Справа № 521/8196/16-к
Пр. № 1-кп/521/571/16
22 вересня 2016 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_1
секретар - ОСОБА_2
прокурор - ОСОБА_3
захисник - ОСОБА_4
в присутності обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_5 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженця смт. Біляївка Біляївського району Одеської області; не працюючого; не одруженого; що мешкає за адресою: АДРЕСА_1
у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 259 КК України, -
ОСОБА_5 , 22.03.2016 року, приблизно о 16 годин 30 хвилин діючи з прямим умислом направленим на завідомо неправдиве повідомлення про вибух, знаходячись в приміщені Малиновської районної адміністрації ОМР за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 22 повідомив на спецлінію оператора «102» завідомо неправдиву інформацію про підготовку вибуху Малиновської районної адміністрації ОМР.
У судовому засіданні обвинувачений свою провину визнав повністю та пояснив, що знаходячись в Малиновський райадміністрації вирішив перевірити швидкість реагування з боку поліції на виклик та з цією метою здійсниів виклик з звязку з замінуванням адміністрації. У скоєному каявся.
З урахуванням думки учасників судового розгляду судом визнано недоцільним дослідження тих обставин, які ніким не оспорюються і обмежено дослідження доказів, які надані сторонами та необхідні для вирішення питань, передбачених ст. 374 КПК України. При цьому, судом з'ясовано правильність розуміння сторонами обставин щодо недоцільності дослідження інших доказів, добровільність їх позиції, та роз'яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд з'ясував обставини та перевіряв шляхом досліджування документів, наданих сторонами, відповідно до яких:
- на час скоєння злочину ОСОБА_5 знаходився у стані алкогольного стану (протокол № 000231)
- на речові докази накладено арешт та вони передані до камери зберігання речових доказів (ухвала суду від 24.03.2016 року, квитанція № 002511 від 12.02.2016 року);
- судові витрати становлять 3 743 гривні 40 копійок (акт № 1680/07);
- обвинувачений вважається раніше не судимим в порядку ст. 89 КК України (копії довідки серії 90 № 205017 про звільнення; вимога від 24.03.2016 року), не перебуває на обліку в КУ «ООМЦПЗ» (довідка від 30.03.2016 та 008.04.2016 року), страждає на сахарний діабет в тяжкій формі (довідки КУ «ЦПМСД» та КУ «ООТКЛ»), позитивно характеризується за місцем мешкання (характеристика)
Суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч.1 ст. 259 КК України - завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху.
Відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає обставинами, які пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає обставинами, які обтяжує покарання - вчинення злочину, особою що перебуває у стані алкогольного сп'яніння .
При визначені виду та міри покарання окрім викладеного, суд враховує ступінь тяжкості та суспільної небезпечності вчиненого злочину - згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості; особу винного, а саме його вік - 39 років та соціальне положення - не працює та не одружений; характер, мотиви та обставини вчиненого злочину, які встановлені в ході судового розгляду справи та викладені вище, а також наявність обставин що пом'якшує покарання та обставини, що обтяжує покарання та вважає, що в даному випадку необхідно призначити покарання відповідно до санкції ч.1 ст. 259 КК України у вигляді позбавлення волі, що виправлення ОСОБА_5 можливо без відбування покарання та вважає можливим звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробування на підставі ст. 75 КК України.
З урахуванням встановлених обставин скоєного злочину, поведінки обвинуваченого (явки в судові засідання) та призначеного покарання суд вважає за можливе запобіжний заход не обирати.
Відповідно до ст. 100 КПК України суд вважає, що майно, яке належало обвинуваченому та було використано, як знаряддя вчинення кримінального правопорушення необхідно конфіскувати.
Відповідно до ст. 118 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави судові витрати у вигляді витрат, пов'язаних з залученням експертів.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 259 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки.
Застосувати дію ст.ст. 75 та 76 КК України та звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на один рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки:
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
Початок строку відбування покарання рахувати з дня оголошення вироку.
Запобіжний заход не обирати.
Майно, на яке накладено арешт - конфіскувати.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 3 743 гривні 40 копійок.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається сторонам.
Суддя: ОСОБА_1