Справа № 761/27596/16-к
Провадження № 1-кс/761/16872/2016
10 серпня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 юриста 3 класу ОСОБА_3 про арешт майна,-
Прокурор Київської місцевої прокуратури № 10 юрист 3 класу ОСОБА_3 04.08.2016 року звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016101100000226від 20.07.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,згідно якого просить накласти арешт на наступні предмети та документи: печатку на якій зазначено: «Печерське районне управління юстиції в м. Києві», яка належить ОСОБА_4 ; печатку, на якій зазначено «Каса № 5*Київське відділення № 8*Приватне акціонерне товариство «Сбербанк»», яка належить ОСОБА_4 ; мобільний телефон «Lenovo», imei НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 ; інформаційна довідка з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 62027919 на 1 арк., яка належить ОСОБА_4 ; документ в якому зазначено: «Ухвала іменем України Печерський районний суд міста Києва, справа № 764/20657/16-к Провадження № 1-кс/753/2201/2016 від 22 липня 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_5 , який належить ОСОБА_4 ; Протокол тимчасового доступу до речей та документів не заповнений, не прошитий на 3 арк., який належить ОСОБА_4 ; опис речей та документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду не заповнений на 1 арк., який належить ОСОБА_4 ; ноутбук "Lenovo" Type 3698-5KG S/N PK-2L5DG 14/01 чорного кольору, який належить ОСОБА_6 ; предмет ззовні схожий на музичний програвач Ritmix Mode №: НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 ; квитанції від 22.06.2016 в яких платником зазначено ОСОБА_7 за номерами: 012Т01Н4МН, 012T01H4MQ, 012T01H4N3, 012Т01Н4МХ, 012Т01Н4МТ, 012T01H4N5, 121FC21CDC. 121F6D1CDA, 12201D1CDE, які належать ОСОБА_6 ; принтер Hp Serial № CNB9FDSHF9 з кабелем живлення 220В, який належить ОСОБА_6 ; сейф сірого кольору Technomax, який належить ОСОБА_8 .
Кримінальне провадження №42016101100000226, зареєстроване за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а тому виникла необхідність у накладенні арешту на майно, оскільки, арешт накладається виключно на підставі рішення суду.
Клопотання мотивовано тим, щоу провадженні Шевченківського УП ГУНП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження №42016101100000226 від 20.07.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а тому виникла необхідність у накледенні арешту.
У судовому засіданні прокурори Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_3 та ОСОБА_9 підтримали подане клопотання, просили його задовольнити та накласти арешт на вказане у клопотанні майно.
Адвокат власників майна ОСОБА_10 у судовому засіданні заперечував проти даного клопотання та просив відмовити у його задоволенні.
Заслухавши надані пояснення, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання є таким, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів клопотання, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01 серпня 2016 року матеріали клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 юриста 3 класу ОСОБА_3 про арешт майна, були повернуті прокурору для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном (п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України).
Проте, як вбачається з поданого клопотання про арешт майна, прокурором не було долучено вказаних документів, не обґрунтовано конкретними фактами і доказами, право володіння, користування чи розпорядження таким майном.
Відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21.07.2016 року слідчим суддею клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_3 задоволено та надано дозвіл на проведення обшуку в офісному приміщенні, яким користується ОСОБА_4 за адресою - АДРЕСА_1 , яке на праві власності належить ТОВ «Аптека-Оптіма-Фарм», ОСОБА_11 , ПАТ «БТА Банк», ТОВ «Оптіма-Фарм ЛТД», ОСОБА_12 .
Згідно ухвали слідчого судді дозвіл надано на відшукання записників з нотатками, правовстановлюючих документів на магазин продовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_2 , ( АДРЕСА_3 ), власником якого є ОСОБА_7 ; квартирою АДРЕСА_4 ( АДРЕСА_5 ); підвальним та нежитловим приміщенням на 1-му поверсі житлового буд. Літ. А-5, за адресою: АДРЕСА_6 , власником яких є ОСОБА_13 ; паспортів громадян України.
Прокурором під час проведення обшуку 27.07.2016 року було складено протокол обшуку, з якого вбачається, що обшук проводився за участі представників Ради адвокатів Київської області ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_16 понятих та ОСОБА_6 , яка заявила, що обшук проводиться в іншому приміщенні ніж вказано в ухвалі суду. Крім того в протоколі вказано, що обшук проводиться в приміщенні, яким користується ОСОБА_4 .
Згідно пояснень адвоката ОСОБА_6 в даному судовому засіданні, на підтвердження того, що обшук проводиться в іншому приміщенні нею надавався прокурору для ознайомлення договір оренди приміщення № 1 від 01.05.2015 року, з якого вбачалося, що власником приміщення в якому проводився обшук є ОСОБА_8 .
Як вбачається з договору оренди від 01.05.2015 року ОСОБА_8 в особі власника приміщення орендодавець з однієї сторони та ОСОБА_6 , в особі Адвоката, що діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4949/10 від 19.07.2012 року орендар, з іншої сторони, уклали договір оренди приміщення, розміщеного за адресою: АДРЕСА_7 .
Як пояснив у судовому засіданні ОСОБА_4 , його обшук фактично був проведений на вулиці, в подальшому вилучення речей з сумки проводилось в приміщенні, а вилучених речей не було в його сумці, про що він зазначив в зауваженнях до протоколу.
Під час розгляду даного клопотання представником власників майна суду було надано ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08.08.2016 року, згідно якої скаргу адвоката ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_3 та про зобов'язання вчинити дії, щодо повернення тимчасово вилученого майна - задоволено. Зобов'язано прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_3 повернути тимчасово вилучене майно особі у якої воно було вилучене - адвокату ОСОБА_6 , а саме: всі речі, документи та предмети, що вилучені під час проведення обшуку 27.07.2016 року в рамках кримінального провадження № 42016101100000226.
При розгляді даної скарги було встановлено, що 27.07.2016 року прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_3 фактично проведено обшук у іншому приміщенні ніж зазначено в ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва та на проведення якого надавався дозвіл слідчим суддею. Так, з ухвали слідчого судді від 25.07.2016 року вбачається, що дозвіл на проведення обшуку надавався в офісному приміщенні, яким користується ОСОБА_4 за адресою м.Київ, вул. Велика Васильківська (Червоноармійська), яке на праві власності належить ТОВ «Аптека-Оптіма-Фарм», ОСОБА_11 , ПАТ «БТА Банк», ТОВ «Оптіма-Фарм ЛТД», ОСОБА_12 . Отже в приміщенні, яке розташоване в будинку АДРЕСА_1 власником якого є ОСОБА_8 та де по факту було проведено обшук прокурором ОСОБА_3 , дозволу на проведення обшуку слідчим суддею надано не було.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 17, п. 3, п. 4 та п. 6 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адресою робочого місця адвоката є місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності або адреса фактичного місця здійснення адвокатської діяльності, якщо вона є відмінною від місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності. У разі наявності декількох адрес робочих місць адвоката до Єдиного реєстру адвокатів України вноситься лише одна адреса робочого місця адвоката.Професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема: проведення стосовно адвоката оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, що можуть проводитися виключно з дозволу суду, здійснюється на підставі судового рішення, ухваленого за клопотанням Генерального прокурора України, його заступників, прокурора Автономної Республіки Крим, області, міста Києва та міста Севастополя; забороняється проведення огляду, розголошення, витребування чи вилучення документів, пов'язаних із здійсненням адвокатської діяльності; життя, здоров'я, честь і гідність адвоката та членів його сім'ї, їх майно перебуває під охороною держави, а посягання на них тягнуть відповідальність, передбачену законом.
Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із таких заходів є арешт майна.
Згідно з ч. 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України).
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Беручи до уваги зміст клопотання, додані до нього матеріали та пояснення, враховуючи те, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08.08.2016 року було зобов'язано прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_3 повернути тимчасово вилучене майно особі у якої воно було вилучене - адвокату ОСОБА_6 , а саме: всі речі, документи та предмети, що вилучені під час проведення обшуку 27.07.2016 року в рамках кримінального провадження № 42016101100000226, а також відсутність належних доказів належності речей та документів власникам майна, слідчий суддя вважає, що у клопотанні належним чином не обґрунтовано необхідність у накладенні арешту на майно та відсутні достатні підстави для вчинення таких дій, тому в задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 131, 170-173 КПК України, ст.ст. 17, 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», слідчий суддя,
Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 юриста 3 класу ОСОБА_3 про арешт майна, - залишити без задоволення.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя