Номер провадження: 22-ц/785/5770/16
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач Цюра Т. В.
27.09.2016 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючого: Цюри Т.В.,
Суддів: Сидоренко І.П., Погорєлової С.О.,
при секретарі: Колмакові В.І.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Іллічівського міського суду м. Одеси від 22 червня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, та стягнення додаткових витрат на дитину,-
Рішенням Іллічівського міського суду м. Одеси від 22 червня 2016 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, та стягнення додаткових витрат на дитину - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_3 додаткові витрати на дитину в розмірі 8676,00 грн.
Стягнуто щомісячно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів), починаючи з дня подачі позову, тобто з 26 лютого 2016 року і до досягнення ОСОБА_4 двадцяти трьох років.
Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу в сумі 1000,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 551,20 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подав до суду апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення Іллічівського міського суду м. Одеси від 22 червня 2016 року та ухвалити нове, яким в позові відмовити.
Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, яке ухвалено на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджені тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції не відповідає вказаним вимогам в повному обсязі, з огляду на наступне.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_4 продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги з боку батька, оскільки відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, виходячи з наступного.
Відповідно матеріалів справи сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який був розірваний 31 травня 2006 року.
Відповідач ОСОБА_2 є рідним батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ЖД №129836.
ОСОБА_4 проживає разом з матір'ю ОСОБА_3, та знаходиться на її утриманні.
Згідно наданого позивачем договору-контракту від 20 серпня 2013 року, ОСОБА_4 є студентом навчального закладу Іллічівського морського коледжу ОНМУ , строк навчання закінчується 27.06.2016 року.
Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Крім того, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання (ч.3 ст. 199 СК України).
У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Тому, відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України ОСОБА_3 надано право звернення до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, що продовжує навчання, лише в інтересах повнолітньої дочки ОСОБА_4, яка мала право брати участь у вказаній справі у якості позивача , та з огляду на те, що ОСОБА_4 є дієздатною, аліменти, при наявності відповідних підстав, мали стягуватись на її користь, а не на користь інших осіб, і тоді, коли такі особи наділені правом звернення до суду з позовом в її інтересах.
Ці положення закону при вирішенні позову судом першої інстанції не враховані, аліменти стягнуті на користь матері повнолітньої ОСОБА_4, а сама вона, як сторона по справі не залучена.
Крім того, обов'язковими умовами надання батьками утримання повнолітнім дочці чи сину є потреба у зазначеній матеріальній допомозі саме у зв'язку з навчанням, та можливість її надання батьками.
Отже, потреба повнолітньої дитини в матеріальній допомозі у зв'язку із навчанням, без встановлення можливості батьків надавати таку допомогу, не може бути підставою для задоволення позову про покладення обов'язку по її утриманню з урахуванням того, що такий їх обов'язок не є безумовний.
Суд першої інстанції, стягуючи на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів), починаючи з дня подачі позову, тобто з 26 лютого 2016 року і до досягнення ОСОБА_4 двадцяти трьох років, не врахував, що відповідач є безробітнім та має аліментні зобов'язання щодо утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3.
Крім того, відповідно до договору-контракту ОСОБА_4 закінчувала отримання неповної вищої освіти 27.06.2016 року, а право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 10 ЦПК України).
Тому, беручи до уваги наведені норми матеріального та процесуального права, що регулюють дані правовідносини, ОСОБА_3 не може мати статусу позивача у правовідносинах щодо аліментних зобов'язань батька повнолітньої дочки, що продовжує навчання у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги, а тому такі вимоги ОСОБА_3 не можуть бути задоволені.
З врахуванням принципу диспозитивності цивільного процесу, закріпленого в ст. 11 ЦПК України, суд позбавлений можливості вирішувати питання щодо залучення до участі в справі позивача. Право звернення до суду з позовом особисто чи через представника, належить виключно тій особі, яка вважає своє право порушеним, невизнаним або оспорюваним.
За викладених обставин, вважати законним та обґрунтованим рішення суду першої інстанції немає підстав, оскільки при його ухваленні судом порушені норми матеріального та процесуального права, а саме задоволено позов особи не наділеної правом матеріально-правової вимоги до відповідача у своїх інтересах, а лише через інститут представництва.
Разом з тим, за наявності даного рішення суду, ОСОБА_4 не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення на її користь, аліментів, у зв'язку з продовженням навчання.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
За таких обставин, постановлене при неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права судове рішення, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_3 у стягненні аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, та стягнення додаткових витрат на дитину.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Іллічівського міського суду м. Одеси від 22 червня 2016 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, та стягнення додаткових витрат на дитину - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий Т.В. Цюра
Судді: І.П. Сидоренко
ОСОБА_6