05.10.16р. Справа № 904/6550/16
За позовом Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ"
до Житлово-будівельного кооперативу "ВЕСЕЛКА-5"
про стягнення 82 633,83 грн.
Суддя Юзіков С.Г.
Представники:
Позивача - ОСОБА_1, дов. №36 від 22.04.16р.
Відповідача - ОСОБА_2, дов. №03 від 13.09.16р.
Позивач просить стягнути з Відповідача 82 633,83 грн., з яких 57 809,84 грн. - основного боргу,10 014,48 грн. - пені, 1 607,04 грн. - 3 % річних, 13 202,47 грн. - збитків від інфляції, мотивуючи порушенням Відповідачем договірних зобов'язань у частині оплати.
У судовому засіданні 14.09.16р., представник Відповідача надала заперечення на позов та підтвердила, що дата підписання спірного Договору 31.01.06р.
05.10.16р. від Позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи акту звірки взаєморозрахунків за спірний період станом на 01.10.16р., з якого вбачається, що борг Відповідача становить 15 005,87 грн.
У судовому засіданні представник Відповідача підтвердила, наявність боргу у розмірі 57 809,84грн. станом на 23.05.16р., станом на 01.10.16р. - 15 005,87грн., та подала заяву про застосування позовної давності до нарахованої Позивачем пені.
Справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд
31.01.06р. сторонами укладено Договір №240 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення, за п.1.1. якого Виконавець (Позивач) зобов'язався надавати Споживачеві (Відповідачеві) вчасно та відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води (водопостачання) і водовідведення, а Споживач зобов'язався своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених Договором.
Відповідно до п.1.8. Договору для узгодження обсягів отриманих послуг Відповідач, не пізніше 25 числа кожного місяця, направляє до відділу Водозбуту Позивача свого представника для складання та підписання акту.
Згідно з п. 3.1 Договору оплата отриманих послуг здійснюється Споживачем у грошовій формі протягом 5 банківських днів після пред'явлення платіжної вимоги, рахунку або квитанції. Можливі інші форми сплати отриманих послуг, які не суперечать законодавству України.
Відповідно до п.5.6. Договору при несвоєчасній оплаті Споживач зобов'язаний сплатити пеню, за надані послуги на власні потреби і іншим споживачам, в розмірі 0,5 % від суми платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, припиняється через один рік з дня, коли зобов'язання мало бути виконано (п.5.8. Договору).
Позовна давність до зобов'язань по сплаті отриманих послуг становить п'ять років (п.5.9. Договору).
За даними Позивача, сторонами щомісячно складалися Акти, відповідно до яких сторони погоджували обсяги наданих послуг. Позивачем щомісячно складалися рахунки з постачання холодної води та водовідведення та надавалися Відповідачеві, що підтверджується реєстрами документів. Відповідач оплату наданих послуг проводив несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим у Відповідача виникла заборгованість у розмірі 57 809,84 грн.
З посиланням на п.5.6. Договору Відповідачеві нарахована пеня у сумі 10 014,48 грн. за період прострочки з 23.05.15р. по 23.05.16р.
Крім того, посилаючись на ч. 2 ст. 625 ЦК України, на прострочений борг Відповідача за період прострочки з 11.11.14р. по 23.05.16р. Позивачем нараховані 3 % річних - 1 607,04 грн. та за період прострочки з 11.11.14. по 23.05.16р. збитки від інфляції - 13 202,47 грн.
05.10.16р. від Позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.10.16р., з якого вбачається, що борг Відповідача за спірний період становить 15 005,87 грн.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У судовому засіданні представник Відповідача підтвердила, що станом на 01.10.16р. борг Відповідача за спірний період становить 15 005,87 грн. та подала заяву про застосування позовної давності до нарахованої Позивачем пені.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Частиною 3 ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Позивач звернувся з позовом до суду 02.08.16р., а отже, пропустив строк позовної давності щодо стягнення пені за період з 23.05.15р. по 01.08.15р.
З урахуванням викладеного, вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню за період з 02.08.15р. по 23.05.16р., оскільки згідно із Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" пеня нараховується за кожен день прострочення.
Як вбачається з наданого сторонами акту звірки, Відповідачем сплачено 149,46 грн., до звернення Позивачем з даним позовом та 29 282, 31 грн. після звернення.
За перерахунком суду, за період прострочки з 02.08.15р. (дата, з якої можливе нарахування пені та позовної давності) по 23.05.16р. пеня становить 8 682,89 грн., 3 % річних за період прострочки з 11.11.14р. по 23.05.16р. - 1 398,49 грн. Індекс інфляції за розрахунком суду перевищує розрахований Позивачем, тому суд приймає розрахунок індексу інфляції Позивача.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню у розмірі: 15 005,87 грн. - основного боргу, 1 398,49 грн. - 3% річних з простроченої суми, 13 202,47 грн. - індексу інфляції з простроченої суми, 8 682,89 грн. - пені з простроченої суми, провадження у частині вимог про стягнення з Відповідача 29 282,31 грн. підлягає припиненню за відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ч.1 ст.80 ГПК України., решта позовних вимог не підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на сторін, пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Веселка-5", 50093, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Незалежності України, 5, (код 20284152) на користь Комунального підприємства "Кривбасводоканал", 50027, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Єсеніна, 6а (код 03341316) 15 005,87 грн. - основного боргу, 1 398,49 грн. - 3 % річних з простроченої суми, 13 202,47 грн. - індексу інфляції з простроченої суми, 8 682,89 грн. - пені, з простроченої суми, 1 126,83 грн. - судового збору.
У частині вимог про стягнення з Відповідача 29 282.31 грн. провадження у справі припинити.
У решті позову відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту, якщо не буде оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя С.Г.Юзіков
Повний текст рішення виготовлено _________________