Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"04" жовтня 2016 р.Справа № 922/2902/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кухар Н.М.
при секретарі судового засідання Руденко О.О.
розглянувши справу
за позовом Заступника керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківської області, м.Харків,
до 1) Вільхуватського навчально-виховного комплексу Великобурлуцької районної ради Харківської області, с.Вільхуватка , 2) Відділу освіти Великобурлуцької районної державної адміністрації, смт.Великий Бурлук , 3) Фермерського господарства "Джал", с.Вільхуватка,
про повернення земельної ділянки
за участю представників:
прокуратури -
20.09.2016р. - ОСОБА_1 (посвідчення № 030322 від 14.11.2014р.);
04.10.2016р. - ОСОБА_1 (посвідчення № 030322 від 14.11.2014р.);
ОСОБА_2 (посвідчення № 036688 від 11.12.2015р.);
позивача -
20.09.2016р. - ОСОБА_3 (довіреність № 32-20-14-19688/0/19-15 від
23.12.2015р.);
04.10.2016р. - ОСОБА_4 (довіреність № 32-20-1553/0/19-16 від 20.01.2016р.);
1-го відповідача -
20.09.2016р. та 04.10.2016р. - ОСОБА_5, директор (наказ № 38-к від
22.04.2004р.);
2-го відповідача -
20.09.2016р. та 04.10.2016р. - ОСОБА_6, начальник (розпорядження № 136-к від
28.08.2012р.);
3-го відповідача -
20.09.2016р. та 04.10.2016р. - ОСОБА_7 (довіреність № 7 від 01.09.2016р.);
Заступник керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області звернувся до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківської області, в якій просить суд витребувати у Фермерського господарства "Джал" земельну ділянку державної форми власності площею 50 га, розташовану на території Вільхуватської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області (за межами населеного пункту) загальною вартістю 1658963,50 грн. та повернути її Вільхуватському навчально-виховному комплексу Великобурлуцької районної ради Харківської області шляхом підписання акту прийому-передачі. Судовий збір прокурор просить покласти на відповідачів.
19.09.2016р. прокурором було надано суду письмове правове обґрунтування правової своєї позиції у справі, яке було долучено судом до матеріалів справи.
У судовому засіданні, яке було розпочато 20.09.2016р., представник прокуратури підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Представник позивача зазначив, що Головне управління Держгеокадастру у Харківської області є неналежним позивачем за цим позовом, оскільки на час укладення між Вільхуватським НВК, Відділом освіти Великобурлуцької районної державної адміністрації та ФГ "Джал" Договору про спільний обробіток землі від 25.04.2014р. Головне управління не було наділено повноваженнями контролюючого органу щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель. Про існування вказаного договору від 25.04.2014р. Головне управління дізналося лише 29.08.2016р., після надходження від прокуратури позову. До того ж прокурором у позовній заяві не визначено, в чому саме полягає порушення прав та інтересів Головного управління Держгеокадастру у Харківської області з урахуванням наявних повноважень.
Представники відповідачів проти заявленого прокурором позову заперечували повністю, пояснили, що на даний час дію спірного Договору про сумісну обробку землі від 25.04.2014р. припинено, на підтвердження чого представник 1-го відповідача надав примірник тристороннє підписаної Згоди про припинення дії даного Договору від 17.08.2016р.
У судовому засіданні була оголошена перерва до 04.10.2016р. до 12:00 год.
29.09.2016р. прокурор подав через канцелярію суду нове правове обґрунтування правової позиції у справі щодо визначення позивача, а також щодо Згоди про припинення дії Договору про сумісну обробку землі від 25.04.2016р. Також прокурор зазначив, що у даному випадку право та охоронювані законом інтереси держави підлягають захисту шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення, та повернення земельної ділянки, набутої без достатньої правової підстави.
Після перерви учасники судового процесу своїх позицій у справі не змінили.
Представник позивача надав письмові заперечення, а представники відповідачів - письмові пояснення, які були долучені судом до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.
Розпорядженням Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області № 14 від 15.02.2002р. загальноосвітній школі 1-ІII ступенів с.Вільхуватка Великобурлуцького району Харківської області було передано в постійне користування земельну ділянку загальною площею 50 га на території Вільхуватської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області за межами населеного пункту, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії І-ХР № 000129, згідно якого цільовим призначенням (використанням) вказаної земельної ділянки визначено ведення підсобного сільського господарства.
Правонаступником загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с.Вільхуватка є Вільхуватський навчально-виховний комплекс Великобурлуцької районної ради Харківської області (1-й відповідач у справі), що підтверджується Статутом Вільхуватського навчально-виховного комплексу, який зареєстровано 16.09.2005р. Вільхуватською сільською радою під № 6.
Відповідно до інформації відділу Держгеокадастру у Великобурлуцькому районі Харківської області (лист вих.№ 10-20.15-0.1-926/2-16 від 02.08.2016р.), вартість 1 га ріллі на території Вільхуватської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області станом на 01.01.2016р. становить 29728,00 грн.
Таким чином загальна вартість вищезазначеної земельної ділянки загальною площею 50 га складає 1486400,00 грн.
25.04.2014р. між Вільхуватським навчально-виховним комплексом (1-м відповідачем), Відділом освіти Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області (2-м відповідачем) та Фермерським господарством "Джал" (3-м відповідачем) було укладено Договір про спільний обробіток землі у простій письмовій формі терміном до 25.04.2019р.
За результатами вивчення вищевказаного Договору Великобурлуцький відділ Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області дійшов висновку, що Фермерське господарство "Джал" незаконно користується зазначеною земельною ділянкою, чим порушуються вимоги земельного законодавства та інтереси держави, що є підставою для звернення до суду з позовом про витребування у даного фермерського господарства та повернення її Вільхуватському навчально-виховному комплексу шляхом підписання акту прийому-передачі.
Свої позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що спірний договір не відповідає вимогам ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України, як такий, що був укладений особою, яка не має необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Так, у позовній заяві прокурор зазначає, що згідно ч. 1 ст. 95 Земельного кодексу України, саме Вільхуватський навчально-виховний комплекс, як землекористувач на титулі права постійного користування, наділений наступними правами щодо земельної ділянки загальною площею 50 га:
- право самостійно господарювати на землі;
- право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію;
- право використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі;
- право на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;
- право споруджувати житлові будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.
Однак, жодних обов'язків сторін у спірному договорі не зазначено, а відповідно до п. 3 вказаного договору передбачено, що дохід від спільного обробітку землі розподіляється між Вільхуватським навчально-виховним комплексом та Фермерським господарством "Джал" пропорційно їх затратам. При цьому, в будь-якому випадку 3-й відповідач гарантує отримання 1-м відповідачем щорічної частини прибутку в розмірі не менше 5% від нормативно-грошової оцінки землі з урахуванням коефіцієнту індексації на поточний рік. Розрахунок здійснюється щорічно після збору урожаю, але не пізніше 1-го листопада. При цьому, сторони щорічно спільно визначають порядок розрахунку, це може бути перерахування коштів на розрахунковий рахунок, придбання товарно-матеріальних цінностей або виконання необхідних господарсько-ремонтних робіт, що оформлюється відповідними актами.
Інших прав та обов'язків щодо спільного використання земельної ділянки за спірним договором не зазначено, з чого прокурор робить висновок, що право володіння та користування спірною земельною ділянкою, всупереч вимогам ст.ст. 92, 95 ЗК України, 1-м відповідачем передано 3-му відповідачу у вигляді права самостійно виконувати роботи на вказаній земельній ділянці, чим порушено вимоги ч. 2 ст. 203 ЦК України щодо обов'язкової наявності необхідного обсягу цивільної дієздатності сторін під час укладання правочинів.
Також прокурор вважає, що спірний договір не відповідає вимогам ч. 5 ст. 203 ЦК України, як такий, що не спрямований на настання обумовлених ним наслідків.
Так прокурором встановлено, що основною ознакою спірного договору є платне володіння та користування земельною ділянкою на певний строк, у договорі не передбачено вчинення жодного спільного заходу та мети, для досягнення якої укладено договір.
За умовами спірного договору, в результаті спільної діяльності ФГ "Джал" отримує вирощену сільськогосподарську продукцію (врожай), а Вільхуватський навчально-виховний комплекс - грошові кошти у розмірі не менше 5 відсотків від грошової оцінки земельної ділянки розміром 50 га та згідно зазначеного у спірному договорі розрахунку, з урахуванням інфляції.
Прокурор зазначає, що відповідно до інформації відділу освіти Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області, будь-які затрати на проведення робіт на вищезазначеній земельній ділянці загальною площею 50 га відсутні, що свідчить про її одноосібне використання фермерським господарством. При цьому, ведення обліку затрат на обробку земельної ділянки і пропорційний розподіл прибутків здійснюється фермерським господарством.
За таких обставин, на думку прокурора, умови спірного договору, всупереч вимогам ст.ст. 1130, 1132 ЦК України, не свідчать про об'єднання сторонами своїх вкладів та їх спільну діяльність, як належного правового наслідку укладення договорів про спільну діяльність, а сам спірний договір не спрямований на настання обумовлених ним наслідків. Тобто спірний договір укладено для приховання іншого правочину, а саме - договору оренди землі, у зв'язку з чим спірний договір не відповідає вимогам ч. 5 cт. 203 ЦК України, як такий, що не спрямований на настання обумовлених ним наслідків.
Посилаючись на приписи ст.ст. 387, 1212 ЦК України, прокурор вважає, що спірна земельна ділянка підлягає поверненню Вільхуватському навчально-виховному комплексу за актом приймання-передачі як така, що була набута Фермерським господарством "Джал" без достатньої правової підстави.
Ретельно дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з'ясувавши усі фактичні обставини справи та надавши їм правову кваліфікацію, суд, приймаючи рішення у даній справі, виходить з наступного.
Відповідно до п. 1 Договору про спільний обробок землі від 25.04.2014р., школа (сторона за договором, правонаступником якої є 1-й відповідач) передає, а господарство (3-й відповідач) приймає у тимчасове користування на умовах спільної обробки 50 гектарів землі, що були виділені школі у постійне користування розпорядженням № 14 від 15.02.2002р. Великобурлуцькою районною державною адміністрацією (державний акт 1-ХР № 000129).
Прокурор наполягає на тому, що Договір про спільний обробок землі від 25.04.2014р. є удаваним, тобто укладеним сторонами з метою приховування іншого правочину - договору оренди землі, оскільки не спрямований на настання обумовлених ним наслідків.
Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Дослідивши умови спірного Договору та надавши їм відповідну оцінку, суд встановив, що Договором про спільний обробок землі від 25.04.2014р. не передбачено фактичної передачі спірної земельної ділянки від Вільхуватського навчально-виховного комплексу у платне користування Фермерського господарства "Джал", а встановлено умови її тимчасової спільної обробки.
Як вбачається з пояснень, наданих директором Вільхуватського навчально-виховного комплексу Великобурлуцької районної ради Харківської області, вищевказаний Договір укладався в період, коли навчальний заклад займався підготовкою трактористів-машиністів сільськогосподарського виробництва "категорія А", згідно ліцензії Міністерства освіти і науки молоді та спорту України серія АД № 034603.
Навчальним планом з підготовки трактористів була передбачена обов'язкова виробнича практика на виробництві в кількості 132 годин. Оскільки у розпорядженні навчального закладу перебуває лише застаріла сільськогосподарська техніка, практичне навчання школярів біло вирішено провести на новій імпортній техніці, що є в наявності у Фермерського господарства "Джал".
Таким чином, враховуючи встановлені судом вищевказані обставини, суд дійшов висновку про відсутність ознак орендних правовідносин між сторонами, що свідчить про безпідставність та необґрунтованість тверджень прокурора.
До того ж, суд вважає, що співробітництво між Вільхуватським навчально-виховним комплексом та Фермерським господарством "Джал" з приводу надання допомоги з виробничої практики не могло спричинити матеріального збитку державі, а навпаки, дало можливість 1-му відповідачу, як державній установі, задіяти додаткові джерела фінансування для зміцнення матеріально-технічної бази навчального закладу.
Однак, не зважаючи на те, що відповідно до умов Договору про спільну обробку землі від 25.04.2014р., земля була передана господарству на умовах спільної обробки строком на п'ять років (п. 2 Договору), у зв'язку із закінченням терміну дії ліцензії Міністерства освіти і науки молоді та спорту України, серія АД № 034603, про надання освітніх послуг Вільхуватським НВК, пов'язаних з одержанням професії "Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва (категорія А)", та затримкою оформлення нової ліцензії, Договір було припинено сторонами, як такий, що втратив свою силу, шляхом підписання письмової тристоронньої Згоди від 17.08.2016р.
Як зазначає 1-й відповідач, на даний час він працює над продовженням дії ліцензії по підготовці трактористів-машиністів.
Судом встановлено, що за умовами спірного Договору земельна ділянка площею 50 га, яка знаходиться в постійному користуванні у Вільховатському навчально-виховному комплексі, Фермерському господарству "Джал" (у тому числі за актом приймання-передачі) не передавалась.
Отже, повернення 3-м відповідачем даної земельної ділянки її постійному користувачу (1-му відповідачу) шляхом підписання акту прийому-передачі, як того вимагає прокурор, уявляється неможливим.
Крім того, суд вважає безпідставним залучення Головного управління Держгеокадастру у Харківській області у якості позивача у даній справі, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
У відповідності до ст. 21 Господарського процесуального кодексу України, позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. В той час як відповідачами визначено підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.
Зважаючи на наведене, прокурор не лише визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту, вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, а й визначає коло осіб які порушили права чи інтереси осіб зазначених прокурором, а також вказує на норми права, які порушені відповідачами.
Як встановлено судом, спірна земельна ділянка площею 50 га перебуває у постійному користуванні Вільхувтського навчально-виховного комплексу Великобурлуцької районної рада Харківської області, згідно державного акту на право постійного користування землею серії І-ХР № 000129 від 17.12.2001р., тобто, надана у користування згідно діючого на той час законодавства.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" внесено зміни до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, згідно яких з 01.01.2013р. центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Заступником керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області позивачем за даним позовом визначено Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, але при цьому, не зазначено, в чому саме полягає порушення його прав та інтересів з урахуванням наявних повноважень.
Відповідно до п. 3 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території Харківської області.
Згідно з п. 13 Положення про Головне управління, до компетенції останнього належить розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Харківської області.
Таким чином, відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області з 01.01.2013р. наділене повноваженнями з передачі у власність або в користування для всіх потреб, земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах області.
При цьому, суд вважає безпідставними доводи заступника керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області стосовно того, що протягом двох років з моменту укладення спірного Договору, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області не здійснювало жодних дій щодо повернення вказаної земельної ділянки, набутої без достатньої правової підстави, що свідчить про його бездіяльність, оскільки на час укладення спірного Договору від 25.04.2014р. Головне управління не було наділено повноваженнями контролюючого органу щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, як це закріплено у ст. 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".
Про існування вказаного Договору від 25.04.2014р. Головне управління Держгеокадастру у Харківській області дізналося 29.08.2016р., після надходження на його адресу позову прокуратури.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Надавши повну та всебічну оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог заступника керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області через їх необґрунтованість та недоведеність, у зв'язку з чим визнав за необхідне відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відмовою у позові, витрати з оплати судового збору суд покладає на прокуратуру.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 116, 122 Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 12, 21, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У позові відмовити.
Повне рішення складено 10.10.2016 р.
Суддя ОСОБА_8