2-979/2010
18 серпня 2010 року Бурятський районний суд Сумської області
у складі: головуючого судді Міщенка В.М,
при секретарі Ключник О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Буринь справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Буринському районі про стягнення недоплаченої соціальної допомоги "Дітям війни",
Позивачка ОСОБА_1 звернулася в районний суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Буринському районі Сумської області, в якому просила суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй, як дитині війни, не нараховану та несплачену щомісячну державну соціальну допомогу (або доплату до пенсії) за 2007, 2008, 2009 роки та за січень-липень 2010 року в умі 5177 грн. 50 коп.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилається на те, що вона є пенсіонеркою та має статус "Дитини війни", а отже у відповідності до ст. б Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2006 року має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але отримує її частково з 2008 р. по цей день у розмірі лише 10 %.
Відповідач, всупереч Рішенню Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, яким були визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», в тому числі й щодо зупинення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не здійснив нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії,
В судове засідання сторони не з'явились хоча про час та місце слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином, однак надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.
Позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі і просить їх задовольнити.
Відповідач надав заперечення па позов, в якому просить суд в задоволенні позову відмовити. Вважає, що рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року зворотної дії в часі не має, а тому на період до 09 липня 2007 року не поширюється. Крім того, відповідач вважає свої дії щодо невиплати позивачу доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» правомірними через невизначеність на законодавчому рівні органу на який покладено обов'язок здійснення таких виплат особам, які мають статую дитини війни,
неврегульованість за рахунок яких коштів повинні здійснюватися ці виплати та який розмір мінімальної пенсії за віком необхідно застосовувати при обчисленні таких доплат. Вважає
необгрунтованим застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених за цим Законом .
Суд, у відповідності до ст. 169 ЩІК України, вирішив можливим розглянути: справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів про правовідносини сторін та встановив
наступні обставини, які не заперечуються сторонами:
Позивачка знаходиться на обліку в Управлінні пенсійного фонду" України має статус «Дитини війни» та отримає пенсію за віком, що підтверджується також паспортом та пенсійним посвідченням позивачки, а також довідкою про розмір отримуваної надбавки та запереченням
відповідача.
Враховуючи зазначений статус позивачки, вона відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" починаючи з 01.01.2006 року, має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Із заперечень та довідки УПФУ Буринському районі Сумської області встановлено, що відповідач взагалі не здійснював позивачці зазначених виплат протягом 2006-2007 p.p., посилаючись на відсутність у нього коштів та на невизначеність розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку надбавок до пенсії громадянам, які мають статус дітей війни, та тому, що не було встановлено, яким саме органом, за рахунок яких коштів і джерел та в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата підвищення до пенсії.
Виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.
Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачці доплати до пенсії за 2007 рік, суд вважає їх частково підлягаючими задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону', було зупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп/2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 1 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п, 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким: зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до 4.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Виходячи з приписів 4.2 ст. 152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України суд вважає, що УПФУ в Буринському районі Сумської області повинен був нараховувати та сплачувати позивачці доплату до пенсії, передбачену7 ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 09.07.2007 року7, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України", ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.
Отже, відповідач з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року мав діяти згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а саме нараховувати та здійснювати позивачці доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Що стосується вимог позивачки про зобов'язання відповідача виплачувати їй у 2008 році щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, то суд вважає такі вимоги частково обґрунтованими, виходячи з наступного.
Відповідно до п.41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції. Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до
з
нсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної ціальної допомоги, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників
ІНИ.
Відповідно до п.14 ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального шсту" учасникам війни: до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної ціальної допомоги, що виплачується замість пенсії підвищується на 10 % прожиткового мінімуму я осіб, які втратили працездатність.
З 01 січня 2008 року позивачці нараховувалося та виплачується зазначене підвищення, але у змірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, замість ЗО % німальної заробітної плати встановлених законом, що вбачається з довідки Управляння нсійного Фонду №1165/03-39.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008 року, визнано таким, э не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону сраїни "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів сраїни", а рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території «раїни, остаточним і не може бути оскаржене.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що у відповідності до ч.2 ст. 152 Конституції сраїни, з дати ухвалення рішення Конституційного суду України, тобто з 22.05.2008 року УПФУ в ринському районі Сумської області повинен був нараховувати та сплачувати позивачці доплату до нсії, передбачену ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка діяла » 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо конетитуційності плі. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про іесення змін до деяких законодавчих актів України", ця норма втратила чинність та не підлягала стосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми .6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та здійснювати позивачці »плату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Між тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом країни, відповідач, здійснюючи позивачці доплати, передбачені ст. 6 Закону України "Про щіальний захист дітей війни" в редакції від 01.01.2008 року, з урахуванням п.п.41 розділу 2 ікону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих ;тів України", діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів.
Отже позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії ; віком з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають, а підлягають задоволенню імоги позивача за період 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. включно, але з урахуванням фактично зоведених виплат.
Що стосується вимог позивачки про зобов'язання відповідача виплачувати їй у 2009-2010 роках щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, то суд вважає такі вимоги астково обґрунтованими, виходячи з наступного.
Враховуючи, що Законами України "Про державний бюджет України на 2009 рік" та "Про гржаввий бюджет України на 2010 рік" не зупинена дія Закону України "Про соціальний захист ітей війни", то у 2009-2010 роках позивачці, як дитині війни, слід було б виплачувати, доплату до енсії в розмірі ЗО % від мінімальної пенсії за віком протягом всього часу, але їй було виплачено шиє 10% у відповідності до ПКМУ № 530 від 28.05.2008 року.
Тобто стягненню на користь позивачки з 01 січня 2009 р. по 31 липня 2010 року включно ідлягає надбавка до пенсії, як дитині війни, в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком, ге з урахуванням фактично проведених виплат.
Щодо доводів стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 28 акону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд зазначає наступне.
Сторонами: по справі не заперечується, що позивачці, відповідно до ст. 6 Закону України "Про зціальний захист дітей війни" має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної енсії за віком. За чинним, законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише з правилами, передбаченими ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне врахування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював штй розмір, немає.
З огляду на викладене, суд вважає необгрунтованими доводи відповідача щодо астосування положення ч.З ст. 28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії а віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення озмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність яшого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачці онституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до сенсії, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
я
Також, суд відхиляє доводи відповідача щодо не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу на який покладено обов'язок здійснення виплат підвищення до пенсії еобам, які мають статус дитини війни.
Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України, атвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 і здійснює свої ювноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його 'ериторіальні управління. Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне іенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними 'правліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином:, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, іередбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" покладено на УПФУ в Туринському районі Сумської області, за місцем проживання позивача.
Крім того, суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо убезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії.
Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Гаким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх сонсшту дійних прав. Згідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний іахист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на утримання 30% доплати до пенсії.
Відповідно до ч.2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади щійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №12122001 Пенсійний фонд України є центральним зрганом виконавчої влади на який покладено обов'язок що доспризначення пенсії; підготовки [документів для її виплати та забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.
Отже, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни», покладено саме на органи Пенсійного фонду-' України. Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачці 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але він не вчинив жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що він не виконав своїх повноважень без поважних причини.
Виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно- правових актів, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів, як на обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов'язань перед позивачем.
За таких обставин, суд приходить до висновку про протиправність бездіяльності відповідача, зокрема, щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачці щомісячної державної соціальної 30% надбавки до пенсії, як дитині війни у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у період з 9 липня 2007 року по грудень 2007 року включно, з 22 травня 2008 року по грудень 2008 року включно, з 1 січня 2009 року по 31 липня 2010 року включно, оскільки відповідачем було порушено права позивачки, щодо підвищення її пенсії як дитині війни на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", тобто її право на отримання державної соціальної підтримки, як дитини війни.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що вимоги про стягнення з
УПФУ в Буринському районі Сумської області доплати до пенсії у визначеній позивачкою грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.
За таких обставин: суд вважає, що Управління пенсійного фонду України в Буринському районі слід зобов'язати нарахування та виплату позивачці державної соціальної допомоги відповідно до ст. б ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 9 липня 2007 року по грудень 2007 року включно, В період з 22 травня 2008 року по грудень 2008 року- включно, з 01 січня 2009 року по 31 липня 2010 року включно також у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але з урахуванням фактично проведених виплат. В іншій частині позову відмовити.
Відповідно до ст. 88 ЩІК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати відповідно до задоволених вимог у розмірі 45,50 грн., які складаються з судового збору у сумі 8,50 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 37 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 19, 46, 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. З, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 6, 10-11, 57-60, 84, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223, 292, 294 ЦПК України, суд........
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Буринському районі Сумської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну надбавку до пенсії, як дитині війни у розмірі 30% за 2007 рік та 30% (з урахуванням фактично проведених виплат) за 2008-2010 роїш від мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.І ст. 28 Закону' України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, за 2008 рік з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно, за 2009-2010 роки починаючи з 1 січня 2009 року по 31 липня 2010 року включно.
В задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Буринському районі на користь ОСОБА_1
ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 45,50 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через Буринський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в шрядку/04 ст. 295 ЦПК України.
Г оловуючий: