ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
03.10.2016Справа № 910/15926/16
Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпряночка»
про стягнення заборгованості в розмірі 4 316,80 грн,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: Тагієва Т.В. (довіреність № б/н від 26.09.2016),
У серпні 2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпряночка» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 4 316,80 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив, що між ним та відповідачем був укладений договір оренди торгівельного місця від 09.06.2015 (далі - договір оренди), на підставі якого в користування позивача було передане торгівельне місце АДРЕСА_1
02.06.2015 та 03.06.2016 на виконання умов договору оренди позивач здійснив попередню оплату орендної плати в загальному розмірі 4 000,00 грн, проте був позбавлений можливості використовувати торгівельне місце, оскільки 19.11.2015 відповідач демонтував його.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 4 000,00 грн основного боргу, три проценти річних у розмірі 93,70 грн та інфляційну складову боргу в сумі 223,10 грн, а також 2 000,00 грн витрат на правову допомогу.
Провадження у справі № 910/15926/16 порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2016, розгляд справи призначено на 19.09.2016.
19.09.2016 представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, долученими до матеріалів справи, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 01.09.2016 не виконали.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2016, у зв'язку із необхідністю витребування додаткових документів, розгляд справи відкладено на 03.10.2016, позивача, зокрема, зобов'язано надати суду:
- рахунок-фактуру № СФ 0000024 від 13.07.2015;
- документи, що підтверджують проведення демонтажу торгівельного місця НОМЕР_1, орендованого позивачем на підставі договору оренди торгівельного місця від 09.06.2016;
- нормативно-правове обґрунтування визначення дати початку нарахування 3% та індексу інфляції "з" - "по".
03.10.2016 у судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, вважав їх необґрунтованими та безпідставними. Подав відзив на позовну заяву, в якому, зокрема, зазначив, що п. 3.2 договору оренди передбачений обов'язок позивача, як орендаря за договором, здійснити попередню оплату орендної плати за перший та останній місяці користування торгівельним місцем протягом двох днів з дня укладення договору. В порушення вказаних умов договору, позивачем була здійснена орендна плата лише за перший місяць користування торгівельним місцем, тому оплата, здійснена позивачем 02.06.2015 та 03.06.2016, зарахована відповідачем як сплата орендної плати за червень 2015. Крім того, зазначив, що торгівельні місця за адресою: АДРЕСА_1, в тому числі й торгівельне місце, орендоване позивачем, були неправомірно демонтовані без попереднього повідомлення співробітниками комунального підприємства «Київблагоустрій». Просив суд в задоволенні позову відмовити.
Представник позивача в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, долученим до матеріалів справи, проте про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 01.09.2016 та 19.09.2016 не виконав.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Предметом даного спору, зокрема, є стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 4 000,00 грн, яка згідно з твердженнями позивача виникла внаслідок здійснення ним на виконання п. 3.2 договору оренди 02.06.2015 (квитанція до прибуткового касового ордера № 106) та 03.06.2015 (квитанція до прибуткового касового ордера № 107) попередньої оплати орендної плати за користування торгівельним місцем та відсутністю можливості використовувати його у зв'язку з демонтажем торгівельного місця відповідачем.
Положеннями п. 3.2 договору оренди передбачено, що позивач зобов'язаний сплатити орендну плату за перший та останній місяць користування торгівельним місцем згідно договору в дводенний термін з дня підписання договору.
Крім того, відповідно до п. 3.1 договору оренди позивач зобов'язаний сплачувати місячну вартість користування торгівельним місцем до 05 числа поточного місяця.
Згідно з п. 5.1 договору оренди щомісячна плата за користування торгівельним місцем складає 4 000,00 грн та сплачується шляхом попередньої оплати до 5 числа поточного місяця. Плата за користування торгівельним місцем у червні 2015 року визначається із розрахунку: добова вартість 133,33 грн помножена на кількість днів користування від дати підписання акту приймання-передачі торгівельного місця по 30.06.2015.
Позивачем були долучені до матеріалів справи копії:
- квитанцій до прибуткового касового ордера № 106 від 02.06.2015, № 107 від 03.06.2015, за якими позивачем були здійснені платежі на загальну суму 4 000,00 грн з призначенням платежу: «передплата за оренду торгівельного місця НОМЕР_1»;
- квитанції до прибуткового касового ордера № 127 від 19.08.2015, за якою позивачем був здійснений платіж на суму 4 000,00 грн з призначенням платежу: «оплата оренди за липень 2015»;
- квитанції до прибуткового касового ордера № 299 від 22.09.2015, за якою позивачем був здійснений платіж на суму 4 000,00 грн без зазначення призначення платежу;
- квитанції до прибуткового касового ордера № 452 від 22.10.2015, за якою позивачем був здійснений платіж на суму 4 000,00 грн з призначенням платежу: «оренда»;
- квитанції № N12VD57419 від 16.07.2015, за якою позивачем був здійснений платіж на суму 4 000,00 грн з призначенням платежу: «за оренду торгового павільйону ринку згідно рахунку-фактуру № СФ 0000024 від 13.07.2015».
Водночас, враховуючи наведені призначення платежів, а також зважаючи на невиконання позивачем вимог ухвали суду надати рахунок-фактуру № СФ 0000024 від 13.07.2015 та неявку його представника в судові засідання для надання пояснень по суті спору, суд позбавлений можливості встановити чи виконані позивачем його обов'язки за договором оренди, встановлені п.п. 3.1 та 3.2 щодо здійснення оплати орендної плати, в повному обсязі. Відповідно, суд позбавлений можливості встановити правомірність вимог позивача щодо зобов'язання відповідача повернути позивачу здійснену ним попередню оплату за користування торгівельним місцем.
З огляду на те, що умовами договору не встановлений строк повернення надмірно сплаченої плати за користування торгівельним місцем, невиконання позивачем вимог ухвали суду щодо надання нормативно-правового обґрунтування визначення дати початку нарахування 3% річних та індексу інфляції позбавляє суд можливості перевірити та встановити самостійно період нарахування та, відповідно, вірність визначення розміру позовних вимог про стягнення з відповідача трьох процентів річних та інфляційної складової боргу.
Крім того, в порушення вимог ухвал суду позивач не надав документи, що підтверджують проведення демонтажу торгівельного місця НОМЕР_1, орендованого позивачем на підставі договору оренди торгівельного місця від 09.06.2016, що позбавляє суд можливості перевірити та встановити обставини, суттєві для правильного вирішення даного спору, а саме: коли було демонтовано торгівельне місце та позбавлено позивача можливості користуватись орендованим ним майном.
Ухвалами суду від 01.09.2016 та 19.09.2016 позивача було попереджено про наслідки, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, а явку представників учасників судового процесу визнано обов'язковою.
У постанові Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 роз'яснено, що згідно з частиною другою статті 43 ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали (пункти 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК), при тому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів. У разі неможливості самостійно подати необхідні для розгляду справи докази сторона, прокурор, третя особа вправі звернутися до господарського суду, в тому числі й апеляційної інстанції, з клопотанням про витребування доказів; при цьому обґрунтування такої неможливості покладається на особу, що заявляє відповідне клопотання (п. 2.1). Якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК (п. 2.3, п. 3.13).
Згідно з ч. п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Пунктами 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про судове рішення» № 6 від 23.03.2012 роз'яснено, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Таким чином, ненадання позивачем витребуваних ухвалами суду доказів перешкоджає всебічному та об'єктивному встановленню обставини справи, повному дослідженню обґрунтованості позовних вимог у справі, та прийняттю правильного рішення, що відповідатиме нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи, підтвердженим достовірними доказами.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про те, що даний позов підлягає залишенню без розгляду.
Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з ч. 4 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.
Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у справі № 910/15926/16 залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в установленому законом порядку.
Суддя Я.А. Карабань