ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
04.10.2016Справа №910/13333/16
За позовом Національної телекомпанії України в особі філії Національної телекомпанії України «Центральна дирекція «Українське радіо»
до Державного підприємства «Державний академічний оркестр «РадіоБенд Олександра Фокіна»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву
про стягнення 262 674,61 грн.
Суддя Демидов В.О.
Представники сторін:
від позивача - Бурвікова І.Ю. (дов. №62-1-70/б від 21.01.16);
від відповідача - Гордієнко І.С. (дов. № 008/1 від 08.08.16);
від третьої особи - не з'явився;
21.07.2016 Національна телекомпанія України в особі філії Національної телекомпанії України «Центральна дирекція «Українське радіо» звернулась до господарського суду м. Києва з позовною заявою до Державного підприємства «Державний академічний оркестр «РадіоБенд Олександра Фокіна» про стягнення заборгованості з орендної плати з урахуванням штрафних санкцій у розмірі 265 674,55 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору оренди №6371 нерухомого майна, що належить до державної власності від 31.01.2013 в частині повної та своєчасної оплати орендної плати, що призвело до виникнення заборгованості.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.07.2016 порушено провадження у справі № 910/13333/16, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву, та призначено до розгляду на 09.08.2016.
02.08.2016 третя особа через загальний відділ діловодства суду подала пояснення по справі, за змістом яких просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.08.2016 розгляд справи відкладено на 30.08.2016.
17.08.2016 представник позивача через загальний відділ діловодства суду подав додаткові документи для долучення до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.08.2016 розгляд справи відкладено на 20.09.2016.
20.09.2016 відповідач через загальний відділ діловодства суду подав пояснення по справі, у яких просив відмовити у задоволенні позову та зазначав, що заборгованість з орендної плати виникла у зв'язку із недофінансуванням з бюджету міста, оскільки товариство засноване на державній власності і підпорядковане Державному комітету телебачення і радіомовлення України. Крім того зазначав, що договір оренди є припиненим у зв'язку із закінченням строку його дії та отриманням листа третьої особи від 04.02.2016 про припинення чинності договору оренди від 31.01.2013. Також, посилаючись на вимоги ч. 2 ст. 233 ГК України та п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, просив зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.09.2016 задоволено клопотання відповідача про продовження строку вирішення спору у справі, продовжено строк у вирішення спору у справі на 15 днів, розгляд справи відкладено на 04.10.2016.
04.10.2016 відповідач через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про зменшення штрафних санкцій до 1 грн.
У судове засідання 04.10.2016 з'явилися представники позивача та відповідача, надали пояснення по суті справи.
Представник третьої особи в судове засідання 04.10.2016 не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином шляхом надсилання за його належною юридичною адресою ухвали господарського суду.
При цьому, відповідно до п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 04.10.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.
31.01.2013 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (далі - орендодавець) та Державним підприємством «Державний академічний оркестр «РадіоБенд Олександра Фокіна» (надалі - орендар) було укладено договір оренди № 6371 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - договір), відповідно до пункту 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежилі приміщення апаратної та студії літературно-драматичного блоку (далі - майно) загальною площею 306,00 кв. м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Л. Первомайського, 5-а, на другому поверсі триповерхової адміністративної будівлі будинку звукозапису, що перебуває на балансі Національної Радіокомпанії України (надалі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31.07.2012 і становить 2 481 593,00 грн.
Згідно з пунктом 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше підписання сторонами договору та акта приймання-передавання майна.
Згідно з пунктом 3.1. договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 (зі змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - липень 2012 року 31 019,91 грн.
Орендна плата за перший місяць оренди січень 2013 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 року, січень 2013 року.
Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (пункт 3.2. договору).
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (пункт 3.3. договору).
Відповідно до пункту 3.6. договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Згідно з пунктом 3.7. договору оренди орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до вимог чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Пунктом 3.8. договору сторони передбачили, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж 3 місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.
Цей договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 31.01.2013 по 30.01.2016 включно (п. 10.1 договору).
Відповідно до п. 10.4 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.
За умовами п. 10.10 договору майно вважається поверненим орендодавцю/балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.
Відповідно до Акту приймання-передавання орендованого майна від 31.01.2013 року орендодавець, згідно з договором передав, а орендар прийняв в строкове платне користування об'єкт оренди, що перебуває на балансі Національної Радіокомпанії України.
Доказів повернення вказаного майна з оренди матеріали справи не містять.
Позивачем було виставлено відповідачу акти здачі-приймання наданих послуг з оренди нерухомого майна за грудень 2015 року у сумі 39 011,51 грн., за січень 2016 року у сумі 39 011,51 грн., за лютий 2016 року у сумі 39 011,51 грн., за березень 2016 року у сумі 39 011,51 грн., за квітень 2016 року у сумі 39 011,51 грн., за травень 2016 року у сумі 39 011,51 грн., а у загальному розмірі на суму 234 069,06 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач, як орендар, допустив неналежне виконання зобов'язань за договором оренди № 6371 нерухомого майна, що належить до державної власності від 31.01.2013, зокрема, у визначені відповідним договором строки не здійснив в повному обсязі сплату орендної плати за користування державним нерухомим майном, у зв'язку з чим у останнього виникло зобов'язання сплатити 234 069,06 грн. основного боргу, 22 888,45 грн. пені, 1 695,00 грн. 3% річних та 7022,10 грн. штрафу.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Спір між сторонами виник у зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем орендних платежів відповідно до договору оренди №6371 нерухомого майна, що належить до державної власності від 31.01.2013.
Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
З огляду на викладені норми вбачається обов'язок орендаря сплачувати оренду плату за весь час користування об'єктом оренди.
Згідно з пунктом 3.1. договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 (зі змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - липень 2012 року 31 019,91 грн.
Орендна плата за перший місяць оренди січень 2013 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 року, січень 2013 року.
Таким чином, враховуючи визначений сторонами розмір місячної орендної плати відповідач за час користування спірним майном протягом вказаного періоду зобов'язаний був сплатити на користь позивача орендну плату.
Згідно із пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до пункту 3.6. договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Матеріали справи свідчать, що всупереч прийнятих на себе договірних зобов'язань відповідач належним чином не виконував своїх обов'язків в частинні внесення орендної плати, в результаті чого у нього виникла заборгованість, що за неоспореними відповідачем розрахунками позивача становить 234 069,06 грн.
З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 234 069,06 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем не надав.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором оренди №6371 нерухомого майна, що належить до державної власності від 31.01.2013, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 22 888,45 грн. пені, 1 695,00 грн. 3% річних та 7022,10 грн. штрафу.
У силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).
Згідно з пунктом 3.7. договору оренди орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до вимог чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Пунктом 3.8. договору сторони передбачили, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж 3 місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.
Таким чином нарахування позивачем 22 888,45 грн. пені та 7022,10 грн. штрафу є обґрунтованим.
Разом з цим, суд вважає за можливе задовольнити заяву Державного підприємства «Державний академічний оркестр «РадіоБенд Олександра Фокіна» про зменшення суми штрафних санкцій з урахуванням наступного.
Так, приймаючи рішення у справі, у суду є право (не обов'язок) на підставі п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, який підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Вказана процесуальна норма застосовується виключно у сукупності з нормами права матеріального, які передбачають можливість зменшення розміру пені, а саме ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України і ст. 233 Господарського кодексу України.
За приписами ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зі змісту вищезазначених приписів чинного законодавства вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК України), необхідно об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
Слід зазначити, що законодавством не врегульований розмір можливого зменшення штрафних санкцій.
Дослідивши матеріали справи, а також зважаючи на майновий стан відповідача та враховуючи, що товариство засноване на державній власності і підпорядковане Державному комітету телебачення і радіомовлення України, а заборгованість виникла у зв'язку із недофінансуванням із бюджету міста, відповідач вчасно надає звіти щодо відповідної заборгованості, звертається до керівництва Київської міської державної адміністрації щодо необхідності негайного вирішення даного питання та термінового погашення заборгованості, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви відповідача та зменшення розміру пені та штрафу, що підлягає стягненню з відповідача, до 1 грн (0,50 грн. пені та 0,50 грн. штрафу).
Крім того, на підставі статті 625 ЦК України позивач також просив суд стягнути з відповідача 1 695,00 грн. 3% річних.
За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Оскільки заявлений до стягнення розмір 3% річних є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та не суперечить положенням договору, позовна вимога про стягнення з відповідача вказаної суми компенсаційних виплат підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі зменшення неустойки у резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, проте судовий збір сплачений за подання позову покладається на відповідача за правилами ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «Державний академічний оркестр «РадіоБенд Олександра Фокіна» (01023, м. Київ, вул. Л. Первомайського, 5-а, код 33403283) на користь Національної телекомпанії України в особі філії Національної телекомпанії України «Центральна дирекція «Українське радіо» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 26, код 40088562) заборгованість з орендної плати у розмірі 234 069 (двісті тридцять чотири тисячі шістдесят дев'ять) грн. 06 коп., пеню у розмірі 0,50 грн. 00 коп., штраф у розмірі 0,50 грн., 3% річних у розмірі 1 695 (одну тисячу шістсот дев'яносто п'ять) грн. 00 коп., та судовий збір у розмірі 3 985 (три тисячі дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 12 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складене та підписане 11.10.2016.
Суддя В.О. Демидов