Справа № 513/921/16-а
Провадження № 2-а/513/62/16
Саратський районний суд Одеської області
07 жовтня 2016 року суддя Саратського районного суду Одеської області Кожокар Т.Я. розглянувши у приміщенні Саратського районного суду у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Саратському районі, Одеської області про визнання протиправної відмови у проведені перерахунку пенсії та зобов'язання провести перерахунок пенсії,
12 вересня 2016 року позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України (далі УПФУ) в Саратському районі Одеської області провести з 01 травня 2016 року належним чином перерахунок призначеної їй пенсії у розмірі 81 відсотка суми заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу - начальника відділу бухгалтерського обліку управління праці та соціального захисту населення Саратської районної державної адміністрації Одеської області, маючої 12 ранг державного службовця на момент виникнення права на перерахунок пенсії, виходячи із розміру заробітної плати 5009,69 гривень, зазначеної у довідці Саратської районної державної адміністрації від 05 вересня 2016 року № 77; скасувати рішення УПФУ в Саратському районі від 06 вересня 2016 року № 810 про відмову у проведенні перерахунку призначеної їй пенсії, відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу»; зобов'язати УПФУ в Саратському районі, відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» (в редакції, що була чинною на час призначення їй пенсії), починаючи з 01 травня 2016 року здійснити перерахунок призначеної їй пенсії у розмірі 81 відсотка суми заробітної плати 5009,69 гривень та виплатити їй, починаючи з 01 травня 2016 року недоотриману пенсію з урахуванням вже виплачених сум пенсії.
Свої позовні вимоги позивачка обґрунтувала тим, що наказом управління праці та соціального захисту населення Саратської РДА від 09 грудня 2004 року за № 32-к вона була звільнена з посади начальника відділу бухгалтерського обліку управління праці та соціального захисту населення Саратської РДА за власним бажанням, у зв'язку з виходом на пенсію по інвалідності.
З 10 грудня 2004 року, відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" їй було призначено пенсію по інвалідності в розмірі 81 відсотка суми її заробітної плати.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» було підвищено на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців (крім військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських). В результаті збільшення посадового окладу начальника відділу бухгалтерського обліку управління праці та соціального захисту населення Саратської райононї державної адміінстрації з 01 травня 2016 року фактично збільшився загальний розмір заробітної плати державного службовця на цій посаді.
05 вересня 2016 року позивачка звернулась з письмової заявою до відповідача про проведення, відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» (в редакції, що була чинною на час призначення їй пенсії), перерахунку призначеної пенсії, у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу. Однак, рішенням від 06 вересня 2016 року відповідач відмовив у перерахунку призначеної пенсії.
Позивачка вважає, що відповідач грубо порушив її право на перерахунок призначеної пенсії, передбачене статтею 37-1 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» (в редакції, що була чинною на час призначення їй пенсії), відповідно до якої у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом, відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Позивачка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала, просила його задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов не визнав, посилаючись, зокрема на те, що Закон України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» втратив чинність з 01 травня 2015 року. Постанова Кабінету Міністрів України від 09 .12.2015 № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів" не передбачає підвищення пенсій особам, яким вона була призначена відповідно до Закону України від 16.12.1993 № 3723-Х11 "Про державну службу". Крім того, навіть при наявності підстав для проведення перерахунку такий перерахунок мав бути проведений лише з 01.09.2016 року, а не з 01.05.2016 року, як просить позивачка.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 33 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-Х11 «Про державну службу» (далі Закон № 3723-Х11) передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранг, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть встановлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч.2 ст. 37 Закону України № 3723-Х11 (в редакції, що була чинною на час призначення позивачці пенсії) пенсія державним службовцям призначається у розмірі 80% від суми їх заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90% заробітної плати.
Частиною 2 ст. 37-1 вказаного Закону передбачено, що у разі підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок здійснюється виходячи із суми заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Наказом управління праці та соціального захисту населення Саратської районної державної адміністрації в Одеській області від 09 грудня 2004 року за № 32-к ОСОБА_1 була звільнена з посади начальника відділу бухгалтерського обліку управління праці та соціального захисту населення за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України, у зв'язку з виходом на пенсію по інвалідності.
