28 вересня 2016 року Апеляційний суд м. Києва
у складі:
головуючого Вербової І.М.
суддів Поливач Л.Д.
ОСОБА_1
при секретарі Литвиненку Р.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання договору іпотеки недійсним та виключення запису з реєстру, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 в інтересах публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 1 червня 2016 року, -
У лютому 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом (у подальшому з уточненою позовною заявою) до ПАТ АБ «Укргазбанк», треті особи: приватний нотаріус КМНО ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання договору іпотеки недійсним та виключення запису з реєстру.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 1 червня 2016 року позов задоволено: договір іпотеки без оформлення заставної укладений 3 березня 2008 року між ОСОБА_2 та ПАТ АБ «Укргазбанк», посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 4933 - визнано недійсним; виключено з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис за № 4934 від 3 березня 2008 року про накладення заборони відчуження предмета іпотеки - квартири № 27 у будинку № 27, корпус №1 по вул. Васильківська в м. Києві; стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1102,42 грн.
В апеляційній скарзі представник ПАТ АБ «Укргазбанк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Представник відповідача, зокрема, посилається на ті обставини, що суд дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позову, оскільки договір купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений в письмовій формі, 3 березня 2008 року посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_3, та зареєстрований в реєстрі за № 4929, та здійснено державну реєстрацію, що підтверджується витягом з Державного реєстру правочинів від 3 березня
Справа № 752/2807/16-ц
№ апеляційного провадження 22-ц/796/10249/2016
Головуючий у суді першої інстанції: ОСОБА_6
Доповідач у суді апеляційної інстанції: ОСОБА_7
2008 року № 5537224. Отже, в силу положень ч. 3 ст. 334 ЦК України, право власності у позивача на нерухоме майно за договором купівлі-продажу від 3 березня 2008 року виникло саме з моменту його нотаріального посвідчення, а саме з 3 березня 2008 року. Зазначає, що положеннями договору іпотеки встановлено, що договір підписаний у присутності нотаріуса. Особу громадян, які підписали договір, встановлено, їх дієздатність, а також правоздатність та дієздатність АБ «Укргазбанк», повноваження представника, а також належність ОСОБА_2 майна, що передається в іпотеку, перевірено. Також судом безпідставно проігноровано посилання представника відповідача на пропущення позивачем строку позовної давності.
В суді апеляційної інстанції представник ПАТ АБ «Укргазбанк» - ОСОБА_8 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_9 у задоволенні апеляційної скарги просила відмовити, рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 1 червня 2016 рокузалишити без змін.
Позивач ОСОБА_2, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибула, у судовому засіданні був уповноважений представник, подала письмові заперечення, просила в задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін, у зв'язку із чим колегія суддів вважала за можливе слухати справу у її відсутність на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України.
Інші особи, що беруть участь у справі, - приватний нотаріус КМНО ОСОБА_3, ОСОБА_4, та їх представники, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибули, про причини неявки суд не повідомили, у зв'язку із чим колегія суддів вважала за можливе слухати справу у їх відсутність на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України.
Перевіривши законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність її задоволення, виходячи з таких підстав.
Під час розгляду справи судом встановлено, що 3 березня 2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 49-Ф/08 (а. с. 14-18).
3 березня 2008 року між ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири № 27 в будинку № 27, корп. 1, по вул. Васильківська в м. Києві (а. с. 19-21).
Також 3 березня 2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_3, відповідно до якого предметом іпотеки є трикімнатна квартира № 27, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, буд. 27, та належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_3 3 березня 2008 року, за реєстровим № 4929, зареєстрованому в Державному реєстрі правочинів 3 березня 2008 року (а. с. 6-13).
Задовольняючи позов, суд дійшов висновку про те, що на момент вчинення оспорюваного правочину - договору іпотеки без оформлення заставної від 3 березня 2008 року ОСОБА_2 не набула права власності на квартиру - предмет іпотеки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Разом з тим, ухвалене у справі судове рішення не відповідає зазначеним вимогам закону.
Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 334 ЦК України, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Згідно з положенням ч. 4 ст. 334 ЦК України, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, право власності на майно за договором, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Статтею 657 ЦК України, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (ч. 1 ст. 182 ЦК України).
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України).
Так, 3 березня 2008 року між ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири № 27 в будинку № 27, корп. 1, по вул. Васильківська в м. Києві, посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 4929 (а. с. 19-21), і в той же день було здійснено державну реєстрацію цього договору, що підтверджується витягом з Державного реєстру правочинів від 3 березня 2008 року № 5537224 (а. с. 22-23).
Пунктом 4.1. договору купівлі-продажу квартири від 3 березня 2008 року передбачено, що право власності на нерухоме майно, що є предметом цього договору та зазначене в п. 1.1., відповідно до статті 328 ЦК України, виникає у покупця з моменту державної реєстрації цього договору у відповідності до вимог чинного законодавства України. Право власності на нерухоме майно має бути зареєстровано у відповідному уповноваженому органі відповідно до ст. 182 ЦК України.
Наведене свідчить про те, що в силу положень ч. 3 ст. 334 ЦК України право власності у позивача ОСОБА_2 на нерухоме майно за договором купівлі-продажу від 3 березня 2008 року виникло саме з моменту його нотаріального посвідчення, а саме з 3 березня 2008 року.
Крім того, положеннями договору іпотеки встановлено, що договір підписаний у присутності нотаріуса. Особу громадян, які підписали договір, встановлено, їх дієздатність, а також правоздатність та дієздатність ВАТ АБ «Укргазбанк», повноваження представника, а також належність ОСОБА_2 майна, що передається в іпотеку, перевірено (а. с. 13).
На викладені обставини суд першої інстанції уваги не звернув, внаслідок чого його висновки в цій частині є необґрунтованими.
У зв'язку з викладеним апеляційний суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання договору іпотеки недійсним та виключення запису з реєстру не підлягають задоволенню.
Разом з тим, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування строків позовної давності, заявленої відповідачем у спорі, оскільки позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.
На підставі ч. 3 ст. 88 ЦПК України, суд апеляційної інстанції вирішує питання про судові витрати, вважаючи стягнути з позивача на користь відповідача судовий збір в розмірі 1213,00 грн.
Таким чином, рішення суду назвати законним та обґрунтованим не можна, а тому воно підлягає скасуванню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 303, 307, 309, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 в інтересах публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» задовольнити.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 1 червня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання договору іпотеки недійсним та виключення запису з реєстру - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» судовий збір у розмірі 1213,00 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий І.М. Вербова
Судді: Л.Д. Поливач
ОСОБА_1