Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/1810/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Доповідач Єгорова С. М.
Іменем України
05.10.2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді: Єгорової С.М.
суддів: Дьомич Л.М., Карпенка О.Л.
із секретарем Яковлєвою Ю.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08 червня 2016 року, у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,-
У березні 2016 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися із вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вони є власниками квартири № 5, що розташована у будинку № 34/32 по вул. Велика Перспективна у м. Кіровограді (м. Кропивницькому) на підставі свідоцтва про право власності на квартиру. Відповідач ОСОБА_2 проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1, поверхом вище.
21.10.2015 року стався порив труби системи відведення центрального опалення в квартирі № 8 за вказаною адресою, інформація про аварію була передана ОСОБА_2 до АДС 15-80 о 06 год., викликана бригада прибула на виклик о 06 год. 22 хв., але власниця кв. № 8 ОСОБА_2, в якій стався порив труби опалення, незважаючи на постійне затікання з системи опалення, доступу до квартири для усунення аварійної ситуації бригаді АДС 15-80 не надала. Аварія усунута була слюсарем КП «ЖЕО-2» о 08 год. методом накладання хомута в місці пориву труби. Внаслідок цього квартиру позивачів було затоплено, що встановлено комісією КП «ЖЕО-2» КМР та підтверджується актами від 21.10.2015 року та 19.11.2015 року, згідно з якими їм завдано майнову шкоду, а саме: затоплена стеля, виконана штукатуркою, шпакльована та фарбована водоемульсійною фарбою, з люстри стікала вода, затоплена електромережа, необхідно виконати штукатурні роботи, а також шпаклювання та фарбування водоемульсійною фарбою стелі; виконати заміну розетки навколо люстри та заміну 12 свічкових електроламп, які згоріли через замикання електромережі; виконати заміну багета у кількості 8 метрів; затоплена стіна, виконана штукатуркою, шпакльована та фарбована водоемульсійною фарбою, необхідно виконати штукатурні роботи, а також шпаклювання та фарбування водоемульсійною фарбою стіни; затоплені відкоси на вікні, виконані штукатуркою, шпакльовані та фарбовані водоемульсійною фарбою; затоплена підлога, виконана з ламінату.
Згідно висновків комісії, зазначених в актах, залиття їх квартири № 5 відбулося з вини власниці квартири № 8.
Згідно з висновком № 3/1 від 02.02.2016 року, складеним судовим експертом, вартість проведення ремонту квартири становить 5 640 грн.
Відповідач добровільно відшкодовувати завдану шкоду не бажає, на неодноразові усні та письмові звернення позивачів, зокрема, листа-претензії від 06.12.2015 року, не реагує.
Позивачі, посилаючись на вказані обставини, просили суд стягнути з відповідача на їх користь у відшкодування завданої матеріальної шкоди 5 640 грн., витрат за проведення будівельно-технічного дослідження в сумі 800 грн., а всього 6440 грн., та судового збору в розмірі 551,20 грн.
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08.06.2016 року позовні вимоги задоволені. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 матеріальну шкоду, завдану внаслідок залиття квартири, в розмірі по 1880 грн. кожному.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 кошти за проведення будівельно-технічного експертного дослідження в сумі 800 грн., сплачений судовий збір в розмірі 551 грн. 20 коп., а всього 1351 грн. 20 коп.
Відповідач, не погодившись із вказаним судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про його скасування з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Зазначає, що судом не було враховано відсутність її вини у пошкодженні внутрішньо будинкової системи централізованого опалення, не з'ясовано, якими її неправомірними діями спричинено шкоду, не дано належної оцінки актам обстеження від 21.10.2015 року та від 19.11.2015 року, які у порушення Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76, було складено за її відсутності та без її підпису, висновку еспертного дослідження щодо розміру збитків, не з'ясовано питання щодо виконання балансоутримувачем будинку своїх обов'язків по утриманню і технічній експлуатації системи опалення.
Позивачами подано заперечення проти доводів апеляційної скарги, у яких вони просять залишити рішення суду першої інстанції без змін.
В судовому засіданні апеляційного суду відповідач та її представник підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовільнити, позивач ОСОБА_4 просила відхилити скаргу.