Згідно довідки Саратської районної державної адміністрації Одеської області від 05 вересня 2016 року №77, виданої позивачці, заробітна плата на посаді начальника відділу бухгалтерського обліку управління праці та соціального захисту населення Саратської РДА для перерахунку пенсії станом на 01 травня 2016 року становить 5009 гривень 69 копійок (а.с. 8).
Позивачка зверталась до управління Пенсійного фонду в Саратькому районі із заявою перерахувати їй пенсію, виходячи із розміру заробітної плати 5009,69 гривень, зазначеної у довідці №77 від 05.09.2016 року Саратської районної державної адміністрації в Одеській області.
Рішенням УПФУ в Саратському районі від 06 вересня 2016 року за №810 позивачці відмовлено у проведенні перерахунку пенсії на підставі п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року.
Згідно ст.ст. 22, 58, 64 Конституції України право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України, є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню. Тому, звуження та обмеження змісту й обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст. 22 Конституції України не допускається. Закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру","Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового кодексу України, Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
Аналізуючи вказані норми закону та виходячи з принципу незворотності дії законів у часі, зазначені положення п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» стосуються порядку призначення пенсії державним службовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Тому, скасування порядку нарахування пенсій за спеціальними законами з 01 червня 2015 року та подальше призначення таких пенсій на загальних підставах, не впливає на можливість проведення перерахунку пенсії, призначеної раніше, у відповідності до діючих на час її призначення норм Закону України «Про державну службу».
Враховуючи, що позивачка звернулась 05 вересня 2016 року до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, а не із заявою про призначення пенсії, УПФУ в Саратському районі Одеської області повинно було керуватися ст. 37-1 Закону України «Про державну службу», в редакції чинній на момент призначення пенсії, а тому відмова відповідача у проведенні перерахунку пенсії є протиправною.
Суд переконаний, що перерахунок пенсії здійснюється виходячи із суми заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами, у тому числі і Законом України «Про державну службу». У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року №8-рп^99, від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, від 17 березня 2004 року №7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року №20-рп 2004).
Відповідно до частини 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не надав суду достатніх доказів в обґрунтування правомірності своєї бездіяльності.
Згідно ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах та відповідно до законів України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Позивачка звернулась до суду 12 вересня 2016 року, тобто в межах шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України, а тому перерахунок ії пенсії слід здійснити з 01 травня 2016 року.
Згідно п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, тобто у даному випадку складає 551,20 гривень.
Позивачка з 07 грудня 2005 року є інвалідом 2 групи безстроково, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії 2-18ОБ № 078735 (а.с. 7), а тому на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" вона звільнена від сплати судового збору.
Тому, відповідно до ст. 94 ЦПК України судові витрати в справі слід віднести за рахунок Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 8-12, 69-71, 86, ч.1 ст.94, ч.1 ст.158, ст.ст.159-163 КАС України, ст. 33, 37, 37-1 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-Х11 "Про державну службу" (в редакції, що діяла на час призначення позивачці пенсії), суд
позов задовольнити. Визнати протиправною відмову управління Пенсійного Фонду України в Саратському районі Одеської області щодо перерахунку пенсії, призначеної ОСОБА_1, відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу", виходячи із розміру 81 відсотка заробітної плати, зазначеної у довідці Саратської районної державної адміністрації Одеської області від 05 вересня 2016 року № 77, починаючи з 01 травня 2016 року.
Скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області від 06 вересня 2016 року №810 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області провести перерахунок пенсії, призначеної ОСОБА_1, відповідно до ст. 37 - 1 Закону України "Про державну службу", виходячи із розміру 81 відсотка заробітної плати, зазначеної у довідці Саратської районної державної адміністрації Одеської області від 05 вересня 2016 року № 77, починаючи з 01 травня 2016 року, та виплатити ОСОБА_1 недоотриману пенсію, починаючи з 01 травня 2016 року з врахуванням вже виплачених за цей період сум пенсії.
Судові витрати віднести за рахунок Державного бюджету України .
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Саратський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Т. Я. Кожокар