07.10.2016 р. Справа№ 914/2590/16
Суддя Галамай О.З., розглянувши матеріали
за позовом: ОСОБА_1 міської ради, м. Жовква, Львівська область
до відповідача: ОСОБА_1 районної спілки споживчих товариств,м. Жовква, Львівська область
про зобов'язання укладення договору та стягнення інвестиційного внеску в розвиток інфраструктури в розмірі 50 840,00 грн.
При підготовці до розгляду позовної заяви ОСОБА_1 міської ради до відповідача ОСОБА_1 районної спілки споживчих товариств про зобов'язання укладення договору та стягнення інвестиційного внеску в розвиток інфраструктури в розмірі 50 840,00 грн. суд встановив, що вона не може бути прийнята до розгляду, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 56, 57 ГПК України.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно ч.1 ст.4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 8 Закону України “Про державний бюджет України на 2016 рік”, мінімальна заробітна плата встановлена в наступних розмірах: з 1 січня 2016 р. - 1 378,00 грн.
Ставки судового збору встановлені ч.2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”(із змінами і доповненнями), зокрема, за подання позовної заяви майнового характеру - 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та 1 розмір мінімальної заробітної плати за подання заяви немайнового характеру.
Згідно ч.1 ст. 9 Закону України “Про судовий збір” (із змінами і доповненнями), судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до п. 2.11 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.
Відповідно до п.2.21 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 року № 7 платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивачем об'єднано вимоги майнового та немайнового характеру. Таким чином, при поданні даного позову до суду слід було сплатити судовий збір за кожну з них зокрема.
Однак, до позовної заяви ОСОБА_1 міської радидодано копію платіжного доручення № 17 від 27.09.2016р. про сплату судового збору в розмірі 1 450,00 грн., яке не є належниим доказом сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до п.4 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви.
Крім того, відповідно до ст. 56 та п. 2 ч.1 ст. 57 ГПК України при поданні позову позивач зобов'язаний надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення, а до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві та третій особі копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. № 270 встановлено, що підтвердженням прийняття для пересилання поштового відправлення є розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (розрахункова квитанція тощо). Також надається опис вкладення, який заповнюється відправником у двох примірниках із зазначенням адреси одержувача, кількості предметів, вартості кожного з цих предметів. Працівник об'єкта поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису видається відправникові, другий вкладається до поштового відправлення (п. 61 Правил).
Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві у справі є бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фіcкальним чеком/квитанцією про відправлення. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
До позовної заяви, як доказ надіслання відповідачеві заяви з додатками, позивачем долучено копію фіскального чеку від 04.10.2016р. та не долучено опису вкладення. Відповідно до роз'яснення ВГСУ № 9 від 17.10.2013 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", заявник повинен подати докази надіслання іншій стороні копії такої заяви і доказів на її обґрунтування.
Отже, заявником не надано належних доказів надіслання ОСОБА_1 районній спілці споживчих товариств заяви із додатками, що є порушенням вимог ст.ст. 56, 57 ГПК України.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не подано належних доказів відправлення сторонам копії заяви і доданих до неї документів.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.2 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити: найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків за його наявності. Проте, як вбачається з позовної заяви, позивачем не вказано ідентифікаційних кодів позивача та відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 56, 57, п.п. 4,6 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 міської ради про зобов'язання укладення договору та стягнення грошових коштів в розмірі 50 840,00 грн. і додані до неї документи повернути заявнику без розгляду.
2. Повернення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Додаток: - заява, додані до неї документи та поштовий конверт, всього- на 44 - х аркушах.
Суддя Галамай О. З.