Позивачі: ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в судове засідання не з'явились, надали заяви про розгляд справи у їх відсутності.
Заслухавши доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_2, її представника ОСОБА_6, позивача ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляційної скарги та законність рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що матеріальна шкода позивачам заподіяна пошкодженням майна внаслідок залиття з вини відповідача їхньої квартири. Прорив труби централізованого опалення відбувся в квартирі відповідача. Зазначена труба обслуговує лише квартиру відповідача та є внутрішньоквартирною системою теплопостачання, що належать споживачу. Таким чином, відповідальність за її утримання та технічний стан несе власник квартири, а не експлуатуюча організація.
Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Ухвалене у справі судове рішення відповідає зазначеним вимогам.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, збитками є витрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Згідно ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Виходячи із визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57 - 60 ЦПК України.
Частиною 1 України ст. 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Положеннями ч. 4 ст. 60 ЦПК України передбачено, що доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Судом установлено та вбачається з матеріалів справи, що квартира №5 по вул. Велика Перспективна (ОСОБА_7), 34/32 в м. Кіровограді на праві приватної власності в рівних частках на підставі свідоцтва про право власності на житло належить ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, а квартира № 8 у вказаному вище будинку на праві приватної власності належить ОСОБА_2, що не заперечується сторонами.
Згідно акту від 21.10.2015 року, складеного комісією в складі начальника дільниці № 1 КП «ЖЕО № 2» КМР» ОСОБА_8, майстра ОСОБА_9, слюсаря - сантехніка ОСОБА_10, електрика ОСОБА_11 вбачається, що 21.10.2015 р. за адресою АДРЕСА_1 сталося затоплення з вище розташованої квартири № 8 з причин пориву труби системи відведення центрального опалення по квартирі № 8. Інформація про аварію була передана власницею кв. 8 до «АДС 15-80» о 6.00 год., викликана бригада прибула на виклик о 6 год. 22 хв., але власниця кв. № 8, в якій стався порив труби опалення, незважаючи на постійне затікання з системи опалення, доступу до квартири для усунення аварійної ситуації бригаді «АДС 15-80» не надала. Аварія усунута слюсарем КП «ЖЕО-«» о 8 год. методом накладання хомута в місці пориву труби. В результаті пориву затоплена квартира № 5, а саме: кімната 14,86 кв.м. Затоплена стеля виконана штукатуркою, шпакльована та фарбована водоемульсійною фарбою. З люстри стікає вода. Затоплена електромережа. Затоплена стіна, виконана штукатуркою, шпакльована та фарбована водоемульсійною фарбою. Затоплені відкоси на вікні, виконані штукатуркою, шпакльовані та фарбовані водоемульсійною фарбою. Затоплена підлога, виконана з ламінату. Квартира потребує додаткового обстеження після висихання (а.с.6).
З акту від 19.11.2015 року, складеного комісією в складі начальника дільниці № 1 КП «ЖЕО № 2» КМР» ОСОБА_8, майстра ОСОБА_9, слюсаря - сантехніка ОСОБА_10, вбачається, що ними повторно обстежена квартира № 5 за адресою м. Кіровоград, вул. В. Перспективна, 34/32, в якій сталося затоплення 21.10.2015 року, з причини пориву труби системи відведення центрального опалення по квартирі № 8, інформація про аварію була передана власницею кв. 8 до «АДС 15-80» о 6.00 год., викликана бригада прибула на виклик о 6 год. 22 хв., але власниця кв. № 8, в якій стався порив труби опалення, незважаючи на постійне затікання з системи опалення, доступу до квартири для усунення аварійної ситуації бригаді «АДС 15-80» не надала. Аварія усунута слюсарем КП «ЖЕО-2» о 8 год. методом накладання хомута в місці пориву труби.
В результаті пориву затоплена квартира № 5, а саме: кімната 14,86 кв.м. Затоплена стеля виконана штукатуркою, шпакльована та фарбована водоемульсійною фарбою. З люстри стікала вода. Затоплена електромережа. Необхідно виконати штукатурні роботи, а також шпаклювання та фарбування водоемульсійною фарбою стелі. Виконати заміну розетки навколо люстри та заміну 12 свічкових електроламп, які згоріли через замикання електромережі. Виконати заміну багета у кількості 8 метрів. Затоплена стіна, виконана штукатуркою, шпакльована та фарбована водоемульсійною фарбою. Необхідно виконати штукатурні роботи, а також шпаклювання та фарбування водоемульсійною фарбою стіни.
Відповідно до листа № 11 від 24.10.2015 року Комунального підприємства «Кіровоградська аварійно-диспетчерська служба» Головного управління житлово-комунального господарства вбачається, що 21.10.2015 року на диспетчерський пункт КП «КАДС» о 06.00 год. надійшла заявка від мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2 про те, що порив труби опалення у квартирі. По прибуттю на заявку о 06.22 год., бригадою аварійної служби встановити аварійність неможливо, тому, що мешканка не пустила в квартиру. У підвал доступу немає. Заявка передана диспетчеру КП «Теплоенергетик» Бондаренко і начальнику ЖЕО № 2.
Свідки: ОСОБА_9, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 були допитані судом першої інстанції і підтвердили обставини, які зазначені в актах від 21.10.2015 року та 19.11.2015 року щодо затоплення квартири позивачів з вини власника квартири № 8 ОСОБА_2 через порив труби системи відведення центрального опалення у її квартирі.
Згідно висновку експертного дослідження (будівельно-технічного) № 3/1 від 02.02.2016 року судового експерта ОСОБА_14 по визначенню збитків ремонтно - відновлювальних робіт та розміру майнової шкоди від затоплення приміщення квартири АДРЕСА_2 вбачається, що загальний розмір майнової шкоди нанесеної власнику квартири № 5, що знаходиться по вул. В. Перспективна, 34/32 в м. Кіровограді залиттям її приміщення станом на момент проведення дослідження складає - 5640 грн. з урахуванням ПДВ.
Відповідач ОСОБА_2, посилаючись на те, що не з її вини була залита квартира позивачів, не надала належних та допустимих доказів, що підтверджують її заперечення проти позову.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, що завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки в повному обсязі.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду № 6 від 27.03.1992 року із подальшими змінами «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз'яснено, що судам при розгляді даної категорії справ слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов'язку надати річ того ж роду і якості, виправити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі, застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи, або виконаних робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Твердження відповідача про те, що розмір збитків, зазначений у експертному висновку, є завищеним не підтверджується будь-якими доказами.
КП "ЖЕО № 2" КМР" як балансоутримувач будинку № 34/32 по вул. В.Перспективна, м. Кіровоград (м.Кропивницький) здійснює комплексне обслуговування об'єктів, в своїй діяльності керується Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Згідно Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 р. № 76 балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд-власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
Технічне обслуговування жилих будинків - комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання.
Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку.
Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо.
Склад робіт з технічного обслуговування жилих будинків і терміни їх виконання відображаються в плані-графіку, що складається виконавцем послуг на тиждень, місяць і рік.
Для централізованого управління і контролю за технічним станом жилого фонду створюються об'єднані диспетчерські служби (ОДС).
ОДС повинні вести в спеціальних журналах облік заявок на оперативне усунення несправностей і ушкоджень інженерного обладнання в квартирах, будівельних конструкціях та інших елементах будинків, протипожежного обладнання і контролювати терміни та якість виконання.
ОДС здійснює контроль за роботою та забезпечує усунення неполадок такого інженерного обладнання: - ліфтів; - систем опалення і гарячого водопостачання (теплових пунктів, бойлерних, котельних, елеваторних вузлів); - систем холодного водопостачання (насосних установок, водопідкачок), каналізації; - систем газопостачання; - електрощитових жилих будинків, чергового освітлення сходових кліток, під'їздів і дворових територій; - кодових замикальних пристроїв у жилих будинках.
Підпунктом 10 пункту 18 Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінетом Міністрів України №630 від 21.07.2005 року передбачено, що виконавець зобов'язаний утримувати внутрішньо-будинкові мережі у належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт.
Підпунктами 17 та 18 Правил передбачено, що виконавець зобов'язаний своєчасно проводити за власний рахунок роботи з усунення виявлених несправностей, пов'язаних з отриманням послуг, що виникли з його вини. Відшкодовувати збитки, завдані майну та/або приміщенню споживача та/або членів його сім'ї, шкоду, заподіяну його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання послуг, а також моральну шкоду в порядку та розмірі, які визначаються відповідно до законодавства і договору.
Крім того, пунктом 21 Правил передбачено, що виконавець несе відповідальність неналежного надання або ненадання послуг, що призвело до заподіяння збитків, завданих майну та/або приміщенню споживача, шкоди, що заподіяна його життю чи здоров'ю, - шляхом відшкодування збитків.
Відповідач не довела те, що прорив у системі внутрішньо-будинкової мережі централізованого теплопостачання стався через ненадання або неналежне надання послуг з боку балансоутримувача будинку, та не спростувала того, що пошкоджена труба опалення знаходиться у квартирі, що належить їй на праві власності, і не відноситься до загальних мереж, що утримуються балансоутримувачем.
Згідно ч. 4 ст.319 ЦК України власність зобов'язує. Виходячи із змісту зазначеної норми закону, власник жилого приміщення ОСОБА_2 несе відповідальність за шкоду, завдану позивачам через неналежний технічний стан та прорив (пошкодження) труби опалення у її квартирі.
Суд врахував вимоги ст. ст. 10, 60 ЦПК України, ст.1166 ЦК України щодо недоведення відповідачем відсутності своєї вини в заподіянні шкоди позивачам внаслідок залиття квартири. З дотриманням ст. ст. 57, 59 ЦПК України вважав акти, висновок про вартість будівельних робіт (а.с. 6-7; 54-65) допустимими та належними доказами причин та наслідків пошкодження квартири позивачів через її залиття в результаті пориву труби опалення
Відповідачем не було спростовано належними та допустимими доказами вартість необхідних для відновлення квартири позивачів будівельних робіт та витрат, у тому числі і за висновком проведеного будівельно-технічного експертного дослідження.
Доводи апеляційної скарги про те, що балансоутримувач системи опалення будинку не проводив щорічну перевірку стану внутрішньобудинкових систем та випробувань системи опалення перед опалювальним періодом, не спростовують висновків суду про недоведеність відповідачем відсутності своєї вини у залитті.
Посилання заявника на те, що тріщина на трубі системи опалення виникла не з вини відповідача, не обґрунтовано належними й допустимими доказами.
Доводи скарги про те, що суд першої інстанції, розглянувши справу у її відсутність та відсутність її представника, позбавив відповідача права на захист, не можуть бути підставою для скасування ухваленого у справі судового рішення. Як убачається із матеріалів справи, відповідач та її представник були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, були ознайомлені з матеріалами справи, мали можливість брати участь у розгляді справи та подавати свої докази, проте неодноразово подавали заяви про відкладення судового розгляду з різних причин, обмежившись наданням письмових заперечень щодо доводів позивача.
Не можна погодитись і з доводами скарги про те, що виникненню шкоди у заявленому позивачами розмірі сприяла бездіяльність балансоутримувача будинку, яка полягала у неможливості ремонтної бригади потрапити до запірних кранів на системі центрального опалення, оскільки такі доводи не підтверджено належними і допустимими доказами (відповідні акти, показання свідків тощо).
Посилання заявника на те, що акти про залиття не відповідають встановленій законодавством України формі, а відтак не може бути належним доказом у справі, не є підставою для скасування ухваленого у справі судового рішення із урахуванням інших доказів, які було належним чином оцінено судом.
Згідно ст.ст. 79, 86, 88 ЦПК України суд правомірно стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 понесені ним витрати за проведення будівельно-технічного експертного дослідження в сумі 800 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 551 грн. 20 коп., а всього 1351 грн. 20 коп.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що при розгляді справи було неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору.
Судом першої інстанції відповідно до ст. 212 ЦПК України, повно, всебічно досліджено і оцінено обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначено юридичну природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює.
Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08 червня 2016 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя:
Судді: