Справа № 425/1681/16-к
Провадження № 11-кп/782/300/16
«11» жовтня 2016 року м. Сєвєродонецьк
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Луганської області у складі:
Головуючого, судді - ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю:
секретаря - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
потерпілого - ОСОБА_6
захисників обвинуваченого, адвокатів - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9
обвинуваченого - ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сєвєродонецьку Луганської області в приміщенні апеляційного суду Луганської області апеляційну скаргу захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_7 на вирок Рубіжанського міського суду Луганської області від 04 серпня 2016 року, яким:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Червонопопівка Кремінського району Луганської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, не працює, не одружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України раніше не судимий,-
визнаний винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, та ч.3 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України, та призначено йому покарання:
- за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;
- за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки;
- за ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_10 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_10 у вигляді тримання під вартою до набрання вироку законної сили - залишено без змін.
Початок строку відбування покарання обчислюється з 04.08.2016 року, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_10 у строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 18.04.2016 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Постановлено стягнути з обвинуваченого ОСОБА_10 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів в розмірі 527,76 гривень, судово-товарознавчих експертиз в сумі 4512,05 гривень, судово-трасологічних експертиз в сумі 879,60 гривень на р/р 3119115700071, одержувач УДКСУ у м. Рубіжному 24060300, іден.код одержувача 37904431, банк одержувач ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013.
Питання про речові докази вирішені згідно ст. 100 КПК України.
За вироком суду обвинувачений ОСОБА_10 визнаний винним у тому, що влітку 2014 року, більш точної дати та часу у ході досудового розслідування не встановлено, знаходячись в районі озера «Линьово» у м. Рубіжне Луганської області побачив два поліетиленові пакети, в якому знаходилася речовина рослинного походження у висушеному та подрібненому стані, яка за зовнішніми ознаками схожа на наркотичний засіб - канабіс. Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний намір на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, для його подальшого вживання шляхом паління, ОСОБА_10 , взяв до рук зазначені пакети, чим придбав наркотичний засіб, після чого переніс їх за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав в особистому автомобілі, розташованого у гаражі, без мети збуту.
13.04.2016 року, під час проведення огляду за адресою: АДРЕСА_1 , у приміщені гаражу, із автомобілю ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належного ОСОБА_10 , були виявлені та вилучені два поліетиленові пакети з речовиною рослинного походження зеленого кольору, яка згідно висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів № 19/113/8-2/221е від 20.04.2016 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонений - канабісом, загальною вагою 317.26 грама.
Крім того, в період часу з 19.03.2016 року до 20.03.2016 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_10 , знаходився біля приміщення сараю, розташованого навпроти багатоповерхового будинку АДРЕСА_1 , де у нього виник злочинний намір спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаного із проникненням у приміщення.
Перебуваючи в зазначеному місці, ОСОБА_10 , маючи при собі металевий прут, заздалегідь пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом механічного впливу на навіси для замку, зірвав з лутки дверей кріплення, після чого незаконно проник до приміщення зазначеного сараю. Знаходячись у вказаному приміщенні ОСОБА_10 аналогічним чином зірвав навіси замку розташованих на дверях, які вели до іншого приміщення зазначеного сараю.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, проник до вищезазначеного приміщення, з якого таємно викрав надувний гребний човен вітчизняного виробництва торгової марки «Kolibri» модель «К-250Т», вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9-5/124-27е від 22.04.2016 року становить 3876 гривень, після чого з викраденим майном місце скоєння кримінального правопорушення покинув, та розпорядився викраденим на власний розсуд, спричинивши матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_11 на вищезазначену суму.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, у період часу з 04.04.2016 року до 08.04.2016 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_10 знаходився біля будинку АДРЕСА_1 , де у нього виник злочинний намір спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаного із проникненням у житло.
Перебуваючи в зазначеному місці, ОСОБА_10 заздалегідь пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, проник до території подвір'я зазначеного будинку, після чого через відкрите вікно незаконно проник у приміщення будинку АДРЕСА_1 , де діючи повторно, продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом з вищезазначеного будинку, таємно викрав холодильник «Rainford», модель «RRF2286W», вартістю 2320 гривень, автоматичну пральну машину «Zanussi», модель «FV 1035 N», вартістю 1830 гривень, ЕЛТ телевізор марки «Samsung», модель «CS-15K30MJQ», вартістю 737 гривень, ЕЛТ телевізор марки «JVC», модель «AV-2135EE», вартістю 506 гривень, DVD плеер марки «Elenberg», модель «DVDP -2450», вартістю 178 гривень, електричний чайник марки «Rotex», модель «RKT77-G», вартістю 174 гривень, цифровий спутниковий приймач марки «Orion», модель «4100С», вартістю 400 гривень, кухонний комбайн марки «Rainford», модель «Тур 119», вартістю 350 гривень та цифровий фотоапарат марки «Rekam», модель «Di-1.3М», вартістю 80 гривень, після чого з викраденим майном місце скоєння кримінального правопорушення покинув, та розпорядився викраденим на власний розсуд, спричинивши матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_6 відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №19/113/9-5/121-25е від 06.05.2016 року, на загальну суму 6575 гривень.
Також, 12.04.2016 року, приблизно о 23.00 годині, ОСОБА_10 , знаходився біля приміщення гаражу, розташованого навпроти багатоповерхового будинку АДРЕСА_1 , де у нього виник злочинний намір спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаного із проникненням у приміщення.
Перебуваючи в зазначеному місці ОСОБА_10 , маючи при собі металеву викрутку, заздалегідь пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, здійснив відкриття гвинтового замку, після чого незаконно проник до приміщення зазначеного гаражу, де діючи повторно, продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом з вищезазначеного приміщення, таємно викрав електричну дриль марки «Packard Spence PSID102», модель «PSID 102», вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9-5/120-24е від 26.04.2016 року становить 475 гривень, електричну крупорушку (зернодробарка) саморобного виготовлення, вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9-5/120-24е від 26.04.2016 року становить 520 гривень та акумулятор ISKRA 12V, 60 Ah, вартість якого згідно довідки ДП «Рубіжанський ринок» Луганської обласної спілки споживчих товарів №51 від 14.04.2016 року, становить 650 гривень, після чого з викраденим майном місце скоєння кримінального правопорушення покинув, та розпорядився викраденим на власний розсуд, спричинивши матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_12 на загальну суму 1645 гривень.
Крім того, 18.04.2016 року, приблизно о 12:15 годині ОСОБА_10 , знаходився біля будівлі центру первинної медико-санітарної допомоги Рубіжанської міської ради, розташованої за адресою: м. Рубіжне, вул. Студентська, 19, де помітив велосипед марки «Formula», модель «Turbo24», який на той момент перебував у холі зазначеної вище будівлі та знаходився без нагляду. В цей момент у ОСОБА_10 виник злочинний намір спрямований на таємне викрадення чужого майна.
ОСОБА_10 діючи повторно, продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом шляхом вільного доступу, взяв до рук зазначений велосипед марки «Formula», модель «Turbo24», вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9-5/127-28е від 21.04.2016 року становить 1570 гривень, після чого з викраденим майном місце скоєння кримінального правопорушення покинув, та розпорядився викраденим на власний розсуд, спричинивши матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_13 на вищезазначену суму.
На вирок суду захисником обвинуваченого, адвокатом ОСОБА_7 подана апеляційна скарга, в якій вона просить апеляційний суд змінити вирок Рубіжанського міського суду Луганської області від 04 серпня 2016 року, та призначити ОСОБА_10 більш м'яке покарання із застосуванням ст. 69 КК України, оскільки призначене йому покарання за своєю суворістю не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
В обгрунтування своїх вимог захисник вказує, що призначаючи ОСОБА_10 покарання суд першої інстанції не навів переконливих мотивів застосування щодо обвинуваченого покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, та при цьому послався лише на те, що обвинувачений не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не працює і не перестає бути суспільно небезпечним, та на думку захисника такої обтяжуючої покарання обставини ст. 67 КК України не передбачено.
Крім того зазначає, що суд першої інстанції послався у вироку на відсутність обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_10 та на обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого, а саме те, що обвинувачений щиро розкаявся у скоєному, усунув завдану ним шкоду, шляхом повернення потерпілим викраденого майна, він раніше не засуджувався в силу ст. 89 КК України, характеризується посередньо, скарг стосовно нього до правоохоронних органів не надходило, веде звичайний спосіб життя, допомагає своїй матері ОСОБА_14 , 1940 року народження, яка страждає на гіпертонію і потребує догляду, що підтверджується відповідною довідкою.
Також вказує, що судом не було взято до уваги той факт, що ОСОБА_10 мав на меті влаштуватися на роботу та отримувати доходи, про що свідчить лист ТОВ «РБК Оргмін» від 27.07.2016 року № 27-07/16, яким директор зазначеного підприємства зобов'язується надати обвинуваченому ОСОБА_10 постійне місце роботи.
