Справа № 202/6221/16-а
пров. 2-а/202/188/2016
06 жовтня 2016 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
в складі:ОСОБА_1
при секретарі- Терещук Л.І.,
розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернувся з даним позовом до відповідача, зазначаючи, що він з грудня 1998 року до лютого 1999 року отримував пенсію як пенсіонер Збройних сил України. Після його виїзду на постійне місце проживання до Держави Ізраїль нарахування та виплату пенсії йому було припинено. 22 липня 2012 року він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо відновлення виплати належної йому пенсії, яку він отримував як громадянин України, але в даний час проживає за її межами і весь свій трудовий стаж набув на території України. 23.08.2012 року він отримав відповідь від відповідача за № А 2522-12 не по суті заяви та порушення його прав, а відписку з посиланням на закон, який в Україні не діє. Позивач вважає дії відповідача щодо припинення виплати йому пенсії неправомірними, тому просив скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про відмову у перерахуванні та виплаті йому пенсії та зобов'язати відповідача прийняти рішення про нарахування та сплату йому пенсії за віком з 22.07.2012 року.
Суд вважає, що позовна заява має бути залишена без розгляду у зв'язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду.
Так, відповідно до ст. 99 КАСУ для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з відповіді Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 23.08.2012 року, яка була надана позивачеві на його заяву від 22.07.2012 року, позивач дізнався про порушення своїх прав 23.08.2012 року.
Відповідно до частини 1 статті 100 КАСУ адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважним, про що постановляється ухвала.
Приймаючи до уваги, що позивачеві з 23.08.2012 року відомо про те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровські області припинено виплату йому пенсії, а позивач не надав суду переконливих доказів поважності пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, суд вважає, що є законні підстави для залишення позовних вимог ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена позивачем у ПАТ «А-Банк» сума судового збору у розмірі 551,20 грн. за квитанцією № 0.0.628447738.1 від 05.10.2016 року підлягає поверненню позивачеві.
Керуючись ст.99, 100, 155ч.1 п. 9 КАС України, Законом України «Про судовий збір», суд-
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії залишити без розгляду.
Зобов'язати Управління державної казначейської служби України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська повернути ОСОБА_2 суму судового збору у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят однієї) грн.. 20 коп., сплаченого за квитанцією № 0.0.628447738.1 від 05.10.2016 року на р/р № 31218206700006, МФО 805012, код ЄДРПОУ 37989295.
На ухвалу суду може бути подана апеляція до апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом 5 днів з дня отримання її копії .
ОСОБА_3