36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
06.10.2016 р. Справа № 917/1184/16
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2
до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1
про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.09.2015 року № 02/132-рш у справі № 02-01-50/87-2015,
Суддя Мацко О.С.
Представники в судовому засіданні:
Від позивача: відсутні
Від відповідача: Дикань О.М., дов № 02/3103 від 12.08.2016р.
06.10.2016 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.
СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.09.2015 року № 02/132-рш у справі № 02-01-50/87-2015.
Відповідач проти позову заперечує за мотивами відзиву на позов № 02/3107 від 15.08.2016р. (вх.№ 10107 від 15.08.2016р., а.с. 53-118).
Ухвалою від 15.09.2016р. було відмовлено позивачу у задоволенні клопотань про зупинення провадження у справі, про витребування додаткових доказів та про залучення до участі у справі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача; задовлено клопотання позивача про відкладення розгляду справи та про продовження строку розгляду спору на 15 днів.
06.10.2016 року до суду від відповідача надійшла заява про виправлення описки в ухвалі від 15.09.2016 року (вх№ 12285), яка судом задовольняється з урахуванням приписів ст.89 ГПК України (за мотивами, викладеними у мотивувальній частині рішення).
До матеріалів справи залучена заява від 06.10.2016 року від представника позивача (вх№12231) про відкладення розгляду справи на іншу дату. При вирішенні даного клопотання судом враховано наступне:
Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до пп. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи достатньо, строк розгляду справи, встановлений ГПК України, закінчився, то справа розглядається без участі представника позивача. Клопотання останнього про відкладення розгляду справи відхиляється.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд встановив:
Адміністративною колегією Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного Комітету України у справі № 02-01-50/87-2015 прийнято рішення від 03.09.2015 № 02/131-рш про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладанням штрафу на автомобільних перевізників, (далі Рішення; а.с.25-30).
Пунктом першим резолютивної частини Рішення визнано дії автомобільних перевізників, зокрема і відповідача, щодо застосування після набуття законної сили розпорядженням голови Полтавської ОДА від 20.04.2015р. № 187 однакового тарифу за 1 км проїзду пасажира на приміських автобусних маршрутах загального користування в звичайному режимі у розмірі 0,45 грн. без його економічного обґрунтування порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50 та частиною 3 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій шляхом вчинення суб'єктами господарювання схожих дій на ринку надання послуг з перевезення пасажирів у звичайному режимі руху на приміських автобусних маршрутах загального користування, які призвели до обмеження конкуренції без об'єктивних причин для вчинення таких дій.
Пунктом другим резолютивної частини Рішення на відповідача накладено штраф у розмірі 17 000,00 грн. (а.с. 29, зворот).
Дане рішення було направлене відповідачем листом від 08.09.15р. № 02/4385 за місцезнаходженням позивача: АДРЕСА_2 (а.с.110).
Оскільки повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 36001 1191955 9 від 15.09.15р. разом з конвертом було повернуто позивачу з відміткою пошти "За закінченням строку зберігання", інформація про прийняте рішення про порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях відповідача опублікована в газеті "Зоря Полтавщини" від 17.11.2015 р. в порядку ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (а.с. 143-144).
Відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Повне рішення складено та підписано: 28.07.2016р.
Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому прохає визнати недійсним вказане Рішення, посилаючись на те, що про рішення йому стало відомо 17.06.2016 року , коли на його адресу надійшло рішення господарського суду Полтавської області від 09.06.2016 року в справі № 917/717/16 про стягнення штрафних санкцій за рішенням адмінколегії, що є предметом оскарження в даній справі.
Позивач вважає, що він не порушував вимог антимонопольного законодавства та наполягає, що ним не пропущено строки на оскарження спірного рішення, оскільки він його отримав 22.06.2016 року, що підтверджується штампами з датою на супровідних листах ПОТВ АМКУ, які були йому вручені разом із витягами з рішення в цей день, а тому право на оскарження виникло в день отримання такого рішення.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Згідно положень ст.1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства.
Відповідно до ст. 22 Закону України „Про Антимонопольний комітет України розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
Положеннями ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, зокрема, про накладення штрафу.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).
Крім того згідно до ч. 2, 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Приймаючи до уваги те, що направлене на адресу відповідача рішення позивача не було отримано та повернулось з відміткою поштової організації про закінчення строку зберігання, подальші дії позивача, направлені на опублікування такого рішення у спеціальному друкованому органі, були правомірними. Судом також враховано, що згідно представлених відповідачем суду відміток на оригіналі конвертів, у яких позивачу направлялися: рішення - наявні відмітки листоноші від 16.09.2015р., 29.09.2015р., 06.10.2015р.; подання від 21.08.2015р. - відмітки листоноші від 22.08.2015р., 26.08.2015р., 04.09.2015р., 15.09.2015р.; розпорядження від 24.07.2015р. - відмітки листоноші від 29.07.2015р., 05.08.2015р., 13.08.2015р.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань одним із засновників редакції газети «Зоря Полтавщини» є Полтавська обласна рада. Газета «Зоря Полтавщини» включена до Переліку друкований засобів масової інформації місцевої сфери розповсюдження, в яких в 2015 році розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.01.2015р. № 41-р. Дана інформація є загальнодоступною.
Отже, у розумінні положень ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення від 03.09.2015р. № 02/132-рш по справі № 02-01-50/87-2015 вважається врученим відповідачу через 10 днів з дати опублікування, тобто 27.11.2015р.
Відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Тобто, позивач повинен був оскаржити Рішення до господарського суду чи сплатити штраф до 27.01.2016 року включно.
Позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 подана до господарського суду Полтавської області від 22.07.2016 року № 1349/16. Ухвала про порушення провадження у справі № 917/1184/16 прийнята судом 25.07.2016 року.
Таким чином, позивачем пропущено встановлений частиною першою статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" двомісячний строк оскарження Рішення.
Позивач посилається на те, що вказаний строк не є пропущеним, оскільки рішення адмінколегії він отримав 22.06.2016 року (дата на штампі супровідних листів ПОТВ АМКУ, які були йому вручені разом із витягами з рішення в цей день), а тому право на оскарження виникло в день отримання такого рішення.
Зазначені твердження суд вважає неправомірними та такими, що ґрунтуються на довільному тлумаченню позивачем діючого законодавства, з таких підстав.
Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність.
За ч.6 ст. 128 Господарського кодексу України громадянин-підприємець зобов"язаний повідомляти органи державної реєстрації про зміну його адреси, зазначеної в реєстраційних документах, предмета діяльності, інших суттєвих умов своєї підприємницької діяльності, що підлягають відображенню у реєстраційних документах.
Той факт, що позивач не отримував пошту за вказаною адресою, не читає офіційні друковані органи, має своїм наслідком те, що позивач як підприємець несе ризики настання негативних наслідків невчинення вказаних дій (зокрема і у вигляді несвоєчасного отримання інформації щодо прийнятих стосовного нього рішень державними та іншими органами та пропусків строків на їх оскарження).
В пункті 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" роз"яснено, що за вищевказаними приписами передбачені ними строки оскарження рішень органу Антимонопольного комітету України не може бути відновлено. Таким чином, зазначені строки є присічними. Закінчення присічного строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України та його органів.
Пунктом 21 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" роз"яснено, що господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення, з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених частиною другою статті 47 та частиною першою статті 60 названого Закону, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України.
Оскільки позивачем пропущено строк оскарження Рішення до господарського суду, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 49 ГПК України понесені позивачем судові витрати у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Також суд встановив, що при друкуванні ухвали господарського суду Полтавської області від 15.09.2016 р. неправильно вказано дату винесення ухвали - « 16.09.2016 року» замість правильної дати - « 15.09.2016 року».
З урахуванням приписів ст.89 ГПК України суд дійшов до висновку про задоволення заяви відповідача та виправлення описки в ухвалі від 15.09.2016р.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст. ст.33,43, 49, ст.ст. 82-85, 89 ГПК України, суд -
1. Виправити допущену описку в ухвалі господарського суду Полтавської області від 15.09.2016 р., вказавши вірну дату її прийняття - « 15.09.2016 року», замість « 16.09.2016 року», як помилково зазначено в ухвалі.
2. У задоволенні позову відмовити.
Повне рішення складено 10.10.2016 р.
Суддя О.С.Мацко