28 вересня 2016 р. м. Чернівці Справа № 824/244/16-а
10 год. 51 хв.
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Брезіної Т.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Якимець Х.В.,
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача Бурлаки Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Чернівецькій області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
В поданому до суду адміністративному позові позивач просив суд винести рішення, яким визнати незаконним звільнення та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області № 103 о/с від 28.12.2015 року про звільнення ОСОБА_1 - поліцейського роти дорожньо - патрульної служби ДАІ при ГУНП в Чернівецькій області зі служби в поліції; поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського роти дорожньо - патрульної служби ДАІ при ГУНП в Чернівецькій області з 28.12.2015 року з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що наказом Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області № 103 о/с від 28.12.2015 року його звільнено з посади поліцейського роти дорожньо - патрульної служби ДАІ при ГУНП в Чернівецькій області через службову невідповідність відповідно до п.5 ч.1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію». ОСОБА_4 вважає наказ відповідача незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки підставою винесення оскаржуваного наказу став висновок службової перевірки від 28.12.2015 року.
Крім того, позивач зазначає, що звертався до керівництва з проханням ознайомлення з матеріалами службової перевірки, однак йому в усній формі було відмовлено. Згодом позивачу стало відомо про внесення щодо нього відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Неодноразово звертаючись до органів прокуратури з метою ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, позивачу також було відмовлено, мотивуючи тим, що він не має статусу в даному кримінальному провадженні, а відтак не має права знайомитись з матеріалами справи.
На думку позивача, для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, згідно п.3 ч. 2 ст. 57 ЗУ «Про національну поліцію» проводиться атестування поліцейських, з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри. Натомість, до моменту звільнення ОСОБА_4 із зазначених вище підстав, атестування щодо нього не проводилось. За таких обставин вважає своє звільнення незаконним та таким, що здійснено без проведення, передбаченої законом, атестації поліцейського для визначення службової невідповідності.
Позивач в судовому засіданні адміністративний позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та не відповідають обставинам справи. В письмових поясненнях представник відповідача зазначає, що звільнення позивача було здійснено у відповідності до чинного законодавства, йому передувало службове розслідування, при визначенні міри реагування було враховано його тяжкість, обставини за яких його вчинено, та неможливість в подальшому виконувати правоохоронні функції внаслідок дискредитуючого характеру своїх дій. Також представник відповідача зазначив, що фактично звільнення відбулося у зв'язку із грубим порушенням службової дисципліни, а тому оскаржувані накази є законними, а позов - безпідставним.
Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 29.06.2012 року прийнятий на службу в органи внутрішніх справ на підставі наказу від 29.06.2012 року № 113 о/с., 06.11.2015 року позивач звільнений з органів внутрішніх справ на підставі наказу № 06.11.2015 року №288 о/с. 07.11.2015 року ОСОБА_1 прийнятий на службу в поліцію Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області на підставі наказу від 07.11.2015 року № 5 о/с. (а.с.11).
30.11.2015 року мешканець с. Молниця Герцаївського району Чернівецької області громадянин ОСОБА_5 звернувся з письмовою заявою до Начальника УМВС України у Чернівецькій області на неправомірні дії окремих співробітників колишнього відділення ДАІ з обслуговування Герцаївського району при УДАІ УМВС України в Чернівецькій області. У вказаній заяві громадянин ОСОБА_5 просив прийняти міри щодо притягнення посадових осіб до кримінальної відповідальності, серед яких ОСОБА_1, по факту матеріалів відеозапису з відеохостингу «YouTub» під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» відносно співробітників колишнього відділення ДАІ з обслуговування Герцаївського району при УДАІ УМВС Украни в Чернівецькій області (а.с.23-24).
Заступником начальника відділу безпеки дорожнього руху управління превентивної діяльності ГУНП в Чернівецькій області полковником поліції ОСОБА_6 спільно з інспектором УКЗ ГУНП в Чернівецькій області капітаном поліції ОСОБА_7 розпочато службову перевірку по факту матеріалів відеохостингу «YouTub» під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» відносно співробітників колишнього відділення ДАІ з обслуговування Герцаївського району при УДАІ УМВС України в Чернівецькій області ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (а.с.25-28).
