Справа № 761/37617/15-а
Провадження № 2-а/761/76/2016
22 вересня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Юзькової О.Л.
при секретарі Голопич Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на дії установи виконавчої влади,
ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом, мотивуючи свої вимоги наступним. За статусом військового пенсіонера позивач отримує пенсію 30.05.1991 року і знаходиться на обліку у відповідача. Головне управління не здійснило перерахування пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2012 року у відповідності до положень ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у зв'язку із збільшенням грошового забезпечення військовослужбовців. Також відповідачем не нараховує 30% надбавку згідно до вимог Закону України «Про соціальний статус дітей війни». Крім того, відповідачем здійснюється оподаткування пенсії ОСОБА_1 , що суперечить Конституції України. За таких обставин ОСОБА_1 просить суд визнати бездіяльність Головного управління УПФ в м. Києві по перерахунку пенсії у зв'язку із збільшенням грошового забезпечення військовослужбовцям з 01.04.2012 року протиправною, визнати дії відповідача по оподаткуванню пенсії протиправними; визнати дії відповідача щодо обмеження права ОСОБА_1 на розмір пільгового підвищення пенсії як дитині війни у 30%мвнімальної пенсії за віком протиправними. Зобов'язати відповідача визначити ОСОБА_1 розмір врахуванням розміру грошового забезпечення військовослужбовців, зазначеному у довідці міністерства оборони України, встановити та сплатити заборгованість з неотриманих пенсійних коштів і обрахованою за різницею сум, визначених з розміру грошового забезпечення військовослужбовців станом на 01.04.2012 року і отриманих сум; встановити та сплатити ОСОБА_1 заборгованість з не отриманих пенсійних коштів і обрахованих за різницею сум визначених з розміру підвищення пенсії у 30% мінімальної пенсії за віком і сум отриманих в період з 01.01.2013 р.; припинити вилучення з пенсійних нарахувань сум оподаткування з 01.01.2015 р.; нарахувати та сплатити ОСОБА_1 заборгованість , визначену з сум оподаткування вилучених з пенсійних нарахувань за період з 01.01.2015 р.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , його представник в судовому засіданні підтримали вимоги, просили задовольнити.
Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, оскільки відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії позивача. Соціальне забезпечення нараховується позивачу на підставі вимог чинного законодавства та оподаткування нарахованих сум також відповідає вимогам законодавства України. Зазначене було викладе у листі, направленому в адресу ОСОБА_1 .
Представник третьої особи в судове засідання не прибув. Про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Встановлено і не заперечується представником відповідача, що ОСОБА_1 перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України та отримує пенсію відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
За приписами ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.
Отже, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Як свідчать матеріали справи ОСОБА_1 05.09.2013 р. київським міським військовим комісаріатом надана довідка про розмір грошового забезпечення. підстава видачі довідки6 перерахунок пенсії з 01.07.2012 р. постанова КМУ № 355 від 23.04.2012 року.
Відповідно до постанови КМУ № 355 «Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 23.04.2012 року передбачено здійснити підвищення до пенсій обчислених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262 з 1 липня 2012 р. у розмірі 11 відсотків розміру пенсій, з 1 вересня 2012 р. до 23 відсотків та з 1 січня 2013 р. до 35 відсотків розміру пенсій.
В судовому засіданні представником відповідача перерахунок пенсії ОСОБА_1 зроблено не було.
З іншого боку, як свідчать матеріали справи, і також не оспорюється представником Фонду позивач не нараховується надбавка у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно до положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2012 р. у зв'язку із прийняттям КМУ постанови № 1381 від 28.12.2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» та № 25.03.2014 року № 112 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань пенсійного забезпечення» та зважаючи на зміни у бюджетному законодавстві.
ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , який набрав чинності з 01 січня 2006 року, набув статус «дитини війни», а тому згідно зі ст. 6 цього Закону має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно із ч. З ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
Суд погоджується з доводами представника позивача, щодо невідповідності дій відповідача положень ст. 58 Конституції України відносно того, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
Приписами ст. 8 КАС України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерела права.
Отже, правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Європейського Суду, принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання «дітям війни» надбавок до пенсії, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Згідно ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зважаючи на вищевикладене, беручи до уваги обставини встановлені у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що представником відповідача не доведено в судовому засіданні правомірність своїх дій, а тому вважає за можливе задовольнити вимоги позивача в частині визнання протиправними дій, бездіяльності та перерахунку, виплати пенсії зважаючи на положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .
Разом з тим, суд не знаходить підстав для задоволення позову ОСОБА_1 в частині визнання дій відповідача протиправними щодо оподаткування пенсії та нарахування заборгованості, виходячи з наступного.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» внесено ряд змін до норм Податкового кодексу України та Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» внесено зміни до норм Бюджетного кодексу України, що набули чинності з 01.01.2015 р., зокрема:
Відповідно до статті 1 ПКУ передбачено, що податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальні за порушення податкового законодавства.
Статтею 8 ПК України передбачено, що в Україні встановлюються загально державні місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До загальнодержавних податків (стаття 9 ПКУ)) належить податок на доходи фізичних осіб.
Зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до бюджетного кодексу України.
Статтею 18 ПКУ передбачено, що податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.
Податковим кодексом України та Законом України «Про внесення змін до податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» визначені особи, з яких утримується податок на доходи фізичних осіб, що визначені пунктом 162.1 статті 162 КПУ, тобто фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи. Об'єктом оподаткування є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та доходи, що визначені пунктом 162.1 статі 162КПУ, тобто доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
З 01.01.2015р. змінено ставку податку на доходи фізичних осіб: 15 відсотків якщо база оподаткування місячного оподаткованого доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, та 20 відсотків, якщо база оподаткування в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно до вимог п.п. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються зокрема суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.
При цьому, з 1 січня 2015 року відповідно до ст. 8 Закону України «Державний бюджет на 2015 рік» розмір мінімальної заробітної плати для працездатних осіб встановлено у розмірі 1 218 гривень на місяць. Тобто починаючи з 1 січня 2015 року, податкові агенти при виплаті пенсій у розмірі, що перевищує 3 654 грн. (розмір мінімальної заробітної плати 1 218 грн. * 3), зобов'язані утримати податок на доходи фізичних осіб за ставкою 15 відсотків. Якщо сума нарахування більше 12 180 грн. (мінімальна заробітна плата 1 218 грн. * 10) ставка податку становитиме 15 та 20 відсотків.
Згідно з п. 164.4 ст. 164 Податкового кодексу України, при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і не грошовій формах.
Відповідно пп.165.1.1 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи грошові компенсації інвалідам, на дітей-інвалідів при реалізації індивідуальних програм реабілітації інвалідів, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги інвалідам з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом, у тому числі (але не виключно): е) сума пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримувана платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, крім випадку, визначеного підпунктом 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 цього Кодексу, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати; з) сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ; и) сума грошової допомоги (у тому числі в натуральній формі), що надається фізичним особам або членам їхніх сімей (діти, дружина, батьки), військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» , та/або компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» з 01.01.2015р. об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб (далі ПДФО) та військовим збором (далі ВЗ) є доходи, визначені статтею 163 Податкового кодексу України, до яких належать суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення (15% ПДФО та 1,5% ВЗ).
Слід також зазначити, що обов'язки нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст.168 ПКУ покладено на податкового агента, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку та зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу, що підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України.
Відповідно до статті 64 Бюджетного кодексу України (із змінами та доповненнями) податок на доходи фізичних осіб, який сплачується податковим агентом - юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента - юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі.
Отже, з 01.01.2015 року органи Пенсійного фонду України визначені податковими агентами при нарахуванні та виплаті пенсії.
Оскільки, положення Податкового кодексу в частині оподаткування пенсії набрали чинності 01.01.2015, і не визнанні такими, що не відповідають Конституції України, то Головне Управління Пенсійного фонду України, діє відповідно до чинного законодавства.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 19,22,58 Конституції України, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Податковим кодексом України, ст.ст. 17, 94,158-163 КАС України, суд -
Позов задовольнити частково
Визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві по перерахунку пенсії ОСОБА_1 у зв'язку із збільшенням грошового забезпечення військовослужбовців з 01.04.2012 року протиправною
Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження права ОСОБА_1 на розмір пільгового підвищення пенсії як «дитині війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком протиправними.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з розміру грошового забезпечення військовослужбовців станом на 01.04.2012 року, з урахуванням сплачених за цей період сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням 30% надбавки відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2013 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_2 з до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за рахунок державного бюджету судовий збір у розмірі 583 грн. 00 коп.
На постанову суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили в разі пропущення вищезазначених строків, або якщо її не скасовано після розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Суддя: