої, що зазначені у документі, не збігаються з ім'ям, по-батькові, прізвищем, місцем та часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження, або у паспорті.
Відповідно до ст. 257 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Суд, керуючись вимогами ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України, враховує правовий висновок, викладений Верховним судом України у постанові № 6-32цс13 від 12 червня 2013 року, згідно якого суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст. ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Встановлення факту належності правовстановлюючого документа, трудової книжки заявниці є ефективним засобом захисту порушеного права ОСОБА_2, оскільки буде достатнім для відновлення порушеного права заявниці та відповідного подальшого оформлення пенсії.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що правовстановлюючий документ - трудова книжка, яка видана 01.02.1982 року у Ляличському ГОК, фактично належить заявниці ОСОБА_2, у зв'язку з чим заявлені вимоги підлягають задоволенню у повному обсягу.
Керуючись ст.ст. 5-8, 10-15, 197, 212-215, 218, 256-259, 294 ЦПК України, суд
Вимоги ОСОБА_2, заінтересована особа: Управління Пенсійного фонду в Козелецькому районі Чернігівської області, про встановлення факту належності трудової книжки - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, правовстановлюючого документу, а саме: трудової книжки серії АТ-ІІІ № 8783252, яка була заведена 01.02.1982 року у Ляличському ГОК, в якій на аркуші № 1 (титульна сторінка), заповненому російською мовою, в графі «фамилия» записано прізвище - «Балева», в графі «имя» - «Валентина», в графі «отчество» - «Анатольевна», в графі «дата рождения» - «20.03.1959», в графі «образование» - «среднее», дата заповнення трудової книжки «1 февраля 1982 р.».
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Козелецький районний суд Чернігівської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.
Суддя О.А.Бузунко