09.12.2015 року матеріали по даній справі за №8/43 направлено до слідчого відділу Чернівецької прокуратури для прийняття відповідного процесуального рішення (а.с.32).
21.12.2015 року прокуратурою Чернівецької області даний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за правовою кваліфікацією ст.368 КК України (Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) (а.с. 36).
Проведеною службовою перевіркою встановлено, що співробітники ДАІ ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9, під час несення служби, перебуваючи у форменому одязі працівника міліції, при спілкуванні з цивільними особами та учасниками дорожнього руху, допускали передачу від останніх в своє володіння предметів схожих на грошові кошти та наповнені пакунки.
28.12.2015 року за результатами проведеної перевірки складено висновок, у якому зазначено, що факти викладені у заяві ОСОБА_5 та відео матеріалах частково знайшли своє підтвердження в частині неналежної організації несення служби, що призвело до написання заяви та негативного суспільного резонансу. За результатами перевірки за грубе порушення вимог наказу МВС України № 111 від 27.03.2009 року «Про затвердження інструкції з питань діяльності підрозділів ДПС ДАІ МВС…» старшого інспектора Новоселицького відділу поліції ГНУП в Чернівецькій області капітана поліції ОСОБА_9 та поліцейського роти ДПС ДАІ при ГНУП в Чернівецькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 з поліції звільнити (а.с.25-28).
28.12.2015 року Головним управління Національної поліції у Чернівецькій області видано наказ № 103 о/с про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 за п.5 ч.1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» через службову невідповідність на підставі висновку службової перевірки від 28.12.2015 року. (а.с 14).
В матеріалах справи міститься копія пояснення від 28.12.2015 року, яке у зв'язку з проведенням службового розслідування було відібране у ОСОБА_1 Дослідженням вказаного пояснення судом встановлено, що позивач відмовився від дачі пояснення на підставі ст. 63 Конституції України (а.с. 29).
В судовому засіданні був допитаний в якості свідка ОСОБА_6, який був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих свідчень.
Свідок ОСОБА_6 зазначив, що ним, спільно з інспектором УКЗ ГУНП в Чернівецькій області капітаном поліції ОСОБА_7 проведено службову перевірку по факту матеріалів відеохостингу «YouTub» відносно співробітників колишнього відділення ДАІ з обслуговування Герцаївського району при УДАІ УМВС України в Чернівецькій області ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9 Даною перевіркою встановлено, що вище вказані співробітники ДАІ під час виконання посадових обов'язків при спілкуванні з учасниками дорожнього руху, допускали передачу від останніх в своє володіння предметів схожих на грошові кошти та наповнені пакунки. Відео-ролик набрав великого громадського та соціального розголосу на державному рівні. Також зазначив, що додатковою перевіркою встановлено, що відео-ролик змонтований оператором уже більше річної давності, оскільки частина працівників ДАІ більше року перебувають в інших підрозділах та на інших посадах. Під час проведення службової перевірки капітан поліції ОСОБА_11, старший лейтенант поліції ОСОБА_8 та старший сержант поліції ОСОБА_1 коментувати відео-сюжет відмовились.
09.08.2016 року ухвалою суду з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, витребувано у прокуратури Чернівецької області копію постанови про закриття кримінального провадження від 31.03.2016 р., прийняту за результатами розгляду кримінального провадження №42015260000000223 від 21.12.2015 р. за заявою мешканця АДРЕСА_1 ОСОБА_5 про одержання службовими особами ВДАІ Герцаївського району Чернівецької області неправомірної вигоди.
Дослідженням вказаної постанови встановлено, що кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015260000000223 від 21.12.2015 року закрито у зв'язку з відсутністю у діянні колишнього начальника ВДАІ з обслуговування Герцаївського району при УДАІ УМВС у Чернівецькій області ОСОБА_9, інспекторів ВДАІ з обслуговування Герцаївського району ОСОБА_8, ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч.1 КК України.
