Справа № 521/8154/16-к
Пр. № 1-кп/521/563/16
27 вересня 2016 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_1
секретар - ОСОБА_2
прокурор - ОСОБА_3
в присутності обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженця м. Черкаси; не працюючого; не одруженого; що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ; раніше судимого: 12.05.2006 року вироком Деснянського районного суду м. Києва за скоєння злочину, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України до позбавлення волі строком на 8 років (звільнився 27.12.2013 року)
у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4 , будучи раніше судимим за скоєння злочину, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, 30.03.2016 року, близько 15 годин 35 хвилин, діючи з прямим умислом направленим на таємне заволодіння чужим майном, знаходячись біля Дитячої поліклініки № 5, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 80 таємно викрав майно ОСОБА_5 , а саме дитячу коляску, вартістю 8000 гривен.
Крім цього, ОСОБА_4 , 04.04.2016 року близько 13 годин 30 хвилин, діючи з прямим умислом направленим на таємне заволодіння чужим майном, знаходячись біля Дитячої поліклініки № 5, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 80 таємно викрав майно ОСОБА_6 , а саме дитячу коляску, вартістю 8000 гривен.
Крім цього, ОСОБА_4 , 06.04.2016 року близько 13 годин, діючи з прямим умислом направленим на таємне заволодіння чужим майном, знаходячись біля Дитячої поліклініки № 5, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 80 таємно викрав майно ОСОБА_7 , а саме дитячу коляску, вартістю 6 500 гривен.
У судовому засіданні обвинувачений свою провину визнав повністю та від дачі пояснень відмовився. У скоєному каявся.
З урахуванням думки учасників судового розгляду судом визнано недоцільним дослідження тих обставин, які ніким не оспорюються і обмежено дослідженням доказів, які необхідні для вирішення питань, передбачених ст. 374 КПК України (матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, визначають долю речових доказів). При цьому, судом з'ясовано правильність розуміння сторонами обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позиції, та роз'яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд з'ясував обставини та перевіряв їх іншими доказами, шляхом досліджування документів, наданих сторонами, відповідно до яких:
-речові докази передано власникам майна (розписки від 08.04.2016 року)
-обвинувачений раніше судимий ( вимога від 15.04.2016 року); не перебуває на обліку в КУ «ООМЦПЗ» (довідка від 19.04.2016 та 25.04.2016); хворий на туберкульоз деструктивний, фаза інфільтрації (довідка КУ «ООТКЛ» від 25.04.2016 року) та ВІЛ, 4 стадія, глибока імуносупрессія (довідка КУ «ОГЦПтБ з ВІЛ-інфекцією/СНІДом» від 11.04.2016 року), позитивно характеризується за місцем мешкання (характеристика від 22.06.2016 року);
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає обставиною, яка пом'якшують покарання - щире каяття.
Обвинувальним актом не встановлено обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, а суд відповідно до ст. 337 КПК України позбавлений можливості самостійно відшукувати вказані обставини.
При визначені виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості та суспільної небезпечності вчиненого злочину, згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості; особу винного, а саме те, що він хворий на ВІЛ та туберкульоз; раніше судимий; його вік - 30 років та соціальне положення - не працює, не одружений; характер, мотиви та обставини вчинених злочиныв, які встановлені в ходу судового розгляду справи та викладені вище, а також наявність обставини, що пом'якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжує покарання та вважає можливим призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч.2 ст. 185 КК України у вигляді арешту.
Розглядаючи цивільний позов потерпілої в частині стягнення з обвинуваченого, матеріальної шкоди в розмірі 8 000 гривень суд вважає, що позов у вказаній частині підлягає задоволенню так як він доведений встановленими під час судового розгляду обставинами та визнаний обвинуваченим.
З урахуванням поведінки обвинуваченого під час судового розгляду справи (явка в судові засідання) та призначеного покарання суд вважає за можливе запобіжний заход не обирати.
Відповідно до ст. 100 КПК України суд вважає, що об'єкти злочину повернуто законним власникам.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді арешту строком на чотири місяці.
Початок строку відбування покарання рахувати з дня початку фактичного відбування покарання ОСОБА_4 ..
Запобіжний заход не обирати.
Об'єкти злочину - вважати повернутими законним володільцям.
Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 8000 гривень.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, прокурору та не пізніше наступного дня надсилається учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні (потерпілі особи).
.
Суддя: ОСОБА_1