33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"06" жовтня 2016 р. Справа № 5019/2862/11
Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О.,
при секретарі судового засідання Оліфер С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Форвард", пров. Університетський, 1, м. Харків
до боржника ОСОБА_1 акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод", вул. Привокзальна, 2, с. Городок, Рівненський район, Рівненська область
про банкрутство
за участі представників:
від кредиторів: ТОВ "Фірма "Восток", ТОВ "Компанія з управління активами "Форвард" - ОСОБА_2; ПАТ "АЕС Рівнеобленерго" - ОСОБА_3; ВАТ "РЗТА" - ОСОБА_4; кредитори: ОСОБА_5, ОСОБА_6;
від боржника: ОСОБА_7
Постановою господарського суду Рівненської області від 17.01.2013 р. Закрите акціонерне товариство "Рівненський ливарний завод" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_4
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 11.06.2014 р. припинено повноваження арбітражного керуючого ОСОБА_4 як ліквідатора по даній справі, призначено нового ліквідатора боржника арбітражного керуючого ОСОБА_8
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 07.10.2015 р. призначено ліквідатором ЗАТ "Рівненський ливарний завод" ОСОБА_9, продовжено строк ліквідаційної процедури ЗАТ "Рівненський ливарний завод" та строк повноважень ліквідатора на 6 місяців.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 22.09.2016 року, зокрема, залучено до участі у справі про банкрутство ЗАТ "Рівненський ливарний завод" Товариство з обмеженою відповідальністю "Фансідар" та відкладено розгляд справи №5019/2862/11 (скарги ліквідатора на дії Відділу державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції та клопотання ліквідатора про затримання та вилучення автомобіля) на 06.10.2016 року.
Розгляд скарг на дії Відділу ДВС Рівненського районного управління юстиції Рівненської області (далі Відділ) неодноразово відкладався, однак Відділ не забезпечив участі у жодне судове засідання свого повноважного представника, хоча про дату, час та місце розгляду скарг повідомлений у встановленому законом порядку. Відзиву на скарги не надав. Суд вважає можливим розглянути скарги на дії Відділу без участі повноважного представника останнього.
Представник боржника у судовому засіданні 06.10.2016 року підтримав скарги на дії Відділу з підстав у них наведених та просив задовольнити останні. Присутні у судовому засіданні учасники провадження у справі не заперечили проти задоволення скарг боржника на дії Відділу.
Господарський суд, заслухавши в судовому засіданні учасників провадження у справі, дослідивши матеріали справи та врахувавши обставини по справі, встановив наступне.
30.05.2016 року Закрите акціонерне товариство "Рівненський ливарний завод" звернулось до господарського суду зі скаргами №130 та №129 від 23.05.2016 року на дії Відділу державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції, які ухвалою суду від 05.08.2016 року призначені до розгляду.
В обґрунтування вказаних скарг Закрите акціонерне товариство "Рівненський ливарний завод" посилається на наступні обставини.
Так, скаржник зазначає, що ухвалою господарського суду Рівненської області по справі №5019/2682/11 від 07.10.2015 року, зокрема: визнано недійсними результати аукціону, проведеного Торговою Біржею "Електронні торги України" 15.01.2014 року щодо продажу лоту №102787, який складався з рухомого та нерухомого майна ОСОБА_1 акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод"; визнано недійсним договір купівлі-продажу від 16.01.2014 р., загальною вартістю 2 860 000,00 грн., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво" та боржником; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно- конструкторське бюро "Українське машинобудівництво" повернути ОСОБА_1 акціонерному товариству "Рівненський ливарний завод" рухоме майно та нерухоме майно, що було предметом договору купівлі - продажу від 16.01.2014 р., загальною вартістю 2 860 000,00 грн. та заборонено ТОВ "Проектно- конструкторське бюро "Українське машинобудівництво" вчиняти будь-які дії щодо відчуження рухомого та нерухомого майна, що було предметом договору купівлі-продажу від 16.01.2014 року.
19.04.2016 ЗАТ "Рівненський ливарний завод" звернулося до Відділу із заявою про відкриття виконавчого провадження вих.№ 91 від 12.04.2016 року (том 44, а.с. 187-195) згідно ухвали господарського суду Рівненської області по справі №5019/2862/11 від 07.10.2015 року.
Однак, 13.05.2016 року ЗАТ "Рівненський ливарний завод" було отримано постанову ВП №50965982 від 04.05.2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження, згідно з якою державний виконавець Відділу вказав, що підставою для відмови у відкритті провадження є те, що зазначений виконавчий документ (ухвала господарського суду) є документом зобов'язального характеру і на підставі ч. 2 ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження" має виконуватись за місцем проведення таких дій, а саме - місцезнаходженням боржника або постійно діючого його органу, тобто Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво" (м. Київ).
Також, 19.04.2016 року ЗАТ "Рівненський ливарний завод" звернулося до Відділу із заявою про відкриття виконавчого провадження вих.№ 99 від 18.04.2016 року (том 45, а.с. 70-88) згідно ухвали господарського суду Рівненської області по справі №5019/2862/11 від 20.10.2015 року.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 20.10.2015 року у даній справі, зокрема, визнано недійсними результати аукціону, проведені Торговою Біржею "Прайс" 29.01.2013 року щодо продажу лоту № 1 обладнання боржника ОСОБА_1 акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод" в кількості 404 найменувань; визнано недійсними результати аукціону, проведені Торговою Біржею "Прайс" 26.04.2013 року щодо продажу лоту № 1 обладнання боржника ОСОБА_1 акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод" в кількості 510 найменувань; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно- конструкторське бюро "Українське машинобудівництво" повернути ОСОБА_1 акціонерному товариству "Рівненський ливарний завод" рухоме майно, що було предметом спотового біржового договору №603/604с-13 від 19.03.2013 року, згідно з переліком майна, що наведений в резолютивній частині вказаної ухвали (404 найменування); зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно- конструкторське бюро "Українське машинобудівництво" повернути ОСОБА_1 акціонерному товариству "Рівненський ливарний завод" рухоме майно, що було предметом спотового біржового договору № 649/638с-13 від 05 червня 2013 року, згідно з переліком майна, що наведений в резолютивній частині вказаної ухвали (510 найменувань); визнано недійсним спотовий біржовий договір №603/604с-13 від 19.03.2013р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво" та ОСОБА_1 акціонерним товариством "Рівненський ливарний завод"; визнано недійсним спотовий біржовий договір №649/638с-13 від 05.06.2013р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво" та ОСОБА_1 акціонерним товариством "Рівненський ливарний завод"; зобов'язано Закрите акціонерне товариство "Рівненський ливарний завод" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво" грошові кошти в розмірі 2 025 000 грн., сплачені на виконання умов спотового біржового договору №603/604с-13 від 19.03.2013 року; зобов'язано Закрите акціонерне товариство "Рівненський ливарний завод" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво" грошові кошти в розмірі 1 100 000 грн., сплачені на виконання умов спотового біржового договору №649/638с-13 від 05.06.2013 року.
13.05.2016 року ЗАТ "Рівненський ливарний завод" було отримано постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 04.05.2016 року ВП№50966082 (том 45, а.с. 90-91), з якої вбачається, що державний виконавець Відділу на підставі ч. 2 ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження" відмовив у відкритті провадження, оскільки виконавчий документ є документом зобов'язального характеру щодо передачі рухомого майна, а тому має виконуватися за місцем проведення таких виконавчих дій, а саме - місцем знаходження боржника або постійно діючого його органу, тобто Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво" (м. Київ).
Однак, скаржник з такими діями Відділу не погоджується, просив визнати дії державного виконавця Відділу щодо відмови у відкритті виконавчого провадження на ухвалу господарського суду Рівненської області по справі № 5019/2862/11 від 07.10.2015 року незаконними; зобов'язати Відділ відкрити виконавче провадження щодо виконання ухвали господарського суду Рівненської області по справі № 5019/2862/11 від 07.10.2015 року; визнати незаконними дії державного виконавця Відділу щодо відмови у відкритті виконавчого провадження на ухвалу господарського суду Рівненської області по справі № 5019/2862/11 від 20.10.2015 року та зобов'язати Відділ відкрити виконавче провадження щодо виконання зазначеної ухвали господарського суду Рівненської області, оскільки стягувач - ЗАТ "Рівненський ливарний завод" керуючись ч.1 ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження" скористався наданим йому правом на подачу заяв про відкриття виконавчого провадження згідно виконавчих документів (ухвал господарського суду Рівненської області) №5019/2862/11 від 07.10.2015 року та від 20.10.2015 року до виконавчої служби за місцем знаходження майна боржника, яка має проводити дані виконавчі дії.
Розглянувши скарги ЗАТ "Рівненський ливарний завод" на дії Відділу, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 124 Конституції України та статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Судом встановлено, що ухвали господарського суду Рівненської області від 07.10.2015 року та від 20.10.2015 року набрали законної сили в день їх винесення, відповідно - 07.10.2015 року та 20.10.2015 року, є чинними, не скасовані, являються виконавчими документами та підлягають виконанню на всій території України в порядку встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно зі ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Відповідно до частин 1 статті 20 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент винесення спірних постанов) виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.
Відповідно до частини 2 вказаного Закону виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється державним виконавцем за місцем проведення таких дій.
Слід зазначити, що Відділ відмовляючи у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвал господарського суду Рівненської області №5019/2862/11 від 20.10.2015 року та від 07.10.2015 року дійшов помилкового висновку про те, що місцем вчинення дій за вказаними ухвалами суду, які пред'явлені до виконання ЗАТ "Рівненський ливарний завод" є місце реєстрації ТОВ "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво", тобто місто Київ, з посиланням на те, що зобов'язання здійснюється відносно останнього.
Так, згідно з пунктом 4.4. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року № 512/5, яка визначає окремі питання організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню, передача стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, здійснюється в установлений державним виконавцем строк за участю стягувача та боржника. У разі наявності інформації про місцезнаходження предметів, зазначених у виконавчому документі, державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження вказує час та місце примусового виконання рішення про передачу стягувачу присуджених предметів, якщо рішення не буде виконано боржником самостійно, а також попереджає стягувача про повернення йому виконавчого документа на підставі пункту 4 частини першої статті 47 Закону, якщо він не з'явиться на виконання без поважних причин. Якщо боржник не виконав рішення самостійно, то державний виконавець вилучає у нього в присутності понятих предмети, зазначені у виконавчому документі, і передає їх стягувачу або його представнику, про що складає акт вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду, та акт передачі їх стягувачу. Ці акти складаються у трьох примірниках. Один примірник акта залишається у виконавчому провадженні, інші вручаються стягувачу та боржникові або їх представникам під розписку на першому примірнику акта. В актах вилучення та передачі зазначаються реквізити виконавчого документа та номер виконавчого провадження, прізвища, імена та по батькові державного виконавця, сторін виконавчого провадження та інших осіб, які беруть участь у передачі майна, короткий опис майна. Акти підписуються державним виконавцем та сторонами виконавчого провадження. У разі відмови сторін виконавчого провадження від підпису про це зазначається в актах. У разі усної відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника, під час виконання рішення про передачу їх стягувачу державний виконавець у присутності понятих про цей факт зазначає в актах та повертає зазначені предмети боржникові під розписку і виносить постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 4 частини першої статті 47 Закону. У разі відсутності боржника виконання рішення може бути проведено без його участі за участю стягувача або його представника та двох понятих. Якщо під час виконання рішення про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виявлено лише частину таких предметів, державний виконавець здійснює їх передачу в установленому порядку, про що робить відмітку у виконавчому документі.
Відповідно до п. 4.2.8. вказаної Інструкції факт передачі майна може засвідчуватися актом державного виконавця або актом приймання-передавання майна.
З огляду на положення частини 2 статті 20 Закону України "Про виконавче провадження" та вищенаведені пункти Інструкції, примусове виконання ухвали господарського суду Рівненської області від 20.10.2015 року передбачає вилучення у боржника в присутності понятих предметів, зазначених у виконавчому документі, передачу їх стягувачу або його представнику, про що складається акт вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду, та акт передачі їх стягувачу, тобто передачі рухомого майна (а саме передачу від Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво" - ОСОБА_1 акціонерному товариству "Рівненський ливарний завод" рухомого майна проданого згідно спотового біржового договору №603-304с-13 від 19.03.2013 року згідно переліку в кількості 404 найменування, та передачу від Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво" - ОСОБА_1 акціонерному товариству "Рівненський ливарний завод" рухомого майна проданого згідно спотового біржового договору №649/638с-13 від 05.06.2013 року згідно переліку в кількості 510 найменувань), що як вбачається з матеріалів справи знаходиться за адресами: Рівненська обл., Рівненський район, с. Городок, вул. Привокзальна,2 та вул. Барона Штейнгеля, буд 4а (що підтверджується наявними в матеріалах справи спотовими біржовими договорами №603-304с-13 від 19.03.2013 року та №649/638с-13 від 05.06.2013 року том 23, а.с. 222-229, 239-247). Докази знаходження майна зазначеного у виконавчому документі у Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво" в матеріалах справи відсутні. Відтак, стягувач вірно звернувся до Відділу за місцем вчинення дій вказаних у виконавчому документі, тобто за місцезнаходженням майна. При цьому, слід зазначити, що стягувач звертаючись до Відділу з заявою про примусове виконання рішення вказував на місцезнаходження майна, та надавав в підтвердження відповідні докази.
Аналогічно, примусове виконання ухвали господарського суду Рівненської області від 07.10.2015 року, передбачає вилучення в присутності понятих предметів, зазначених у виконавчому документі, передачу їх стягувачу або його представнику, про що складається акт вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду, та акт передачі їх стягувачу, тобто передачі рухомого майна (а саме передачу від Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво" - ОСОБА_1 акціонерному товариству "Рівненський ливарний завод" рухомого майна в кількості 185 найменувань, що було предметом договору купівлі-продажу від 16.01.2014 року, том. 27, а.с. 44-52), що як вбачається з матеріалів справи знаходиться за адресою Рівненська обл., Рівненський район, с. Городок, вул. Барона Штейнгеля, буд 4а (підтверджується договором купівлі-продажу від 16.01.2014 року, укладеним між ЗАТ "Рівненський ливарний завод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво", том 27, а.с. 44-52, актом приймання передачі №2 від 17.01.2014 року до договору купівлі-продажу від 16.01.2014 року, том 27, а.с. 55-59). Крім того, примусове виконання ухвали господарського суду Рівненської області від 07.10.2015 року передбачає повернення від Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво" - ОСОБА_1 акціонерному товариству "Рівненський ливарний завод" нерухомого майна, що також знаходиться за адресою Рівненська обл., Рівненський район, с. Городок, вул. Барона Штейнгеля, буд 4а (підтверджується договором купівлі-продажу від 16.01.2014 року, укладеним між ЗАТ "Рівненський ливарний завод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво" та актом №1 від 17.01.2014 року, том 27, а.с. 53-54). Докази знаходження майна зазначеного у виконавчому документі у Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво" в матеріалах справи відсутні. Відтак, суд дійшов висновку, що ЗАТ "Рівненський ливарний завод" вірно звернувся до Відділу за місцем вчинення дій вказаних у виконавчому документі, тобто за місцезнаходженням майна. При цьому, слід зазначити, що стягувач звертаючись до Відділу з заявою про примусове виконання рішення вказував на місцезнаходження майна, та надавав в підтвердження відповідні документи.
У відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Згідно зі статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.
У відповідності до п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги на дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
Враховуючи все вищенаведене у сукупності, господарський суд дійшов висновку про правомірність доводів та обґрунтованість скарг ЗАТ "Рівненський ливарний завод" на дії Відділу та відповідно до задоволення їх вимог в повному обсязі.
Крім того, ухвалою суду від 22.09.2016 року до участі у справі про банкрутство ЗАТ "Рівненський ливарний завод" залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Фансідар", оскільки результати розгляду судом клопотання ліквідатора про затримання та вилучення автомобіля можуть вплинути на його права та обов'язки. Також зазначеною ухвалою суду витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фансідар" письмові пояснення на клопотання ліквідатора про затримання та вилучення автомобіля. Однак, зазначена юридична особа вимог ухвали суду від 22.09.2016 року не виконала, крім того у суду відсутні докази повідомлення останнього про дату слухання справи.
Відповідно до ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є : нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів.
Відтак, розгляд клопотання ліквідатора про затримання та вилучення автомобіля слід відкласти на іншу дату, з метою надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Фансідар" можливості надати письмові пояснення на клопотання ліквідатора, а також направити свого повноважного представника для участі у судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 77, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Задовольнити скаргу ОСОБА_1 акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод" на дії Відділу державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції Рівненської області №129 від 23.05.2016 року.
2. Визнати дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції Рівненської області щодо відмови у відкритті виконавчого провадження на ухвалу господарського суду Рівненської області по справі № 5019/2862/11 від 07.10.2015 року незаконними.
3. Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції Рівненської області відкрити виконавче провадження щодо виконання ухвали господарського суду Рівненської області по справі № 5019/2862/11 від 07.10.2015 року.
4. Задовольнити скаргу ОСОБА_1 акціонерного товариства "Рівненський ливарний завод" на дії Відділу державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції Рівненської області №130 від 23.05.2016 року.
5. Визнати дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції Рівненської області щодо відмови у відкритті виконавчого провадження на ухвалу господарського суду Рівненської області по справі № 5019/2862/11 від 20.10.2015 року незаконними.
6. Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції Рівненської області відкрити виконавче провадження щодо виконання ухвали господарського суду Рівненської області по справі № 5019/2862/11 від 20.10.2015 року.
7. Відкласти розгляд справи №5019/2862/11 (клопотання ліквідатора про затримання та вилучення автомобіля) на "27" жовтня 2016 р. на 12:00 год. (в залі судових засідань №13).
8. Товариству з обмеженою відповідальністю "Фансідар" надати до дня судового засідання письмові пояснення на клопотання ліквідатора про затримання та вилучення автомобіля.
У разі неможливості подання будь-яких документів на виконання вимоги ухвали суду - надати письмові пояснення. Всі документи подавати із клопотанням про долучення до матеріалів справи.
Ухвалу направити всім учасникам провадження у справі, ТОВ "Фансідар", Відділу ДВС Рівненського районного управління юстиції.
Суддя Пашкевич І.О.