04.10.2016 Справа № 5021/1783/12
Господарський суд Сумської області у складі судді Соп'яненко О.Ю.,
секретаря судового засідання Буренка Я.В.,
за участю представників сторін:
від кредиторів - ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_2
ПАТ "Банк Кредит Дніпро" - Руденко В.В.
ДПІ у м. Сумах - Сєдєлєва Т.А.
ліквідатор - Курбанов Н.В.
арбітражний керуючий Іваненко Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи № 5021/1783/12
за заявою кредитора - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,
до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумський м'ясопродуктовий комплекс" (40000, м.Суми, вул. Гагаріна, 2, код 36550406 )
про визнання банкрутом
встановив:
Ухвалою господарського суду від 29.11.2012 року було порушено провадження у даній справі про банкрутство ТОВ "Сумський м'ясопродуктовий комплекс".
Постановою господарського суду Сумської області від 18.12.2012 року боржника було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Курбанова Н.В.-О.
До господарського суду надійшла скарга від 19.08.2015 року ініціюючого кредитора - ФОП ОСОБА_1 на дії ліквідатора (вх. 1910) (а.с. 182 Том 6).
Ліквідатор направив суду заперечення на скаргу (№ 02-01/1065 від 04.11.2015 року).
Також, заперечення на скаргу ФОП ОСОБА_1 було отримано від кредитора у справі - ПАТ «Банк Кредит Дніпро».
25.01.2016 року скаржник надав додаткові пояснення до скарги.
Також, скаржник звернувся до суду з клопотанням про витребування додаткових доказів (а.с. 101 Том 7).
Ухвалою господарського суду від 11.02.2016 року вказане клопотання було задоволено та ліквідатором надано документи (клопотання № 02-01/156 від 12.08.2016 року) (а.с. 26 Том 9).
ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням від 19.09.2016 року про призначення ліквідатором у даній справі арбітражного керуючого Іваненко Н.О. (а.с. 236 Том 10).
До суду надійшли заява № 01-16/1345 від 15.09.2016 року арбітражного керуючого Іваненко Н.О. зі згодою на призначення ліквідатором у даній справі (а.с. 7 Том 10), заява арбітражного керуючого Мальованого О.П. (а.с. 206 Том 10) та заява № 02-01/253 від 02.11.2015 року арбітражного керуючого Нагорнєвої Т.В. (а.с. 18 Том 7).
Ухвалою господарського суд від 20.09.2016 року розгляд скарги ФОП ОСОБА_1 було призначено на 04.10.2016 року.
В судовому засіданні представник скаржника усно підтримав подану скаргу та надав суду додаткові пояснення до скарги та додаткові пояснення до клопотання про призначення ліквідатором у даній справі арбітражного керуючого Іваненко Н.О.
Представник ПАТ «Банк Кредит Дніпро» в судовому засіданні надав усні пояснення щодо скарги та звернувся до суду з письмовим клопотанням № 6/33-4408 від 28.09.2016 року про відмову ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про призначення ліквідатором у даній справі арбітражного керуючого Іваненко Н.О. та відмову в задоволенні скарги.
Ліквідатор в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував та надав клопотання № 02-01/204 від 03.10.2016 року про долучення документів.
Арбітражний керуючий Іваненко Н.О. направила суду доповнення до заяви про згоду на призначення ліквідатором (№ 01-16/1358 від 03.10.2016 року).
Розглянувши скаргу, оцінивши та дослідивши наявні в справі докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне:
Як зазначалося вище, до господарського суду надійшла скарга від 19.08.2015 року ініціюючого кредитора - ФОП ОСОБА_1 на дії ліквідатора, відповідно до якої скаржник зазначає, що ліквідатор Курбанов Н.В. неналежним чином виконує повноваження ліквідатора боржника. Зокрема, ним допущені порушення порядку розподілу коштів, отриманих від реалізації майна; порушений порядок реалізації майна банкрута; не вживаються заходи, спрямовані на збереження майна банкрута; не надаються відповіді на запити щодо процедур банкрутства у даній справі.
Так, 16.12.2014 року між ТОВ «СМК» в особі ліквідатора Курбанова Н.В. та ПАТ «Конотопм'ясо» був укладений договір купівлі -продажу обладнання для м'ясопереробки. Вартість майна згідно даного договору становила 1 174 900 грн.
Відповідно до актів приймання-передачі було передано лише частина майна на загальну суму 895 900 грн. Але згідно даних виписки по ліквідаційному рахунку, ліквідатором було перераховано кредитору лише частину коштів, отриманих від реалізації, а саме: 864 543,50 грн..
Скаржник вказує, що різницю в сумі 31 356,50 грн. арбітражний керуючий Курбанов Н.В. неправомірно перерахував на власний рахунок як оплату додаткової грошової винагороди ліквідатора у справі. Кредиторами чи господарським судом не приймалося рішення про встановлення ліквідатору додаткової грошової винагороди.
