Справа № 417/3195/16-а
Провадження № 2-а/417/31/16
Іменем україни
"10" жовтня 2016 р. с.Марківка Луганської області
Марківський районний суд Луганської області в складі:
головуючого судді - Шкирі В. М.,
за участі секретаря -Грибєнік О.В.
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.Марківка адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора Марківського віддіду поліції ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності,-
встановив:
04.10.2016 позивач звернувся до суду з позовом до інспектора Марківського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Луганській області майора поліції ОСОБА_2 з позовом, в якому просив скасувати постанову серії БР №258689, винесену інспектором Марківського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Луганській області ОСОБА_2 від 30.09.2016 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КупАП .
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що 30.09.2016, приблизно о 18 год. 20 хв. він на пл. Соборній в смт Марківка Луганської області керував транспортним засобом та його зупинив інспектор Драгола О. В. Цього ж дня о 18 год. 55 хв. інспектор виніс постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КупАП за нібито порушення ним п.2.1 ПДР України, а саме за ненадання для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, наклавши стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Вважає оскаржувану постанову незаконною з тих підстав, що розглядаючи справу на місці зупинки тринспортного засобу, інспектор суттєво порушив його права, передбачені 268 КУпАП, зокрема заявляти клопотання, представити докази, скористатись правовою допомогою.
Крім того інспектор Драгола О. В. грубо порушив вимоги щодо процедури розгляду справи, а саме проігнорував порядок встановлений ст. ст. 278, 279 КУпАП, не оголосив посадової особи, яка розглядає справу, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, не вирішив клопотання та не дослідив докази. Також не були заслухані особи, які беруть участі у розгляді справи.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, пояснив, що 30.09.2016 приблизно о 18 годині 20 хвилин він керував автомобілем та був зупинений поліцейськийм, який попросив надати документи, він надав технічний паспорт та страховий поліс, посвідчення водія він того дня забув вдома. Поки він з'ясовував стосунки з поліцейським його посвідчення водія привезла його дружина. Не вважає, що це є порушенням бо посвідчення відповідної категорії він має і пред'явив його до винесення постанови.
Відповідач в судовому засідання позовні вимоги не визнав у повному обсязі та просив відмовити позивачу в в задоволенні позову, оскільки вважає свої дії законними, виніс постанову, як те й передбачено ст.276 КУпАП на місці вчинення правопорушення, оскільки під час зупинки водій ОСОБА_1 не мав при собі посвідчення водія відповідної категоріїї. Посвідчення водія на ім'я ОСОБА_1 згодом привезла його дружина. При розгляді справи він представився, роз'яснив права та обов'язки передбачені ст.268 КУпАП ніяких клопотань ОСОБА_1 не заявляв тільки просив не складати відносно нього протокол та постанову, бо він випадково забув посвідчення вдома.
В судовому засіданні 10.10.2016 в якості свідка був допитаний інспектор Величко Є.Ю., який будучи попереджений про кримінальну відповідальність засвідчив суду, що 30.09.2016 на пл.Соборній в с.Марківка був зупинений автомобіль, яким керував ОСОБА_1, при цьому для перевірки він не надав посвідчення водія, за що був притягнутий до адмінвідповідальності в виді штрафу 425 грн. Засвідчив суду, що він чув як інспектор Драгола О.В. роз'ясняв права ОСОБА_1, ніяких клопотань ОСОБА_1 не заявляв.
Суд, вислухавши пояснення сторін , свідка , дослідивши письмові матеріали справи встановив наступні правовідносини.
30.09.2016 інспектором Марківського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Луганській області майором поліції ОСОБА_2 винесено постанову серії БР №258689 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. на користь держави.
Із встановлених обставин вбачається, що між позивачем та відповідачем виникли публічні правовідносини, в межах яких виник спір, у якому позивач, не погодився із рішенням суб'єкта владних повноважень в особі старшого інспектора Марківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області ОСОБА_2. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху за що передбачена адміністративна відповідальність ч.1 ст.126 КУпАП.
Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідача, свідка, дослідивши письмові дакази та на основі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження кожного наявного у матеріалах справи доказу окремо, а також у їх сукупності вважає, що позов не підлягає задоволенню зі слідуючих підстав.
Правила ч.1 п. 3 ст. 288 КУпАП гарантують позивачу право на оскарження рішення відповідача у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУПАП
. Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до положень ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.2,3 ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі за текстом - КУпАП), провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
У справах щодо оскарження рішень суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (п. 1 ч.3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ч.1 ст.293 КУпАП, - суд повинен при розгляді вказаного позову перевірити законність і обґрунтованість винесеної постанови і прийняти одне з таких рішень:
1) залишити постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасувати постанову і надіслати справу на новий розгляд; 3) скасувати постанову і закрити справу; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Перевіряючи чи прийнята постанова в справі про адміністративне правопорушення (серія БР № 258689) від 30 вересня 2016 року про притягнення ОСОБА_1. до адміністративної відповідальності, за ч.1 ст.126 КУпАП у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Згідно п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вказав, що 30.09.2016 його зупинив поліцейський та попросив надати документи, він надав технічний паспорт та страховий поліс, посвідчення водія він того дня забув вдома. Поки він з'ясовував стосунки з поліцейським посвідчення водія привезла його дружина. Це узгоджується з поясненнями відповідача та свідченнями свідка ОСОБА_4
Частиною прешою статті 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
Тобто відповідальність за нею настає зокрема за за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії.
Як встановлено судом ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом був зупиненим поліцейським та дійсно не пред'явив посвідчення водія для перевірки в момент зупинки, його доводи, що він мав посвідчення водія відповідної категорії та пред'явив його до винесення постанови по справі є неспроможними, оскільки диспозиція ч.1 ст.126 КУпАП передбачає відповідальність саме за відсутність при собі чи непред'явлення такого посвідчення при зупинці.
Щодо порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.126 КУпАП суд виходить з наступного.
Відповідно до ст..279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.
Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Поліцейський ОСОБА_2 цих вимог дотримався, це засвідчив і свідок ОСОБА_4Ю бо він чув, що права передбачені ст..268 КУпАП інспектор роз'яснив, врахував майновий стан та наклав єдино можливе стягнення передбачене санкцією ч.1 ст.126 КУпАП в виді штрафу 425 грн.
При цьому жодних клопотань ОСОБА_1 не заявляв, крім тих щоб поліцейський не виносив постанову про притягнення його до відповідальності. Оскільки таких клопотань не було поліцейський вважав за можливе винести постанову негайно на місці вчинення правопорушення за ч.1 ст.126 КУпАп.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не допущено порушень при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП.
Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно статті 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 11, 7, 18, 69, 70, 71, 159, 161-163, 167, 171-2 КАС України, ст.ст. 9, 247, 280, 283, 288, 293 в п.2 ч.1 ст.293 КУпАП, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до інспектора Марківського віддіду поліції ОСОБА_2 про скасування постанови серії БР №258689 від 30.09.2016 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП - відмовити.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В. М. Шкиря