Справа № 522/8876/16-а
Провадження №2-а/522/549/16
05 жовтня 2016 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Ільченко Н.А.
при секретарі - Довгань Ж.А.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного інспектора будівельного нагляду за проведенням перевірок Департаменту архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області - ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності, -
У травні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду м.Одеси з адміністративним позовом до головного інспектора будівельного нагляду за проведенням перевірок Департаменту архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області - ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності № 354 від 10.05.2016 року, за якою на позивача накладено штраф у розмірі 8 500 гривень, посилаючись на відсутність події і складу цього адміністративного правопорушення.
Позивач ОСОБА_1 веде дану справу в суді через свого представника - ОСОБА_3, який просив розглянути справу без його участі та без участі позивача, про що подав адресоване суду своє письмове клопотання, яке приєднана судом до матеріалів справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, не скористався своїм правом щодо обґрунтування законності своїх дій, надання заперечень, заяви про розгляд справи за його відсутністю суду не надано, хоча про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи свідчить зворотне поштове повідомлення про отримання відповідачем судової повістки.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
10.05.2016 року головним інспектором будівельного нагляду за проведенням перевірок Департаменту архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області - ОСОБА_2 винесено постанову № 354 по справі про адміністративне правопорушення по ч. 7 ст. 96 КУпАП, згідно з якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн.
Зі змісту цієї постанови вбачається, що під час перевірки об'єкта за адресою: АДРЕСА_1, було встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.12.2012 року власником 34/100 кв. 11 за адресою: м.Одеса, вул. Заславського, 17 є ОСОБА_1. Представником власника за довіреністю від 21.10.2015 року - ОСОБА_3 було пред'явлено технічний паспорт інвентаризації квартири АДРЕСА_2, виготовлений КП «ОМБТІ та РОН» від 19.11.2012 року, загальна площа квартири 71,9 кв.м., в якому відсутні відмітки щодо самочинно збудованих або переобладнаних приміщень. Також було пред'явлено технічний паспорт інвентаризації квартири АДРЕСА_2, виготовлений КП «БТІ» ОМР від 05.11.2015 року, в якому зазначена загальна площа квартири 89,6 кв.м., та в якому в штампі самочинно збудованих та переобладнаних приміщень зазначено, що гр.. ОСОБА_1 було самочинно збудовано балкон площею 0,8 кв.м., приміщення №12 площею 5,5 кв.м., приміщення №13 площею 1,8 кв.м., приміщення №14 площею 9,1 кв.м., приміщення №15 площею 3,4 кв.м..
В Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацьовування, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів відсутня реєстрація дозвільних документів на виконання будівельних робіт за вищевказаною адресою.
На підставі викладеного у згаданій постанові зроблений висновок, що власником ОСОБА_1 було виконано будівельні роботи із реконструкції квартири без набуття права на виконання таких робіт, чим порушено ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Судом установлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 20.12.2012 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за р. № 6-1657, ОСОБА_1 набула право власності на 34/100 частин квартири №11, що знаходиться в м.Одесі, по вул. Заславського, 17, та складається в цілому з трьох житлових кімнат та приміщень, житловою площею 46,4 кв.м., загальною площею 71,9 кв.м.
Зазначена квартири була успадкована від померлого у квітні 2012 року ОСОБА_5, який зробив реконструкцію в цій квартирі.
Також, після реконструкції у 2003 році до квартири було підведено газопостачання. Проект підведення було складено з урахуванням реконструкції.
Матеріалами перевірки ніяким чином не підтверджується твердження, що саме ОСОБА_1 виконано будівельні роботи за адресою : АДРЕСА_3.
Крім того, як зазначає позивач, її про дату і час розгляду справи було повідомлено листом, який вона отримала в день розгляду справи, 10.05.2016 року, про що розписалася у зворотному поштовому повідомленні у м.Львові.
Положення ст. 245 КУпАП наголошує на те, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Положеннями ч. 2-4 ст. 256 КУпАП, протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Диспозицією ч. 7 ст. 96 КУпАП передбачено таке адміністративне правопорушення, як виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такій декларації, вчинених щодо об'єктів ІІ категорії складності.
З об'єктивної сторони правопорушення складається в порушенні вимог, стандартів, технічних умов, будівельних норм і правил прийняття об'єктів чи споруд в експлуатацію. За суб'єктивною стороною таке діяння передбачає умисел.
Проте, в діях ОСОБА_1 не вбачається наявності ознак правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 96 КУпАП.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України, яка є головним законодавчим актом України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що постанова про накладання на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу була постановлена відповідачем з порушенням норм матеріального та процесуального права та не відповідає обставинам справи, тому на підставі ст. ст. 287, 288, 293 КУпАП підлягає скасуванню.
Згідно положень ч.1 та 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів, які б спростували твердження позивача.
З огляду на наведене, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 288, 293 КУпАП, ст.ст. 159-163 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до головного інспектора будівельного нагляду за проведенням перевірок Департаменту архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області - ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду за проведенням перевірок Департаменту архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області - ОСОБА_2 № 354 від 10 травня 2016 року про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за ч. 7 ст. 96 Кодексу України та стягнення з неї штрафу в розмірі 8500,00 грн., за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до суду першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.
Суддя Н.А.Ільченко
05.10.2016