Справа № 761/23006/16-к
Провадження №1-кп/761/1011/2016
Іменем України
05 жовтня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
представника третьої особи -
ПрАТ «Страхова компанія «Граве Україна» ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 120 161 001 000 024 49, у якому
гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Короп'є Козелецького району Чернігівської області, громадянин України, українець, який перебуває у шлюбі, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, з середньою спеціальною освітою, працює водієм-постачальником, зареєстрований та фактично мешкає за адресою - АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_8 вчинив злочин проти безпеки дорожнього руху за наступних обставин.
ОСОБА_8 18.02.2016 приблизно о 09 годині, керуючи технічно справним автомобілем «Ssang yong Kyron», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався у крайній лівій смузі проїзної частини вул. Щербакова зі сторони вул. Салютної у напрямку вул. Стеценка та наближався до нерегульованого пішохідного переходу, який розташований напроти будинку № 56 по вул. Щербакова у м. Києві.
У цей час по сусідній крайній правій смузі руху попутного напрямку, перед нерегульованим пішохідним переходом почав знижувати швидкість та зупинився невстановлений досудовим слідством транспортний засіб, водій якого надавав дорогу пішоходу ОСОБА_5 , яка по вказаному пішохідного переходу переходила проїзну частину вул. Щербакова, рухаючись з права наліво відносно напрямку руху вказаних транспортних засобів.
Водій ОСОБА_8 , порушуючи вимоги п. п. 2.3 «б», 18.4 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), невірно оцінив дорожню обстановку, проявив неуважність, не відреагував на зниження швидкості та зупинку транспортного засобу перед нерегульованим пішохідним переходом в сусідній смузі, не знизив швидкість, не зупинився перед пішохідним переходом, не переконався у відсутності пішоходів. Продовживши рух керованого автомобіля, водій ОСОБА_8 виїхав на пішохідний перехід та передньою правою частиною автомобіля здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 .
Внаслідок порушення обвинуваченим правил безпеки дорожнього руху, пішохід ОСОБА_5 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений свою вину за пред'явленим обвинуваченням визнав повністю та показав, що він у зазначені у даному вироку день та час рухався у лівій смузі вулиці Щербакова у напрямку вулиці Стеценка у м. Києві. Швидкість керованого ним автомобіля не перевищувала 15 км/год. Він бачив, як у правій смузі зупинився автомобіль, однак початок руху потерпілої ОСОБА_5 по пішохідному переходу він не бачив. Остання потрапила у поле його зору тоді, коли автомобіль у правій від нього смузі почав гальмувати. Він також застосував гальмування, однак відстані до пішохода виявилося недостатньо для повної зупинки транспортного засобу. Внаслідок цього правою передньою частиною автомобіля завдав удар у стегно пішохода. У подальшому вживав заходів для компенсації завданої шкоди, перерахував на картковий рахунок чоловіка потерпілої 12 тис. грн. для оплати її лікування. Щиро розкаявся, просив потерпілу пробачити його. Цивільний позов у частині відшкодування матеріальних збитків визнав повністю, заперечував проти задоволення позову у частині відшкодування моральної шкоди, вважав, що вказані виплати мають бути здійснені ПрАТ «Страхова компанія «Граве-Україна», де застрахована його цивільно-правова відповідальність.
Суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши надані сторонами докази, дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого з огляду на таке.
Потерпіла ОСОБА_5 суду пояснила, що 18.02.2016, приблизно о 09.15 год. вона по нерегульованому пішохідному переходу перетинала вулицю Щербакова у м. Києві. Зупинившись перед проїзною частиною, переконалась, що автомобіль, який рухався у крайній правій смузі, зупинився, надаючи їй можливість безпечно перейти дорогу. Ліва смуга також була вільна, автомобілі, які рухались у протилежному напрямку, також стояли. Транспортний засіб під керуванням обвинуваченого перед пішохідним переходом рухався у крайній правій смузі, однак об'їжджаючи автомобіль, який зупинився перед пішохідним переходом, різко виїхав у ліву смугу та в'їхав на пішохідний перехід, на якому в цей час перебувала потерпіла. Внаслідок зазначених дій їй були завдані тілесні ушкодження. Обвинувачений дійсно виплатив їй 12 тис. грн., однак вказана сума не компенсувала всіх її витрат на лікування, тому просила стягнути з ОСОБА_8 5 769, 82 грн. матеріальної шкоди, 60 000 грн. моральної шкоди, а також судовий збір у розмірі 600 грн.
Показання обвинуваченого та потерпілої щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка мали місце 18.02.2016, підтверджуються протоколом слідчого експерименту від 04.06.2016, під час якого ОСОБА_5 показала послідовність розвитку подій, які призвели до її травмування автомобілем під управлінням обвинуваченого. Згідно з зафіксованими даним протоколом результатами вказаної слідчої дії при наявності автомобіля у крайній правій смузі видимість пішохода на пішохідному переході з місця водія автомобіля, що знаходився у лівій смузі руху, не обмежувалась. Отже були відсутні об'єктивні обставини, які б перешкоджали обвинуваченому вчасно виявити пішохода та відреагувати на зміну дорожньої обстановки.
Відповідно до протоколу огляду від 18.02.2016 місцем дорожньо-транспортної пригоди є нерегульований пішохідний перехід, позначений дорожньою розміткою 1.14.1 («зебра»). Місце події знаходиться в зоні дії знаків 5.35.1-5.35.2 «Пішохідний перехід». Автомобіль «Ssang yong Kyron», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент огляду знаходиться у лівій смузі руху, частково перебуваючи на дорожній розмітці - «зебра» та має пошкодження правої фари, незначну вм'ятину капоту праворуч.
Крім зазначеного, вина ОСОБА_8 підтверджується висновком судово-медичного експерта ОСОБА_9 від 06.06.2016 №63/е, згідно з яким у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку; посттравматичного субарахноїдального крововиливу; посттравматичного парезу лицьового нерву зліва; гематимпаніуму зліва; забою м'яких тканин, саден, підшкірної гематоми задньо-тім'яної ділянки зліва; забою м'яких тканин лівого стегна. Вказані пошкодження утворилися від дії тупих предметів, по давності можуть відповідати строку і обставинам даної ДТП, відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Відповідно до висновку експерта автотехніка ОСОБА_10 від 13.07.2016 № 443/ат у ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля «Ssang yong», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_8 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_5 шляхом виконання вимог п. 18.4 ПДР України. Причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, є невідповідність дій водія ОСОБА_8 вимогам п. 18.4 Правил дорожнього руху України.
Дії ОСОБА_8 за ч.1 ст.286 КК України органом досудового розслідування кваліфіковані правильно, як порушення правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_8 не судимий, за місцем мешкання та роботи характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога не перебуває.
Обставинами, які відповідно до ст.66 КК України пом'якшують покарання, є щире каяття обвинуваченого, сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування завданої шкоди.
Обставини, які згідно з ст.67 КК обтяжують покарання, судом не встановлені.
При призначенні покарання суд у відповідності з ст.65 КК враховує обставини скоєння злочину, характер та ступінь його суспільної небезпеки, дані про особу обвинуваченого.
За сукупністю обставин вчинення злочину, його ступеню тяжкості, даних про особу обвинуваченого, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_8 та запобігання вчиненню ним нових злочинів застосування до нього покарання у виді обмеження волі у межах санкції інкримінованої статті Особливої частини Кримінального кодексу України.
Враховуючи конкретні обставини вчинення злочину, наявність обставин, що пом'якшують покарання та знижують ступінь суспільної небезпеки винного, суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання та вважає за можливе відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
Приймаючи до уваги, що трудова діяльність обвинуваченого пов'язана з керуванням транспортними засобами, що фактично є його єдиним способом заробітку, наявність на утриманні ОСОБА_8 непрацездатних утриманців двох дітей 2005 та 2008 років народження, суд вважає за можливе не позбавляти обвинуваченого права керування транспортними засобами.
Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався, інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Вирішуючи заявлений у справі цивільний позов, суд виходить з такого.
Представник залученої до справи судом третьої особи без самостійних вимог ПрАТ «Страхова компанія «Граве Україна» пояснив, що обвинувачений повідомив страхову компанію про ДТП і компанією даний випадок визнаний як страховий, відшкодування може бути виплачене потерпілій у разі її звернення до страховика з відповідною заявою.
У той же час, відповідно до положень ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи лише в межах заявлених позивачами вимог. Крім того, відповідно до ст. 33 ЦПК суд має право залучити до справи іншу особу як співвідповідача виключно за клопотанням позивача.
Приймаючи до уваги, що цивільним позивачем - потерпілою ОСОБА_5 клопотання про залучення ПрАТ «Страхова компанія «Граве Україна» у якості співвідповідача не заявлено, суд розглядає позов у межах вимог, пред'явлених до обвинуваченого ОСОБА_8 .
Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
У силу ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями немайновим правам фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Вимоги позивача до ОСОБА_8 щодо відшкодування матеріальної шкоди у сумі 5 315, 35 грн. підтверджуються наданими позивачем доказами та підлягають задоволенню.
Витрати потерпілої на медичне страхування у сумі 400 грн. стягненню з обвинуваченого не підлягають, оскільки здійснені позивачем у добровільному порядку, що підтверджується долученою до справи копією договору страхування.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 23 ЦК моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Дослідженими судом доказами підтверджується, що потерпілій ОСОБА_5 завдана моральна шкода, оскільки вона зазнала тілесних ушкоджень внаслідок неправомірних дій обвинуваченого, у зв'язку з цим у період з 18.02.2016 по 14.03.2016 перебувала на стаціонарному лікуванні, після якого виписана для подальшого лікування за місцем проживання.
За станом на 30.08.2016, згідно з висновком ЛКК № 1/3008 ОСОБА_5 знаходилась під наглядом у зв'язку з перенесеною нею черепно-мозковою травмою.
Наведене підтверджує, що позивачу ОСОБА_5 завдана моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких вона зазнала внаслідок ушкодження здоров'я.
Враховуючи ступінь ушкодження здоров'я позивача, керуючись вимогами розумності та справедливості, суд вважає за можливе стягнути з цивільного відповідача - обвинуваченого ОСОБА_8 у якості відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_5 20 тис. грн., які, на переконання суду є достатніми для компенсації позивачеві завданих моральних страждань.
Не підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення з обвинуваченого витрат на сплату судового збору, оскільки у силу ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільняється від сплати судового збору у разі подання позову у порядку кримінального судочинства.
Процесуальні витрати на проведення автотехнічної експертизи становлять 880, 40 грн., які підлягають стягненню з обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.286 , ст.ст. 65, 75, 76 КК України, ст. 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки без позбавлення права керування транспортними засобами.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язки - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.
Позов потерпілої ОСОБА_5 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду у сумі 5 315 (п'ять тисяч триста п'ятнадцять) грн. 35 коп., моральну шкоду у сумі 20 000 (двадцять тисяч) грн., у задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у сумі 880 (вісімсот вісімдесят) грн. 40 коп.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, не пізніше наступного дня надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми у судовому засіданні.
Роз'яснити, що учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1