Справа № 520/11157/16-к
Провадження № 1-кп/520/592/16
10.10.2016 року Київський районний суд м. Одеси в складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 120151605000011134 від 25.11.2015 року, відносно обвинуваченого: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Івано-Франківської області, громадянина України, українця, з вищою юридичною освітою, раніше не судимого, який являється Фізичною особою підприємцем та сертифікованим інженером-геодезистом, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України, суд, -
13 вересня 2016 року до Київського районного суду м. Одеси з апеляційного суду Одеської області після визначення підсудності надійшли матеріали кримінального провадження № 120151605000011134 від 25.11.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , за ч. 2 ст. 358 КК України.
Ухвалою суду від 13 вересня 2016 року вказане кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив суд призначити кримінальне провадження до судового розгляду на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні, вважав що під час досудового розслідування були дотримані вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту немає.
Захисник у підготовчому судовому засіданні заперечував проти призначення обвинувального акту до судового розгляду, заявивши клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, в обґрунтування клопотання захисник зазначила, що просить суд повернути обвинувальний акт прокурору в зв'язку з тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та має невідповідності, які не можливо усунути в підготовчому судовому засіданні. Так ст. 291 КПК України встановлені вимоги до обвинувального акту та до реєстру матеріалів досудового розслідування. Зазначений обвинувальний акт не містить подій кримінального правопорушення визначеного ч.2 ст. 358 КК України, а саме видача ОСОБА_5 підробленого офіційного документу топографо-геодезичної зйомки. Обвинувальний акт містить певні протиріччя та не узгодженості, в частині кваліфікації і викладу фактичних обставин. Статтею 109 КПК України встановлено, що разом з обвинувальним актом до суду надається складений слідчим або прокурором реєстр матеріалів досудового розслідування. Натомість до обвинувального акту відносно ОСОБА_5 додано реєстр який не відповідає вимогам КПК України. У зв'язку з тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України має не відповідності які не можливо усунути в підготовчому судовому засіданні, захисник вважає за необхідне повернути обвинувальний акт прокурору.
Обвинувачений підтримав свого захисника у повному обсязі.
Вивчивши обвинувальний акт з додатками, вислухавши думку учасників процесу, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт необхідно повернути прокурору виходячи з наступного.
Згідно п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч. 4 ст. 110 КПК України, є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України.
Відповідно до положень п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Формулювання обвинувачення має містити дані щодо події кримінального правопорушення із зазначенням часу, місця, форми вини і мотивів, способу вчинення, наслідків та інших даних, на підставі яких, відповідно до диспозиції певної статті Кримінального кодексу України можна встановити в діях обвинуваченого склад кримінального правопорушення, з урахуванням, у тому числі, кваліфікуючих ознак.
Європейський суд з прав людини (далі - Суд) у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті пп. «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу розясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави предявленого йому обвинувачення (див. рішення від 19 грудня 1989 р. у справі «Камасінскі проти Австрії», №9783/82, п.79).
Згідно до положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо предявленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (див.: рішення від 25 березня 1999 р. у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» (ВП), №25444/94, п. 52; рішення від 25 липня 2000 р. у справі «Матточіа проти Італії», №23969/94, п. 58; рішення від 20 квітня 2006 р. у справі «І.Н. та інші проти Австрії», №42780/98, п. 34).
Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (див. рішення від 1 березня 2001 р. у справі «Даллос проти Угорщини», № 29082/95, п. 47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (див. зазначені рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47).
Проте, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
В обвинувальному акті міститься формулювання обвинувачення, висунуте ОСОБА_5 яке не відповідає фактичним обставинам кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.
Так, згідно формулювання обвинувачення ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України, яке кваліфікується як складання та видача особою, яка здійснює професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення та надають певні права. Обвинувальний акт не містить подій кримінального правопорушення визначеного ч.2 ст. 358 КК України, а саме видача ОСОБА_5 підробленого офіційного документу топографо-геодезичної зйомки. Фактично обвинувальний акт містить відомості лише про використання ОСОБА_5 підроблених документів.
Тобто фактично, обвинувальний акт містить певні протиріччя та неузгодженості, в частині не тільки кваліфікації дій обвинуваченого так і в частині викладу фактичних обставин, які безперечно перешкоджають суду призначити до судового розгляду обвинувальний акт, оскільки не зрозуміло від якого обвинувачення захищатися ОСОБА_5 . Місце складання чи виготовлення топографо-геодезичної зйомки ОСОБА_5 в обвинувачені не зазначені, також відсутня інф Водночас, дослідивши обвинувальний акт, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт не розкриває складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України та не містить відомостей про вчинення такого правопорушення ОСОБА_5 . Відсутність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення, правової кваліфікації, деталей вчиненого правопорушення, унеможливлює якісний і повний захист ОСОБА_5 .
Згідно ст. 109 КПК України, разом з обвинувальним актом до суду надсилається складений слідчим або прокурором реєстр матеріалів досудового розслідування.
Натомість, до обвинувального акту у кримінальному провадженні додано Реєстр матеріалів кримінального провадження з іншим номером кримінального провадження.
В реєстрі кримінального провадження не відображено всіх процесуальних дій, які були вчиненні під час досудового розслідування, а також не вказано прізвища, ім'я та по батькові, а також посади осіб, які здійснювали процесуальні дії в рамках даного кримінального провадження, в порушення вимог ст. 109 КПК України, в реєстрі матеріалів досудового розслідування в хронологічному порядку не відображені всі процесуальні рішення, прийняті в ході досудового розслідування, а також не зазначено їх реквізити.
Зокрема, в доданому до обвинувального акту Реєстрі матеріалів не зазначено попередньої кваліфікації злочину щодо вчинення якого порушено кримінальне провадження та внесені відомості до ЄРДР. Реєстр не містить відомостей щодо кваліфікації правопорушення за яким ОСОБА_5 повідомлено про підозру. В реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні відомості про залучення захисника ОСОБА_5 , ОСОБА_4 .
Таким чином з урахуванням того, що в обвинувальному акті відсутнє формулювання обвинувачення в розумінні п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, а за правилами ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно осіб, яким висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, суд приходить до висновку про наявність обставин, що перешкоджають судовому розгляду обвинувального акту щодо ОСОБА_5 .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 291, 314 КПК України, суд, -
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 120151605000011134 від 25.11.2015 року по обвинуваченню ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 358 КК України - повернути прокурору Одеської місцевої прокуратури № 3 для усунення недоліків.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області в 7-денний строк з дня її проголошення через Київський районний суд м. Одеси.
Суддя ОСОБА_1