Номер провадження: 22-ц/785/5756/16
Головуючий у першій інстанції:
ОСОБА_1
Доповідач: Сєвєрова Є. С.
04.10.2016 року м. Одеса
Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі :
головуючого - судді Сєвєрової Є.С.,
суддів: Процик М.В., Дрішлюка А.І.,
при секретарі - Гамарц Т.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на частину квартири,
ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 та згодом уточнивши позов, остаточно просив визнати за ним право власності на 150/1000 частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
В обґрунтування позову посилався на те, що згідно зі свідоцтвом про право власності, виданим 9 грудня 1994 року Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської Ради народних депутатів, вказане спірне житлове помешкання на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яка відповідно до рішення Виконавчого комітету Приморської районної ради народних депутатів від 27 січня 1995 року була призначена опікуном позивача. Зазначене житло надано цим особам на підставі розпорядження органу приватизації від 9 грудня 1994 року. Позивач стверджує, що в період з літа 1994 року і до недавнього часу він був впевнений, що його опікун оформлював право власності на вказане житло виключно на нього. З огляду на вказане, вважаючи, що при оформленні правовстановлюючих документів допущено помилку, позивач був змушений звернутися до суду з вказаним позовом.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30.05.2016 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2
У апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.
Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з безпідставності позовних вимог та обрання позивачем невірного способу захисту прав.
Такий висновок суду відповідає вимогам закону, судом правильно встановлені фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Вбачається з матеріалів справи, що відповідачка на момент приватизації спірного житла проживала та була прописана (зареєстрована) за його адресою, як опікун позивача.
Згідно рішенню виконкому Приморської районної ради народних депутатів № 137 від 22.02.1991 року - Приморському РВВС м. Одеси доручено прописати відповідача на житловій площі позивача.
Правова оцінка правомірності приватизації житла може бути надана якби вимоги про її оспорення були предметом розгляду, однак позивачем таких вимог не заявлено.
Суд має право розглянути справу в межах позовних вимог. Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що згідно з положеннями ст. ст. 10 і 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин. Відповідно до ст. 19 Конституції України, ст. 1 ЦПК України та з урахуванням положення ч. 4 ст. 10 ЦПК України вийти за межі заявлених вимог (вирішити незаявлену вимогу, задовольнити вимогу позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено) суд має право лише у випадках, прямо передбачених законом.
Право на отримання більшої частки у праві власності є похідним від встановлення того, чи відповідала приватизація квартири вимогам закону, відтак визнання права власності за позивачем навіть у разі визнання позову відповідачем, не дає підстав для його задоволення шляхом визнання права власності на частину квартири.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про унеможливлення задоволення позову при обранні позивачем такого способу захисту прав.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.
В рішенні суду суд першої інстанції звернув увагу на пропуск строку позовної давності, що є зайвим, оскільки у задоволенні позову відмовлено по суті, але оскільки в кінцевому підсумку у задоволенні позову відмовлено по суті і це не призвело до неправильного вирішення справи, тому підстав для скасування рішення не має.
ОСОБА_2 не позбавлений права пред'явити новий позов про оспорення приватизації, в якому викласти доводи та мотиви, надати оцінку яких у цій справі неможливо через невірно обраний спосіб захисту прав, а відтак і неможливо відновити його право.
Керуючись ст.ст.304,п.1ч.1ст.307,308,313,314,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 травня 2016 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: