05 жовтня 2016 року Справа № 808/2482/16 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Семененко М.О.,
за участю секретаря судового засідання Бірюкової І.В.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_2,
відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши в попередньому судовому засіданні питання про дотримання позивачем строків звернення до адміністративного суду у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Логіст-Хім»
до Запорізької митниці ДФС
про визнання протиправним та скасування рішення,
18 серпня 2016 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Логіст-Хім» (далі - позивач) до Запорізької митниці ДФС (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000148 від 16.07.2015.
Ухвалою суду від 19.09.2016 про відкриття провадження в справі було встановлено неможливість вирішення питання про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду за відсутності відповідних доказів.
В попередньому судовому засіданні, яке відбулось за участю представника позивача та представника відповідача, судом постановлено питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.
В попередньому судовому засіданні представник позивача зазначив, що вважає, що ним дотримано встановлених чинним законодавством строків звернення до адміністративного суду, оскільки позивачем оскаржується рішення Запорізької митниці ДФС, яка відповідно до приписів Податкового кодексу України є контролюючим органом, а відтак, позивач вважає, що має право оскаржити вищевказане рішення у строки, визначенні статтею 102 Податкового кодексу України, тобто на протязі 1095 днів.
Представник відповідача в попередньому судовому засіданні зазначив, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, оскільки, на думку відповідача, строк на оскарження рішення Запорізької митниці про коригування митної вартості товарів становить 6 місяців. У зв'язку з чим вважає, що наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, суддя дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на наступне.
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників і відповідальність за них регламентовані главою 4 Митного кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 24 Митного кодексу України, кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.
Зокрема, згідно з пунктом першим частини 2 цієї ж статті, предметом оскарження є рішення - окремі акти, якими органи доходів і зборів або їх посадові особи приймають рішення з питань, передбачених законодавством України з питань державної митної справи, а також задовольняють скарги, заяви, клопотання конкретних фізичних чи юридичних осіб або відмовляють у їх задоволенні.
Відповідно до частини 3 статті 24 Митного кодексу України, правила цієї глави застосовуються у всіх випадках оскарження рішень, дій або бездіяльності органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, крім оскарження постанов по справах про порушення митних правил та випадків, коли законом встановлено інший порядок оскарження зазначених рішень, дій чи бездіяльності.
Частиною 5 статті 24 Митного кодексу України встановлено, що оскарження податкових повідомлень-рішень органів доходів і зборів здійснюється у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Враховуючи, що рішення про коригування митної вартості товарі не є податковим повідомленням-рішенням, суддя приходить до висновку, що строки оскарження, визначені ст.102 Податкового кодексу України до даних правовідносин не застосовуються, а мають застосовуватись правила глави 4 Митного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 29 Митного кодексу України, рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.
Оскільки Митним кодексом України не визначені строки звернення до суду при оскарженні рішення про коригування митної вартості, застосуванню підлягають строки, визначені Кодексом адміністративного судочинства України.
Частиною 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 цієї ж статті, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
Як встановлено судом, оскаржуване рішення прийнято відповідачем 16.07.2015 та отримано ТОВ «Логіст-Хім» засобами електронного зв'язку.
З позовом про скасування рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000148 від 16.07.2015 позивач звернувся до суду 15.08.2016, що підтверджується відомостями Укрпошти.
Враховуючи, що про прийняте рішення позивач дізнався 16.07.2015, а позов поданий лише 15.08.2016, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду.
Статтею 100 КАС України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Відповідно до частини 3 статті 162 КАС України, якщо в ході судового розгляду справи суд встановить, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, або викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позовна заява залишається без розгляду.
Аналогічні положення містить пункт дев'ятий частини 1 статті 155 КАС України.
Таким чином, враховуючи, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з порушенням установленого законом шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду, матеріали справи не містять підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст. 99, 100, 155, 160, 165, 254 КАС України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Логіст-Хім» до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя М.О. Семененко