Скаржник вказує, що 16.02.2015 року ліквідатор ТОВ «СМК» арбітражний керуючий Курбанов Н. В. прийняв рішення про безпосередній продаж майна без проведення аукціону та уклав з ТОВ «Охтирка м'ясопродукт» договір купівлі-продажу, згідно якого ТОВ «СМК» передало ТОВ «Охтирка м'ясопродукт» 52 одиниці обладнання для м'ясопереробки.
Також, скаржник вважає, що арбітражним керуючим Курбановим Н.В. в порушення вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не проведено інвентаризацію та оцінку усіх активів банкрута, але фактично розпочато процедуру реалізації даних активів та вже продано значну їх частину.
Арбітражним керуючим Курбановим Н.В. не вживаються заходи, спрямовані на збереження майна банкрута, оскільки з 01.01.2015 року закінчують дію договори, укладені ліквідатором з фізичними особами, 16.07.2015 року - договір з УДСО УМВС України в Сумській області щодо охорони прохідної, а договір № 29/13/2-0714, укладений між ПАТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Альфа-щит центр» взагалі не має відношення до виконання ліквідатором своїх обов'язків.
Скаржник вказує, що 22.12.2014 р., 26.01.2015 р., 04.12.2015 р., ліквідатору були направлені листи та запити щодо надання детальної інформації та підтверджуючих документів про хід ліквідаційної процедури. Проте, відповіді так і не надійшло.
Зокрема, листом від 22.12.2014 року кредитор пропонував ліквідатору подати суду клопотання про перехід до загальних судових процедур, у даній справі відповідно до ч. 6 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013 року), що арбітражним керуючим не було зроблено.
Враховуючи все вищенаведене, скаржник просить суд усунути арбітражного керуючого Курбанова Н.В. від виконання повноважень ліквідатора у даній справі. Згідно з клопотанням від 19.09.2016 року скаржник клопоче про призначення ліквідатором у даній справі арбітражного керуючого Іваненко Н.О.
Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим Кодексом з врахуванням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Провадження у даній справі про банкрутство здійснюється у відповідності до положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинній до 19.01.2013 року).
Згідно з п. 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство) у новій редакції, чинній з 19.01.2013, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.
Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.
Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
З викладеного вбачається, що до процедури продажу майна ТОВ «СМК» в ліквідаційній процедурі застосовуються положення Закону у редакції, чинній з 19.01.2013 р., а розгляд скарги на дії ліквідатора судом здійснюється із застосуванням норм Закону про банкрутство в редакції, що діяла до 19.01.2013 р.
Відповідно до ч. 6 ст. 3-1 Закону про банкрутство при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.
Частиною 9 ст. 3-1 Закону передбачено, що невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.
У зв'язку з цим, заявником (скаржником) має бути доведений факт невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим своїх обов'язків.
Згідно з ч.1 ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими; з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства інформацію для ведення єдиної бази даних щодо підприємств-банкрутів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Отже, відповідно до наведених правових норм, підставою для усунення арбітражного керуючого (зокрема ліквідатора) від виконання ним своїх обов'язків, повинно бути доведення суду факту невиконання чи/або неналежного виконання арбітражним керуючим визначених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обов'язків.
Відповідно до частин 1 та 6 ст. 44 Закону (в редакції після 19.01.2013 року) після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі. Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.
Ліквідатор може здійснювати безпосередній продаж таких активів: основних засобів, балансова залишкова вартість яких не перевищує одну тисячу гривень, а також інших необоротних матеріальних активів, господарських матеріалів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, обсяги або вартість яких є недостатніми для проведення аукціону. Ці матеріальні активи реалізуються безпосередньо ліквідатором або на комісійних умовах через організацію роздрібної торгівлі; не проданих на аукціоні. У цьому випадку безпосередній продаж може здійснюватися за ціною останніх торгів на аукціоні; не проданих на біржових торгах через товарну біржу; стосовно яких після опублікування оголошення про проведення повторного аукціону є лише одна пропозиція від покупця.
Безпосередній продаж може здійснюватися за ціною, що була визначена як ціна продажу на аукціоні покупцеві, який подав пропозицію про участь в аукціоні; акцій приватного акціонерного товариства або часток товариства з обмеженою відповідальністю, які належать боржнику і викуповуються товариством або учасниками (акціонерами) цього товариства.
Згідно абз. 3 ч. 4 ст. 42 Закону в новій редакції кошти, що залишились після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов'язаних утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.
16.12.2014 року між ТОВ "СМК", ПАТ "Конотопм"ясо" та ПАТ "Банк Кредит Дніпро" було укладено Договір купівлі-продажу частинами майна ТОВ "СМК".
Ухвалою господарського суду від 26.01.2016 року за наслідками розгляду заяви кредитора ФОП ОСОБА_1 про визнання недійсним цього договору, в задоволенні заяви судом відмовлено.Зазначена ухвала кредиторами не оскаржена та набрала законної сили.
З наявних у справі документів вбачається, що після отримання коштів від ПАТ «Конотопм'ясо» за майно за договором купівлі-продажу від 16.12.2014 року, укладеним між ТОВ «СМК», ПАТ «Конотопм'ясо» та ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО, зазначені кошти були розподілені наступним чином: 96,5%, що склало 864543,5 грн.,були направлені на погашення кредиторських вимог Банку і 3,5%, що склало 31356,5 грн., було перераховано на рахунок ліквідатора як додаткова грошова винагорода, встановлена заставним кредитором. Проте, скарга від заставного кредитора щодо непропорійного розподілу коштів відсутня.
Ліквідатор наголосив на тому, що банком встановлювалась додаткова грошова винагорода лише з тих грошових коштів, які будуть отримані від реалізації майна, яке перебуває в заставі у Банку.
Ліквідатор зазначив, що питання розподілу коштів за договором купівлі-продажу від 16.12.2014 р. було предметом позапланової невиїзної перевірки Головного територіального управління юстиції у Сумській області в період з 28.04.2015 р. по 30.04.2015 р., яка проводилась на підставі скарги, Головне територіальне управління не знайшло порушень в діях ліквідатора щодо розподілу коштів, які надійшли від реалізації частини майна ТОВ «СМК».
З поданих документів вбачається що ліквідатором ТОВ «СМК», за підсумками конкурсу на визначення організатора аукціону з продажу активів ТОВ «СМК», 25.01.2014 р. організатором аукціону визначено Сумську регіональну біржу «Нова», оскільки остання запропонувала найвигідніші умови проведення аукціону. Ухвалою господарського суду Сумської області 24.04.2014 р. організатора було визнано учасником провадження в справі.
Листом № 6/21-2526 від 01.04.2014 р. Банк як заставний кредитор надав ліквідатору ТОВ «СМК» згоду на продаж майна цілісним майновим комплексом.
12.06.2014 р. мав відбутися аукціон з продажу майна ТОВ «СМК» у вигляді цілісного майнового комплексу, який не відбувся у зв'язку з відсутністю зареєстрованих учасників.
15.10.2014 р. суб'єктом оціночної діяльності було складено висновок про вартість частини майна ТОВ «СМК».
06.11.2014 р. ліквідатором ТОВ «СМК» було направлено листа № 02-01/630 Банку з проханням вирішити питання щодо умов реалізації майна ТОВ «СМК» частинами, до якого додавалась копія висновку про вартість майна ТОВ «СМК».
Листом-згодою № 6/21-1062 від 16.02.2015 р. Банк надав згоду на продаж майна загальною вартістю 470 000,00 грн.
16.02.2015 р. між ТОВ «СМК», ТОВ «Охтирка м'ясопродукт» та ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» було укладено договір купівлі-продажу майна, зазначеного в листі-згоді від 16.02.2015 р. № 6/21-1062.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.04.2016 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 09.08.2016 року, договір купівлі-продажу майна, укладений ТОВ "СМК" з ТОВ "Охтирка м"ясопродукт", визнаний недійсним.
Суд зауважує, що саме по собі визнання договору купівлі-продажу майна банкрута в процедурі ліквідації через порушення допущені під час підготовки та проведення такої реалізації, не є достатньою підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання повноважень ліквідатора.
З поданих ліквідатором документів вбачаться, що 11.06.2013 р. відповідно до наказів № 1-І та 2-І від 29.05.2013 р. комісією в складі, визначеному наказами, було проведено інвентаризацію майнових активів банкрута, складено інвентаризаційні описи товарно-матеріальних цінностей, які були передані ліквідатору.
Зазначені інвентаризаційні описи були підписані, але щодо інвентаризаційного опису товарно-матеріальних цінностей, обладнання та устаткування виникли сумніви в частині правильності математичних розрахунків. Після проведення перерахунку було складено новий інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей, обладнання та устаткування, який був переданий Заставодержателю майна ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та наданий для перевірки 02.04.2015 р. листом № 01-16/845.
Ліквідатор зазначив, що інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей, обладнання та устаткування, помилково переданий для перевірки 18.02.2015 р. відрізняється від інвентаризаційного опису товарно-матеріальних цінностей , обладнання та устаткування, переданого для перевірки 02.04.2015 р. лише рядком «ВСЬОГО...», тобто кількість позицій рухомого майна та кількість одиниць рухомого майна в інвентаризаційному описі, помилково наданому 18.02.2015 р. та наданому 02.04.2015 р. співпадали.
Питання проведення інвентаризації майна з"ясовувалося під час перевірки Головним територіальним управлінням юстиції у Сумській області. Зауваження щодо інвентаризаційного опису від 29.07.2014 р. та від 02.04.2015 року відсутні.
Щодо твердження скаржника про те, що майно, зазначене як позиція № 9 договору купівлі-продажу від 16.02.2015 р., а саме «транспортна смужка (метал.редуктор тран.секції корпуса тран-на) не міститься в інвентаризаційному описі, ліквідатором в запереченні на скаргу надано пояснення, відповідно до якого це майно не є окремо виділеним майном, а є складовою частиною Лінії ФОК-к, яка вказана в інвентаризаційному описі під № 390. Посилання на № 390 є й в додатку до договору купівлі-продажу від 16.02.2015 р. Це також було предметом перевірки Головного територіального управління юстиції у Сумській області.
Отже, пояснення скаржника в цій частині не знайшли свого підтвердження.
Матеріали справи свідчать, що дійсно договір № 29/13/2-0714 про охорону майна від 31.07.2014 р. укладено не ліквідатором. Банк, як заставний кредитор, самостійно несе витрати на збереження майна, що перебуває в його заставі.
Ліквідатор направив суду копію договору з надання послуг охорони від 01.01.2015 року, укладеного з ОСОБА_11 та договір з надання послуг з охорони від 01.01.2015 року, укладений з ОСОБА_12, відповідно до вказаних договорів і на даний час забезпечується схоронність рухомого майна банкрута, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
Таким чином, з викладеного вбачається, що ліквідатор забезпечує охорону майна банкрута.
Крім того, ПАТ "Банк Кредит Дніпро" - заставний кредитор, в заставі якого перебуває все майно банкрута вважає, що дії ліквідатора у даній справі відповідають вимогам Закону.
Також, банк вказує, що ним було запропоновано скаржнику та кредитору - ФОП ОСОБА_1 погасити його кредиторські вимоги до боржника у даній справі в сумі 13 559,00 грн. Проте, ФОП ОСОБА_1 відповіді на лист банку не надав.
Заставний кредитор наголошує на тому, що дії ФОП ОСОБА_1 по оскарженню дій ліквідатора Курбанова Н.В. в даній справі, призводять до затягування ліквідаційної процедури та, як наслідок, до порушення строків погашення кредиторської заборгованості перед заставним кредитором.
Що стосується обов"язку ліквідатора після виявлння майна відсутнього боржника надати суду клопотання про переведення провадженняу справі зі спрощеної до загальної процедури, слід зазначити, що відповідно до ч. 6 ст. 52 Закону про банкрутсво (в редакцїі до 19.01.2013 року), ст. 22 ГПК України, це є правом ліквідатора, а не його обов"язком і не може бути підставою для усунення арбіражного керуючого від виконання ним своїх обов"язків.
На підставі наведеного, виходячи з аналізу норм діючого законодавства та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку що скарга ОСОБА_1 від 19.08.2015 р. на дії арбітражного керуючого Курбанова Н.В. при виконанні повноважень ліквідатора ТОВ «Сумський м'ясопродуктовий комплекс» є безпідставною, необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи наведене, у господарського суду відсутні правові підстави для усунення арбітражного керуючого Курбанова Н.В. від виконання обов'язків ліквідатора у даній справі, тому в задоволенні клопотання ФОП ОСОБА_1 про призначення ліквідатром у даній справі арбітражного керуючого іваненко Н.О. та заяв арбітражних керуючих Іваненко Н.О., Мальованого О.П. та Нагорнєвої Т.В суд, також, відмовляє.
На підставі викладеного, керуючись ст. 24, 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до 19.01.2013 року), ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ухвалив:
1. В задоволенні скарги від 19.08.2015 року ініціюючого кредитора - ФОП ОСОБА_1 на дії ліквідатора (вх. 1910) - відмовити.
2. В задоволенні клопотання ФОП ОСОБА_1 від 19.09.2016 року про призначення ліквідатором у даній справі арбітражного керуючого Іваненко Н.О. - відмовити.
3. В задоволенні заяви № 01-16/1345 від 15.09.2016 року арбітражного керуючого Іваненко Н.О., заяви арбітражного керуючого Мальованого О.П. та заяви № 02-01/253 від 02.11.2015 року арбітражного керуючого Нагорнєвої Т.В. про призначення ліквідатором у даній справі - відмовити.
4. Копію ухвали направити кредиторам, ліквідатору, арбітражним керуючим Іваненко Н.О., Мальованому О.П., Нагорнєвій Н.В.
Повний текст ухвали складено 10.10.2016 року
Суддя О.Ю. Соп'яненко