"05" жовтня 2016 р.Справа № 921/616/16-г/17
про повернення позовної заяви
Суддя Андрусик Н.О., розглянувши позовні матеріали без номеру від 28.07.2016р. (вх.№673 від 03.10.2016р.), подані позивачами: 1) товариством з обмеженою відповідальністю "Омега- 1 ЛТД", м.Тернопіль, 2) приватним малим підприємством "Еліон", с.В.Гаї Тернопільського району Тернопільської області, 3) комунальним підприємством "Тернопільелектротранс", м.Тернопіль, фізичними особами-підприємцями ОСОБА_1, м.Тернопіль, 4) ОСОБА_2, м.Тернопіль, 6) ОСОБА_3, м.Тернопіль, 7) ОСОБА_4, с.Хмелівка Теребовлянського району Тернопільської області, 8) товариством з обмеженою відповідальністю "Ватра-Укр", м.Тернопіль, до відповідачів: 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Тернопіль", м.Тернопіль, 2) товариства з обмеженою відповідальністю "ТДК-Трейд", м.Тернопіль, про встановлення безстрокового безоплатного земельного сервітуту на земельну ділянку, площею 3,21га за кадастровим №6125281700:01:001:2869, яка перебуває у власності ТОВ "Еко-Тернопіль" та ТОВ "ТДК Трейд", для проїзду та заїзду транспорту позивачів, їх контрагентів, транспорту аварійних та екстрених служб, вважає подані матеріали недостатніми для порушення провадження у справі та повертає подані матеріали без розгляду, оскільки:
• об'єднано в одній позовній заяві вимогу кількох позивачів до кількох відповідачів і сумісний їх розгляд суттєво утруднить вирішення спору та перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін.
Як вбачається з позовної заяви, зокрема, її прохальної частини, кожен з позивачів просить суд встановити земельний сервітут на право проїзду та заїзду через частину земельної ділянки, що належить відповідачам на праві власності.
Втім, на переконання суду вимоги кожного з позивачів слід розглядати в окремих позовних провадженнях, виходячи з таких міркувань.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.
Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Доказами в господарському судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
В свою чергу, поняття, зміст та підстави встановлення і припинення земельного сервітуту визначені главою 32 Цивільного кодексу України (статті 401 - 406), главою 16 Земельного кодексу України (статті 98 - 102).
Зокрема, статтею 99 Земельного кодексу України визначено коло конкретних суб'єктів, між якими виникають відносини щодо сервітуту.
Так, вимагати встановлення земельних сервітутів можуть власники або землекористувачі земельних ділянок. Ініціатором встановлення земельного сервітуту може бути власник або користувач земельної ділянки, у яких є потреба у використанні суміжної (сусідньої) земельної ділянки, щоб усунути недоліки своєї ділянки, зумовлені її місцем розташування або природним станом.
При розгляді даної категорії спору суду необхідно з'ясовувати, чи вживала кожна з осіб, що вимагає встановлення сервітуту, заходи щодо встановлення сервітуту за домовленістю з власником (володільцем) відповідної земельної ділянки; з яких причин позивачі не можуть використовувати належне їм майно, чи вони є власниками/користувачами суміжної земельної ділянки; наявність у кожного з позивачів реальної потреби у використанні суміжної (сусідньої) земельної ділянки, в тому числі її площі із розробленням відповідної технічної документації, щоб усунути недоліки своєї ділянки, зумовлені її місцем розташування, а також інші обставини, з якими закон пов'язує виникнення у тієї чи іншої особи права на земельний сервітут і, відповідно, на судовий захист такого права.
В даному випадку, заявляючи позов про встановлення земельного сервітуту, позивачі спрямували свої дії на захист права кожного з них на користування чужою земельною ділянкою з метою заїзду та проїзду.
Відповідно ст.23 Господарського процесуального кодексу України позов може бути подано кількома позивачами чи до кількох відповідачів. Кожний з позивачів щодо іншої сторони виступає в судовому процесі самостійно.
Водночас, слід мати на увазі, що процесуальну співучасть (об'єднання позовів для спільного і одночасного розгляду) слід відрізняти від суб'єктивного об'єднання позовів, коли права і обов'язки позивачів не залежать один від одного.
Як вбачається з публічної кадастрової карти України (http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta) в користуванні (власності) кожного з позивачів перебувають різні земельні ділянки, що є відмінними між собою за площею (розміром), місцем розташування, конфігурацією (дані отримані судом за кадастровими номерами земельних ділянок, зазначеними у позовній заяві).
Таким чином, суд доходить висновку, що право на сервітутне користування чужою земельною ділянкою кожного з позивачів хоч і є тотожними, однак не залежать один від одного та не є пов'язаними між собою, а поданий позов носить характер інституту групового (масового) позову, тобто позову, поданого групою осіб, який поєднує в собі тотожні правовідносини та обставини, а також спосіб захисту порушених прав. Подання та розгляд такого виду позову господарським процесуальним законодавством не передбачено.
Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК України, абз.3 п.3.6 постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України в судах першої інстанції" від 26.12.2011р. №18).
Оскільки в силу закону, господарському суду не надано права роз'єднувати позовні вимоги самостійно, є підстави для повернення даної позовної заяви без розгляду.
• Не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку.
Згідно п.п.3, 4 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі та документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".
Чинним законодавством України не встановлено окремих спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.
В свою чергу, відповідно до п.2.21 постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Таким чином, з урахуванням рекомендацій Вищого Господарського Суду України, виходячи з норм матеріального та процесуального законодавства, на заявника покладено обов'язок долучити до позовної заяви оригінали доказів сплати судового збору (квитанцію, платіжне доручення тощо) у встановленому порядку та розмірі.
Утім, в порушення зазначених вимог, позивачами до позовної заяви долучено копії платіжних доручень №422 від 15.08.2016р., №2000000436 від 01.09.2016р., №114 від 09.09.2016р., №794 від 01.09.2016р., №Р24А133943314А00320 від 08.09.2016р., №1278 від 06.09.2016р. та копію квитанції №445244081 від 31.08.2016р. про сплату в дохід Держбюджету України по 1378грн судового збору. Втім, такі документи не можуть свідчити про сплату судового збору в порядку ст.57 ГПК України, оскільки подані в копіях.
Неподання належних доказів сплати судового збору тягне за собою наслідки у вигляді повернення позову без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.63 ГПК України.
За таких обставин, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду згідно п.п.4, 5 ч.1 ст.63 ГПК України.
З огляду на наведене, керуючись ст.ст.1, 42, 21, 23, 33, 36, 57, 58, 61, п.п.4, 5 ч.1 ст.63, ст.86 ГПК України, суддя, -
1. Повернути позовну заяву без номеру від 28.07.2016р. (вх.№673 від 03.10.2016р.) до товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Тернопіль", м.Тернопіль, товариства з обмеженою відповідальністю "ТДК-Трейд", м.Тернопіль, про встановлення безстрокового безоплатного земельного сервітуту на земельну ділянку, площею 3,21га за кадастровим №НОМЕР_1, для проїзду та заїзду транспорту, разом з доданими до неї документами (всього на 85-ти аркушах, в тому числі поштовий конверт від 28.09.2016р.), товариству з обмеженню відповідальністю "Омега - 1 ЛТД", м.Тернопіль, приватному малому підприємству "Еліон", с.В.Гаї Тернопільського району Тернопільської області, комунальному підприємству "Тернопільелектротранс", м.Тернопіль, фізичним особам-підприємцям ОСОБА_1, м.Тернопіль, ОСОБА_5, м.Тернопіль, ОСОБА_3, м.Тернопіль, ОСОБА_4, с.Хмелівка Теребовлянського району Тернопільської області, товариству з обмеженою відповідальністю "Ватра-Укр", м.Тернопіль, без розгляду.
2. Ухвалу направити: товариству з обмеженою відповідальністю "Омега- 1 ЛТД", м.Тернопіль, вул.Микулинецька, 31Б (разом із позовними матеріалами на 85-ти арк.); приватному малому підприємству "Еліон", вул.Підлісна Бічна, 5, с.В.Гаї Тернопільського району Тернопільської області; комунальному підприємству "Тернопільелектротранс", м.Тернопіль, вул.Тролейбусна, 7; фізичним особам-підприємцям ОСОБА_1, АДРЕСА_3; ОСОБА_5, АДРЕСА_1; ОСОБА_3, АДРЕСА_2; ОСОБА_4, с.Хмелівка Теребовлянського району Тернопільської області, товариству з обмеженою відповідальністю "Ватра-Укр", м.Тернопіль, вул.Микулинецька, 46; товариству з обмеженою відповідальністю "Еко-Тернопіль", м.Тернопіль, бульвар Т.Шевченка 23; товариству з обмеженою відповідальністю "ТДК-Трейд", м.Тернопіль, вул.Текстильна, 32А (для відома).
Після усунення допущених порушень, що спричинили повернення позовних матеріалів, кожен з заявників не позбавлений права повторно звернутися з ними до господарського суду у загальному порядку.
Суддя Н.О. Андрусик