До вказаних правовідносин суд застосовує положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Згідно положень ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зобов'язаний перевірити дотримання вказаних критеріїв суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.
Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно статті 3 Закону України "Про Національну поліцію" у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
У відповідності до ст.17 Закону України «Про національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.18 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Пунктом 2 ч.1 ст. 18 Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що поліцейський зобов'язаний професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про національну поліцію» поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Частиною 2 ст.19 Закону України «Про національну поліцію» встановлено підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно ст.9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".
Відповідно до ст.1 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» службова дисципліна - це дотримання особами рядового та начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Відповідно до ст.2 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарний проступок це невиконання чи неналежне виконання особою рядового та начальницького складу службової дисципліни.
Статтею 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України встановлено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, в тому числі, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» звільнення зі служби є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення.
Статтею 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» встановлено порядок накладення дисциплінарного стягнення. Так, відповідно до положень зазначеної статті з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації, тощо.
Згідно наведених вище правових норм ч.1 ст.19 Закону України «Про Національну поліцію України», ст.1, ст.2 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» дисциплінарна відповідальність виникає за цими нормами у осіб, що мають статус поліцейського (ст.17 Закону) та вчинили під час проходження служби в поліції порушення службової дисципліни. Для проведення перевірки фактів викладених в заяві ОСОБА_5 відповідачем було створено комісію, складено акти про відмову від дачі пояснень від 21.12.2015 року за результатами проведеного розслідування рекомендовано за грубе порушення вимог наказу МВС України № 111 від 27.09.2009 року "Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів ДПС ДАІ МВС.." поліцейського роти дорожньо - патрульної служби ДАІ при ГУНП в Чернівецькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 з поліції звільнити. (а.с. 27-28).
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами 07.11.2015 року позивач був прийнятий на службу в органи Національної поліції України. Підставою для звільнення позивача зі служби став наказ №103 о/с від 28.12.2015 р., згідно якого позивач був звільнений за пунктом 5 частини 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію» (через службову невідповідність) на підставі висновку службової перевірки від 28.12.2015 року.
Відповідно до ст. 57 Закону України "Про Національну поліцію" атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
Атестування поліцейських проводиться:
1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;
2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;
3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Суд звертає увагу відповідача, що саме атестування поліцейських є підставою для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність. Як встановлено під час розгляду справи, атестування поліцейського ОСОБА_1 не проводилось, а відтак, відповідач неправильно застосував при звільненні позивача пункт 5 частини 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію» (через службову невідповідність). Суд зазначає, що відповідачем згідно ст.14 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» було організовано та проведено службове розслідування та за його наслідками складено висновок, натомість невірно вказана підстава звільнення позивача.
Суд вважає за необхідне звернути увагу сторін, що підставою для звільнення позивача стали дії, що дискредитують звання працівника правоохоронних органів, відносно чого було порушено кримінальне провадження №42015260000000223 від 21.12.2015 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч. 1 КК України. Згідно постанови прокуратури Чернівецької області від 31 березня 2016 р. кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015260000000223 від 21.12.2015 р., закрито у зв'язку із з відсутністю в діянні колишнього начальника ВДАІ з обслуговування Герцаївського району при УДАІ УМВС України в Чернівецькій області ОСОБА_8, ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч. 1 КК України.
Зі змісту вказаної постанови прокуратури Чернівецької області від 31 березня 2016 р. встановлено, що доводи ОСОБА_5 щодо фактів знищення працівниками ВДАІ протоколів про адміністративні правопорушення, які на його думку, зафіксовані на наданому ним відеоролику, не підтверджуються об'єктивно, оскільки не встановлено нестачі бланків протоколів про скоєння адміністративних правопорушень, виданих працівникам ВДАІ з обслуговування Герцаївського району за період 2014-2015 років, протягом якого, як встановлено, здійснювалась зйомка відео, доданого до заяви ОСОБА_5
За результатами виконання доручення, наданого в порядку ст.40,41 КПК України оперативному підрозділу ВВБ в Чернівецькій області ДВБ МВС України, щодо встановлення всіх осіб, крім працівників ВДАІ, зафіксованих на відео, наданому ОСОБА_5, встановити зазначених осіб не видалось можливим. Виходячи з того, що встановити зафіксованих на вказаному відео осіб, які б безпосередньо могли підтвердити факти одержання працівниками ВДАІ з обслуговування Герцаївського району при УДАІ УМВС України в Чернівецькій області неправомірної вигоди не видалось можливим, об'єктивно підтвердити існування таких фактів неможливо. Однак, навіть у випадку встановлення осіб, які б підтвердили факти надання неправомірної вигоди працівникам ВДАІ з обслуговування Герцаївського району при УДАІ УМВС України в Чернівецькій області та, відповідно її одержання останніми, відеоролик, доданий до заяви ОСОБА_5, згідно вимог ст.86 КПК України (якою передбачено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий в порядку, встановленому цим Кодексом), не може розцінюватись як допустимий доказ фактів одержання неправомірної вигоди працівниками ВДАІ, оскільки відеозйомка здійснена не у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним Кодексом України. Як передбачено ч.2 ст.86 КПК України недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатись суд при ухваленні судового рішення. Крім того, відсутній предмет неправомірної вигоди (грошові кошти, інше майно), яку, зі слів заявника отримували працівники ВДАІ, тому, підтвердити факт її одержання, тобто - факт вчинення колишнім начальником ВДАІ з обслуговування Герцаївського району при УДАІ УМВС України в Чернівецькій області ОСОБА_9, інспекторами ОСОБА_8 та ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого с.368 КК України, неможливо. А тому провадження закрито у зв'язку із з відсутністю в діянні колишнього начальника ВДАІ з обслуговування Герцаївського району при УДАІ УМВС України в Чернівецькій області ОСОБА_8, ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч. 1 КК України.
Разом із тим, закриття кримінального провадження свідчить про відсутність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності, однак не може свідчити про відсутність обставин щодо вчинення дій за які передбачена дисциплінарна відповідальність.
В судовому засіданні позивач визнав, що на відео, поданих до матеріалів справи та досліджених в судовому засіданні, зображений він, тому суд вважає доведеним наявність факту вчинення позивачем дій, що дискредитують звання працівника правоохоронних органів, а відтак необхідність застосування крайнього дисциплінарного заходу впливу у вигляді звільнення, суд вважає виправданим. Крім того суд вважає, що зображення позивача на фото та відео доказах, які подані до матеріалів справи, безперечно є підставою для звільнення позивача, оскільки вказані дії позивача підривають довіру та авторитет правового функціонування правоохоронних органів, як гаранта забезпечення захисту прав та інтересів громадян, неухильне дотримання Конституції України та законів.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вищенаведене, суд зобов'язує відповідача Головне управління національної поліції в Чернівецькій області змінити підстави звільнення позивача, а саме: за пунктом 5 частини 1 (через службову невідповідність) змінити на: за пунктом 6 частини 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) в наказі від 28.12.2015 року "103 о/с із внесенням відповідних змін до наказу про звільнення ОСОБА_1.
Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем дотримано порядок проведення службового розслідування та звільнено позивача зі служби відповідно до вимог чинного законодавства, а відтак, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У відповідності до ч.2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку із тим, що відповідних клопотань від відповідача не було, відповідач не поніс такі витрати, судом не вирішується питання щодо присудження судових витрат.
На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -
1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
2. Зобов'язати відповідача - Головне управління національної поліції в Чернівецькій області змінити підстави звільнення позивача, а саме: за пунктом 5 частини 1 (через службову невідповідність) змінити на за пунктом 6 частини 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) в наказі від 28.12.2015 року "103 о/с із внесенням відповідних змін до наказу про звільнення ОСОБА_1.
У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.
Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Т.М. Брезіна
Постанова в повному обсязі складена 30 вересня 2016 р.