Тому захисник просить призначити ОСОБА_10 покарання, застосувавши положення ст. 69 КК України, про що також просить і сам обвинувачений.
Прокурор Рубіжанського відділу Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області відповідно до ч.1 ст. 403 КПК України відмовився від своєї апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який просив вирок Рубіжанського міського суду Луганської області від 04.08.2016 року залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - без задоволення, захисників які підтримали доводи апеляційної скарги, просили задовольнити вимоги викладені в ній, обвинуваченого, який в ході апеляційного розгляду підтримав доводи апеляційної скарги свого захисника, просив змінити вирок Рубіжанського міського суду Луганської області від 04.08.2016 року та застосувати до нього положення ст.69 КК України, потерпілого ОСОБА_6 , який просив вирок суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України судове рішення першої інстанції не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового провадження і дослідження яких було визначено судом недоцільно відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
Відповідно до положень ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_10 при обставинах, викладених у вироку суду першої інстанції, та правова кваліфікація його дій за ч.2 та ч.3 ст. 185, ч.1 ст.309 КК України відповідають матеріалам кримінального провадження та не оспорюються учасниками процесу.
Відповідно до положень п.3 ч.1 ст.65 КК України, суд, при призначенні покарання винній особі, повинен враховувати ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні вироку та при призначенні обвинуваченому ОСОБА_15 міри покарання, відповідно до вимог ст.65 КК України, в повній мірі врахував ступінь тяжкості скоєних ним кримінальних правопорушень, найважче із яких відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, їх наслідки, дані про особу обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК України не судимий, однак раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, посередньо характеризується за місцем проживання.
Суд також врахував обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, а саме: щире каяття у скоєному, відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого та обґрунтовано призначив винній особі покарання за ч. 2 та ч.3 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді позбавлення волі у межах санкцій статей обвинувачення, яке є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, з чим погоджується і колегія суддів.
Посилання адвоката на те, що ОСОБА_10 мав на меті влаштуватися на роботу та отримувати доходи, усунув шкоду заподіяну своїми протиправними діями, шляхом повернення майна, допомагає матері - ОСОБА_14 1940 року народження, яка хворіє і потребує догляду, колегія суддів не вважає такими, які пом'якшують вину обвинуваченого.
Також колегія суддів вважає безпідставними доводи адвоката в частині добровільного відшкодування підзахисним завданого збитку або усунення заподіяної шкоди, оскільки дане майно повернуто в ході розслідування кримінального провадження, а не добровільно відшкодовано ОСОБА_10 , що виключає дану обставину як по"мякшуючу.
При апеляційному розгляді не встановлено також інших обставин пом'якшуючих покарання, які істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, у зв'язку з чим підстав для застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання обвинуваченому, про що просить захисник у своїй апеляційній скарзі не вбачається, тому доводи адвоката щодо суворості покарання, призначеного судом першої інстанції є необгрунтованими і задоволенню не підлягають.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає вирок суду першої інстанції таким, що відповідає вимогам ст. 370 КПК України, є законним, обгрунтованим та вмотивованим.
Порушень матеріального чи процесуального права, які згідно ст. 409 КПК України тягнуть за собою скасування чи зміну вироку суду першої інстанції, колегією суддів не встановлено.
Між тим, враховуючи зміни, внесенні до ч.5 ст.72 КК України згідно із Законом України № 838-VIII від 26.11.2015 року, відповідно до яких зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, колегія суддів вважає за необхідне додатково зарахувати обвинуваченому ОСОБА_10 , зарахований судом першої інстанції строк попереднього ув"язнення з 18 квітня 2016 року по 04 серпня 2016 року включно, у строк відбування покарання у виді позбавлення волі, тобто з 05 серпня 2016 року по день постановлення апеляційним судом рішення, тобто 11 жовтня 2016 року, включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, що не тягне за собою зміну рішення суду першої інстанції.
Враховуючи вищенаведене, апеляційна скарга адвоката ОСОБА_7 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а вирок Рубіжанського міського суду Луганської області від 04 серпня 2016 року стосовно ОСОБА_10 за ч.2 та ч.3 ст.185, ч.1 ст.309 КК України - залишити без змін.
На підставі ч.5 ст.72 КК України додатково зарахувати обвинуваченому ОСОБА_10 у строк відбування покарання у виді позбавлення волі строк його попереднього ув"язнення, тобто з 05 серпня 2016 року по день постановлення апеляційним судом рішення, тобто 11 жовтня 2016 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
На ухвалу суду учасниками кримінального провадження може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції.
_____________ _____________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3