ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
04.10.2016Справа №910/14901/16
За позовом Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче
підприємство «Інтеп»
про стягнення 137 309,39 грн.
Суддя Сівакова В.В.
Представники сторін:
від позивача Буркова О.М. - по дов. № 27 від 01.02.2016
від відповідача Тищенко Р.П. - по дов. № б/н від 02.09.2016
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Інтеп» 137 309,39 грн., з яких: 93 465,45 грн. пені, 13 420,70 грн. штрафу та 30 423,24 грн. авансового платежу внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору на виконання проектної роботи № 01-4/2461-15 від 14.08.2015.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2016 порушено провадження у справі № 910/14901/16 та призначено її до розгляду на 25.08.2015.
Відповідачем 23.08.2016 до відділу діловодства суду подано клопотання від 23.08.2016 про відкладення розгляду справи та зобов'язання позивача надіслати на адресу відповідача копію позовної заяви з доданими до неї документами, посилаючись на те, що відповідач копію позову з додатками не отримував, а також на відсутність в штаті юриста.
Розглянувши подане клопотання суд відзначає наступне
Позивачем, на виконання вимог ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, в якості доказу надіслання позивачу копії позовної заяви та доданих до неї документів надано поштову квитанцію (фіскальний чек) № 000001726 00046 від 12.08.2016.
Належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві з дотриманням вимог ст.ст. 56, 57 Господарського процесуального кодексу України, є опис вкладення.
В матеріалах справи міститься відповідний опис вкладень кореспонденції від 12.08.2016, який свідчить про надіслання відповідачу копії позовної заяви та додані до неї документи.
Таким чином, в матеріалах справи № 910/14901/16 містяться докази надіслання позивачем на адресу позивача копії позовної заяви та додані до неї документи.
Положеннями Господарського процесуального кодексу України не передбачено надання доказів отримання кореспонденції, а лише докази надіслання.
Крім того, отримавши 19.08.2016 (повідомлення по вручення поштового відправлення № 01030 3883433 2) ухвалу суду про порушення провадження у справі відповідач не був позбавлений можливості скористатись правами, наданими сторонам у справі згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії…
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/14901/16 від 25.08.2016, у зв'язку з не з'явленням в судове засідання представника відповідача та не виконанням відповідачем вимог ухвали про порушення провадження у справі від 16.08.2016, розгляд справи був відкладений на 27.09.2016.
Позивач в судовому засіданні 27.09.2016 позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач в судовому засіданні 27.09.2016 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.
Відповідачем 27.09.2016 до відділу діловодства суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на наступне. Позивач фактично визнає часткове виконання відповідачем зобов'язання за договором, оскільки відповідачем було надіслано позивачу для розгляду проектну документацію та акт виконаних робіт № 1 за наслідками розгляду яких позивачем було складено акт виявлених недоліків від 28.12.2015 та запропоновано усунути недоліки до 26.01.2016. Відповідач не зміг у повному обсязі усунути недоліки в термін до 26.01.2016 та повідомив, що усунення буде здійснено до 05.02.2016, зазначивши що отримав відмову від ДП «Укрдержбудекспертиза» щодо проведення експертизи кошторисної частини проектної документації, яка передбачена п. 4.9. договору. Відповідач звертався до позивача та просив внести зміни до договору щодо продовження строків виконання робіт до 28.04.2016. а також про виключення п. 4.9. договору. Навіть після того, як відповідач знайшов експертну установу, яка погодилась виконати експертизу від позивача були одні відмови. Вважає, що саме з вини позивача виникла для відповідача неможливість закінчити роботи по договору. Вказує на те, що поніс витрати в сумі 75 987,97 грн. Також зазначає, що в діях відповідача відсутня вина, відповідач вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання на відміну від позивача, а тому в частині вимог про стягнення неустойки має бути відмовлено повністю.
В судовому засіданні 27.09.2016 у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 04.10.2016.
Від відповідача 29.09.2016 на адресу суду поштою надійшло клопотання від 23.08.2016 про відкладення розгляду справи та зобов'язання позивача надіслати на адресу відповідача копію позовної заяви з доданими до неї документами, яке за змістом є ідентичним клопотанню, яке було подано відповідачем ще 23.08.2016.
Дане клопотання судом залишено без розгляду, оскільки дане питання вже було предметом розгляду судом.
Позивачем 04.10.2016 до відділу діловодства суду подано пояснення щодо позовних вимог.
В судовому засіданні 04.10.2016, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
14.08.2015 між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Інтеп» (виконавець, відповідач) було укладено договір на виконання проектної роботи № 01-4/2461-15 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов'язується відповідно до завдання замовника, на інших умовах договору (щодо порядку, строків, якості виконання) та згідно з вимогами чинного законодавства України розробити, оформити проектно-кошторисну документацію «Робочий проект «Реконструкція та модернізація АСОЕ центрального рівня ДП «НЕК Укренерго» (інв. № 6257) м. Київ, вул. Симонова Петлюри, 25 (далі - проектна документація), замовити проведення державної експертизи кошторисної частини проектної документації та здійснювати супровід її проведення (захист та обслуговування проектних рішень) для отримання позитивного відгуку державної експертної організації за результатами проведеної експертизи (далі - експертний звіт) і передати у власність замовнику розроблену проектну документацію разом з експертним висновком (далі - проектна робота), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконавцю таку проектну роботу на умовах договору.
Завдання замовника визначене в технічному завдані на розробку робочого проекту «Реконструкція та модернізація АСОЕ центрального рівня ДП «НЕК «Укренерго» (інв. № 6257) м. Київ, вул. Симонова Петлюри, 25, яке є додатком 1 до договору.
Предмет закупівлі: за ДК 016-2010, код 62.01.1 Послуги щодо проектування та розроблення у сфері інформаційних технологій (62.01.12-00.00 Робочий проект «Реконструкція та модернізація АСОЕ центрального рівня ДП «НЕК «Укренерго» (інв. № 6257) м. Київ, вул. Симонова Петлюри, 25.
Згідно з п. 2.2 договору його ціна на момент укладення договору становить 101 410,80 грн.
За умовами п.п. 2.5.1, 2.5.2 договору визначено, що аванс становить 30%, що складає 30 423,24 грн. сплачується замовником протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дати надання виконавцем рахунку.
Позивач згідно платіжного доручення від 09.11.2015 перерахував відповідачу аванс в розмірі 30 423,24 грн.
Спір виник в зв'язку з тим, що відповідачем в порушення умов договору не було своєчасно виконано роботи у повному обсязі, в зв'язку з чим позивач вимагає повернення авансу та сплату штрафних санкцій.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 888 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.
Пунктом 4.1 договору встановлено строк виконання проектної роботи по 31.12.2015.
Вимоги замовника щодо обсягу, ходу виконання та поряду передачі проектної роботи, звітної документації (проектної документації, експертного звіту, інших документів), визначаються умовами договору, зокрема Технічним завданням (п. 4.2 договору).
Відповідно до п. 2 Технічного завдання (додаток 1 договору) результатом роботи має бути:
- розроблений та затверджений ДП «НЕК «Укренерго» робочий проект з реконструкції та модернізації ЦСОЕ центрального рівня ДП «НЕК «Укренерго»;
- розроблена та затверджена ДП «НЕК «Укренерго» кошторисна документація на придбання обладнання та ПЗ ЦСОЕ, доопрацювання прикладного ПЗ і виконання всіх робіт, необхідних для введення ЦСОЕ до експлуатації «Під ключ»;
- експертиза кошторисної документації у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 11.05.2016.
Таким чином, умовами договору передбачено складання відповідачем робочого проекту та кошторисної документації з реконструкції та модернізації АСОЕ центрального рівня ДП «НЕК «Укренерго».
Умови виконання робіт вказані у п. 3 Технічного завдання, а саме робочий проект з реконструкції та модернізації ЦСОЕ має виконуватися у відповідності до діючих ГОСТ-ів, ДСТУ, інших нормативних документів; кошторисна документація має бути розроблена у відповідності до чинного законодавства та в обов'язковому порядку має проходити експертизу. Експертиза має виконуватися згідно постанови КМУ № 560 від 11.05.2016 організаціями, що уповноважені на її проведення.
Відповідно до п. 4.7.4 договору виконавець зобов'язаний передати замовнику результат проектної роботи, якість якої відповідає умовам, визначеним Технічним завданням замовника, вимогам чинного законодавства / нормативним актам України.
Згідно з п. 4.9 договору виконавець зобов'язаний разом з актом приймання виконаної проектної роботи надати замовнику визначені договором документи, зокрема проектну документацію, оформлену згідно з вимогами чинного законодавства України, Технічного завдання, експертний звіт (з позитивним відгуком) експертної організацію за результатами проведеної державної експертизи кошторисної частини розробленої проектної документації, акт приймання-передачі проектної документації, акт про прийом-передачу виключних майнових прав (за наявності такого об'єкту майнових прав), інші документи згідно з Технічним завданням, підтверджуючі документи щодо інших витрат (згідно з п. 2.6 договору (у разі наявності таких витрат), а у разі ненадання їх (або будь-якого з них), замовник не розглядає акт про приймання виконаної проектної роботи до отримання всіх документів, про що письмово повідомляє виконавця.
Відповідачем позивачу для розгляду листом № 329 від 02.12.2015 було надіслано проектну документацію, а також листом № 352 від 21.12.2015 було надіслано акт виконаних робіт № 1.
Згідно з п. 4.12 договору при наявності у замовника зауважень (претензій), викликаних недоліками виконаної проектної роботи (зокрема невідповідність завданню, іншим вимогам замовника, чинному законодавству України, недостатність та/або невідповідність оформлення звітної документації, в тому числі проектної документації, експертного звіту, неповнота передан6их документів, визначних договором, чинним законодавством України) проектна робота замовником не приймається, а претензії викладаються ним в акті виявлених недоліків (далі - пакт про недоліки). Акт про недоліки (з описом претензій (виявлених недоліків)) надається/надсилається виконавцю.
Відповідно до п. 4.13 договору виконавець зобов'язаний підписати акт про недоліки та повернути один його примірник замовнику (протягом трьох робочих днів з дати отримання акту про недоліки), а також зобов'язаний усунути недоліки (в порядку та стоки, визначені замовником в акті про недоліки) без будь-якої оплати з боку замовника.
Позивач розглянувши документацію відповідача 28.12.2015 склав акт виявлених недоліків, яки був надіслан6ий відповідачу листом № 10/04-3-3/15745 та встановив строк для усунення недоліків до 26.01.2016.
Відповідач не зміг усунути недоліки в термін до 26.01.2016 та листом № 29 від 29.01.2016 повідомив позивача, що усунення недоліків буде здійснено до 05.02.2016 при цьому зазначивши, що отримав відмову від ДП «Укрдержбудекспертиза» щодо проведення експертизи кошторисної частини проектної документації, яка передбачена п. 4.9 договору.
У експертному звіті ДП «Укрдержбудекспертиза» № 00-1967-15/КД від 28.12.2015 зазначено, що надана на розгляд документація не є проектом будівництва і не може бути затверджена відповідно до положень постанови КМУ № 560 від 11.05.2011.
Однак, як свідчать матеріали справи та не заперечується відповідачем останній не усунув недоліки і в строк до 05.02.2016.
Сторони згоди щодо внесення змін до договору в частині строків виконання проектної роботи не дійшли.
Згідно з ч. 2 ст. 888 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.
Відповідно до ч. 1 ст. 890 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний виконати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором; передати замовнику готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Укладаючи договір, позивач мав на меті та розраховував отримати проектну документацію, яка б відповідала Технічному завданню. Проте, виконавши її не у відповідності до завдання, відповідач порушив умови договору.
Відповідно до п. 5.2.8 договору у разі невиконання зобов'язань виконавець повертає грошові кошти, перераховані йому за договором (як авансовий платіж), замовнику (не пізніше трьох банківських днів з дати вимоги замовника)…
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача вартості сплаченого авансу в розмірі 30 423,24 грн.
Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначений строк зобов'язання щодо виконання робіт не здійснив, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.
При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.
Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.
Так, у п. 5.2.1 договору сторони передбачили, що у разі порушення встановленого умовами договору строку виконання зобов'язання виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,5% ціни прострочених зобов'язань, за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 14% від вказаної суми.
Частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Аналіз наведеної норми матеріального права дає підстави для висновку, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, санкції у вигляді штрафу, передбаченого абз. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, можливо за сукупності таких умов:
- якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом;
- якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки;
- якщо допущено прострочення виконання не грошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.
Умовами п. 5.2.1 договору сторони передбачили інший розмір пені та штрафу, що не суперечить вищевказаним нормам Господарського кодексу України.
Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України, штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, пені та штрафу не суперечить статті 61 Конституції України. Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 № 06/5026/1052/2011.
Оскільки прострочення з виконання робіт мало місце, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 93 465,45 грн. пені та 13 420,70 грн. штрафу (за обґрунтованими розрахунками).
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Заперечення відповідач не приймаються судом до уваги, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Інтеп» не доведений факт вжиття необхідних заходів щодо внесення змін в умови договору № 01-4/2461-15, у відповідності до норм чинного законодавства України, з метою остаточного виконання прийнятих на себе зобов»язань.
Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 49, ст.ст.82-85 ГПК України,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Інтеп» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 11, код ЄДРПОУ 37003274) на користь Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) 93 465 (дев'яносто три тисячі чотириста шістдесят п'ять) грн. 45 коп. пені, 13 420 (тринадцять тисяч чотириста двадцять) грн. 70 коп. штрафу, 30 423 (тридцять тисяч чотириста двадцять три) грн. 24 коп. авансового платежу, 2 059 (дві тисячі п'ятдесят дев'ять) грн. 64 коп. витрат по сплаті судового збору.
Повне рішення складено 11.10.2016.
СуддяВ.В. Сівакова