Справа№592/6232/16-ц
Провадження №2/592/1947/16
05 жовтня 2016 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі : головуючого cудді Корольова Г.Ю., за участю секретаря Коваленко А.В., позивачки - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2. та відповідача - ОСОБА_3, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права спільної сумісної власності та поділ майна подружжя,-
Позивачка звернулася до суду з позовом та уточненнями до нього (а.с. 66-67), мотивуючи його тим, що з 2006 рік по 2014 рік включно, вона з відповідачем незважаючи на те, що між ними було розірвано шлюб, проживали разом в громадянському шлюбі, разом вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, виховували доньку ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1. За період їх спільного проживання та перебування в громадському шлюбі, вона неодноразово сплачувала кредит за транспортний засіб Nissan Теапа, 2.5 І, шасі JN1BBUJ32U0000839, чорного кольору, державний номер НОМЕР_1, який зареєстрований на ім'я відповідача, який був придбаний 16.08.2008 року. Вважає даний автомобіль спільним майном подружжя згідно ст. 74 СК України, а тому просить суд:1) визнати за ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 право спільної сумісної власності на транспортний засіб Nissan Teana, 2.5 І, шасі JN1BBUJ32U0000839, чорного кольору, державний номер НОМЕР_1; 2) в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину цього автомобіля.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позов підтримали і просять його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 покладається на розсуд суду, стверджуючи про те, що раніше не згоден був на поділ даного автомобіля, а зараз позовні вимоги визнав і не заперечує проти їх задоволення, підтверджуючи ті обставини, на які наголошує позивачка та вказує, що апелювати не буду у подальшому.
Свідок ОСОБА_4, яка є донькою сторін, в суді показала, що це її батьки, які проживали разом на час придбання спірного автомобіля у 2008 році.
Суд, заслухавши пояснення сторін, представника позивача, свідка, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Встановлено, що сторони 31.01.2006 року уклали шлюб згідно копії свідоцтва про шлюб (а.с. 5)
03.04.2008 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу. (а.с. 71)
Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 16.08.2008 року, відповідач ОСОБА_3 зазначений як власник автомобіля Nissan Теапа, 2.5 І, шасі JN1BBUJ32U0000839, чорного кольору, державний номер ВМ 5454АК. (а.с. 10), тобто даний автомобіль придбаний після розірвання шлюбу.
Частинами 1, 4 ст. 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 74 СК України встановлено, щр якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
Разом з цим, у п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз'яснено, що при застосуванні статті 74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.
Крім того, для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі ст. 74 СК України, суд повинен встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, протягом якого було придбано спірне майно.
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Так, позивачка ОСОБА_1, заявляючи вимогу про визнання судом автомобіля Nissan Теапа, 2.5 І спільним майном подружжя та вимогу про його поділ, які суд вважає передчасними, не ставить питання (позовну вимогу) про встановлення судом факту спільного проживання однією сім»єю ОСОБА_3 та ОСОБА_1 без шлюбу у період придбання спірного транспортного засобу, тобто 16.08.2008 року., без встановлення якого неможливо наступити юридичні наслідки, які полягають з виникненням права спільної сумісної власності. Із-за таких обставин, на даний час суд фактично позбавлений можливості вирішити заявлені позовні вимоги без з»ясування та встановлення факту того, що сторони, хоча і були розлученні, але спільно продовжували проживати як сім'я з веденням спільного господарства в період придбання автомобіля.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги не є обґрунтованими і не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.10, 60, 88, 208, 213, 223 ЦПК України, суд, -
У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права спільної сумісної власності та поділ майна подружжя - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Г.Ю. Корольова